Изучение взаимосвязи науки, парадигмы и теории на примере социального знания. Анализ структуры социальной теории и социальной парадигмы. Обоснование их односторонности и избирательности. Особенности формирования социальной теории, ее основных постулатов.

Место 19 века в культуре нового времени; зрелость и кризис буржуазной цивилизации. Главные тенденции социокультурного развития: особенности образования и развития науки в 19 веке; роль религии в культуре; новые философские системы и социальные теории.

Процесс эволюции понятий "техника" и "технология" Исследование роли разделения труда в развитии производительных сил общества. Биржи: история и значение в рыночных отношениях. Установление взаимосвязи политики и экономики с развитием технологии.

Анализ основных показателей развития России и Турции в рейтингах, ранжированных по индексу Хирша. Оценка научной продуктивности исследуемых государств. Структура отраслей науки и техники, а также динамика показателей глобального индекса инноваций.

Особенности соотношения "наука - культура". Взаимодействие науки и цивилизации через технологию. Роль внутренних и внешних факторов в истории науки. Пересмотр концепции науки. Роль вероятности в механизме эволюции. Процесс пересмотра концепции физики.

Наука как специализированное познание действительности. Процесс ее формирования в социальный институт. Цели и тенденции современных учений. Виды и уровни научного знания. Этапы и методы исследования объекта. Роль науки в ходе развития человечества.

Понятие, критерии и основные особенности научного знания. Содержание концепции корпускулярно - волнового дуализма де Бройля, и значение фотоэлектрического эффекта дискретной природы света и электронов. Применение корпускулярно - волнового дуализма.

Одновременное функционирование анализа и синтеза на стадии научного исследования. Разрешение противоречия между знанием и незнанием. Взаимопревращение эмпирической и теоретической стадий. Значение математизированных теорий. Превращение теории в науку.

Суть, функції, структура і значення науки, її класифікація. Характерні риси науки як сфери дослідницької діяльності. Вищі форми організації науки в Україні. Роль теорії в проблемі формування науково-теоретичних знань. Загальні методи наукових досліджень.

Ознакомление с изменениями, которые произошли в истории развития науки (революцией в естествознании, развитием образования), а также изучение причин, которые способствовали этому. Исследования влияния данных развитий на жизнь людей Нового времени.

Становление и развитие основных идей классической науки Нового времени. Идеи Г. Галилея, И. Ньютона. Основные научные и технические достижения XVIII-XIX в. Предпосылки для активной разработки наиболее общих философских проблем и принципов науки.

Революция в развитии науки. Основные направления научно-технического развития. Три типа "научных парков" в США и Великобритании. Научно-технический прогресс — основа развития и интенсификации производства. Коэффициент механизации производства и труда.

В проведеному дослідженні встановлена кількість понять для позначення різновидів науково-культурологічних досліджень. Ідентифікована семантика кожного з наявних позначень в контексті їхнього співвідношення в українській та західній науковій традиції.

Исследование природных явлений в Древнем мире, предсказание погоды в эпоху Средневековья. Создание метеорологических приборов, позволяющих проводить инструментальные наблюдения. Развитие климатологии как науки, изучение климатов различных областей Земли.

Вклад И.П. Павлова в развитие науки о высшей нервной деятельности. Исследование условных и безусловных рефлексов. Учение биолога о двух сигнальных системах действительности. Классификация типов и возрастные особенности высшей нервной деятельности.

Форма и размеры Земли, особенности внутреннего строения. Понятие мантия как силикатной оболочки, сложенная преимущественно перидотитами. Состав верхней континентальной коры. Эндогенные процессы, виды магматизма. Почвенный поглощающий комплекс, его роль.

Науки, которые изучают географическую оболочку. Природные процессы в географической оболочке, неравномерность её развития во времени и пространстве. География как землеописание. Землеведение в системе географических наук. Биосфера, её описание и свойства.

Мировоззренческие, философские и антропософские положения постмодернизма. Анализ проблемы изучения деятельностного потенциала человека. Способ интерпретации социальной реальности в интересах познания актуальных механизмов регулирования этой реальности.

Определение человека как биосоциального существа. Раскрытие сходств и различий человека и животных. Ознакомление с предметом и задачами анатомии, физиологии, психологии и гигиены человека, методами изучения человека. Систематическое положение человека.

Тези доповіді, яка готувалася автором до Науково-практичної конференції "Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи", що проводилася Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником. Особливості співпраці музеїв та вузів.

Передумови й аргументи для уточнення поняття "концептосфера" крізь призму таких його термінологічних аналогів, як "техносфера", "антропосфера", "соціосфера", "атмосфера", "стратосфера", які академік В.І. Вернадський об'єднав одним поняттям "ноосфера".

Аналіз дослідження стану українського ринку ікон. Оцінка їх якості на основі спеціальної групи критеріїв. Характеристика прикладів прогнозування вартості, які демонструють ефективність запропонованої розробки в завданнях незалежної вартісної оцінки.

Процес визначення достовірності, автентичності, часу та місця створення, авторства, наукової та культурної цінності рукопису або книги. Характеристика виокремлення рукописної та книжкової спадщини, надання документу особливого та цінного статусу.

Напрями наукової діяльності професора Інституту журналістики, доктора філологічних наук, академіка Академії наук вищої школи України Б.І. Чернякова. Захист докторської дисертації "Зображальна журналістика в друкованих засобах масової інформації".

Вивчення досвіду організації віддаленої роботи колективу та основних результатів діяльності наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв. Розкриття ролі бібліотеки як видавничого центру в формуванні наукових комунікацій.

Характеристика сучасного стану взаємодії двох найважливіших інформаційних джерел – фондів наукової бібліотеки та Інтернету. Основні переваги та недоліки їх взаємодії між собою. Книга як першоджерело інформації, найдавніший зберігач знань людства.

Становлення й розвиток наукової бібліотеки як складової інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Задачі книгосховищ в контексті багаторівневості наукової бібліотеки. Виробничий й сервісний взаємозв'язок професійно-діяльнісних комунікаційних середовищ.

Аналіз діяльності бібліотек закладів вищої освіти, спрямованої на задоволення інформаційних потреб користувачів у навчальній діяльностях. Розгляд проекту розпорядження "Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій".

Аналіз біографії В. Гошовського, що охоплює п’ятдесятирічний період його життєтворчості 1946-1996 рр. Чинники, що впливали на виховання та формування В. Гошовського як ученого. Роль культурного середовища Праги, куди родина Гошовських емігрувала.

Мета – розкрити вплив наукової дипломатії на торговельно-економічні відносини України та ЄС, дослідити нові підходи у науковій дипломатії для покращення двосторонніх та багатосторонніх відносин між країнами. Розглядаються аспекти наукової дипломатії.