Мегатренди міжнародного економічного розвитку і виклики економічній безпеці: потенціал управління політикою стійкості та протидії ризикам
Дослідження мегатрендів міжнародного економічного розвитку та актуальних викликів економічній безпеці. Європейська стратегія управління політикою стійкості та протидії ризикам. Формування експертного середовища для аналізу тенденцій і проблем розвитку.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.11.2023 |
Размер файла | 1,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Маріупольський державний університет
Національна академія статистики, обліку та аудиту
Мегатренди міжнародного економічного розвитку і виклики економічній безпеці: потенціал управління політикою стійкості та протидії ризикам
Булатова О.,
Панченко В.,
Іващенко О.
Анотація
Мета статті полягає у дослідженні мегатрендів міжнародного економічного розвитку та ідентифікації актуальних викликів економічній безпеці з акцентом на існуючому потенціалі управління політикою стійкості та протидії ризикам. Виокремлено специфіку проведення аналізу мегатрендів міжнародного економічного розвитку із виокремленням специфічних рис прогнозування та передбачення. Досліджено Європейську систему аналізу стратегії та політики, яка сприяє формуванню унікального експертного середовища для виявлення та аналізу ключових тенденцій, викликів і проблем розвитку, а також результатів прийнятих на мега-, мета- і макрорівнях управлінських рішень, які форматують міжнародну економічну політику і впливають на виклики безпеці у чотирьох вимірах - соціально-економічному, геополітичному, цифровому та зеленому.
Охарактеризовано діяльність європейської платформи Megatrends Huh. Виокремлено два типи мегатрендів при аналізі стійкості ЄС, що впливають на економічну безпеку. Розглянуто особливості політики управління ризиками безпеки. Ідентифіковано систему взаємозалежності ризиків, що впливають на економічну безпеку. Виокремлено ризики економічній безпеці при здійсненні цифрового переходу. Встановлено, що мегатренди економічного розвитку впливають на цілепокладання існуючих інститутів ЄС і актуалізують створення нових.
Розглянуто роль Team Europe Initiatives з позицій викликів, загроз і ризиків економічної безпеки ЄС. Виявлено, що в Європейській стратегії економічної безпеки актуалізується запит на сприяння сталості і стійкості виробничо-збутових ланцюжків, а також встановлення міжнародного економічного порядку, заснованого на правилах та багатосторонніх інститутах, що, серед іншого, означає просування та/або перегляд угод про вільну торгівлю, а також інвестування у сталий розвиток та безпечні торгово-економічні зв'язки через мережу Global Gateway.
Ідентифіковано виклики економічній безпеці ЄС в Пакеті економічного відновлення Next Generation EU.
Ключові слова: міжнародний економічний розвиток, мегатренди, економічна безпека, міжнародна економічна безпека, глобальні виклики, глобальні загрози, ризики, міжнародна економічна політика, стратегії національної безпеки, економічні інтереси, оцінка ризиків безпеці, сталий розвиток, цифровий розвиток, міжнародна конкурентоспроможність, стійкість, ЄС
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями
Хоча усталеного визначення глобальних мегатенденцій не існує, одностайною є позиція, що явища, які описуються ними, мають всеохоплюючий вплив, характеризуються наскрізними і глибокими наслідками, перетворюють і форматують розвиток на десятиліття уперед. Аналіз мегатрендів міжнародного економічного розвитку може проводитись у різних формах (прогнозування, форсайт, дослідження ключових технологій, передбачення, стратегічне планування у приватному секторі та індикативне планування у національних масштабах) та переслідувати відмінні цілі. Прогнозування та передбачення виступають принципово різними системними підходами до аналізу викликів і загроз міжнародній економічній безпеці. Прогнозисти припускають, що майбутнє по суті визначається досить стабільними структурними та інституційними умовами, основні характеристики яких можна назвати рушійними силами, які форматують мегатренди. Таким чином, основне завдання полягає в тому, щоб ідентифікувати ці рушійні сили, розробити надійну кількісну модель, зібрати відповідні дані та запустити моделювання для отримання майбутніх екстраполяцій у задані моменти часу, залучивши якомога більшу кількість фахових експертів. Прогнозування може використовуватися або для реалізації суто академічних завдань, або як інструмент підготовки рішень як у державному, так і в приватному секторі. Процеси передбачення, навпаки, ґрунтуються на припущенні, що майбутнє може бути сформоване цілеспрямованими діями, а відтак деякі несприятливі тенденції можуть бути змінені (перенаправлен, уповільнені або повністю зупинені) певною мірою та актуалізовані нові процеси.
