Позитивизм как философское направление, его основные положения и характерные особенности. Философские труды Огюста Конта. "Закон трех стадий" как ключевое понятие философии Конта. Предмет социологии, методы "объективной" и "субъективной" социологии.

Первая историческая форма позитивизма. О. Конт - основатель позитивизма и социологии. Махизм и эмпириокритицизм. Логический позитивизм или эмпиризм. Прагматизм и в его рамках наиболее влиятельная в XX в. теория деятельности. Психоанализ и Зигмунд Фрейд.

Характеристика позитивизма, который представляет собой философское направление, в котором с большой, порой даже чрезмерной, силой подчеркивается ценность позитивного, научного знания по сравнению с идеологическими утопиями и философскими умозрениями.

Изучение ранних позитивистских теорий права: Каутилья, Шан Ян, Шуэн Дао, Хань Фей Дзу. Рассмотрение командной теория права утилитаристов: Иеремия Бентам, Джон Стюарт Милль, Джон Остин, Джон Фрэнк. Формально-догматический метод нормативиста Кельзена

Обзор ранних и поздних позитивистских теорий права. Теория права эмпирической эпистемологии. Расхождение между конфуцианством и легизмом. Особенности позитивистского нормативизма Кельзена. Нормативизм как крайнее проявление формализма в теории права.

Рассмотрение "закона трех стадий" развития интеллектуального сознания человечества в труде Конта "Курс позитивной философии". Составление программы изучения социологии: социальной статистики и динамики. Позитивистское направление в политической мысли.

Выделение социологии как самостоятельной отрасли науки. О. Конт как основатель социологического подхода к анализу социальных явлений и процессов. Сущность принципов позитивизма и этапы его развития. Специфика позитивистского видения реального мира.

Двойственность природы социологии. Работы Огюста Конта, его жизнь и достижения. Семья как основная единица общества. Институциональный статус социальной теории. Постулат онтологического натурализма. Характеристика наиболее важных принципов позитивизма.

Позитивизм как направление буржуазного философского мышления, его исторические формы. Идеи представителей течения: возможности происхождения мира, социологическая концепция, индуктивная и дедуктивная логика. Неопозитивизм, аналитическая философия.

Период активного поиска и становления социологических научных школ, концепций и направлений в XIX веке. Огюст Конт - родоначальник позитивизма в социологии, этапы его развития, принципы; институализация науки, превращение в академическую дисциплину.

Окремий етап розвитку вчення про правовідносини – сталінський легізм, межі його існування. Характеристика головних рис даного етапу. Основні ознаки: державоцентризм, етатизм у найгіршому прояві. закріплення офіційного, єдиноправильного праворозуміння.

Розглянуто сталінський легізм з точки зору вчення про правовідносини. Визначено часові межі його існування. Дано характеристику основним рисам етапу сталінського легізму. Доведено, що основною ознакою сталінського легізму є державоцентризм, етатизм.

Філософія середини XIX століття. Особливості її розбудови на основі критеріїв науковості, характерних для природознавства. Основні ідеї та настанови позитивізму. Типи світогляду як стану людського розуму. Погляди О. Конта та Г. Спенсера на позитивізм.

Дослідження змін у світоглядних уявленнях українських істориків внаслідок відходу від методологічного монізму наприкінці ХХ ст. Роль позитивізму у становленні історіописання в історичній науці в Україні. Вивчення соціокультурного контексту позитивізму.

Проведення аналізу теоретико-методологічних засад праць А.К. Піскорського. Позитивізм та лібералізм як головні структурні елементи світогляду інтелігенції часу. Ліберальні суспільно-політичні погляди та просвітницькі ціннісні уподобання Піскорського.

Обґрунтування доцільності використовування бази даних з можливістю категоризації дистракторів для оцінювання факторів ризику розвитку міоми матки на ретроспективному етапі. Визначення частоти виявлення субсерозно-інтерстиційного розташування вузлів.

Важливість залучення до правознавства нових гносеологічних положень, що дозволять сприймати правові явища без надмірного формалізму та з максимальною ефективністю через положення теорії діяльності. Вимога об’єктивації права у текстах законодавства.

Обґрунтування доречності застосування позитивістського підходу в дослідженні російсько-українського конфлікту. Оцінка сучасної російсько-української війни, функціональний аналіз її перебігу, визначення критеріїв оцінки ціни перемоги та поразки.

Аналіз поглядів фахівців-процесуалістів щодо досліджуваного питання. Зміст основних понять процесуальної відповідальності в сфері господарсько-процесуального права. Характер і оцінка впливу галузевих процесуальних наук на теорію відповідальності.

Визначення місця та ролі позитивної відповідальності при проходженні публічної служби. Наведення характеристики підстав настання позитивної відповідальності, здійснення порівняльного аналізу адміністративної відповідальності з юридичною відповідальністю.

Роль дисциплін природничо-наукового циклу в успішному формуванні екологічної культури. Основи та обґрунтування позитивної динаміки сформованості екологічної культури студентів технічного коледжу. Оволодіння системою природничих, екологічних знань.

Комплексний аналіз передумов та особливостей запровадження гендерних квот як форми реалізації позитивної дискримінації у виборчій сфері до виборчого законодавства України. Практика застосування гендерних квот під час проведення місцевих виборів у 2020 р.

Засоби емоційної стимуляції мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку під час засвоєння української мови як другої. Ознайомлення дітей з українською культурою і навчання мови в позитивно-емоціогенному оточенні. Формування україномовної компетенції.

У статті висвітлюється зміст психолого-педагогічних умов (когнітивних, асертивних, аналітично-рефлексивних, інтеграційних, креативних), необхідних для формування у студентів вмінь повноцінного сприймання та переконливого художньо-виконавського втілення.

Значення позитивної мотивації для розвитку професійно-мовленнєвої компетентності здобувачів вищої освіти. Сутність навчальної мотивації. Структурні компоненти професійно-мовленнєвої компетентності. Шляхи формування позитивної мотивації для її формування.

Основні лексико-семантичні різновиди позитивної оцінки "чужого" простору, що уособлюється світом третьої особи. Експлікація позитивних характеристик третьої особи (чесності, доброти, милосердя тощо) та маніфестація свого позитивного ставлення до неї.

Характеристика комунікативної поведінки сильного і слабкого учасників комунікації. Розгляд комунікативної ситуації літературного дискурсу, в яких позитивна оцінка певного об’єкту висловлюється із прагматичним наміром маніпуляції співрозмовником.

Соціально-корисне діяння особи, що містить склад правомірної поведінки - умова звільнення від кримінальної відповідальності. Наявність юридичних фактів звільнення від кримінального покарання - фактор, що свідчить про втрату суспільної небезпечності.

Аналіз посткримінальної поведінки як складника кримінально-правового компромісу. Розмежування понять кари й виправлення особи в контексті призначення кримінального покарання, його відбування. Причини актуальності проблеми кримінально-правового компромісу.

Позитивний аспект використання системи кримінально-правового компромісу через регламентовані кримінальним законом види посткримінальної поведінки. Аналіз класифікації позитивної посткримінальної поведінки за критеріями кримінально-правового значення.