Розгляд роману "Птахи полишають гнізда" І. Чендея в українському літературно-мистецькому процесі другої половини XX століття, який був новим етапом у творчій біографії письменника. Бачення екзистенційних проблем буття людини у перетворень на Закарпатті.
Роман "У колі першому" у контексті творчості О.І. Солженіцина. Категоріальний статус поняття "художній світ". Фабульні конфлікти в романі. Онтологічний аспект оповідної риторики. Художній конфлікт і художній характер. Особливості слововживання оповідача.
Теоретико-літературне прояснення поняття "характер". Зіставлення поняття "художній конфлікт" і "фабульний конфлікт". Аналіз роману О.І. Солженіцина "У колі першому". Дослідження фабульної структури роману, опис мовностилістичних особливостей оповіді.
Дослідження художньої довершеності шевченкової поетичної моделі її крізь призму інтертекстуальності. Оцінка ролі та значення німецької літератури в процесі становлення й розвитку Шевченка як неповторного митця. Засвоєння поетичного доробку автора.
Проблема виявлення зображально-виражальних закономірностей концепту "художній (мистецький) твір". Виправдання художньої неправдивої правдивості в поетиці Аристотеля специфічними законами мистецтва. Дослідження радикального кроку у тлумаченні уяви.
Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської та його функціонування. "Жіноче питання" у творах письменників під кутом зору сучасної гендерної проблематики, зображення ролі інтелігенції й робітничих мас.
Поняття цілісності художнього твору. Мікро-, макро- і мегаобрази. Зміст (когерентність) і форма (когезія) твору. Художній твір як їх діалектична єдність. Мовні засоби образотворення. Поезія і проза як різновиди художнього мовлення. Верлібр і вільний вірш.
Творчість сучасного українського поета Юрія Григоровича Буряка. Збірка поезій "Не мертве море...". З’ясування арсеналу художніх засобів талановитого поета, які й витворюють неповторний авторський ідіостиль, новий, нестандартний мовно-естетичний пошук.
Питання, пов'язані із зіставленням понять "художній текст" і "текст культури". Положення праць Ю. Лотмана. Ставлення до культури як до складновпорядкованого тексту, який "розпадається" на безліч "текстів у текстах" і утворює "переплетення" цих текстів.
Визначення мовної гри як засадничого принципу текстотворення в художньому постмодерністському тексті. Ігровий характер художнього мовлення, характеристики мовної гри та аналіз реалізації мовної гри на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях мови.
Виокремлення матриці найнеобхідніших якостей педагога, які безпосередньо впливають на формування майбутнього їхніх вихованців. На прикладі персоносфери роману "Брісбен" розглянуто фактори створення іміджу викладача, які (не)ведуть до педагогічного успіху.
Логіка трансформації естетичної парадигми від премодерну до постмодерну. Варіант аналізу естетичної діяльності та мистецтва, проблема деформації художнього образу в культурі постмодерну. Розгляд культури як тексту на прикладі художніх маніфестів.
Простір і час - форма існування реального світу в літературному творі, що корелює з різноманітними мовними формами та засобами моделювання художнього образу. Хронотоп - один з найважливіших сюжетно-композиційних стрижнів у творчості Панаса Мирного.
Особливості художнього часу та простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль домислу і вимислу та їх впливу на прозу письменника. Особистісний простір персонажа в досліджуваних текстах.
Особливості художнього часу та художнього простору на сюжетно-композиційному й характеротворчому рівнях в історичній романістиці П. Загребельного. Роль часопросторових зв’язків у формуванні філософської концепції особистості персонажа в творчості митця.
- 6016. Художньо-виражальні засоби в мовно-поетичній палітрі Агатангела Кримського: типологія і функції
Розгляд стилістичних фігур, зреалізованих в поетичних творах Агатангела Кримського. Роль засобів звукопису, лексико-граматичних прийомів, синтаксичних одиниць мовно-художнього увиразнення в структурно-композиційній організації віршових творів митця.
З'ясування суперечностей компетентнісної концепції сучасної музично-педагогічної освіти. Дослідження етимологічної спорідненості понять "досвідченість" і "компетентність". Процес становлення художньо-епістемологічного досвіду майбутнього вчителя музики.
Виникнення модерної течії в літературі. Інтерпретація індивідуального самовияву у творчості Л. Українки та В. Винниченка. Виявлення типових рис персонажів творів. Вплив архетипних чинників українського менталітету на концепцію активної особистості.
Зміст головних соціально-культурних процесів, що впливають на формування художньо-естетичних цінностей та культури сучасної людини. Основні ризики та виклики, що супроводжують формування художньо-естетичної культури особистості, її ключові характеристики.
Розвиток художньо-естетичної культури особистості - фактор, що сприяє її загальному духовно-моральному самовдосконаленню. Відкритість учнів початкової школи до сприймання художніх творів - умова використання мистецтва як чинника естетичного виховання.
Естетичні та етичні основи розвитку педагогічної майстерності викладачів музичних навчальних закладів. Музика і культура особистості: проблеми педагогічної освіти. Впровадження компетентнісного підходу в систему професійної освіти майбутніх фахівців.
Необхідність посилення культуротворчої ролі освіти в сучасних умовах. Розглянуто поняття загальнокультурної грамотності та проаналізовано формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами образотворчого мистецтва.
Суть синтезу мистецтва естради і телебачення. Визначення структури естрадних розважальних форм, де дієвим та впливовим художнім засобом є слово. Доведення художньо-естетичної цінності телевізійних програм, які популяризують видовищну культуру в Україні.
Розгляд рівня дослідження національного мистецтва обраного періоду, у тому числі хореографічного, виявлення зацікавленості фахівців до педагогічної діяльності з дітьми молодшого шкільного віку, особливостей їх естетичного виховання засобами хореографії.
Історіографія проблеми художньо-естетичного виховання. Рівень дослідження національного мистецтва 1950—1990 років. Зацікавленість фахівців до педагогічної діяльності з дітьми шкільного віку, особливості їх естетичного виховання засобами хореографії.
Сутність технологічного підходу до реалізації виховання школярів засобами мистецтва у позаурочний час. Зміст художньо-естетичних технологій, технології створення художньо-естетичного простору школи як орієнтиру, що стимулює особистість до саморозвитку.
Дослідження художньо-естетичного навчання, естетичної свідомості та їхня роль у розвитку здатності учня середнього шкільного віку до самовиховання. Зміст аксіологічного підходу в системі навчання засобами мистецтва. Розвиток моральних, етичних цінностей.
Художньо-естетичне осмислення особливостей відтворення народного характеру в поезіях Олега Гончаренко. Змалювання генетичної приналежності особистості до національного минулого. Аналіз специфічного взаємозв’язку людини із природою, з родинним корінням.
Вивчення розвитку пастижа та технології виготовлення пастижних виробів та прикрас для розробки пастижерного доповнення. Композиція "цунамі" для створення образу. Застосування пастижерних виробів в гримуванні, разом з мальовничим і пластичним методом.
Суть культури сприйняття явищ природи в літературі європейського Середньовіччя під кутом зору цінності симбіозу міфічного і практичного мислення, пов’язаного з розвитком зображення світу природи. Ототожнення утилітарного і естетичного в творчості поетів.