Науково-практичні підходи до побудови й управління інтегрованими логістичними системами у фармації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Науково-практичні підходи до побудови й управління інтегрованими логістичними системами у фармації

15.00.01 - технологія ліків, організація фармацевтичної справи

та судова фармація

кандидата фармацевтичних наук

Хромих Анастасія Геннадіївна

Харків, 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі управління та економіки підприємства Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України, м. Харків.

Науковий керівник:доктор фармацевтичних наук, професор Посилкіна Ольга Вікторівна, Національний фармацевтичний університет, м. Харків, завідувач кафедри управління та економіки підприємства.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор доктор фармацевтичних наук, професор Шматенко Олександр Петрович, Українська військово-медична академія, м. Київ, начальник кафедри військової фармації.

Захист відбудеться «____»_____________ 2014 року о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий «____» _____________ 2014 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор фармацевтичних наук, професор О.І. Зайцев

Анотація

Хромих А. Г. Науково-практичні підходи до побудови й управління інтегрованими логістичними системами у фармації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 - Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація. - Національний фармацевтичний університет, Харків, 2014.

Дисертація присвячена удосконаленню теоретичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо упровадження в діяльність суб'єктів фармацевтичного ринку інструментів і технологій інтегрованого управління потоковими процесами для підвищення якості й доступності лікарського забезпечення населення України.

Діагностовано сучасний стан логістичної інтеграції у фармації. Обґрунтовано науково-практичні підходи до впровадження й розвитку специфічних аспектів інтегрованої фармацевтичної логістики. Опрацьовано науково-практичні підходи до захисту інтегрованих фармацевтичних логістичних ланцюгів від потрапляння фальсифікованих лікарських засобів.

Ключові слова: фармацевтичне підприємство, інтегрована фармацевтична логістика, інтегрована фармацевтична логістична система, інтегрований фармацевтичний логістичний ланцюг.

Аннотация

Хромых А. Г. Научно-практические подходы к построению и управлению интегрированными логистическими системами в фармации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01 - Технология лекарств, организация фармацевтического дела и судебная фармация - Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2014.

Диссертация посвящена усовершенствованию теоретических основ и разработке научно-практических рекомендаций по внедрению в деятельность субъектов фармацевтического рынка инструментов и технологий интегрированного управления потоковыми процессами для повышения качества и доступности лекарственного обеспечения населения Украины.

Исследованы современные тенденции в логистической деятельности субъектов фармацевтического рынка. Проведен анализ существующих форм логистической интеграции в фармации. Обобщены научные разработки по использованию инструментария интегрированной логистики в управлении деятельностью субъектов фармацевтического рынка различных уровней.

Предложены научно-практические основы проведения диагностики потенциала интеграции логистических процессов на производственных фармацевтических предприятиях, разработана система показателей, рекомендованных для диагностики, впервые предложено использование системы сбалансированных показателей и определен порядок их расчета. Для стратегического управления интегрированными фармацевтическими логистическими цепями обоснован алгоритм формирования системы сбалансированных показателей с учетом требований менеджмента качества. Предложены стратегические показатели эффективности по ключевым компетенциям функционирования фармацевтической цепи поставок и приведены методики их расчета.

Разработана процессная модель логистики клинических исследований, выделены основные логистические услуги, которые традиционно оказывают контрактные исследовательские организации в сфере клинических исследований, предложена методика построения профиля конкурентоспособности логистической деятельности такой организации. Проанализированы основные виды рисков в сфере логистики клинических исследований и предложен алгоритм управления логистическими рисками в деятельности контрактной исследовательской организации. Разработано руководство по защите интегрированной фармацевтической цепи поставок от проникновения фальсифицированной фармацевтической продукции. Построены процессные модели, направленные на регламентацию и стандартизацию процессов по предотвращению попадания в цепи поставок и своевременного изъятия из обращения такой продукции.

Ключевые слова: фармацевтическое предприятие, интегрированная фармацевтическая логистика, интегрированная фармацевтическая логистическая система, интегрированная фармацевтическая логистическая цепь.

фармацевтичний ринок управління лікарський

Annotation

Khromykh A. G. Scientific and practical approaches to the construction and management of integrated logistics systems in pharmacy. ? Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Pharmaceutical sciences on specialty 15.00.01 - Technology of medicines, the organization of pharmaceutical business and judicial Pharmacy - National University of Pharmacy, Kharkiv, 2014.

Thesis is devoted to the improvement of the theoretical foundations and to the development of scientific and practical recommendations for implementation in the activities of the pharmaceutical market in the tools and technologies of integrated flow processes to improve the quality and availability of medication of the population of Ukraine.

Investigated current trends in the logistics activities of the subjects of the pharmaceutical market. The analysis of existing forms of logistical integration in pharmacy. Summarizes the research and development of tools for use in integrated logistics management of the subjects of the pharmaceutical market of different levels.

Proposed scientific and practical bases of the diagnostic potential of the integration of logistics processes in the production of pharmaceutical companies, developed a system of indicators that are recommended for the diagnosis, first proposed the use of the balanced scorecard and determine the procedure for their calculation. Proved the algorithm for forming a balanced scorecard for strategic management integrated pharmaceutical logistics chains to meet the requirements of quality management.

Developed a process model of logistics of clinical trials, allocated basic logistics services, which traditionally provide contract research organization in the field of clinical research, proposed a method for constructing the profile of competitiveness of logistic activities in such organizations. Analyzes the main types of risks in clinical trials logistics and proposed the algorithm of management of logistics risks in activity of contract research organization. Developed the guidelines on the protection of integrated pharmaceutical supply chain from the infiltration of counterfeit pharmaceutical products. Constructed process models which are aimed at regulating and standardizing processes to prevent falling into the supply chain and early retirement of such products.

