Дослідження структури закритих травм черевної порожнини. Зниження кількості ускладнень і летальності шляхом покращання хірургічного лікування постраждалих з травматичними ушкодженнями печінки. Аналіз та експериментальне моделювання печінкової травми.

Патофізіологічні особливості синдрому взаємного обтяження в гострому періоді травматичної хвороби (ТХ) у постраждалих із закритою поєднаною травмою. Удосконалення хірургічної тактики в гострому періоді ТХ при лікуванні пошкоджень паренхімних органів.

Проблеми хірургічного лікування посттравматичних аневризм грудної аорти, розробка та використання нових методів захисту головного і спинного мозку та внутрішніх органів під час основного етапу операції. Застосування модифікованого, тимчасового шунта.

Клінічний перебіг та сучасні методи діагностики псевдокіст підшлункової залози. Аналіз характеру та частоти доопераційних ускладнень. Показники клінічної ефективності методів внутрішнього дренування. Прогностична модель післяопераційних ускладнень.

Покращення хірургічного лікування хворих з пухлинами краніоорбітальної ділянки та очниці на основі оптимізації хірургічної техніки з урахуванням сучасних даних нейровізуалізації. Клінічні прояви захворювання. Оцінка радикальності хірургічних втручань.

Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з місцевопоширеними пухлинами малого таза. Можливості активної хірургічної тактики, спрямованої на радикальне лікування пухлини. Запобігання прогресуванню захворювання при розповсюдженні пухлини.

Доведення клінічної ефективності використання біокомпозиційних матеріалів при лікуванні порівняно з традиційною методикою. Вивчення впливу матеріалу остеометрикс на терміни регенерації кісткової тканини при хірургічному лікуванні радикулярних кіст щелеп.

Вивчення клінічних особливостей інвазивного процесу при тиреоїдній карциномі. Дослідження ефективності діагностичних методів для встановлення ступеня інвазії раку щитоподібної залози в трахею та гортань. Аналіз методів хірургічного лікування захворювання.

Вплив патогенетичних чинників на клінічний перебіг і прогноз тиреоїдного раку. Клініко-лабораторні та анамнестичні критерії несприятливого прогнозу для хворих, причини безпосередніх ускладнень радикальних операцій. Алгоритм хірургічного лікування.

Покращення результатів хірургічного лікування постраждалих з нестабільністю грудинно-реберного каркасу шляхом впровадження оригінальних методик фіксації реберних клапанів при торакальній травмі. Аналіз визначення методики стабілізації грудної клітки.

Система профілактики, лікування та післяопераційної реабілітації хворих з розгинальними контрактурами п’ястково-фалангових суглобів. Класифікація розгинальних контрактур п’ястково-фалангових суглобів. Обсяг медичної допомоги на різних етапах лікування.

Вплив багатокомпонентного біологічного ранового покриття на післяопераційний період. Порівняння ефективності хірургічного лікування сечоміхурово-піхвових нориць з застосуванням багатокомпонентного біологічного ранового покриття і відомих методик.

Вивчення причин виникнення гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах. Розробка амбулаторної діагностичної схеми спостереження хворих, які перенесли післяопераційне втручання для своєчасного виявлення процесів стенозування дистального анастомозу.

Поліпшення результатів операцій на аорто-клубовому сегменті через пригнічення реакції гіперплазії неоінтими шляхом гемодинамічної оптимізації дистального судинного анастомозу. Особливості спостереження за станом анастомозів у післяопераційних хворих.

Визначення показань та протипоказань щодо відновних операцій при термінальних дефектах пальців. Розробка методів лікування термінальних дефектів пальців з використанням мікрохірургічної техніки та комплексного підходу до післяопераційної реабілітації.

Поняття "термінальні дефекти пальців". Класифікація термінальних дефектів пальців. Показання до відновних операцій при термінальних дефектах пальців. Способи закриття дефектів пальців мікрохірургічною технікою. Результати лікування дефектів пальців.

Способи лікування гнійно-некротичних ускладнень з використанням локального СВЧ-опромінення зони пошкодження підшлункової залози. Компенсаторно-пристосовні порушення печінкової і спланхнічної гемодинаміки, їх роль в розвитку поліорганних порушень.

Характеристика індивідуалізованого лікувально-діагностичний підходу у лікуванні ускладнених псевдокіст підшлункової залози. Дослідження умов та результатів застосування мініінвазивних методів та "відкритого" оперативного втручання у лікуванні псевдокіст.

Визначення оптимальних термінів проведення декомпресивно-стабілізуючих операцій при ускладнених ушкодженнях нижньогрудного і поперекового відділів хребта в гострому і ранньому періодах травми. Методи профілактики ускладнень з боку хребта, спинного мозку.

Дисертація присвячена лікуванню ускладнених форм жовчнокам’яної хвороби у хворих похилого і старечого віку з пріоритетним застосуванням малоінвазійних методів хірургічного лікування, комплексним підходом до профілактики тромбоемболічних ускладнень.

Частота, причини і роль аутоімунного чинника у виникненні ускладнених форм хронічного панкреатиту. Показання до виконання дренувальних і резекційних операцій у хворих з ускладненим хронічним панкреатитом. Методи хірургічної корекції ускладнених форм.

Діагностика та лікування ускладнень контурної маммопластики, здійсненої ін’єкціями поліакриламідного гелю. Встановлення патогенетичних особливостей формування поліакриаламідного маммарного синдрому, обґрунтування методів його хірургічної корекції.

Стан гепатоспланхнічного кровообігу при ЦП та його взаємозв'язок з порушенням функцій печінки та особливості при портальній гастропатії, ПСЕ, ВРВ гастроезофагеальної зони. Розробка нових методів шунтувальних, роз'єднувальних і асциткоригувальних операцій.

Оцінка моторної функції дванадцятипалої кишки за допомогою методу реєстрації дуоденальних біострумів. Опис порушень дуоденальної прохідності у хворих з виразками дванадцятипалої кишки, що кровоточать. Хірургічна корекція виразки, ускладненої кровотечею.

Вивчення механізмів розвитку гострих рідинних утворень при панкреатиті. Дослідження значимості гострих рідинних скупчень як джерела інтоксикації. Обґрунтування необхідності інтегральних систем оцінки тяжкості стану хворих для визначення тактики лікування.

Дослідження імунних замін серед хворих на гостру емпієму плеври в залежності від фази її перебігу та наявності розвитку вторинного імунодефіциту, що є підставою для застосування у комплексній терапії імунотропних засобів, зокрема екстракту плаценти.

Проблема надання медичної допомоги пацієнтам з порушенням мозкового кровообігу, хворобами черевної частини аорти і судин нижніх кінцівок, та її медико-соціальне значення. Оптимальних тактико–технічних способів виконання оперативних хірургічних втручань.

Клініко-експертна оцінка віддалених наслідків поліструктурних пошкоджень передпліччя та кисті. Вплив міоваскуляризації місця шва периферичного нерву на його регенерацію. Методика реконструктивно-відновних втручань при віддалених наслідках пошкоджень.

Проведення ретроспективного аналізу діагностики та хірургічного лікування хворих після ушивання перфоративної виразки дванадцятипалої кишки. Вивчення морфо-функціональних змін структурних складових дванадцятипалої кишки в умовах перфоративної виразки.

Покращення результатів хірургічного лікування хворих з розривами артеріальних аневризмів судин головного мозку ускладнених оклюзійною гідроцефалією. Застосування оптимальної методики виключення аневризм з кровотоку та оптимізації ліквороциркуляції.