Аналіз досліджень та публікацій. Ч. Мерліні [1] виокремлює вплив мегатрендів на систему міжнародної економічної безпеки. Р. Ігар, Ч. Бултон, К. Деміттенер [2] досліджують тренди в мегатрендах, оцінюючи їх з позицій ризиків та можливостей для економічної безпеки. Д. Хорват і Р.З. Сабо [3], Дж. М. Мюллер [4], А. Моєф, С. Ламурі, Р. Пеллерін, С. Тамайо-Хіральдо, Е. Тобон Валенсія і Р. Ебурді [5] визначають цифровий перехід до Індустрії 4.0 як визначальний мегатренд, що чинить тиск на економічну безпеку. Досліджуючи аналітичний інструментарій технологічного форсайту для оцінки ризиків економічній безпеці, А. Ацдерсен і П. Андерсен [6], Т. Сіарлі, А. Коуд, І. Раффолс [7] роблять висновок про його адаптивність при розробці конкурентоспроможної інноваційної та індустріальної політики, а також стратегій цифрового розвитку.
Формулювання цілей статті. Мета статті полягає у дослідженні мегатрендів міжнародного економічного розвитку та ідентифікації актуальних викликів економічній безпеці з акцентом на існуючому потенціалі управління політикою стійкості та протидії ризикам.
Виклад основного матеріалу
Європейська система аналізу стратегії та політики (ESPAS) [8] сприяє формуванню унікального експертного середовища для виявлення та аналізу ключових тенденцій, викликів і проблем розвитку [9], а також результатів прийнятих на мега-, мета- і макрорівнях управлінських рішень, які форматуватимуть міжнародну економічну політику і впливатимуть на виклики безпеці у чотирьох вимірах - соціально-економічному, геополітичному, цифровому та зеленому. ESPAS відокремлює поняття «прогноз» та «передбачення»: у той час як прогноз встановлює майбутній факт (наприклад, кількість людей, які матимуть доступ до Інтернету), передбачення інтерпретує цей факт (наприклад, те, що збільшення зв'язку означає, що міжнародна торгівля стане більш динамічною). Дослідники ESPAS виокремлюють як найпоширеніші мегатренди, які в різній мірі впливатимуть на всі регіони і країни, незалежно від рівня їхнього економічного розвитку, такі, як: зміна клімату, демографія, урбанізація, економічне зростання, споживання енергії, доступ до інтернету та геополітика.
Експерти європейської платформи Megatrends Hub [10] проводять моніторинг мегатрендів і здійснюють їхній форсайт аналіз, виокремлюючи 14 з них:
1) прискорення технологічних змін і гіперпов'язаності;
2) загострення дефіциту ресурсів;
3) зміна характеру роботи;
4) зміна парадигми безпеки;
5) зміна клімату та погіршення навколишнього середовища;
6) продовження процесів урбанізації;
7) диверсифікація освіти та навчання;
8) поглиблення нерівності;
9) поширення впливу Сходу і Півдня;
10) зростання споживання;
11) посилення демографічного дисбалансу;
12) посилення впливу нових систем управління;
13) зростання значення міграції;
14) проблеми у сфері охорони здоров'я.
При аналізі стійкості ЄС у контексті пришвидшеного уповільнення мегатрендів виокремлюють два типи мегатрендів [10]:
1) ті, що пришвидшують майбутнє (поява нових видів нерівності; постійні нові виклики для здоров'я; пришвидшення технологічних змін і гіперконективність; зміна характеру роботи; зміна систем навчання; збільшення демографічних дисбалансів; зміна парадигми безпеки);
2) нейтральні або ті, що сповільнюють (зростання впливу Сходу й Півдня; зростання важливості міграції; зростання впливу нових систем управління; загострення браку ресурсів; зміни клімату й деградація екології; продовження урбанізації; зростання споживання), що сприяє оцінці ризиків безпеки у соціально-економічному, геополітичному, зеленому і цифровому вимірах (див. Рис. 1).
