Методологічні засади діагностики економічної безпеки підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні засади діагностики економічної безпеки підприємства

Вступ

В сучасних нестабільних умовах успішність діяльності підприємств різних сфер господарювання та форм власності є проблематичним питанням. Політико-економічна криза, законодавчі бар'єри, недоліки податкової системи, наявність прогалин в системі управління різних ієрархічних рівнів, відсутність дієвих механізмів розвитку суб'єктів господарювання створюють умови для виникнення різних видів бізнес-ризиків, які деструктивно впливають на результативність та економічну безпеку підприємств.

Відповідно, гостро постає проблема забезпечення достатнього рівня економічної безпеки, який сприятиме розвитку, підвищенню конкурентоспроможності, цінності та вартості підприємства.

Проблемам оцінки стану, рівня економічної безпеки присвятили свої наукові праці вітчизняні вчені, а саме: Волощук Л.О., Гнилицька Л.В., Живко З.Б., Приходько В.П., Сосновська О.О., Філіппова С.В., Черкасова С.О. та ін. Також досліджувана проблематика була висвітлена в наукових доробках зарубіжних вчених, як: Арзуманов Р., Гильфанов М., Петерсен К., Полаєва Т., Рідлі Г., Яніогла Я. та ін.

В наукових напрацюваннях вищезазначених вчених ґрунтовно висвітлено низку теоретично-методологічних питань щодо оцінки рівня економічної безпеки, проте в умовах сьогодення існує значна кількість чинників, які здійснюють деструктивний вплив як на діяльність підприємств, так і на рівень їх економічної безпеки, що, відповідно, актуалізує необхідність проведення подальшого наукового дослідження, цільовий фокус якого буде спрямований на питаннях діагностики.

Метою дослідження є обґрунтування методологічних засад діагностики економічної безпеки підприємства, узагальнення на цій основі основних підходів щодо оцінки стану та рівня економічної безпеки, діагностичних принципів, а також ідентифікація оціночних індикаторів в розрізі складових економічної безпеки суб'єкта господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Безпека є невід'ємною характеристикою функціонування економічної системи, яка забезпечує її життєздатність, стабільний розвиток і протистояння зовнішнім збуренням. Господарська діяльність на макро-, мезо- та мікрорівнях завжди підлягає впливу різноманітних ризиків і загроз, які певним чином позначаються на фінансово-економічних результатах [3, с. 198].

Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених дозволяє виокремити такі концепції управління економічною безпекою підприємства: багаторівнева, правова, виробничо- структурна, ринкова, оптимального стану фінансових ресурсів, фінансового стану та ін. Зазначений перелік не є остаточним, оскільки наукова скарбниця постійно збагачується науковими здобутками, які обґрунтовано доводять актуальність та необхідність нових концепцій. економічний безпека конкурентоспроможність вартість

Реалістична оцінка стану та рівня економічної безпеки підприємства є актуальним питанням як з методологічного аспекту, так і з практичного. На рисунку 1 узагальнено характеристику методологічних підходів до оцінки стану та рівня економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Рис. 1. Характеристика методологічних підходів до оцінки стану та рівня економічної безпеки підприємства

Джерело: узагальнено автором за матеріалами [2, с. 48; 7, с. 35; 8, с. 88, 91 ].

У контексті даного наукового дослідження вагомості набуває ідентифікація особливостей інтерпретації основних принципів економічної безпеки підприємства (рисунок 2).

Рис. 2. Особливості інтерпретації основних принципів економічної безпеки підприємства Джерело: узагальнено автором за матеріалами [5, с. 27; 2, с. 42; 9, с. 13 -- 14; 10, с. 80].

Формування ефективних методологічних засад діагностики економічної безпеки підприємства потребує також дослідження пріоритетних діагностичних принципів.

Принцип цілеспрямованості - діагностичний процес повинен базуватися на застосуванні сукупності методів та методик дослідження, які дозволяють, в результаті використання відповідних груп оціночних індикаторів в розрізі складових економічної безпеки, своєчасно здійснити моніторинг діяльності підприємства, ідентифікувати ризики зовнішнього та внутрішнього середовища, що здійснюють деструктивний вплив, окреслити контури стратегічних управлінських ініціатив для досягнення цілей функціонування бізнес-суб'єкта.

Принцип об'єктивності - для об'єктивної оцінки діагностичний процес повинен базуватися на системі фінансових і нефінансових індикаторів в розрізі відповідних складових економічної безпеки, основні з яких будуть аналітичними показниками інтегрального індексу оцінки, а конфігурацію інформаційно-аналітичного забезпечення повинні формувати релевантні дані.