Key words: pharmaceutical enterprise, integrated pharmaceutical logistics, integrated pharmaceutical logistics system, integrated pharmaceutical logistics chain.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Загострення конкуренції на внутрішньому та світовому фармацевтичних ринках й одночасне підвищення уваги до проблеми лікарської безпеки України обумовлюють необхідність активізації розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі та переходу фармацевтичних підприємств (ФП) до більш досконалих технологій та інструментів управління комплексом основних і забезпечувальних процесів. Це потребує впровадження нових систем управління ФП, які б дали змогу отримати синергетичний ефект не лише завдяки оптимізації власне виробничої діяльності суб'єктів фармацевтичного ринку (СФР), а й шляхом їх збалансованої взаємодії із партнерами у фармацевтичних ланцюгах постачань (ФЛП). Саме таким ефективним інструментом управління діяльністю СФР є концепція інтегрованої логістики, що підтверджує кращий світовий і вітчизняний досвід оптимізації потокових процесів.

Концепція інтегрованої логістики з'явилася в Україні в останні десятиліття і поступово стала застосовуватися для наскрізного збалансованого управління основними й супутніми потоками в інтегрованій структурі фармацевтичного бізнесу «розробка лікарських засобів (ЛЗ) > закупівля активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), основних речовин та допоміжних матеріалів > виробництво ЛЗ > розподіл > продаж, сервіс > рециклінг фармацевтичних відходів» з метою забезпечення та збереження якості фармацевтичної продукції протягом всього ФЛП, підвищення ефективності використання ресурсів СФР і скорочення наскрізних логістичних витрат, підвищення якості логістичного обслуговування споживачів фармацевтичної продукції і збереження навколишнього середовища.

Як свідчить світова практика, утворення і функціонування інтегрованих логістичних систем (ІЛС) сприяє: підвищенню продуктивності праці логістичного персоналу на 30-40 %; зменшенню вартості і часу обробки замовлень на 20-40 %; скороченню часу виходу продукції на ринок на 15-30 %; зниженню витрат на закупівлю на 5-10 %; зменшенню обсягів запасів на 20-40 %; скороченню виробничих витрат на 10-15 %; збільшенню прибутку на 5-15 %. Тому найбільш ефективними і конкурентоспроможними у світі є ті ФП, які активно впроваджують технології й інструментарій інтегрованої логістики: Bayer AG, GlaxoSmithKline, Johnson & Johnson, Sanofi-Aventis, Pfizer Inc. та ін.

Розвитком теоретичних і практичних підходів щодо застосування інструментарію логістики з метою підвищення ефективності діяльності СФР і поліпшення лікарського забезпечення населення в Україні займалися такі науковці, як: Громовик Б. П., Гудзенко О. П., Мнушко З. М., Посилкіна О. В., Сагайдак-Нікітюк Р. В., Толочко В. М., Трохимчук В. В., Шматенко О.П., Барнатович С. В., Горбунова О. Ю., Дорохова Л. П., Куценко С. А. та ін. Проте за напрямами, представленими у дисертаційній роботі, комплексні дослідження на цей час не проводилися.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою «Економічний механізм управління розвитком фармацевтичних підприємств в умовах впровадження менеджменту якості» (номер державної реєстрації 0108U0009175) та ПК «Фармація» МОЗ та АМН України (протокол № 69 від 22.06.2011 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка науково-практичних підходів щодо впровадження в діяльність СФР інструментів і технологій інтегрованого управління потоковими процесами для підвищення якості й доступності лікарського забезпечення населення України.

Для досягнення поставленої мети дослідження було поставлено такі завдання:

1) теоретично обґрунтувати сутність і значення інтегрованої логістики для забезпечення ефективної діяльності СФР, підвищення їх конкурентоспроможності і більш повного й своєчасного задоволення потреб споживачів в якісній фармацевтичній продукції; здійснити аналіз існуючих підходів, методів й інструментів управління ІЛС і оцінити доцільність їх упровадження у фармації;

2) удосконалити категоріальний апарат інтегрованої логістики з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі;

3) дослідити існуючий стан інтеграції логістичних процесів у фармації; обґрунтувати систему показників для оцінки стану внутрішньологістичної інтеграції процесів на вітчизняних ФП і здійснити з їх допомогою діагностику; розробити рекомендації щодо вибору найбільш доцільної моделі мікрологістичної інтеграції для досліджуваних ФП;

4) розробити методику проектування інтегрованого фармацевтичного логістичного ланцюга (ІФЛЛ) на підставі концепції управління ланцюгом вимог;

5) розробити науково-практичні рекомендації з упровадження системи збалансованих показників (СЗП) для стратегічного управління ІФЛЛ;

6) обґрунтувати й опрацювати специфічні сфери інтегрованої логістики у фармації; розробити процесну модель логістики клінічних випробувань (КВ) в умовах менеджменту якості; обґрунтувати методику оцінки ефективності логістичної діяльності контрактної дослідницької організації (КДО) при проведенні КВ; дослідити основні види ризиків у сфері логістики КВ та опрацювати алгоритм управління ними;

7) визначити основні правила побудови ІФЛЛ для належного постачання біотехнологічних лікарських засобів (БТЛЗ) та розробити схему «холодового ланцюга» постачання для цих ЛЗ відповідно до вимог належних практик GxP і міжнародних стандартів якості ISO;

8) провести аналіз стану фальсифікованих ЛЗ на ринку України та обґрунтувати найбільш доцільні технології захисту ІФЛЛ від потрапляння фальсифікованих ЛЗ; розробити керівництво із захисту ІФЛЛ від потрапляння фальсифікованих ЛЗ.

Об'єкт дослідження - логістична діяльність вітчизняних СФР в умовах їх переходу до вимог міжнародних стандартів якості ISO та належних практик GxP.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти, методичні підходи та організаційні засади впровадження концепції інтегрованої логістики в управління діяльністю СФР з метою підвищення ефективності використання ресурсів і оптимізації логістичних витрат на виробництво й реалізацію ЛЗ та збереження їх якості у всіх ланках ФЛП.

