Процесс появления и закрепления у русских прилагательных "ядовитый", "токсичный" новых значений. Типы контекстов, в которых реализуются данные значения и анализируются семантические сдвиги, которые способствовали появлению новых значений у прилагательных.

Исследование смыслового развития слов и их многозначности в азербайджанском языке и в русском языке на примере толкования терминов, связанных с животноводством. Особенности употребления изучаемых лексические единицы в разных фонетических формах.

Особенности семантического распознавания информационных объектов в сведениях, доступных через Web. Обнаружение устройств в Internet of Things, Web-сервисов и поддержка информационной службы экстренного вызова. Анализ обработки на семантическом уровне.

Переосмысление - один из семантических процессов. Неологизмы - метод номинации новых реалий, способствующий обогащению словарного состава. Семантическая деривация - процесс пополнения русского языка за счет средств, уже имеющихся в языковой системе.

Лексико-семантическая группа наименований животных – один из наиболее продуктивных источников пополнения эмоционально-оценочной лексики в русском языке. Названия животных с переносным, эмоционально–оценочным значением. Формирование омонимической пары.

История семантического терминообразования в русском языке XVIII-XIX вв. Закономерности семантического развития слов в процессе терминологизации. Анализ образов-эталонов, участвующих в процессе метафоризации. Актуальные сферы образного отождествения.

Выявление и обоснование тембральных различий дуэтов различных стилей и жанров как отражения семантического содержания музыкального материала. Определение типового архетипного семантического ядра партитур вокальной дуэтной музыки разных стилей и жанров.

Дослідження лексичних одиниць іншомовного походження. Вивчення семантики запозичених лексем сучасного англомовного вокабуляру. Огляд чинників, які сприяють семантичній асиміляції запозичених лексичних одиниць до системи сучасної англійської мови.

Семантична валідність як критерій правильності реконструкції смислу у процесі дослідження складових політичної концептосфери. Підходи до дослідження мовного матеріалу, на основі чого виділяються вимоги до практичного забезпечення семантичної валідності.

Топоніми, утворені від апелятивів на позначення культурно-історичних реалій. Дослідження процесу утворення топонімів французької мови, які в основі містять апелятивну лексикопов'язану із поселенням та спорудами, та визначення найпродуктивніших типів.

Огляд взаємодії лексем і дискурсу ризику в царині семантики. Аналіз особливості актуалізації прагматичного та прагматично-оцінного компонентів значення лексем у сучасному дискурсі ризику. Особливості перебігу неофіційної комунікації в дискурсі ризику.

Лексико-семантичні особливості основних сенсорних дієслів "to see", "to hear", "to touch", "to smell", "to taste". Структуровано їхні лексико-семантичні поля, групи й лексико-семантичні ряди. Окреслено ядра й периферії п’яти лексико-семантичних полів.

Спільні і відмінні риси етнокультурної картини світу англомовного та україномовного етносів. виокремлення предметно-логічної схеми фразеологічних одиниць семантичної групи "споживання алкоголю". Особливості практики споживання алкогольних напоїв.

Вивчення фразеологічної картини світу англомовного, україномовного етносів. Характеристика фразеологічних одиниць, що висвітлюють таку рису поведінки мовців, як споживання алкоголю. Лінгвокогнітивний аспект предметно-логічної схеми фразеологічних одиниць.

Закономірності утворення нових значень слів як явища семантичної деривації і вторинної номінації. Семантико-епідигматична і номінативна системи сучасної російської мови, що знаходиться в прямій залежності від завдання реалізації мовних функцій етносу.

Визначення місця семантичної деривації серед інших способів поповнення словникового складу. Становлення поглядів на виникнення у слів нових значень. Виникнення нових лексико-семантичних значень у парадигмі семасіології як результат семантичної деривації.

Характеристика семантичних процесів, що відбуваються в англійській фаховій мові фітнесу. Аналіз ролі метафори та метонімії у становленні й розвитку даної терміносистеми. Вивчення сутності метафоризації та метонімічного перенесення як семантичного процесу.

Характеристика лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників вторинної номінації у фаховій мові фітнесу. Дослідження моделей метафоричного та метонімічного перенесень. Роль метафори та метонімії у становленні й розвитку досліджуваної терміносистеми.

Еволюція семантичної системи завдяки асиметричному дуалізму мовного знака. Образне переосмислення реальності, збагачене авторськими естетичними оцінками в художньому тексті. Чинники трансформацій слів у поезії Л. Костенко, Д. Павличка та В. Симоненка.

Розгляд питання специфіки дослідження концепту білий в українській культурній парадигмі з її проєкцією на поетичну модель поетамодерніста Б.-І. Антонича. Місце концепту білий в художній картині світу, яка вимальовується на фоні поетичного дискурсу поета.

Аналіз змістових особливостей авто- та гетеростереотипів лемківського народу. Позитивне емоційне забарвлення етнічних стереотипів лемків. Протиставлення між авто- та гетеро стереотипом щодо параметрів "етнічність – мужність", "гордість – самобутність".

Дослідження специфіки семантико-стильового оформлення прийменників української мови. Дейктичне значення прийменникових одиниць. Семний розподіл прийменників в ієрархічній послідовності. Розгляд прийменникових конструкцій з обставинною семантикою.

Визначення засад семантичної еволюції прикметників розміру в англійській мові шляхом аналізу словників і англомовних художніх текстів. Семантичне поле розміру, його конституенти, а також особливості його розвитку та функціонування в англійській мові.

Аналіз семантичного та формально-граматичного підходів до витлумачення семантичної єдності як своєрідної категорійної визначеності поняття. Визначення умов й узагальнених видів "закритості" в структурах дієслівних та іменникових семантичних єдностей.

Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі речення з локативними поширювачами. Лінгвістичний статус категорії локативності у співвідношенні з її філософським трактуванням. Місце локативності в семантичній структурі речення.

Лінгвістичний статус категорії локативності у співвідношенні з її філософським трактуванням. Встановлення обов’язковості/факультативності функціонування просторових поширювачів у структурі речення. Основні мовні засоби вираження просторових відношень.

Визначення сутності явища семантичної ізотопії. Функціонування семантичної ізотопії в процесі лінгвальної реалізації принципу невизначеності. Зв’язок явища із постмодерним принципом невизначеності, її роль у розгортанні постмодерного художнього тексту.

Діахронічне дослідження лексичної семантики, формування повної класифікації й інвентаризації значеннєвих трансформацій лексем із подальшим укладанням словника семантичних універсалій. Значення латинських і романських лексем з текстів різних епох.

Дослідження семантичних структур афіксів у межах семантичної категорії дії сучасної німецької мови. Аналіз віддієслівних похідних іменників, утворених за допомогою формантів на позначення дії. Спроба виділення семантичних властивостей одиниць словотвору.

Аналіз основних типів предикатів зазначеного семантичного класу та дієслова зі значенням екзистенційності як спеціалізований засіб їх вираження. Реалізація семантичної категорії наявності/відсутності в контексті засвоєння дієслова як частини мови.