Аналіз українських рукописних збірників XVIII – початку ХІХ століть. Місце та функції цього виду писемних пам’яток у розвитку вітчизняної історичної думки. Дослідження рукописів Гетьманщини. Текстологічний аналіз редакцій і списків "козацьких літописів".

Рецензія на науково-довідкове видання "Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Вінниця". Аналіз історії пам’яткоохоронної діяльності в місті, визначення ролі та значення пам’яток Вінницької області у формуванні суспільної історичної свідомості.

Аналіз і оцінка ролі Ставропігійському інституту в процесі формування українського музейництва у Львові. Принципи комплектації власної збірки за принципом музейної колекції. Принципи висвітлення важливих етапів української історії від найдавніших часів.

Огляд на підставі аналізу місцевих краєзнавчих матеріалів та відповідної джерельної бази культурно-мистецьких пам’яток оригінального району Західної України, яким є Кременеччина. Опис їх історії та місця і ролі у культурно-мистецькій спадщині краю.

Картографічна інвентаризація та комплексна паспортизація як ефективний спосіб дослідження пам’яток природи. Знайомство з пам’ятками неживої природи басейнів Пруту і Лазещини у гірському масиві Чорногора. Сутність поняття "геотуристичний маршрут".

Визначення передумов та особливостей розвитку празько-корчацької культури у регіоні. З’ясування місця та ролі укріплених поселень у ранньосередньовічний час. Аналіз речових знахідок у взаємозв’язку та у порівняні зі знахідками із суміжних територій.

Охарактеризовано й закартовано об’єкти природно-заповідного фонду, які належать до Дністровського регіонального ландшафтного парку (РЛП). Виявлено геологічні, геоморфологічні, гідрологічні об’єкти з перспективою надання останнім природоохоронного статусу.

Розвиток туризму і санаторно-курортного господарства в Тернопільській області. Природні пам’ятки Тернопільщини. Урочище Трубчин, урочище Глоди, печера Оптимістична, Озерна, Кришталева, Вертеба, Ювілейна, Млинки, Перлина, Божа та Дністровський каньйон.

Виявлення знахідок з околиць Мотронинського городища. Дослідження виробів з поселення в урочищі Скабове біля села Жаботин. Розгляд бронзових наконечників стріл. Характеристика поселенської структури Притясминського регіону Лісостепового Правобережжя.

Вивчення архітектурної цінності пам’яток садибного будівництва. Визначення місця садиб Сумщини у вітчизняній історії та культурі. Формування сприятливої суспільної атмосфери по відношенню до садиб як чинника, що посилює масштаби пам’яткоохоронної роботи.

Розгляд діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста М. Грабовського на Чигиринщині. Результати його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі "Україна давня і сучасна". Внесок відомих діячів ХІХ ст.

Історичний розвиток пам’яткоохоронної справи, правові та управлінські аспекти, завдання та напрями пам’яткоохоронної діяльності, реалізація проекту Зводу пам’яток історії та культури. Дослідження різних пам’яток як артефактів соціалізації індивіда.

Визначення питань, що входять до компетенції теоретичного пам’яткознавства як науки. Об’єкт та предмет пам’яткознавства. Завдання пам’яткознавства щодо вивчення окремих видів об’єктів культурної спадщини, їх використання в сучасному культурному контексті.

Напрями роботи краєзнавців на Київщині у контексті вседержавних подій 1926-1930 рр. Роль крайового інспектора Ф. Ернста у збереженні пам’яток історії та культури. Виявлення, реєстрація та охорона пам’яток м. Києва, Білоцерківщини, Межигір’я, Каніва.

Аналіз розвитку пам’яткоохоронної діяльності музеїв, як осередків вивчення археологічних, етнографічних та історичних пам’яток України в 20-30-х рр. Вклад співробітників музейних установ у вивчення, дослідження та збереження археологічних пам'яток краю.

Дослідження основних напрямків пам’яткоохоронної діяльності та тенденцій, що були визначальними в галузі охорони історико-культурного надбання на Чернігівщині у 1919-1930-ті рр. Періодизація пам’яткоохоронної діяльності на Чернігівщині у цей період.

Розгляд пам’яткоохоронної діяльності П.В. Клименка на Поділлі, його участі у діяльності пам’яткоохоронних організацій, ролі у збереженні архівної спадщини. Закладення правового фундаменту державного опікування національними пам’ятками і архівами.

Розглянуто проблему правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Нормативно-правове забезпечення державного управління охороною культурної спадщини. Регламентування пам’яткоохоронної діяльності.

Історико-культурна спадщина України: духовний, економічний і соціальний капітал. Проблема правового забезпечення пам’яткоохоронної діяльності в контексті деокупації Криму та частини Донбасу. Аналіз збереження культурної спадщини на окупованих територіях.

Характеристика основних напрямів діяльності радянського керівництва щодо подолання житлової кризи, яка склалася у Чернігові після воєнних дій 1918-1919 роках. Оцінка роботи Чернігівського губернського комітету охорони пам’яток мистецтва та старовини.

Роль Ставропігійського інституту і Церковного музею у Львові у збереженні пам'яток національної культури. Пам'яткоохоронна діяльність Митрополита Андрея Шептицького. Вплив археологічних досліджень княжого Галича на національно-культурне життя в Галичині.

Загальний стан розвитку пам’яток історії та культури у 1945-1965 рр. в регіоні. Охорона пам'яток та вивчення історико-культурної спадщини. Створення Добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури як новий етап в пам'яткоохоронній справі.

Характеристика дисертаційних робіт на музеєзнавчу та пам’яткоохоронну тематику, які захищені при Центрі пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Розвиток охорони історико-культурної спадщини України.

Вклад мистецтвознавців Львова в охорону та збереження пам'яток історії, культури. Аналіз їх діяльності по виявленню, збереженню, реставрації, популяризації пам'яток мистецтва в рамках роботи Львівського відділення Українського товариства охорони пам'яток.

У науковій статті розглянуті заходи спрямовані на збереження окремих архітектурних об’єктів, що мали місце у 1908-1914 роках на території Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Розглянуто хронологію та головні події.

Мета – деталізувати роботу В. Модзалевського стосовно охорони чернігівських музеїв упродовж липня-листопада 1917р., спираючись на його письмові клопотання, адресовані міській управі. Методи дослідження відповідають меті, ґрунтуються на принципі історизму.

Аналіз змісту пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х років були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя у ХХІ столітті. Програми дослідження пам’яток українського козацтва, вивчення некрополів (військових поховань).

Зміст пам’яткоохоронних програм, які з початку 1990-х рр. були реалізовані в Україні і окремі з яких впроваджуються в життя. Програми створення нових та реорганізації історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, що функціонують сьогодні.

Аналіз матеріалів про пам’яткоохоронну та краєзнавчу діяльність викладача Кам’янець-Подільського духовного училища С. Дложевського і його сина - відомого філолога та археолога С. Дложевського. Аналіз подільського краю та участь у збереженні його пам’яток.

Особливості проведення політики пам’яті щодо пам’ятників Леніну в Черкаській області, яка є прикладом регіону з різною історичною спадщиною. Характеристика діяльності місцевої влади зі знесення пам’ятників радянської доби, а також ставлення населення.