Принцип логічності - діагностика економічної безпеки повинна проводитися в логічній послідовності, що забезпечує єдність етапів (визначення мети та завдань діагностики; виокремлення складових економічної безпеки підприємства в межах яких буде здійснюватися діагностика; визначення та оцінка якості, достовірності інформаційно-аналітичного забезпечення діагностичного процесу; виокремлення та розрахунок індикаторів діагностики економічної безпеки; порівняння розрахункових значень оціночних індикаторів з нормативними (пороговими) значеннями; розрахунок вагових коефіцієнтів та інтегральних індексів діагностики економічної безпеки; оцінка рівня економічної безпеки та моделювання стратегічних заходів забезпечення її оптимального рівня), які дозволяють здійснити реалістичну оцінку, ідентифікувати проблеми, обґрунтувати рекомендації та визначити напрями управлінських дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Принцип повноти - конфігурація інформаційно- аналітичного забезпечення діагностичного процесу повинна бути оптимальною, що дозволить провести комплексне оцінювання фінансових, нефінансових, операційних показників.

Принцип достовірності інформаційної бази - інформаційну платформу діагностичного процесу повинні створювати нормативно-правові документи, зовнішня та внутрішня інформація стосовно підприємства. Крім того, домінуючою компонентою інформаційного забезпечення мають бути дані бухгалтерського обліку, показники фінансової звітності, які формують релевантні інформаційні потоки економічного спрямування, підпорядковані вимогам управлінського процесу.

Принцип обмеженості індикативної бази - діагностика економічної безпеки повинна базуватися на застосуванні системи вимірів з чіткою ідентифікацією фінансових та нефінансових індикаторів, для яких характерною є обмеженість, максимальна достовірність, об'єктивність, співмірність у часі.

Принцип обґрунтованості критеріальної бази - розрахункові значення оціночних індикаторів, які використовуються в процесі діагностики, повинні бути порівняні з нормативними значеннями, що, своєю чергою, дозволить здійснити достовірну оцінку рівня економічної безпеки, своєчасно ідентифікувати деструктивні фактори.

Принцип завершеності - результатом діагностичного процесу повинна бути реалістична оцінка економічної безпеки та окреслення контурів стратегічних сценаріїв розвитку підприємства з урахуванням мінливості та турбулентності бізнес-середовища.

Принцип обмеженості відкритості результатів - інформація, отримана за результатами проведення діагностики, має бути обмеженою для широкого кола користувачів, але презентована особам, яких наділено найвищими повноваженнями або іншим зацікавленим категоріям внутрішніх стейкхолдерів.

Принцип дієвості - результати діагностики повинні сприяти підвищенню результативності стратегічних управлінських ініціатив, а також забезпечити розробку та імплементацію організаційних засад управління економічною безпекою підприємства.

Принцип інтегрування - в процесі діагностики повинні бути чітко обґрунтовані критерії використання формалізованого відбору синтезуючих фінансових та нефінансових показників в розрізі складових економічної безпеки.

Принцип пізнавальності - за результатами діагностики необхідно здійснити реалістичну оцінку рівня економічної безпеки підприємства, визначити деструктивні чинники зовнішнього, внутрішнього середовища, які допоможуть ідентифікувати амбівалентні рішення та окреслити стратегічні управлінські дії.

Принцип економічної доцільності - сутність даного принципу полягає у забезпеченні отримання максимально позитивного ефекту відносно витрат, які виникли в результаті проведення діагностики.

Отже, врахування принципів економічної безпеки підприємства та принципів проведення діагностики створить фундаментальне підґрунтя для поглиблення методологічних засад, які, своєю чергою, дозволять підвищити якість і результативність діагностичного процесу.

Методологічне забезпечення діагностики економічної безпеки повинно ґрунтуватися на загальнонаукових, емпіричних та розрахунково-аналітичних методах. Варто зазначити, що в умовах економічної невизначеності, турбулентності зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, поряд з класичними методами дослідження актуальності набуває питання використання методів, які базуватимуться на застосуванні інформаційних систем. Наприклад, використання адаптивних економіко-математичних методів дозволить проводити оцінку синтезуючих економічних та неекономічних індикаторів шляхом багаторазового експоненційного згладжування, що, своєю чергою, забезпечить ідентифікацію латентних ризиків, показників стимуляторів і дестимуляторів та дозволить аргументувати реальний рівень економічної безпеки, а також змоделювати об'єктивний сценарій розвитку, який базуватиметься на врахуванні стану економічної безпеки.

Діагностичний процес рівня економічної безпеки повинен передбачати розрахунок та оцінку відповідних оціночних індикаторів в розрізі складових економічної безпеки (таблиця 1).

Таблиця 1 Перелік оціночних індикаторів рівня економічної безпеки

Джерело: узагальнено автором з використанням матеріалів [1; 4].