Методи дослідження. У дисертації використовувався системний метод наукового пізнання. Методи аналізу застосовувалися для визначення актуальних завдань і обґрунтування напрямків дослідження, розробки алгоритмів побудови ІЛС у фармацевтичній галузі. Метод експертної оцінки використовувався для: дослідження факторів, які обумовлюють актуальність упровадження інтегрованих фармацевтичних логістичних систем; аналізу чинників, що гальмують впровадження інтегрованої логістики у фармації; обґрунтування показників оцінки стану внутрішньологістичної інтеграції процесів на вітчизняних ФП та ефективності діяльності ІФЛЛ; визначення переліку логістичних послуг, які найчастіше надають КДО в процесі проведення доклінічних досліджень (ДкД) і КВ; визначення факторів, що впливають на обіг фальсифікованих ЛЗ і технологій захисту від таких ЛЗ, яким найчастіше віддають перевагу учасники ІФЛЛ на фармацевтичному ринку України та ін. Ситуаційний і контент-аналіз використовувалися для систематизації чинної нормативно-правової бази, яка регламентує діяльність КДО та відповідальність СФР за фальсифікацію ЛЗ в Україні. Процесні технології використовувались для побудови та декомпозиції моделей логістичних процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів якості ISO та належних практик GxP. Метод парної кореляції застосовувався для кінцевого відбору локальних показників оцінки стану внутрішньологістичної інтеграції процесів на вітчизняних ФП та ефективності діяльності ІФЛЛ за різними ключовими компетенціями і дослідження логістичних ризиків у діяльності КДО. Таксономічний метод застосовувався для розрахунку інтегрального показника внутрішньологістичної інтеграції процесів на вітчизняних ФП. Розрахунки, графічні схеми та рисунки здійснювалися на персональному комп'ютері з використанням програмних пакетів Statistica 6.0, Microsoft Excel, Microsoft Visio. Інформаційною базою досліджень служили законодавчі та нормативно-правові акти України, які регламентують діяльність СФР, вимоги належних практик GxP та міжнародні стандарти якості серії ISO, ресурси Internet, статистичні матеріали, опубліковані в нормативно-довідковій літературі та періодичних виданнях, фінансова і статистична звітність ФП, результати анкетного опитування експертів та безпосередньо зібрана автором інформація, також використовувалася монографічна та інша наукова література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні існуючих та обґрунтуванні нових теоретичних і практичних підходів, що спрямовані на вирішення актуального наукового завдання - розробку методологічних і методичних засад інтегрованого управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі відповідно до вимог менеджменту якості, що дозволить поліпшити стан лікарського забезпечення населення України завдяки підвищенню фізичної й цінової доступності ЛЗ, своєчасності та якості їх постачання споживачам.

Основними науковими результатами, що характеризують новизну та розкривають зміст дослідження, є такі положення.

Уперше: визначено сутність логістичної інтеграції у фармацевтичній галузі з урахуванням вимог міжнародних стандартів якості ISO і належних практик GxP; запропоновано методику діагностики стану внутрішньологістичної інтеграції процесів на вітчизняних ФП; обґрунтовано й опрацьовано методичні підходи до проектування ІФЛЛ на підставі концепції управління ланцюгом вимог; розроблено й упроваджено СЗП для стратегічного управління ІФЛЛ в умовах менеджменту якості; побудовано процесну модель логістики КВ, адаптовану до вимог міжнародних стандартів якості ISO та належної клінічної практики (GCP); розроблено методику оцінки ефективності логістичної діяльності КДО у сфері КВ.

Удосконалено: систему показників оцінки ефективності логістичних процесів на вітчизняних ФП; науково-практичні підходи щодо належного управління інтегрованими «холодовими ланцюгами» постачання БТЛЗ.

Набули подальшого розвитку: науковий категоріальний апарат інтегрованої логістики з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі; методичні підходи щодо оцінки ефективності логістичних процесів на вітчизняних ФП; науково-практичні підходи щодо створення системи захисту ІФЛЛ від потрапляння фальсифікованих ЛЗ.

На науково-методичні рекомендації «Методичні підходи до побудови інтегрованих логістичних систем у фармації», «Оцінка діяльності контрактно-дослідних організацій з надання логістичних послуг у сфері клінічних досліджень» та «Науково-практичні підходи до створення системи захисту інтегрованих фармацевтичних логістичних ланцюгів від фальсифікованої фармацевтичної продукції» отримані свідоцтва Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір відповідно № 48436 від 22.03.2013 р., № 51300 від 18.09.2013 р. і № 53753 від 18.02.2014 р.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані науково-практичні розробки створюють теоретичне та методичне підґрунтя для подальшого впровадження і розвитку концепції інтегрованого управління потоковими процесами у фармації відповідно до вимог менеджменту якості і сприятимуть підвищенню ефективності й прозорості діяльності СФР та їх інвестиційної привабливості; створюють умови для наскрізного управління якістю, ризиками і безпекою діяльності учасників ІФЛЛ відповідно до вимог міжнародних стандартів якості ISO і належних практик GxP, а також дозволяють оптимізувати обсяги ресурсів, які використовуються в процесі розробки, виробництва, реалізації ЛЗ, і скоротити загальні логістичні витрати. За результатами проведених досліджень розроблені та впроваджені в роботу ФП, оптових фармацевтичних компаній (ОФК), КДО та в навчальний процес вищих фармацевтичних і медичних закладів освіти такі матеріали:

- науково-методичні рекомендації «Оцінка діяльності контрактно-дослідних організацій з надання логістичних послуг у сфері клінічних досліджень», схвалені ПК «Клінічна фармакологія та клінічна фармація» МОЗ і АМН України (протокол № 1 від 23.01.2013 р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджені в діяльність: ПрАТ «Лекхім-Харків», ТОВ «ФК «Здоров'я», ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ПАТ «Фармстандарт-Біолік», ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», ТОВ «НВФК «ЕЙМ», ПАТ «Фармак», ПАТ «Стома», ТОВ «Парексель Україна», ТОВ «Валартін Фарма» (акти впровадження відповідно від: 01.03.2013 р., 15.03.2013 р., 25.03.2013 р., 04.04.2013 р., 15.04.2013 р., 29.05.2013 р., 15.10.2013 р., 18.12.2013 р., 10.01.2014 р., 15.01.2014 р.);