Рис. 1. Політика управління ризиками безпеки. Джерело: систематизовано авторами
Центр дослідження глобального майбутнього Фредеріка Парді (Frederick S. Pardee Center for International Futures) [11] пропонує аналітичний інструмент IFs для ідентифікації мегатрендів і оцінки ризиків економічній безпеці, який базується на моделюванні змінних, що характеризують кількісні та якісні характеристики розвитку 186 країн у 12-ти проблемних сферах взаємодії із врахуванням різних горизонтів планування (Рис. 2).
Рис. 2. Складна система взаємозалежності ризиків, що впливають на економічну безпеку
міжнародний економічний управління політика стійкість ризик
Акцент на стійкості потребує нового підходу до моніторингу економічної діяльності та соціальних процесів, а це формує запит на розробку так званих «дешбордів стійкості» (візуальних інформаційних панелей), що допоможуть вчасно оцінити ризики безпеці, в тому числі при цифровому переході [12] (Рис. 3).
Рис. 2. Безпекові виміри цифрових загроз
Мегатренди економічного розвитку впливають на цілепокладання існуючих інститутів ЄС і актуалізують створення нових. Team Europe Initiatives позиціонують себе як флагманські ініціативи, які об'єднують ініціативи ЄС, окремих держав-членів та банків з конкретних тем у конкретній країні чи регіоні або реалізуються на глобальному рівні. Всеосяжні завдання Team Europe орієнтовані на забезпечення стратегічних цілей розвитку Євросоюзу, які анонсує ЄК за каденції у. фон дер Ляйєн. Ці цілі спрямовані на забезпечення того, щоб «...політика розвитку ЄС була стратегічною та ефективною, виходила із оптимального співвідношення ціни та якості та відповідала політично мотивованим пріоритетам» [13].
Відтак гаслами Team Europe, що відповідно лежать в основі їхнього підходу до оцінки і відповідно відбору проектів, що потребують фінансування, є:
1) наочність;
2) ефективність;
3) відповідальність;
4) інтеграція.
Прагнення сформувати єдиний фронт Team Europe слід розглядати в контексті посилення геополітичної конкуренції під час пандемії та прагнення ЄС позиціонувати себе як глобальний лідер та надійний партнер. Таким чином, «Team Europe» наголошує на європейській самооцінці - на відміну від більш ранніх європейських підходів до політики розвитку, які, принаймні на словах, були зосереджені на координації партнерів і прагнули посилити лідерство урядів країн, що розвиваються. Було оголошено, що «Team Europe» залучить внески від усіх інститутів ЄС та об'єднає ресурси, мобілізовані країнами-членами ЄС та фінансовими установами, зокрема ЄІБ та ЄБРР з метою забезпечення «критичної маси фінансових ресурсів, з якою мало хто може зрівнятися. У відповідному Комюніке представлено три пріоритети «Team Europe»:
1) підтримка термінового короткострокового реагування на гуманітарні потреби;
2) зміцнення систем охорони здоров'я; та
3) пом'якшення економічних та соціальних наслідків.
У відповідному Комюніке представлено три пріоритети «Team Europe»:
1) підтримка термінового короткострокового реагування на гуманітарні потреби;
2) зміцнення систем охорони здоров'я; та
3) пом'якшення економічних та соціальних наслідків [14, с.190-191].
З позицій експертів Team Europe, безпрецедентним викликом глобальній безпеці стала пандемія з її далекосяжними соціальними та економічними наслідками, які загострюють різні форми нерівності, гуманітарні кризи, у тому числі кризу продовольчої безпеки, що ставить під сумнів результативність зусиль із викорінення бідності, сприяння сталому розвитку, забезпечення прав людини, демократії та верховенства права, а також стабільності в усьому світі, що формує запит на глобальну солідарність, міжнародну співпрацю, транспарентність у прийнятті колективних рішень.
В Європейській стратегії економічної безпеки (ЄСЕБ) [15] актуалізується запит на зміцнення економічної безпеки, сприяння сталості і стійкості виробничо-збутових ланцюжків, а також встановлення міжнародного економічного порядку, заснованого на правилах та багатосторонніх інститутах, що, серед іншого, означає просування та/або перегляд угод про вільну торгівлю, а також інвестування у сталий розвиток та безпечні торгово-економічні зв'язки через мережу Global Gateway [16]. Global Gateway відповідає Порядку денному ООН на період до 2030 року та його цілям у сфері сталого розвитку (ЦСР), а також Паризькій угоді і ґрунтується на положеннях Стратегії взаємодії ЄС та Азії 2018 року, укладених партнерських відносин з Японією та Індією, а також економічних та інвестиційних планів для Західних Балкан, у межах Східного партнерства та Європейської політики сусідства.
