Аналіз розвитку пам’яткоохоронної діяльності музеїв, як осередків вивчення археологічних, етнографічних та історичних пам’яток України в 20-30-х рр. Вклад співробітників музейних установ у вивчення, дослідження та збереження археологічних пам'яток краю.

Дослідження основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності та тенденцій, що були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919-1930-ті рр. Періодизація пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у цей період.

Розгляд пам’яткоохоронної діяльності П.В. Клименка на Поділлі, його участі у діяльності пам’яткоохоронних організацій, ролі у збереженні архівної спадщини. Закладення правового фундаменту державного опікування національними пам’ятками і архівами.

Розглянуто проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Нормативно-правове забезпечення державного управління охороною культурної спадщини. Регламентування пам’яткоохоронної діяльності.

Історико-культурна спадщина України: духовний, економічний і соціальний капітал. Проблема правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Аналіз збереження культурної спадщини на окупованих територіях.

Характеристика основних напрямів діяльності радянського керівництва щодо подолання житлової кризи, яка склалася у Чернігові після воєнних дій 1918-1919 роках. Оцінка роботи Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини.

Роль Ставропігійського інституту і Церковного музею у Львові у збереженні пам'яток національної культури. Пам'яткоохоронна діяльність Митрополита Андрея Шептицького. Вплив археологічних досліджень княжого Галича на національно-культурне життя в Галичині.

Загальний стан розвитку пам’яток історії та культури у 1945-1965 рр. в регіоні. Охорона пам'яток та вивчення історико-культурної спадщини. Створення Добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури як новий етап в пам'яткоохоронній справі.

Характеристика дисертаційних робіт на музеєзнавчу та пам’яткоохоронну тематику, які захищені при Центрі пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Розвиток охорони історико-культурної спадщини України.

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми дослідження пам’яток українського козацтва, вивчення некрополів (військових поховань).

Зміст пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х рр. були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, що функціонують сьогодні.

Аналіз матеріалів про пам’яткоохоронну та краєзнавчу діяльність викладача Кам’янець-Подільського духовного училища С. Дложевського і його сина - відомого філолога та археолога С. Дложевського. Аналіз подільського краю та участь у збереженні його пам’яток.

Особливості проведення політики пам’яті щодо пам’ятників Леніну в Черкаській області, яка є прикладом регіону з різною історичною спадщиною. Характеристика діяльності місцевої влади зі знесення пам’ятників радянської доби, а також ставлення населення.

Культурна пам’ять, як процес збереження культурного спадку. Розгляд образу Тараса Григоровича Шевченка - Кобзаря та Пророка, як об’єднуючого символу для українців за кордоном. Дослідження прикладу встановлення пам’ятника Шевченку в Буенос-Айресі.

Аналіз пам’яттєвих наративів за ініціативою науковців Національного музею історії України. Відтворення мікроісторії на прикладі родинних історій у контексті всієї історії Другої світової війни, акумуляції джерел, що розкривають внутрішній світ індивіда.

Дослідження наукової літератури, присвяченої історичній пам’яті про війни. Порівняння досліджень закордонних і вітчизняних авторів в контексті співвідношення уваги до Першої та Другої світової воєн та локальних конфліктів, зокрема, Афганської війни.

Аналіз наукової літератури, присвяченої пам’яттєвим студіям в цілому, та історичній пам’яті про війни. Порівняння досліджень закордоних і вітчизняних авторів в контексті співвідношення уваги до Першої та Другої світової воєн та локальних конфліктів.

Теоретична сутність процесу запам’ятовування. Динаміка змін співвідношення видів пам’яті. Забезпечення спадкоємності психічних процесів і об'єднання всіх пізнавальних процесів в єдине ціле. Психологічний рівень вивчення механізмів пам'яті в науці.

Імперська політика пам'яті й трансформаціям у колективній свідомості, що відбулися в українському суспільстві під її впливом на початку ХХ ст. Основну увагу зосереджено на місцях пам'яті, які мали транслювати і закріплювати ідеологеми й міфологеми.

Дослідження, присвячене новітнім творчим підходам до інтерпретації традиційних тем метафізичної поезії у європейській літературі початку ХХІ ст. Інтерпретація теми смерті та часу в фотопоезії великих форм, мотиви швидкоплинності буття і роль пам’яті.

Літературна рецепція проблематики пам’яті й ідентичності, її інтерпретація в сучасних мистецьких колах. Принципи семіотичного підходу у художній прозі В. Коваленко, комплексне студіювання творів у суспільно-історичному вимірі пам’яті й ідентичності.

Суть боротьби за національну свободу українців у 70-х роках ХХ століття, представленої в романі С. Процюка "Травам не можна помирати". Реконструкція жахливих системних заходів органів влади проти громадян, які відстоювали свою національну ідентичність.

Дослідження особливостей переосмислення наслідків Другої світової війни на пострадянському просторі. Рефлексія українських письменників щодо різних аспектів минулої війни. Особливості інтерпретації історичних подій та пам’яті про них у сучасності.

Проблеми, які можуть бути цікавими українським та закордонним дослідникам пам’яті, політики пам’яті, історичної політики тощо. Так, це вплив Революції Гідності та початок російської агресії та переосмислення попередньої парадигми пам’ятання про війну

Аналіз початкового періоду Першої світової війни та складної ситуації українців щодо подальшої долі розпорошеного етносу між ворогуючими політичними союзами. Мотиви дій, що в подальшому вплинули на процеси політичного та територіального об’єднання нації.

Вплив процесу розсекречення архівів радянських спецслужб на відновлення історичної пам’яті щодо учасників Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр., які у міжвоєнний період проживали у Волинському воєводстві як політичні емігранти.

Пам'ять про єврейські жертви нацистського тоталітаризму на території Запорізької області під час існування СРСР. Об'єкти культурної спадщини: "Пам'ятник жертвам політичних репресій 30-50 рр. 20 ст. у м. Запоріжжя та "Могили жертв голодомору" у Пологах.

Еволюція загострення негативних суспільно-історичних стереотипів щодо українців у польському суспільстві на прикладі фільму В. Смажовського "Волинь". Вплив фільму на сучасні польсько-українські взаємини і трансформацію пам’яті поляків про спільну історію.

Пам’ять як основа психічного життя людини. Зберігання в пам’яті понять і уявлень, необхідних для мислення. Основні критерії класифікації пам’яті. Мнемічні процеси або оперативна пам’ять. Використання людиною короткотривалої та довготривалої пам’яті.

Комплексне дослідження лінгвістичних характеристик поняття "пам’ять" як одного з ключових культурних концептів серед інших, смисложиттєвих — людина, буття, мова, слово. Розгляд семантики дієслова української мови запам’ятати й чеської мови zapommt.