- науково-методичні рекомендації «Науково-практичні підходи до створення системи захисту інтегрованих фармацевтичних логістичних ланцюгів від фальсифікованої фармацевтичної продукції», схвалені ПК «Фармація» МОЗ і АМН України (протокол № 80 від 17.04.2013 р.) та узгоджені в МОЗ України, впроваджені в діяльність: ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ТОВ «Фієста-Трейд», ПрАТ «Лекхім-Харків», ТОВ «НВФК «ЕЙМ», ТОВ «ФК «Здоров'я», ТОВ «БаДМ», ПАТ «Фармстандарт-Біолік», ТОВ «І. К. ВЕЛ», ПАТ «Фармак», ПАТ «Стома», «ТОВ «Валартін Фарма» (акти впровадження відповідно від: 26.04.2013 р., 16.05.2013 р., 27.05.2013 р., 06.06.2013 р., 18.06.2013 р., 17.07.2013 р., 15.08.2013 р., 05.09.2013 р., 25.10.2013 р., 25.12.2013 р., 20.01.2014 р.);

- науково-методичні рекомендації «Методичні підходи до побудови інтегрованих логістичних систем у фармації», схвалені ПК «Фармація» МОЗ України і АМН України (протокол № 78 від 19.12.2012 р.), упроваджені в діяльність: ТОВ «ФК «Здоров'я», ПрАТ «Лекхім-Харків», ТОВ «БаДМ», ПАТ «Фармстандарт-Біолік», ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ТОВ «Фієста-Трейд», ТОВ «І. К. ВЕЛ», ТОВ «НВФК «ЕЙМ», ПАТ «Фармак», ПАТ «Стома», ТОВ «Валартін Фарма» (акти впровадження відповідно від: 25.12.2012 р., 27.12.2012 р., 08.01.2013 р., 01.02.2013 р., 18.02.2013 р., 20.02.2013 р., 13.03.2013 р., 22.03.2013 р., 01.10.2013 р., 04.12.2013 р., 10.01.2014 р.);

- науково-методичні рекомендації «Методичні засади оцінки стану внутрішньологістичної інтеграції на фармацевтичних підприємствах», схвалені ПК «Фармація» МОЗ і АМН України (протокол № 82 від 16.10.2013 р.), упроваджені в діяльність: ПАТ «Фармак», ТОВ «БаДМ», ПрАТ «Лекхім-Харків», ПАТ «Фармстандарт-Біолік», ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ТОВ «І. К. ВЕЛ», ТОВ «ФК «Здоров'я», ПАТ «Стома», ТОВ «Фієста-Трейд», ТОВ «НВФК «ЕЙМ», ТОВ «Валартін Фарма» (акти впровадження відповідно від: 31.10.2013 р., 01.11.2013 р., 08.11.2013 р., 20.11.2013 р., 02.12.2013 р., 06.12.2013 р., 10.12.2013 р., 11.12.2013 р., 20.12.2013 р., 27.01.2014 р., 30.01.2014 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі ДЗ «Луганський державний медичний університет», Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Запорізького державного медичного університету, Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Національного фармацевтичного університету, Української військово-медичної академії, Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, Харківської медичної академії післядипломної освіти (акти впровадження відповідно від: 10.01.2013 р., 04.02.2013 р., 13.05.2013 р., 07.11.2013 р., 06.02.2013 р., 14.02.2013 р., 04.03.2013 р., 15.05.2013 р., 11.12.2013 р., 07.03.2013 р., 12.04.2013 р., 05.09.2013 р., 13.12.2013 р., 20.02.2013 р., 13.03.2013 р., 08.04.2013 р., 22.04.2013 р., 30.05.2013 р., 03.12.2013 р., 20.12.2013 р., 23.12.2013 р., 25.12.2013 р., 27.12.2013 р., 18.01.2013 р., 15.02.2013 р., 20.05.2013 р., 10.01.2014 р., 01.02.2013 р., 19.02.2013 р., 20.09.2013 р., 05.11.2013 р., 3.09.2013 р., 18.09.2013 р., 21.10.2013 р., 20.11.2013 р., 30.12.2013 р., 25.02.2013 р., 26.04.2013 р., 27.09.2013 р., 13.11.2013 р., 26.12.2013 р. 11.09.2013 р. 10.10.2013 р., 18.11.2013 р., 30.01.2013 р., 27.02.2013 р., 28.05.2013 р., 02.12.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, містить одержані особисто автором нові результати за напрямком організації фармацевтичної справи, що в сукупності розв'язують важливе наукове завдання - створення науково-практичних засад інтегрованого управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі відповідно до вимог менеджменту якості. Конкретний особистий внесок автора у спільних наукових роботах наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації. Усі наукові узагальнення, положення, результати, висновки та рекомендації, викладені у дисертації, отримані автором особисто. За науковими працями, що опубліковані у співавторстві з Посилкіною О. В., Зупанцем І. А., Морозовим А. М., Ніколаєвою В. В., Сидоренко М. І., Куценком С. А., Сагайдак-Нікітюк Р. В., Козирєвою О. В., Новицькою Ю.Є., у роботі наведені лише ті ідеї, положення, розробки і рекомендації, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались і були схвалені на: національному конгресі «Клінічна фармація: 20 років в Україні» (Харків, 2013); міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2009 та 2013 рр.), «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (Львів, 2010 та 2012 рр.), «Проблеми підготовки професійних кадрів з логістики в умовах глобального конкурентного середовища» (Київ, 2011 та 2012 рр.), «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2011 та 2013 рр.), «Теоретичні та практичні аспекти розвитку сучасної медицини» (Львів, 2012), «Управління якістю в фармації» (Харків, 2012 та 2013 рр.), «Economics, Healthcare and Education in the modern World» (Ополе, Польща, 2013), «Клиническая и профилактическая медицина: опыт и новые открытия» (Москва, Росія, 2013); міжнародній науково-методичній конференції «Пути и формы совершенствования фармацевтического образования» (Воронеж, Росія, 2013); міжнародній науково-теоретичній конференції «Менеджмент та маркетинг: сучасні глобальні виклики» (Донецьк, 2013); науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми розвитку галузевої економіки та логістики» (Харків, 2011 та 2013 рр.), всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблемы фармацевтической науки и практики» (Владикавказ, Росія, 2013) та ін.