Стратегія Global Gateway, на реалізацію якої планується залучити до € 300 млрд інвестицій у період з 2021 по 2027 рік, -- це пропозиція ЄС щодо створення рівних партнерських відносин, яка відображає довгострокову прихильність Європи до сталого відновлення у кожній із країн- партнерів, що, очікувано, сприяє економічній безпеці. За допомогою Global Gateway, як зазначено в установчих документах, планується створити міцні та стійкі зв'язки, а не залежності між Європою та світом, та побудувати нове майбутнє для молодих людей. Комісар з питань сусідства та розширення О. Вархейї серед завдань «Global Gateway» зазначив вирішення найнагальніших глобальних проблем - від зміни клімату та захисту навколишнього середовища і безпеки здоров'я до підвищення конкурентоспроможності європейських товарів та контролю за глобальними ланцюжками постачання. Президент ЄК У. фон дер Ляєн заявила: «Європейська модель передбачає інвестування як у «жорстку», так і в «м'яку інфраструктуру», у стійкі інвестиції у цифрові технології, клімат та енергетику, транспорт, охорону здоров'я, освіту та дослідження, а також у сприятливе середовище, що гарантує рівні умови гри. Ми будемо підтримувати розумні інвестиції в якісну інфраструктуру, дотримуючись найвищих соціальних та екологічних стандартів, відповідно до демократичних цінностей ЄС та міжнародних норм та стандартів. Стратегія Global Gateway - це взірець того, як Європа може побудувати більш стійкі зв'язки зі світом» [17].
«Жорстка» інфраструктура відноситься до великих фізичних мереж, необхідних для функціонування сучасної індустріальної країни, тоді як «м'яка» інфраструктура стосується всіх установ, які необхідні для підтримання економічних, медичних, культурних та соціальних стандартів країни (наприклад, фінансова система, система освіти, охорони здоров'я, система державного управління та правоохоронні органи, а також служби екстреної допомоги). Акцент на інфраструктурі в Global Gateway дозволяє провести паралелі з відповідними ініціативами, що реалізуються в США, де у 2021 році було ухвалено законопроект на 1 трлн дол., який покликаний задовольнити найгостріші потреби у «жорсткій інфраструктурі», а також дав зелене світло інвестиціям до $3,5 трлн у «м'яку інфраструктуру» протягом наступних десяти років [14, с.190-191].
В Пакеті економічного відновлення Next Generation EU (NGEU) ідентифіковано ризики реалізації запланованих проектів допомоги і підтримки, виклики економічній безпеці ЄС, а також можливості для розвитку в разі, коли такі ризики і виклики будуть превентивно керованими (див. Рис. 3), що виступає своєрідним аналітичним інструментом для оцінки політики, що реалізується. При цьому викликами відновлення для ЄС ідентифіковано: кризу євро; кризу солідарності; боргову кризу; асиметрії розвитку між країнами-членами [18; 19].
Рис. 3. Нові ризики, виклики і можливості за версією NGEU. Джерело: [20]
Підхід NGEU до управління ризиками економічній безпеці повністю відповідає фундаментальним принципами ЄСЕБ, що застосовуються у сфері економічної безпеки, до числа яких відносять:
1) пропорційність, щоб гарантувати, що запропоновані інструменти відповідають рівню ризику та здатні обмежити будь-який негативний ненавмисний побічний вплив на європейську та світову економіку;
2) точність у визначенні переліку товарів, секторів або основних галузей промисловості, які найбільш схильні до впливу ризиків.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі
Вибір політики підвищення стійкості в адаптації до мегатрендів міжнародного економічного розвитку відбувається шляхом елімінування вразливостей і зміцнення спроможностей, що водночас відкриває нові можливості для управління ризиками безпеці у соціально-економічному, геополітичному, зеленому і цифровому вимірах, чому сприяє завчасна ідентифікація наявних та потенційних загроз, які:
1) існують чи спорадично виникають;
2) цілеспрямовано створюються іншими акторами;
3) виникають стихійно як результат випадкових збігів;
4) викликають негативні зміни;
5) виникають за альтернативних умов внаслідок дії складних причинно-наслідкових процесів.