Представлений перелік оціночних індикаторів не є кінцевим, відповідно, кожний суб'єкт господарювання може розширювати кількість показників, але важливо, щоб були дотримані наступні вимоги:

інформаційна повнота - кількість показників не повинна бути обмеженою, а повно характеризувати рівень кожної складової економічної безпеки досліджуваного підприємства та окреслювати перспективу його розвитку;

комплексність - фінансові та нефінансові індикатори повинні забезпечити комплексну діагностику рівня економічної діагностики;

співмірність у часі та просторі - фінансові індикатори повинні оцінюватися в часовій динаміці [6];

розрахункові значення фінансових індикаторів в розрізі складових економічної безпеки повинні бути обов'язково оцінені з урахуванням відповідних нормативів та порогових значень, а значення нефінансових показників - з аналогічними показниками інших підприємств відповідної галузі;

індикатори, які використовуються для поглибленої діагностики повинні забезпечити можливість використання адаптивних, рейтингових та інших методів дослідження, проведення економетричного моделювання, інтегральної оцінки та ін.;

можливість проведення експоненційного згладжування при використанні адаптивних методів економіко- математичного моделювання;

у випадку застосування економетричних моделей в процесі діагностики економічної безпеки зв'язок між результативними показниками, чинниками повинен бути вищим від міжфакторного зв'язку, а також потрібно врахувати можливість наявності мультиколінеарності між факторами, що, своєю чергою, може порушити логіку в інтервальних оцінках, точність в оцінюванні та прогнозуванні в цілому;

при оцінці відповідних показників економічної безпеки мають бути враховані основоположні та посилювальні критерії якісної характеристики визначення корисності та релевантності інформації бухгалтерського обліку;

показники, які використовуються в процесі діагностики рівня економічної безпеки в розрізі її складових компонентів, повинні забезпечити можливість проведення інтегральної оцінки;

при проведенні рейтингової оцінки в процесі діагностики рівня економічної безпеки одночасно необхідно врахувати обов'язковість дотримання наступних вимог: система оціночних показників, яка буде використана, повинна забезпечити можливість їх порівняння з аналогічними показниками інших підприємств відповідної галузі, а також показники повинні мати однакову спрямованість.

Висновки

Виклики зовнішнього середовища суттєво трансформують стратегію розвитку підприємства. Комплексного вирішення потребують питання, які пов'язані зі зміною філософії бізнесу, оскільки формат та процес організації діяльності підприємств суттєво змінюється, що впливає на рівень економічної безпеки. У даному контексті важливого значення набуває процес оперативного прийняття та впровадження ефективних, дієвих управлінських рішень, формування яких повинно базуватися на релевантній інформації. В зв'язку з цим, актуальності набуває питання проведення діагностики, результати якої створять підґрунтя для ідентифікації проблем, які здійснюють негативний вплив на рівень економічної безпеки в розрізі її складових компонент.

Список використаних джерел

1. Алькема В.Г., Літвін Н.М., Кириченко О.С. Економічна безпека інноваційного підприємства: Навчальний посібник. К.: ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», 2015. 320 с.

2. Гнилицька Л.В. Аналіз методологічних підходів до оцінки стану та рівня економічної безпеки суб'єктів господарювання. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Сер.: Економіка. 2011. Вип. 2. С. 46-57.

3. Григорук П.М., Хрущ Н.А. Методологічні засади моделювання системи забезпечення фінансово-економічної безпеки в умовах невизначеності і багатомірності ринкового середовища. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Сер.: Економіка. 2017. Вип. 1. С. 198-204.

4. Дячков Д.В. Управлінські аспекти інформаційної безпеки : теорія, методологія, практика: монографія. Запоріжжя: Вид-во «Інтер-М», 2019. 424 с.

5. Живко З.Б. Економічна безпека підприємства: сутність, механізм забезпечення та управління: монографія. Львів : Ліга-Прес, 2012. 256 c.

6. Клименко М.О., Герасимчук З.В., Клименко О.М., Клименко Л.В. Розвитологія: підручник. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. 280 с.

7. Приходько В.П. Методологічні підходи до оцінки економічної безпеки підприємств. Агросвіт. 2013. № 13. С. 33-36.

8. Сосновська О.О. Система економічної безпеки підприємств зв'язку: монографія. Київ: «Центр учбової літератури», 2019. 440 с.

9. Філиппова С.В., Волощук Л.О., Черкасова С.О. Економічна безпека підприємств реального сектору економіки в умовах вартісно-орієнтованого управління: монографія. Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2015. 196 с.

10. Чорна М.В., Шуміло О.С. Принципи, функції та методи управління економічною безпекою підприємства роздрібної торгівлі. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг: зб. наук. пр. Харків: ХДУХТ, 2016. Вип. 2 (24). C.74-86.

Размещено на Allbest.ru