Публікації. За матеріалами, отриманими в результаті дисертаційних досліджень, опубліковано 46 наукових праць, зокрема 13 наукових статей, з них 10 - у фахових наукових виданнях, 2 - виданнях інших держав, 4 науково-методичні рекомендації, 1 навчальний посібник, 28 тез доповідей на конференціях, одержано авторських свідотств - 3.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 400 сторінках машинопису, складається зі вступу, п'яти розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел, переліку умовних скорочень і 15 додатків, викладених на 153 сторінках. Обсяг основного тексту - 149 сторінок. Робота проілюстрована 22 таблицями і 67 рисунками. Список використаної літератури налічує 415 позицій, серед яких 43 іноземних, 89 електронних джерел.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проведено огляд стану наукових досліджень з обраної теми, сформульовано мету та основні завдання дослідження, об'єкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичні основи побудови й розвитку інтегрованих логістичних систем у фармації» доведено, що саме інтегрована логістика сьогодні набуває особливого значення для подальшого успішного розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі. Обґрунтовано, що інтегроване управління потоковими процесами сприяє підвищенню збалансованості і прозорості діяльності всіх СФР та їх інвестиційної привабливості, комплексному управлінню якістю, екологічними аспектами діяльності, ризиками і безпекою фармацевтичного виробництва відповідно до вимог міжнародних стандартів якості ISO і належних практик GxP, а також дозволяє оптимізувати обсяги всіх видів ресурсів, які використовуються в процесі розробки, виробництва, реалізації ЛЗ, підвищити рівень логістичного обслуговування клієнтів, що суттєво підвищує конкурентоспроможність СФР.

Досліджено розвиток процесів логістичної інтеграції у фармації й виділено основні етапи еволюції концепцій логістичної інтеграції в галузі. Проведені дослідження зарубіжної та вітчизняної наукової літератури виявили відсутність усталеного понятійно-категоріального апарату інтегрованої логістики. Доведено необхідність удосконалення існуючого категоріального апарату інтегрованої логістики з урахуванням особливостей фармацевтичної галузі. Вперше в науковій літературі визначено сутність інтегрованого фармацевтичного логістичного ланцюга та інтегрованої фармацевтичної логістичної системи.

Досліджено особливості сучасного етапу розвитку вітчизняної фармацевтичної логістики. Проведено аналіз існуючих форм логістичної інтеграції у фармації.

Узагальнено наукові розробки щодо використання інструментарію інтегрованої логістики в управлінні діяльністю СФР різних рівнів. Проаналізовано доцільність застосування досліджуваних інструментів і методів управління ІЛС в умовах фармацевтичної галузі. Обґрунтовано необхідність розробки концепції логістичної інтеграції СФР, яка враховуватиме специфічність ЛЗ як товару й особливі вимоги до функціонування СФР як соціально-відповідальних організацій.

У другому розділі дисертації «Обґрунтування напряму, загальної методики та методів дисертаційного дослідження» доведено, що ефективна логістична інтеграція СФР є запорукою збереження якості фармацевтичної продукції впродовж всього фармацевтичного ланцюга, більш ефективного використання ресурсів та зниження наскрізних логістичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом, просуванням і продажем ЛЗ.

Обґрунтовано методологічну основу дисертаційного дослідження, яка передбачає системну інтеграцію всіх елементів ІЛС з метою підвищення регламентованості та прозорості всіх логістичних процесів, встановлення суворого та прозорого контролю за сукупними логістичними витратами впродовж всього фармацевтичного ланцюга. Це сприятиме підвищенню фізичної й цінової доступності фармацевтичної продукції та забезпеченню стратегічної конкурентоспроможності вітчизняних ФП.

Згідно з визначеною методологією і запропонованою концепцією інтегрованої логістики у фармації опрацьовано загальну послідовність і структуру проведення дослідження на підставі визначення взаємозв'язку етапів, напрямків та результатів. Описано використані методи дослідження, які найбільш повно відбивають сутність і характер проведеної роботи.

У третьому розділі дисертаційної роботи «Дослідження стану логістичної інтеграції суб'єктів фармацевтичного ринку і оцінювання резервів її розвитку» доведено, що останнім часом все більше уваги при оптимізації діяльності різних СФР приділяється впровадженню логістичного підходу як одного з найдоцільніших в фармацевтичній галузі та найперспективніших з погляду збереження якості фармацевтичної продукції на всіх етапах її створення, виробництва та реалізації, оптимізації витрат, пов'язаних із її просуванням та розподілом тощо. Проведений науковий аналіз дозволив виявити, що в Україні логістичні інструменти та принципи логістики успішно використовуються лише на окремих ФП: ПрАТ «ФФ «Дарниця», ТОВ «ФК «Здоров'я», ПАТ «Фармак», ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Фалбі», ТОВ «БаДМ» та ін. Проаналізовано фактори, які сьогодні найбільшою мірою сприяють і перешкоджають побудові ІЛС у фармацевтичній галузі.

З огляду на відсутність науково-методичних підходів щодо діагностики потенціалу інтеграції логістичних процесів на промислових ФП розроблено методику оцінки потенціалу внутрішньологістичної інтеграції процесів за шістьма основними функціональними сферами: закупівля, виробництво, складування, транспортування, розподіл та логістичне обслуговування клієнтів. Запропоновано перелік показників для оцінки потенціалу інтеграції логістичних процесів на ФП, які відбивають специфіку логістичних процесів у фармацевтичному виробництві і вимоги міжнародних стандартів якості ISO та правил GxP, визначено порядок їх розрахунку та надано економічну інтерпретацію.

Отже, за комплексним показником якості й збалансованості підпроцесу «Закупівля» відібрані такі показники: показник якості документального супроводу процесів закупівлі матеріальних ресурсів; рівень інформатизації закупівельної діяльності ФП; кількість рекламацій на матеріальні ресурси, що закуповуються та ін.