Література
1. Merlini C. The World We Live. 2012.
2. Eagar R., Boulton C., Demyttenaere C. The Trends in Megatrends. The most important megatrends and how to monitor them.2014.
3. Horvath D., Szabo R.Z. Driving forces and barriers of Industry 4.0: Do multinational and small and medium-sized companies have equal opportunities? Technological Forecasting and Social Change. 2019. Vol. 146. P. 119-132.
4. Muller J.M. Assessing the barriers to Industry 4.0 implementation from a workers' perspective. IFAC-Papers OnLine. 2019. Vol. 52(13). P. 2189-2194.
5. Identification of critical success factors, risks and opportunities of Industry 4.0 in SMEs / A. Moeuf, S. Lamouri, R. Pellerin, S. Tamayo-Giraldo, E. Tobon Valencia, R. Eburdy. International Journal of Production Research. 2020. Vol. 58(5). P. 1384-1400.
6. Andersen A.D., Andersen P.D. Innovation system foresight. Technological Forecasting and Social Change. 2014. Vol. 88. P. 276-286.
7. Ciarli T., Coad A., Raffols I. Quantitative analysis of technology futures. Part I: technique, context and organizations. 2013.
8. Espas. Global trends to 2030. Challenges and choices for Europe. 2019.
9. Reznikova N., Ivashchenko О., Rubtsova M. Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development. Економіка та держава. 2020. №7. С. 24-31.
10. European Commission. The Megatrends Hub. Megatrends are long-term driving forces that are observable now and will most likely have significant influence on the future. 2022.
11. Understanding and Forecasting Geopolitical Risk and Benefits / D.K. Bohl, T.L. Hanna, B.R. Mapes et. al. 2017.
12. Deloitte. Managing Risk in Digital Transformation. 2018.
13. Council of the European Union. Council conclusions on Team Europe Global Response to COVID-19. 2020.
14. Резнікова Н., Панченко В. Мінні поля міжнародної економічної політики: як країнам не втратити здатність до розвитку. Київ: Аграр Медіа Груп, 2022. 674 с.
15. European Commission. An EU approach to enhance economic security. 2023.
16. German Development Institute. Europe's Global Gateway: A New Geostrategic Framework for Development Policy? 2022.
17. Lau S., Cokelaere H. EU launches 'Global Gateway' to counter China's Belt and Road. 2021.
18. Josep M. The Next Generation EU: Opportunity and risk. 2021.
19. Резнікова Н.В. Глобальні проблеми у фокусі нормативної сили ЄС: виклики для координації понять та оцінки існуючих і потенційних загроз. Журнал європейського і порівняльного права. 2020. Вип. 12 / 1-2. С. 35-40.
20. Making next generation EU a permanent tool / F. Allemand, J. Creel, N. Leron, S. Levasseur, F. Saraceno. 2023.
References
1. Merlini, C. (2012), "The World We Live"
2. Eagar, R., Boulton, C. and Demyttenaere, C. (2014), "The Trends in Megatrends. The most important megatrends and how to monitor them"
3. Horvath, D. andSzabo, R.Z. (2019), "Driving forces and barriers of Industry 4.0: Do multinational and small and medium-sized companies have equal opportunities?", Technological Forecasting and Social Change, vol. 146, pp. 119-132.
4. Muller, J.M. (2019), "Assessing the barriers to Industry 4.0 implementation from a workers' perspective", IFAC- Papers OnLine, vol. 52(13), pp. 2189-2194.
5. Moeuf, A., Lamouri, S., Pellerin, R. et.al. (2020), "Identification of critical success factors, risks and opportunities of Industry 4.0 in SMEs", International Journal of Production Research, vol. 58(5), pp. 1384-1400.
6. Andersen, A.D. and Andersen, P.D. (2014), "Innovation system foresight", Technological Forecasting and Social Change, vol. 88, pp. 276-286.
7. Ciarli, T., Coad, A. and Raffols, I. (2013), "Quantitative analysis of technology futures. Part I: techni que, context and organizations"
8. Espas (2019), "Global trends to 2030. Challenges and choices for europe"
9. Reznikova, N., Ivashchenko, О. and Rubtsova, M. (2020), "Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development", Ekonomika ta derzhava, vol. 7, pp. 24-31.
