Природа подвійного зв’язку тяжіння та семантичні відношення, породжені цим зв’язком. Лінгвальний статус дуплексива, семантичні типи дієслів, що сполучаються з ним. Можливості семантичного узгодження пропозицій, що формують зміст речень з дуплексивами.

Поняття умовності конструкції речення та його семантико-граматичні типи, особливості явища синтаксичної синонімії в українській мові. Характеристика безсполучникових конструкцій з умовною модальністю та аналіз простих речень з умовними синтаксемами.

Осібне місце заперечних часток в партикулятивній системі української літературної мови. Реалізація об’єктивно-модальних значень можливості / неможливості, необхідності за допомогою заперечної частки "не", поєднаної із предикатами чи іншими синтаксемами.

Проведення абстрактно-граматичного аналізу прикладкових словосполучень. Внутрішні семантико-синтаксичні відношення між іменниками, що називають той самий предмет: власне прикладкові та взаємоприкладкові. Функційний статус сполуки та її складників.

Аналіз здобутків в галузі функціонального синтаксису, комунікативної граматики. Визначення стану вивчення проблеми в українському мовознавстві. Чинники впливу на специфіку простого речення діалогічного мовлення. Сутність імпліцитність ознакових слів.

Встановлення та дослідження специфіки реалізації семантичних типів предикатної синтаксеми як центрального компонента семантичного ярусу та актуалізацію її потенційних можливостей значеннєвими варіантами субстанціальних одиниць у діалогічних єдностях.

Лексико-семантичні групи двовалентних дієслівних предикатів у сучасній українській літературній мові. Описання семантики двовалентних дієслівних предикатів. Характер і причини переходу двовалентних дієслів до групи одно- або тривалентних дієслів.

Обґрунтування особливостей реченнєвих структур з числівниковим компонентом в латинській мові. Аналіз співвідношення семантико-синтаксичної і формально-синтаксичної структур речень з предикатами кількості в латинській мові у рамках функційної парадигми.

Природа дистрибутивної повторюваності дії, її місце в семантиці дієслова і особливості репрезентації значення цього типу множинності ситуації в українській мові на лексичному, синтаксичному рівнях. Критерії виокремлення дистрибутивних предикатів.

Необхідність застосування денотативного та мовного підходів до вивчення структури речення. Вплив семантики предиката на семантико-синтаксичну структуру речення. Семантичні підгрупи дієслівних предикатів руху й переміщення, межі їх валентного потенціалу.

Дебітивність як різновид модальності. Сучасний етап розвитку мовознавства. Вплив каузації на формування семантики конструкцій. Спільні та диференційні ознаки предикатів дебітивності в українській та англійській мовах. Системний опис простого речення.

Аналіз замовлянь як текстів, що функціонують у сакральній сфері буття народу і виявляють різні аспекти реалізації магічної функції мови. Обґрунтування їх поділу на одно- й кількафразові. Типи семантико-синтаксичних структур українських заговірних текстів.

Речення спонукальної модальності сучасної української літературної мови як об’єкт досліджень способових форм дієслова. Теорії мовленнєвих актів та місце спонукань в ній. Комунікативний зміст та обсяг категорії спонукальної модальності, способи вираження.

Статтю присвячено з’ясуванню семантико-синтаксичних функцій вокатива, поширеного в поетичному ідіолекті Лесі Українки. Обґрунтовано його граматичну специфіку – переважне вживання в ліричних поезіях із двома вторинними семантико-синтаксичними функціями.

Визначення лексико-семантичних груп дієслів сучасної української мови, що можуть уживатися як безособові, окреслення межі їх валентного потенціалу. Аналіз форми непрямовідмінкової реалізації семантичного суб’єкта в безособових реченнях та їх ієрархії.

Розкриття семантико-синтаксичних особливостей односкладних речень у романі Л. Костенко. Поширення окремих типів односкладних речень, їх комунікативна мета. Виявлення панівних типів односкладних речень, визначення залежності використання їх окремих типів.

З’ясування ролі різних класів онімної та апелятивної лексики у формуванні прізвищ. Встановлення можливих кореляцій між мотиваційною прізвищевою семантикою й відповідними етнокультурними константами. Характеристика основних способів творення прізвищ.

Теоретическое определение языковой специфики антибуржуазной повествовательной сатиры в контексте русской литературы начала XX в. Выступление сатиры в роли инструмента, позволяющего формировать в обществе определенные идеологические принципы в начале ХХ в.

Изучение фразеологизмов библейского происхождения в русском языке, семантических и функционально-стилистических особенностей библеизмов. Характеристика представленности библейских фразеологизмов в словарях, справочниках и научно-популярной литературе.

Лингвистические механизмы представления смысловой многоплановости поэтического слова, используемые американской поэтессой Л. Хеджинян в ее сборнике "языковой поэзии" "A Mask of Motion". Стилистический потенциал семантических модификаций языкового письма.

Система и структура антропонимикона произведений "Зори Иртыша", "Любовь, объятая пламенем". Традиционное тюркское и русское именословие. Фонетико-морфологическая интерпретация татарского именника. Семантико-стилистическая характеристика имен персонажей.

Аналіз семантичного навантаження й стилістичних функцій особових займенників у поезії М. Никончука. Визначення видів займенників найвиразніше представлених у творчості письменника. Роль особових займенників у створенні різних стилістичних значень.

Характеристика та класифікація субстантивованих дієприкметників. Семантичні особливості мотивуючих дієслів в лексичній іменниковій парадигмі. Створення дистрибуційних сполучень. Зміна категоріального статусу та синтаксичної позиції слова в реченні.

Закономірності, особливості функціонування і стилістична роль прізвищних номінацій персонажів у художньому творі на матеріалі прози О.Ю. Кобилянської: відповідне і розмаїте використання прізвищ, їх семантична роль в утворенні авторських коннотацій.

Аналіз брендонімів з позиції визначення статусу лексичної належності та їх ролі у стилістичній організації різностильових текстів. З'ясування термінів "універсалія", "етранжизм", "варваризм", "брендонім", "текст". Стилістичні функції пропріальних назв.

Аналіз інтер’єктивів, використаних Лесею Українкою в творі, їх семантико-стилістичні особливості. Семантика інтр’єктивів, що виконують комунікативно-волюнтативну функцію. Ряд дієслівно-вигукових форм, особливістю яких є відображення миттєвої дії.

Вивчення українського традиційного фольклору. Дослідження семантико-стилістичного наповнення ономастичного простору України. Особливості функціонування поетонімів в народних казках. Апелятивне позначення персонажів у циклі "Бузиновий цар" Л. Костенко.

Провідна роль фразеологічних одиниць у системі мовних засобів художньої виразності. Дослідження семантичних типів фразеологічних одиниць, використаних у детективних романах Андрія Кокотюхи, розкриття емоційно-оцінного потенціалу фразеологізмів.

Дослідження особливості індивідуально-авторських складених найменувань у поезії Л. Українки. Розгляд критерії, згідно з якими юкстапозити, уживані в художніх текстах, кваліфікуються як авторські лексичні твори. Дослідження поетичних текстів письменниці.

Характеристика семантико-стилістичних метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії. Суб’єктивність, унікальність, новизна індивідуально-авторських метафор поезії Стуса.