За комплексним показником підпроцесу «Виробництво» визначені такі показники, як наявність стандартних операційних процедур за підпроцесом виробництва фармацевтичної продукції; рівень ритмічності виробництва; коефіцієнт виконання плану виробництва фармацевтичної продукції та ін.

До складу локальних показників за комплексним показником підпроцесу «Складування» увійшли: коефіцієнт механізації та автоматизації складських робіт; коефіцієнт вантажонапруженості складу ФП; показник належного зберігання матеріальних ресурсів тощо.

До складу комплексного показника підпроцесу «Транспортування» віднесені такі локальні показники: відсоток пошкоджень фармацевтичної продукції у процесі транспортування; показник відповідності транспортних засобів вимогам до належного транспортування фармацевтичної продукції; рівень якості та оперативності проходження транспортної документації та ін.

За комплексним показником «Розподіл» відібрані такі показники: питома вага скасованих замовлень; відсоток виконання договірних зобов'язань ФП перед клієнтами; темп росту обсягів продажів фармацевтичної продукції тощо.

За комплексним показником підпроцесу «Логістичне обслуговування клієнтів» відібрані такі показники: коефіцієнт інформаційної надійності обслуговування клієнтів ФП; показник якості документального супроводу постачання фармацевтичної продукції клієнтам ФП; коефіцієнт забезпечення ФП фахівцями з відповідним рівнем освіти і кваліфікації та ін.

За результатами розрахунку локальних, комплексних та інтегральних показників (табл. 1) виявлено недостатній рівень логістичної інтеграції процесів на досліджуваних вітчизняних виробничих ФП, а отже, обґрунтована необхідність упровадження на цих підприємствах певних концепцій внутрішньологістичної інтеграції. Проведений науковий аналіз також дозволив виявити необхідність розвитку зовнішньої логістичної інтеграції у фармації та побудови ІФЛЛ.

Таблиця 1. Результати узагальненої оцінки стану внутрішньо логістичної інтеграції процесів на досліджуваних ФП

Назва ФП	Значення інтегрального таксономічного показника стану логістичної інтеграції ФП за роками
	2008	2009	2010	2011	2012
ПАТ «Фармак»	0,223	0,421	0,643	0,721	0,873
ПрАТ «ФФ «Дарниця»	0,153	0,644	0,428	0,589	0,760
ТОВ «ФК «Здоров'я»	0,122	0,508	0,437	0,548	0,670
ПрАТ «Лекхім-Харків»	0,158	0,282	0,459	0,478	0,588
ТОВ «НВФК «ЕЙМ»	0,217	0,078	0,210	0,375	0,495

Доведено, що одним із найбільш перспективних інструментів оптимізації ІЛС у фармації є концепція управління ланцюгом вимог, яка розкриває фундаментальні основи формування процесів у ІЛС за допомогою послідовно-паралельного виставляння вимог усім учасникам ІФЛЛ. Запропоновано систему доцільних для умов фармації вимог до учасників ІФЛЛ з метою забезпечення необхідного рівня ефективності інтеграційних процесів.

Обґрунтовано, що ефективним інструментом стратегічного управління ІФЛЛ у сучасних умовах є впровадження СЗП. Визначено, що головна перевага впровадження СЗП у стратегічне управління ІФЛЛ полягає в тому, що ця система спирається на управління за ключовими компетенціями, які спрямовані на задоволення потреб як клієнтів, так і партнерів, і власників СФР, і передбачає залучення всіх учасників до реалізації загальних цілей ІФЛЛ.

Запропоновано алгоритм побудови СЗП для стратегічного управління ІФЛЛ. З урахуванням специфіки діяльності СФР побудована стратегічна карта ефективності, яка відбиває та дозволяє реалізувати головні соціально-економічні пріоритети логістичної діяльності як окремих учасників ІФЛЛ, так й ІФЛЛ у цілому в умовах упровадження менеджменту якості (рис. 1). Доведено, що впровадження запропонованої СЗП на вітчизняних СФР дозволить діагностувати вузькі місця в управлінні логістичними процесами в окремих учасників ІФЛЛ і виявляти недоліки у функціонуванні ІФЛЛ у розрізі ключових компетенцій.

Для оцінки результативності діяльності ІФЛЛ щодо реалізації стратегії були розраховані належні (еталоні) й фактичні значення інтегральних показників ефективності

Рис. 1. Запропонована стратегічна карта ефективності для управління ІФЛЛ

логістичної діяльності, які дають узагальнену (за всіма визначеними компетенціями) оцінку досягнення поставлених стратегічних цілей. Тобто рівень реалізації стратегії ІФЛЛ повинен оцінюватися через співвідношення фактичного () та належного (еталонного) () інтегральних показників ефективності логістичної діяльності за кожною компетенцією і за кожним учасником ІФЛЛ.

Результати побудови узагальненої матриці оцінки ефективності функціонування як учасників, так й ІФЛЛ у цілому на прикладі інтегрованого ланцюга ПАТ «Фармак» наведені у табл. 2.

З метою якісної оцінки результатів аналізу комплексних показників ефективності логістичної діяльності за кожною ключовою компетенцією ІФЛЛ запропонована така шкала: - логістична стратегія ІФЛЛ повністю реалізована; - логістична стратегія ІФЛЛ практично реалізована; - припустимий рівень реалізації логістичної стратегії ІФЛЛ; - логістична стратегія ІФЛЛ потребує переосмислення та коригування.

Наведену шкалу доцільно використовувати і для якісної оцінки інтегрального показника ефективності функціонування ІФЛЛ (). Для розрахунку зазначеного показника запропоновано використовувати формулу:

(1)

де:I_і - інтегральний показник ефективності логістичної діяльності за і-тим учасником ІФЛЛ; n - кількість учасників ІФЛЛ.

(2)

де: - j-та ключова логістична компетенція у межах ІФЛЛ; m - кількість логістичних компетенцій у межах ІФЛЛ.

