Аналіз семантичної категорії наявності/відсутності в українській мові. Типи предикатів зазначеного семантичного класу, дієслова зі значенням екзистенційності як спеціалізований засіб їх вираження. Засоби репрезентації буттєвих речень в початковій школі.

Функціонування прикметників, що позначають поодинокий розмір у сучасній англійській мові. Визначення семантичної структури кожного прикметника та їх взаємодії між собою. Розмір та параметри предметів об’єктивної дійсності. Спільні контекстуальні партнери.

Стан та проблеми книговидання та розповсюдження книг в Україні. Класифікація книговидавничої продукції, контент книговидання відповідно до критеріїв семантичної класифікаційної моделі. Контент книговидання як об’єкт соціально-комунікаційних досліджень.

Опис структурно-семантичних особливостей ономатопоетичних дієслів у французькій та латинській мовах, а також етимології лексем. Семантична класифікація звуконаслідувальних дієслів, особливості розвитку одиниць від латинської до сучасної французької мови.

Розгляд ономатопеїчного дієслова у латинській та французькій мовах. Семантична і етимологічна характеристика обраної лексики. Класифікація звуконаслідувальних дієслів на лексико-семантичної групи на основі компонентного аналізу та виділення сем.

Семантичний аналіз колоронімів вторинної номінації в німецькій мові, тобто прикметників на позначення кольору. Класифікація зазначених колоронайменувань, укладену за принципом тематичного списку предметів, назви яких використовують в описах кольорів.

Підходи до класифікації лексичних одиниць, відтворюючих національно-культурну специфіку. Етнографічні реалії у тексті Е. Гілберт "Їж, молись, кохай". Критерії семантичної класифікації культурно зумовленої лексики. Засоби створення діалогу культур.

Виявленя у словнику фразеологізми з компонентом-зоонімом за тематичним принципом. Метафорико-символічні іпостасі зоонімів у рамках фрагмента мовної картини світу "царство тварин". Зооніми як окремі лексичні одиниці та як компоненти сталих виразів.

Семантична вага власної назви в фразеологічному значенні. Семантична замкнутість фразеологічних єдностей, що можуть виникати внаслідок синтаксичної спеціалізації фрази, вживання її в певній граматичній формі. Фразеологізми з ономастичним компонентом.

Характеристика змісту поняття "лакуна", яке протягом останніх десятиліть все частіше зустрічається в роботах зарубіжних і українських лінгвістів. Вивчено варіації у визначенні поняття в сучасному дискурсі. Аналіз дефініцій поняття у різних лінгвістів.

Формалізоване відображення множини факторів друкарського процесу. Семантична мережа для графічного та лінгвістичного відтворення зв’язків між факторами, що впливають на якість друкування книжкових видань. Модель пріоритетного впливу факторів на якість.

Розгляд прикладів "трансляції", "міграції" та "дифузії" поширених термінів соціально-економічної лексики. Аналіз трансформації запозичень у мові мас-медіа, активізація їх детермінологізації. Творення нових слів та розширення семантичних меж англізмів.

Розгляд процесу перенесення значення, яким є семантична модуляція. Механізм семантичної модуляції соматизмів "- / head / голова" у фразеотрансформах арабської, англійської, української та російської мов. Загальнокатегоріальне значення соматизму.

Аналіз проблем мотивованості слова, встановлення мотиваційних ознак, покладених в основу номінації дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів у латинській мові на матеріалі твору Плінія Старшого "Historia naturalis". Визначення мотивованості термінів.

Лексико-семантична група номінацій, які іменують дорогоцінні камені. Визначення мотивованості термшів. Створення лексики на позначення дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів внаслідок їх метафоричного перенесення за зовнішньою ознакою кольору.

Змістова мотивація флоролексем як окремих видових назв, що відповідають конкретним рослинним реаліям в українській і польській мові. Етимологія 200 флористичних найменувань, мотиваційні моделі, що вказують на змістове наповнення досліджуваної лексики.

Основні характеристики сучасного французького медіадискурсу та обґрунтування його віртуальних потенцій до лексичної креативності. Аналіз дефініцій семантичних неологізмів у сучасних лінгвістичних працях. Головні закономірності появи неологічних зворотів.

Визначення місця, ролі, значення сполучників як засобів формування складного речення. Опис структурних, семантичних, граматичних та функціональних особливостей семантичної нівеляції сполучників як аналітичних морфем. Граматична неоднорідність сполучників.

Вивчення семантичних процесів у жаргонному спортивному назовництві. Закони української мови, правила й моделі метафоричних перенесень. Семантична номінація в спортивному жаргоні. Творення нових значень слів шляхом метонімічного перенесення значення.

Головні особливості семантичної структури з’ясувальних конструкцій у синтаксичній науці. Виокремлення семантичних різновидів з’ясувальних складнопідрядних речень у романі В. Шкляра "Ключ". Характеристика семантичних особливостей розгляданих утворень.

Новий погляд на семантичну організацію складнопідрядних речень зі сполучником якщо... то. Аналіз цієї конструкції з точки зору формальної будови, семантичної структури та комунікативної організації. Обґрунтування кваліфікації цих одиниць як асиметричних.

Аналіз англомовних юридичних термінів, які означають злочини проти держави, отриманих із текстів правових документів, юридичних статей, науково-навчальних матеріалів та інших джерел. Побудова схематичної структури субполя "злочини проти суспільства".

Вивчення антропофразеологізмів у лінгвістичних розвідках. Основні риси класифікації антропоніма. Визначення структурно-семантичних особливостей фразеологізмів з антропонімним компонентом української мови як виразників аксіологічних характеристик.

Теоретичні підходи до розгляду універсальної категорії лімітативності. Граничність дії як якісні зміни у характері перебігу дії. Межа між граничними та неграничними дієсловами, що проходить між різним контекстуальним вживанням одного і того ж слова.

Ознайомлення з українською та англійською лінгвістичною термінологію. Антропоцентристський підхід до вивчення мови. Оцінка семантичного складу лінгвістичної термінологічної українських та англійських речень. Структурна організація лексичних значень слів.

Дослідження міфології днів тижня, які знаменують його початок. Вивчення особливостей неділі-понеділка як парності в ідеях, висловлених В. Топоровим щодо семантики першого/другого в лікувальних текстах. Причини ставлення до понеділка як до нещасливого дня.

Дослідження інтерпретації оніма Майдан у мові української поезії. Його значення як текстового і паратекстового елементу, локативна, хронологічна, подієва семантика, метонімічне значення "протестувальники". Символічні вияви топоніму, його сакралізація.

"Філософія імені" Лосєва у світлі проблеми "мова як дім буття". Вчення про ім’я як вчення про сутність. Ідея ієрархії. Синтаксична парадигма трактування теми. Мовна форма для вираження факту буття. Логічно-лінгвістичне судження. Гіпотеза Сепіра-Уорфа.

Напрями розвитку російської лексикографії щодо семантичної параметризації абстрактних іменників. Характеристика семасіологічних, ономасіологічних параметрів абстрактних іменників. Особливості описання семантичної параметризації у словниках різних типів.

Дослідження семантичної переорієнтації англомовної лексики. Створення нового погляду на динамічні процеси в англійській лексиці. Відмінності неологізмів від традиційних канонічних слів. Розгляд лексико-семантичних варіантів англійських неологізмів.