Аналіз морфологічних змін слизової оболонки порожнини рота під дією опромінення. Обґрунтування застосування препарату "Мазь тіотриазоліну 2%" з метою оптимізації регенеративних процесів ушкоджених тканин порожнини рота в опромінених амбулаторних хворих.
Етапи становлення дитячої хірургічної стоматології. Місцеве і загальне знеболювання тканин та органів ротової порожнини і щелепно-лицевої ділянки. Захворювання скронево-нижньощелепного суглоба. Вади розвитку тканин та органів щелепно-лицевої ділянки.
Вивчення патологічного впливу вільної крові, кишкового вмісту та оточуючого повітря на очеревину при різних моделях посттравматичного перитоніту. Показання до консервативного або хірургічного лікування ПТП, дослідження ефективності використаних способів.
Результати хірургічного лікування пацієнтів з переломами нижньої щелепи. Відновлення анатомічної форми нижньої щелепи (залишкові зміщення менші за 2 мм) у ранній післяопераційний період. Ризик виникнення вторинних зміщень. Частота оклюзійних порушень.
Лікування хворих на гострий холецистит шляхом наукового обґрунтування і впровадження диференційованої хірургічної тактики з використанням малоінвазивних технологій. Формування клінічних груп з визначенням обсягу клініко-інструментального обстеження.
Клінічний перебіг та вибір хірургічної тактики при виразковій хворобі, ускладненій перфорацією та кровотечею. Огляд рентгенографії черевної порожнини для діагностики патології. Особливості перебігу перитоніту на фоні крововтрати різного ступеню важкості.
Поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнених кровотечею, шляхом активного оперативного втручання й індивідуального вибору оптимального методу корекції розладів імунної системи.
Розробка раціональної хірургічної тактики у хворих з гострокровоточивими рецидивними після органозберігаючих операцій та резекції шлунку пептичними виразками. Аналіз термінів виникнення рецидивних виразок та розвитку їх ускладнень кровотечею в органах.
Наявність цукрового діабету як одна з причин високого відсотку ускладнень після лапароскопічного лікування хворих на гострий калькульозний холецистит. Специфічні особливості проведення операції при гострому запаленні жовчного міхура у діабетиків.
Наявність гематоми в підпечінковому просторі та ділянці гепатодуоденальної зв’язки як основні показання до ретельної ревізії заочеревинно розміщених ділянок дванадцятипалої кишки. Особливості використання антибіотиків у післяопераційному періоді.
Обґрунтування доцільності виконання симультанних операцій та дерматоліпектомії під час втручань з приводу післяопераційних вентральних гриж. Розробка рекомендацій та комплексу заходів, спрямованих на ведення хворих у ранньому післяопераційному періоді.
Діагностика та розробка комплексного хірургічного лікування хворих з товстокишковими кровотечами пухлинного генезу. Діагностичний алгоритм установлення раку товстої кишки та одномоментні оперативні втручання, що не потребують повторних полосних утручань.
Розробка комплексного хірургічного лікування хворих з товстокишковими кровотечами пухлинного генезу. Діагностичний алгоритм установлення раку товстої кишки та оперативні втручання. Створення стенту для зупинки кровотечі та реканалізації пухлини.
Стан регіонарного кровоплину та мікрогемодинаміки у хворих на цукровий діабет. Диференційовані підходи до тактики хірургічних втручань при ГНУ. Вивчення вираженості синдрому ендогенної інтоксикації та характер імунних порушень при різних формах ГНУ.
Вивчення особливостей діагностики та клінічного перебігу поєднаних уражень брахіоцефальних артерій, черевної аорти та артерій нижніх кінцівок, клінічне виявлення патології сонних артерій у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок та аневризмою аорти.
Вивчення особливостей клінічного перебігу кровотечі з новоутворення залежно від його локалізації. Розробка та обґрунтування диференційованого підходу до вибору способу ендоскопічного гемостазу й схем медикаментозної профілактики рецидиву кровотечі.
Відкрита артеріальна протока - один з найважливіших елементів кровообігу плоду підчас внутрішньоутробного розвитку. Малий гестаційний вік та епізоди зниженого серцевого викиду як незалежно значимі фактори ризику розвитку некротичного ентероколіту.
Вивчення та аналіз першого досвіду хірургічного закриття гемодинамічно значимої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених на базі Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання. Ускладнення післяопераційного періоду.
Вивчення даних про етіологію, клінічну картину та необхідні інструментальні обстеження хворих з хронічною аневризмою грудного відділу аорти. Визначення показань до проведення хірургічного лікування. Операційне втручання за методикою Bentall-De Bono.
Дослідження клінічних проявів та віддалених результатів хірургічного лікування дітей з хворобою Пайра та синдромом Хілаідіті. Характеристика аномалій фіксації ободової кишки у дітей вигляді недорозвинення або відсутності фіксуючих анатомічних утворень.
Спонтанний субарахноїдальний крововилив як тип прояву розриву артеріальної аневризми (АА) головного мозку, пусковий механізм виникнення та прогресування каскаду патологічних змін. Хірургічне лікування арезорбтивної гідроцефалії, його ефективність.
Покращення результатів хірургічного лікування хворих з артеріальними аневризмами головного мозку на підставі розробки хірургічної тактики за прогнозованого високого ризику їх інтраопераційного розриву. Гістологічні та патологоанатомічні дослідження.
Анатомо-топографічні, морфологічні та гемодинамічні параметри артеріовенозних мальформацій вертебробазилярного басейну. Розробка схеми вибору оптимального хірургічного лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями вертебробазилярного басейну.
Особливості порушення кровообігу нижніх кінцівок при атеросклеротичних ураженнях стегново-підколінно-гомілкового сегменту у хворих на ЦД. Розгляд умов застосування методів хірургічної лікування. Результативність реконструктивних операцій на ГАС.
Розробка алгоритму діагностики атеросклеротичних уражень брахіоцефальних артерій у хворих з хронічною недостатністю мозкового кровообігу і супутньою ішемічною хворобою серця. Аналіз ефективності існуючих методів хірургічної реконструкції артерій.
Основні причини розвитку ахалазії кардії і її значення в порушеннях прохідності стравоходу. Динаміка ультраструктурних порушень клітин стравохідно-кардіальної зони залежно від стадії ахалазії кардії та визначити їх значення у виборі лікувальної тактики.
Шляхи оптимізації лікування багатоплощинних деформацій у дітей зі збереженими зонами росту при рахітичних деформаціях. Обґрунтування ефективності використання багаторівневих остеотомій з металоостеосинтезом телескопічним інтрамедулярним стрижнем.
Особливості будови судинно-жовчних структур печінки. Аналіз показників тяжкості крововтрати у хворих під час надходження до стаціонару. Рівень гемоглобіну й еритроцитів у групах хворих. Принципи, етапи та різновиди хірургічного втручання при БДК.
Дослідження патогенезу та морфологічних змін в легенях і стінках булл при бульозній емфіземі. Удосконалення класифікації хвороби та її ускладнень. Розробка інструментарію і методики діагностики й оперативного лікування бульозної емфіземи легенів.
Розробка комплексної системи лікувально-діагностичних заходів на підставі вивчення патофізіологічних механізмів, що ускладнюють перебіг гострого періоду субарахноїдальних крововиливів при розриві аневризм судин мозку. Обґрунтування хірургічної тактики.