При проведенні подальших досліджень встановлено, що інтегральний показник ефективності функціонування ІФЛЛ (І_ІФЛЛ) має тісний взаємозв'язок з показником приросту виручки від реалізації (ДВР), що обумовлює необхідність подальшого розвитку процесів логістичної інтеграції на вітчизняному фармацевтичному ринку (табл. 3).

У четвертому розділі дисертації «Науково-методичні засади впровадження й розвитку специфічних аспектів інтегрованої фармацевтичної логістики» обґрунтовано, що на сьогоднішній день інтегрована фармацевтична логістика охоплює

Таблиця 2. Матриця узагальненої оцінки ефективності функціонування ІФЛЛ ПАТ «Фармак» (фрагмент)

багато специфічних сфер, зокрема, логістику в сфері ДкД і КВ, належне управління холодовим ланцюгами при просуванні БТЛЗ тощо.

Таблиця 3. Економетричні моделі залежності між інтегральним показником ефективності функціонування ІФЛЛ та приростом виручки від реалізації

Назва ІФЛЛ	Рівняння регресійної залежності	Значення R2
ПАТ «Фармак»	ДВР = 0,734 + 16,85ЧІІФЛЛ	0,8372
ПрАТ «ФФ «Дарниця»	ДВР = 0,647 + 14,39ЧІІФЛЛ	0,8874
ТОВ «ФК «Здоров'я»	ДВР = 0,560 + 12,18ЧІІФЛЛ	0,8757
ПрАТ «Лекхім-Харків»	ДВР = 0,481 + 11,44ЧІІФЛЛ	0,8061
ТОВ «НВФК «ЕЙМ»	ДВР = 0,417 + 8,66ЧІІФЛЛ	0,8860

Доведено, що логістика досліджуваних ЛЗ посідає важливе місце в управлінні ДкД і КВ. Ефективно та чітко організований логістичний процес суттєво підвищує якість та результативність проведення ДкД і КВ На підставі експертної оцінки визначено основні завдання логістики ДкД і КВ. Розроблено класифікацію логістичних послуг, які традиційно надають КДО у сфері ДкД і КВ, та проведено їх угруповання. Розроблено та опрацьовано процесну модель логістики КВ, яка побудована відповідно до вимог міжнародних стандартів якості ISO та належної клінічної практики (GCP).

Визначено систему показників для оцінки логістичної діяльності КДO. Запропоновано методику побудови профілю ефективності логістичної діяльності та конкурентоспроможності КДО (табл. 4). На підставі використання розробленої методики визначено сильні та слабкі сторони логістики однієї з досліджуваних КДО, побудований профіль її конкурентоспроможності.

Досліджено основні види ризиків у сфері логістики КВ та запропоновано алгоритм управління цими ризиками у діяльності КДО. Доведено, що впровадження запропонованих методичних підходів до управління логістичними ризиками в діяльність досліджуваної КДО дозволяє скоротити втрати, пов'язані з логістичною діяльністю, на 45 % протягом року.

Визначено існуючі недоліки в логістиці постачань БТЛЗ. Удосконалено визначення сутності інтегрованої логістики «холодового ланцюга БТЛЗ» та побудовано схему ІФЛЛ належного постачання БТЛЗ. Розроблено керівництво процесу створення інтегрованого холодового ланцюга на стадіях зберігання та транспортування БТЛЗ.

У п'ятому розділі дисертаційної роботи «Науково-практичні підходи до захисту інтегрованих фармацевтичних логістичних ланцюгів від потрапляння фальсифікованої фармацевтичної продукції» встановлено, що сьогодні частка фальсифікованих ЛЗ у загальному обсязі світового фармацевтичного ринку становить близько 5-10 %, крім того, виробництво та реалізація таких ЛЗ останнім часом суттєво зросли.

Проведено аналіз структури виявлених фальсифікованих ЛЗ, який показав, що в Україні фальсифікуються ЛЗ майже всіх фармакотерапевтичних груп: гормональні, протигрибкові препарати, анальгетики. Однак лідирують у структурі підробок антибіотики (47%), на частку яких припадає майже половина всіх виявлених фальсифікованих ЛЗ (рис. 2).

Рис. 2. Структура виявлених в Україні фальсифікованих ЛЗ

Таблиця 4. Приклад побудови профілю ефективності та конкурентоспроможності КДО у сфері логістики КВ

За результатами аналізу стану обігу фальсифікованих ЛЗ на фармацевтичному ринку України визначено фактори, які обумовлюють загрозу їх потрапляння в ІФЛЛ. На думку експертів, до них належать розвинута система продажу ЛЗ через глобальну інформаційну мережу Інтернет та пошту, що не дає змоги працівникам територіальних органів Держлікслужби перевіряти їх якість; висока вартість імпортованих ЛЗ, що робить вигідною реалізацію фальсифікованих ЛЗ; недостатній рівень контролю за виконанням законів, що призводить до безкарності виробників фальсифікованих ЛЗ тощо.

З використанням методу експертних оцінок проаналізовано, яким технологіям захисту від фальсифікації фармацевтичної продукції найчастіше надають перевагу СФР в Україні (рис. 3). Результати проведених досліджень показали, що сьогодні найбільшу перевагу вітчизняні СФР надають використанню RFID-технологій, натомість менший інтерес виявляють до застосування технології SFERA.

Рис. 3. Гістограма розподілу за перевагами фахівців технологій захисту учасників ІФЛЛ від фальсифікованих ЛЗ: Y₁ - технологія SFERA; Y₂ - технологія НАССР; Y₃ - двовимірне штрих-кодування; Y₄ - RFID-технологія; Y₅ - технологія EPCIS.

Досліджено чинну нормативно-правову базу, яка регламентує відповідальність за фальсифікацію та обіг таких ЛЗ в Україні. Розроблено керівництво із захисту ІФЛЛ від потрапляння фальсифікованої фармацевтичної продукції. Визначено відповідальність керівників та компетенції учасників зі створення належної системи захисту ІФЛЛ від потрапляння фальсифікованої фармацевтичної продукції. Обґрунтовано вимоги до персоналу та документації при виявленні фальсифікованих ЛЗ. Опрацьовано процесні моделі організації роботи СФР при виявленні, утилізації і знешкодженні фальсифікованої фармацевтичної продукції, які спрямовані на регламентацію й стандартизацію заходів щодо профілактики потрапляння в ІФЛЛ і своєчасного вилучення з обігу фальсифікованих ЛЗ (рис. 4).