10. European Commission (2022), "The Megatrends Hub. Megatrends are long-term driving forces that are observable now and will most likely have significant influence on thefuture"
11. Bohl, D.K., Hanna, T.L., Mapes B.R. et. al. (2017), "Understanding and Forecasting Geopolitical Risk and Benefits"
12. Deloitte (2018),"ManagingRisk in DigitalTransformation"
13. Council of the European Union (2020), "Council conclusions on Team Europe Global Response to COVID-19"
14. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2022), Minni polia mizhnarodnoi ekonomichnoi polityky: iak krainam ne vtratyty zdatnist' do rozvytku [Minefields of international economic policy: how countries do not lose their ability to develop], Ahrar Media Hrup, Kyiv, Ukraine.
15. European Commission (2023), "AnEU approach toenhance economicsecurity"
16. German Development Institute (2022), "Europe's Global Gateway: A New Geostrategic Framework for Development Policy?"
17. Lau, S. and Cokelaere, H. (2021), "EU launches 'Global Gateway' to counter China's Belt and Road"
18. Josep,M. (2021),"The Next Generation EU: Opportunity andrisk"
19. Reznikova, N. (2020), "Global problems in the focus of EU regulatory force: challenges for coordination of concepts and assessment of existing and potential threats", Journal of European and Comparative Law, vol. 12 (1/2), pp. 35-40.
20. Allemand, F., Creel, J., Leron, N., Levasseur, S. and Saraceno, F. (2023), "Making next generation eu a permanent tool"
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Класифікація національних економічних інтересів. Довгострокові передумови та фактори соціально-економічного розвитку. Повноцінне входження України у світовий інформаційний простір, її участь в глобальних процесах світу і пріоритети у зовнішній політиці.
реферат [1,0 M], добавлен 18.05.2011Встановлення нерозривності понять антикризового управління та стійкого розвитку. Розгляд принципів стійкого розвитку як важливої складової сучасного управління підприємством. Виокремлення прикладів успішних виходів з економічних криз окремих компаній.
статья [303,0 K], добавлен 31.08.2017Дослідження теоретичних аспектів стратегічного формування програм соціально-економічного розвитку. Аналіз виконання програми соціально-економічного розвитку на прикладі Львівської області. Пропозиції напрямків забезпечення цільового програмування.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 08.07.2015Основні тенденції економічного аналізу, етапи та історія його розвитку. Особливості економічного аналізу в епоху капіталістичного і домонополістичного капіталізму, дослідження його становлення на Україні. Способи розрахунків економічних показників.
контрольная работа [50,1 K], добавлен 22.04.2010Особливості формування неоліберальної моделі економічного розвитку. Стан і особливості "ринкового" управління державними витратами в Україні у 2005-2015 рр. Шляхи оптимізації структури державних витрат на сучасному етапі економічного розвитку України.
статья [513,6 K], добавлен 11.09.2017Організація місцевого самоврядування в м. Харкові. Формування цілей і завдань системи планування і управління містом. Технології управління соціально-економічними процесами. Аналіз Державної програми економічного і соціального розвитку в Україні.
магистерская работа [169,1 K], добавлен 15.08.2011Загальна характеристика підприємства та ринку. Аналіз фінансово–економічного стану цього підприємства. Порівняльний аналіз діяльності молокозаводу. Формування цілей та стратегії розвитку підприємства. Вибір і оцінка інвестиційних проектів розвитку.
курсовая работа [98,2 K], добавлен 17.04.2011Діяльність підприємств як предмет економічного аналізу. Структурно-динамічний аналіз коштів підприємства за ступенем ліквідності та їх джерел. Аналіз показників платоспроможності та фінансової стійкості. Шляхи вдосконалення фінансового стану підприємства.
контрольная работа [149,1 K], добавлен 18.08.2010Теоретичні засади проведення аналізу соціально-економічного розвитку. Методи аналізу стану і розвитку виробничої та соціальної сфери міста, його бюджетного формування. Розвиток машинобудування, паливно-енергетичного комплексу. Інвестиційна привабливість.
курсовая работа [296,1 K], добавлен 26.10.2010Роль амортизації у фінансово-господарській діяльності суб’єктів господарювання та практичні проблеми управління відтворенням основних фондів. Підходи до формування та управління амортизаційною політикою на прикладі публічного підприємства "Сумиобленерго".
дипломная работа [544,9 K], добавлен 06.07.2011