Концепція художнього колективу дошкільного навчального закладу та організація його функціонування як соціокультурного середовища розвитку дитячої творчості. Методи взаємодії, співробітництва, взаєморозвитку дітей і дорослих у педагогічному процесі.
Вивчення поняття когнітивної лінгвістики, мовної картини світу письменника, ідіостилю, а також концепту як основного об’єкта вивчення лінгвоконцептології і художнього концепту як його різновиду, спираючись на основні дослідження мовознавців у цій галузі.
Застосування лінгвопоетичного, лінгвокультурного та літературознавчого аспектів аналізу художнього концепту як наукового підходу. Концепт як багатовимірне мовно-когнітивне та мовно-естетичне утворення, його взаємодія з компонентами художнього тексту.
Аналіз зразків мистецтва художнього металу, сакральних пам'яток Лук'янівського меморіального заповідника. Розгляд їх стильових, композиційних та семантичних рис, процесів виготовлення шляхом ковальства, чавунного і бронзового литва, скульптури з металу.
Способи та принципи формування художнім металом архітектури та цілісної композиції ансамблю у палацах м. Львова. Зовнішні та внутрішні чинники впливу, виявлення внутрішніх взаємовпливів у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м. Львова.
Лінгвософський підхід до художньої мовотворчості А. Кримського, історика-сходознавця, письменника, поліглота, філолога, перекладача. Аспекти художнього наративу його як філолога. Взаємодія розмовних і книжних джерел у рецепції історії української мови.
Аналіз художнього наративу історії, наявного в прозовій творчості Н. Бічуї. Дослідження традиційних літературних способів викладення минулого, власне авторських наративних стратегій відтворення історичного модусу, стилізації письма під манеру літописів.
Аналіз художнього наративу на прикладі малої прози письменника В. Дрозда (оповідання "Колесо", "Білий кінь Шептало" та "Сонце"). Особливості авторської наративної манери. Типи нараторів та види фокалізації, що виступають як основні категорії наратології.
Оповідання "Колесо", "Білий кінь Шептало" та "Сонце", що яскраво ілюструють особливості авторської наративної манери. Типи нараторів та види фокалізації, що виступають як основні категорії наратології. Використання письменником прийомів ретроспекції.
Теоретичні аспекти дослідження художнього образу "маленької людини", що є актуальними з позиції когнітивної лінгвістики та лінгвопрагматики. Суть моделей концептуальних метафор та метонімій як форми мислення, способу пізнання та структурування знання.
Виявлення сценічних образів, створених хореографами українського народно-сценічного танцю. Дослідження специфіки художнього образу та створення комедійного характеру в танці. Відтворення в хореографічному образі унікальності регіональних відмінностей.
Народний танець як першоджерело хореографічного мистецтва. Конкретний характер людини, який проявляється в його відношенні до оточуючого середовища за допомогою образу. Роль балетмейстера у створенні художнього образу. Поетичний зміст і інтонація танцю.
Ознайомлення з особливостями хореографічного мистецтва. Визначення завдання виховання дітей у хореографічній діяльності. Виявлення педагогічних умов формування у старших дошкільників цілісного уявлення про художній образ засобами інтеграції мистецтв.
Особливості розвитку пейзажу в українському живопису, його становлення як самостійного жанру. Сучасний стан пейзажного живопису. Принципи формування художнього образу у пейзажі, образне рішення. Перспективи розвитку українського образотворчого мистецтва.
Дослідження основних категорій естетики, культурології та мистецтвознавства. Оновлення системи класифікації образів у літературі на підставі наукових праць. Розкриття зв'язку типів та структури художнього образу з особливостями літературного процесу.
Художній образ як складник рукотворного графічного напису на прикладі графіті, каліграфіті та рисованого шрифту. Описується відмінність між трьома поняттями: літера-образ, слово-образ, фраза-образ та лігатура. Приклади рукотворних графічних написів.
Розгляд художнього образу як результату взаємодії міфологічного та літературного мислення. Опис авторської концепції та теорій образу О. Потебні, К. Юнга та М. Епштейна. Вивчення архетипових, типових та кенотипових основ узагальнено-образних схем.
Технологія вивчення перекладних художніх творів. Висвітлення значення художнього перекладу у формуванні духовної культури школярів і студентів, вивчення його ролі у забезпеченні оптимального навчання і виховання на матеріалі творів світової літератури.
Розгляд аспектів художнього перекладу як основного механізму міжкультурної комунікації, що зближує і збагачує культури народів. Вплив психологічних аспектів на якість перекладу, основні проблеми художнього перекладу та способи їх подолання перекладачем.
Проаналізовано вплив культурологічних, психологічних аспектів на якість перекладу, проблеми художнього перекладу та способи їх подолання перекладачем. Можливості використання ефективних стратегій перекладу розглядаються відповідно до комунікативної норми.
Розглянуто явище семантизації прономінативів у поетичних текстах Б. Олійника. Окреслено типові способи семантизації цих займенників, визначено індивідуально-авторські особливості їх уживання, ступінь значущості цих слів для реалізації особистості поета.
Дослідження лінгвопсихологічних аспектів змалювання матеріального й космогонічного світу українця у поезії Тараса Шевченка, а також встановлення засобів характеристики образів землі (степу, поля, могил) та неба (й небесних світил сонця, місяця, зорі).
Використання історичного та футурального типів презенсів з метою драматизації подій художніх творів. Особливості описового, розповідного та екранізуючого видів презенса. Стилістична реалізація теперішності дієслівними формами Past і Future Simple.
Теперішність у художньому творі як відображення об’єктивної дійсності. Роль історичного презенсу в актуалізації подій, а футурального у теперішності. Описовий, розповідний та екранізуючий види. Стилістична реалізація теперішності дієслівними формами.
Текстологічний аналіз роману Ґ. Шкурупія "Двері в день". Художній проект "шукача-деструктатора" в творі. Характеристика конструкції нової прозової форми, репрезентованої в літературі 20-х років XX століття. Естетичні концепти авторської самоактуалізації.
Стаття присвячена аналізу поезії Л. Якимчук, що проливає світло на події, які відбувалися і продовжують відбуватися на сході України. Творення художнього простору здійснюється в контексті епохи. Поєднання соціального та інтимного в творчості поетеси.
Аналіз сучасної літературної ситуації, зокрема нових тенденцій у драматургії. Застосування епічних елементів у творах сучасних драматургів. Просторові характеристики подій відбиваються крізь призму сприйняття персонажів, які стають у п’єсі оповідачами.
Визначення специфіки та особливостей творення художнього простору в театрі. Конструктивні складові сценографії театральної вистави. Застосування теоретичних положень естетики творення образів та аналіз художньо-декораційних композицій театральної сцени.
Аналіз твору Н. Ференц "Художній світ Христини Керити" присвячений творчості закарпатської поетеси-вісімдесятниці. Опис місця Х. Керити в сучасному літературному процесі. Дослідження її пейзажної лірики та творів присвячених світу тонкої жіночої душі.
Культурні традиції минулого в сучасному мистецтві. Місце людини і навколишнього світу в творах живопису, графіки, скульптури. Особливості і порядок розпису на склі. Символіка та семантика стародавніх зображень; писанка, як джерело магічного впливу.