Доведено, що впровадження запропонованих науково-методичних розробок із захисту ІФЛЛ щодо потрапляння фальсифікованої фармацевтичної продукції сприятиме підвищенню виконавчої дисципліни учасників ІФЛЛ і контрольованості потокових процесів у фармації.

Загальні висновки

1. У дисертаційній роботі науково узагальнено та представлено результати вирішення актуального завдання інтегрованого управління потоковими процесами у фармацевтичній галузі на засадах менеджменту якості, що, з одного боку, створює умови для підвищення якості, фізичної і цінової доступності ЛЗ для населення України, а з іншого - сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів вітчизняними СФР і зростанню їх конкурентоспроможності.

Рис. 4. Приклад побудови процесної моделі організації роботи ОФК при виявленні фальсифікованих ЛЗ

2. Досліджено етапи еволюції концепцій логістичної інтеграції у фармації. Удосконалено категоріальний апарат інтегрованої логістики з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі. Узагальнено наукові розробки щодо використання інструментарію інтегрованої логістики з метою удосконалення управління логістичною діяльністю СФР.

3. Проаналізовано сучасний стан логістичної інтеграції у фармації, діагностовано найбільш гострі проблеми сучасної фармацевтичної логістики: не завжди належний рівень документального супроводу постачань ЛЗ на внутрішньому ринку; незадовільний рівень механізації й автоматизації складських робіт; зміни якості ЛЗ під час транспортування; порушення технологій зберігання й вантажопереробки фармацевтичної продукції дистриб'юторами; несвоєчасне інформування ФП стосовно дефектури; неточність у параметрах маркування фармацевтичної продукції тощо. Досліджено фактори, які на теперішній час найбільшою мірою сприяють та перешкоджають розвитку логістичної інтеграції у фармацевтичній галузі.

4. З огляду на відсутність науково-методичних підходів щодо оцінки стану внутрішньологістичної інтеграції на виробничих ФП, запропоновано методику проведення такої діагностики, розроблено систему відповідних показників та визначено порядок їх розрахунку. Встановлено недостатній рівень інтеграції логістичних процесів на досліджуваних ФП. Залежно від результатів проведеної діагностики розроблено рекомендації щодо доцільності впровадження на досліджуваних підприємствах певних моделей внутрішньологістичної інтеграції.

5. Доведено, що одним із найбільш перспективних інструментів проектування зовнішніх ІЛС у фармації є концепція управління ланцюгом вимог. Визначено систему доцільних для умов галузі вимог до учасників ІФЛЛ, що спрямовано на забезпечення необхідного рівня ефективності їх взаємодії і більш повного задоволення потреб споживачів щодо своєчасного одержання необхідних ЛЗ належної якості.

6. Обґрунтовано, що сучасним інструментом стратегічного управління ІФЛЛ є впровадження системи збалансованих показників ефективності. Вперше запропоновано алгоритм побудови такої системи для ІФЛЛ з урахуванням вимог менеджменту якості, сформовано систему показників ефективності за ключовими компетенціями функціонування ІФЛЛ і наведено алгоритм їх розрахунку. Розроблена методика побудови стратегічної карти ефективності ІФЛЛ, яка дозволяє враховувати і реалізовувати головні соціально-економічні пріоритети діяльності як окремих учасників ІФЛЛ, так й інтегрованого ланцюга в цілому. Розроблено стратегічні карти для підвищення ефективності управління ІФЛЛ ПАТ «Фармак», ПрАТ «Дарниця», ТОВ «ФК «Здоров'я», ПрАТ «Лекхім-Харків», ТОВ «НВФК «ЕЙМ».

7. На підставі побудованих економіко-математичних моделей для п'яти досліджуваних ІФЛЛ встановлено існування залежності між показником приросту виручки від реалізації фармацевтичної продукції та інтегральним показником ефективності функціонування фармацевтичного ланцюга, що підтверджує актуальність проблеми удосконалення діяльності вітчизняних СФР на засадах логістичної інтеграції. Річний економічний ефект від упровадження запропонованих заходів в умовах ІФЛЛ ПАТ «Фармак» складає 156 тис. грн.

8. Опрацьовано науково-практичні підходи щодо впровадження й розвитку специфічних аспектів інтегрованої фармацевтичної логістики, таких як логістика у сфері ДкД і КВ, управління холодовими ланцюгами для забезпечення належної якості просування біотехнологічних ЛЗ, створення системи захисту ІФЛЛ від потрапляння фальсифікованих ЛЗ. Доведено, що логістика досліджуваних ЛЗ посідає важливе місце в належному забезпеченні проведення ДкД і КВ. Розроблено та опрацьовано процесну модель логістики КВ, яка побудована відповідно до вимог міжнародних стандартів якості ISO та належної клінічної практики (GCP), і метою якої є регламентація логістичних процедур для оптимізації витрат і часу при проведенні цих досліджень.

9. Розроблено систему показників для оцінки логістичної діяльності КДО. Запропоновано методику побудови профілю конкурентоспроможності КДО у сфері логістичної діяльності, досліджено основні види ризиків у сфері логістики КВ та запропоновано алгоритм управління ними. Ці розробки створюють методичне підґрунтя для обґрунтованого вибору спонсором КВ найбільш надійних КДО щодо надання логістичних послуг.

10. Обґрунтовано, що важливою сферою впровадження інтегрованої логістики у фармації є належне просування і постачання біотехнологічних ЛЗ. Визначено існуючі недоліки у системі постачань біотехнологічних ЛЗ, сформульовано основні правила побудови ІФЛЛ для належного постачання термолабільних біотехнологічних ЛЗ. Розроблено керівництво процесу створення інтегрованого холодового ланцюга на стадії зберігання та транспортування біотехнологічних ЛЗ, адаптоване до вимог належних практик GxP.