Лексико-фразеологічні особливості епіграм Марціала

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Ніколаєнко О.І., викладач

Николаенко О.И. Лексико-фразеологические особенности эпиграмм Марциала

Статья посвящена описанию лексико-фразеологических особенностей эпиграмм Марциала. В статье описаны названия деревьев, растений, насекомых, животных, одежды и т.п. Кроме того, в статье рассматриваются фразеологизмы эпиграмм Марциала, которые являются характерной особенностью этого жанра.

Ключевые слова: эпиграмма, неологизм, архаизм, заимствование, вульгаризм, фразеологизм, пословица, афоризм, сентенция, поговорка.

Nikolaienko O.I. Lexical and Phraseological Peculiarities of Martial's Epigrams

The article is devoted to description of lexical and phraseological features of Martial's epigrams. In the article the names of trees, plants, insects, animals, clothes etc. are being described. Besides, idioms of Martial's epigrams, which are supposed to be a characteristic feature of the genre, are taken into consideration.

Key words: epigram, neologism, archaism, loanword, vulgarism, idiom, proverb, aphorism, sentence, byword.

Актуальність даного дослідження зумовлена важливістю вивчення так званих малих форм (анекдоту, елегії, загадки тощо). Вивчення латинської епіграми є актуальним і своєчасним, оскільки дозволяє повніше уявити історію всієї епіграми, прослідкувати її роль і долю в античності, нарешті вона допомагає висвітлити деякі складні та маловивчені питання теорії та історії римської літератури.

Об'єктом дослідження є латинськомовні епіграми Марціала.

Предмет дослідження:

1) засоби словотворчого увиразнення мовлення (неологізми);

2) засоби лексико-синонімічного увиразнення мовлення (архаїзми, запозичення, вульгаризми);

3) лексико-синтаксичні єдності (фразеологізми: прислів'я, афоризми, сентенції, приказки, афоризми-парадокси).

Мета дослідження полягає в аналізі епіграм Марціала. Для цього попередньо вирішуються такі завдання:

1) визначити специфіку засобів словотворчого увиразнення мовлення (неологізмів);

2) вивчити засоби лексико-синонімічного увиразнення мовлення (архаїзми, запозичення, вульгаризми);

3) встановити особливості лексико-синтаксичних єдностей.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно є першим із робіт, присвячених вивченню лексико-фразеологічних особливостей епіграм Марціала.

Майже всі епіграми Марціала побудовані на живому матеріалі. Вони являють собою живописне зібрання реалістичних картинок, влучних сатиричних замальовок повсякденної дійсності. Епіграми написані ясною, виразною мовою, позбавленою штучності, пишномовності й архаїзмів, хоча останні інколи зустрічають в епіграмах.

Провівши дослідження, можна сказати, що лексика Марціала підтверджує наявність численних реалістичних елементів у його поезії. Прислів'я та приказки, вирази, взяті з мови часів поета, зустрічаються повсюди, а вміле користування ними в епіграмах створює враження живої розмовної мови. Поезії Марціала властива реальність образів, влучність та правдивість порівнянь.

До реалістичних елементів відносяться й описи картин природи. Марціал подає точні назви порід дерев (palma пальма (Ep. IV, 23, 4), quercus дуб (Ep. IV, 54, 1), cupressus кипарис (Ep. VI, 49, 4), laurea лавр (Ep. VE, 5, 4), oliva олива (Ер. ІХ, 23, 5), pinus сосна (Ер. Х, 92, 4)), рослин (ligustrum жасмин (Ep. VIE, 28, 11), lilium лілія (Ep. I, 115, 3), rosa троянда (Ep. П, 59, 3), malva мальва (Ep. Ш, 89, 1), hedera плющ (Ep. VIE, 82, 8), viola фіалка (Ер. ІХ, 11, 1), ruta рута (Ер. ХІ, 18, 4)), комах (formica мурашка (Ep. I, 115, 5), apis бджола (Ep. Е, 46, 2), tinea моль (Ep. Е, 46, 10), musca муха (Ep. IE, 82, 12), araneus павук (Ep. IE, 93, 5), culex комар (Ep. IE, 93, 9), papilio метелик (Ep. VIE, 33, 8)), риб (raracinus коракін(Ер. ХІІІ, 85), mullus барвена (Ep. Х, 37, 7), acus голка-риба (Ep. Х, 37, 6), scomber скумбрія (Ер. ХІІІ, 40, 2), scams скар, клювиш (Ер. ХІІІ, 84), aurata дорада, золотиста форель (Ер. ХІІІ, 90), acipenser осетер, стерлядь (Ер. ХІІІ, 91), rhombus палтус, камбала (Ер. ХІІІ, 81), murena мурена (Ер. ХІІІ, 80)), тварин (Equus кінь (Ер. І, 12, 8), taurus бик (Ер. ІІ, 14, 18), leo лев (Ер. ІІ, 75, 1), ursus ведмідь (Ер. І, 104, 5), porcus свиня (Ep. ІІІ, 58, 20), belua слон (Ep. УІ, 77, 8), tigris тигриця (Ер. De spect., 18, 2), lepus заєць (Ер. І, 48, 2), canis собака (Ер. І, 48, 7), cervus олень (Ер. І, 104, 4), mula мул (Ер. І, 79, 3)), птахів quila орел (Ер. ІХ, 65, 13), columba голубка (Ер. І, 7, 5), passer горобець (Ер. І, 7, 5), noctua сова (Ер. ХІ, 34, 1), galbulus іволга (Ер. ХІІІ, 68), turda дрізд (Ер. ІХ, 55, 8), corvus ворон (Ep. ІІІ, 43, 2), salutatrix сорока (Ep. УІІ, 87, 6), luscinia соловей (Ep. УІІ, 87, 8), turtur горлиця (Ер. ІІІ, 58, 19), sturnus шпак (Ер. ІХ, 54, 7)), предметів домашнього ужитку (mensa стіл (Ep. І, 55, 11), scalae драбина, сходи (Ep. І, 117, 7), torus ложе (Ep. ІІ, 16, 3), lectus ложе (Ep. ІІІ, 82, 5), solium ванна (Ep. ІІ, 42, 1), sella крісло (Ep. ІІІ, 36, 4), stragulum одіяло (Ep. ІІ, 16, 1), pulvillus подушечка (Ep. ІІІ, 82, 7), cervical подушка (Ep. ХІУ, 146), cubicularium покривало (Ep. ХІУ, 147), cadus сосуд, великий глиняний глечик (Ep. І, 26, 8), peractus стакан (Ep. І, 27, 2), vitrum чарка, склянка (Ep. ІІ, 40, 6), chrysendeta позолочені блюда (Ep. ІІ, 43, 11), lanx миска (Ep. ІІ, 43, 12), vimen корзина (Ep. ІУ, 88, 7), ligula ложка (Ep. У, 18, 2), gabata піднос (Ep. ХІ, 31, 18), scutula чашка (Ep. ХІ, 31, 19)), одягу (lacerna плащ, лацерна (Ep. ХІУ, 133), calceus башмаки (Ер. І, 103, 6), toga тога (Ер. ІІ, 39, 2), laena накидка, шерстяний плащ (Ep. УІІІ, 59, 10), vestis сукня (Ер. ІХ, 62, 1), paenula пенула, дорогий плащ з капюшоном (Ер. І, 103, 5), solea сандалі (Ep. ІІІ, 50, 3), vardaicus чобіт (Ep. ІУ, 4, 5), tunica туніка (Ер. Х, 6, 7), pileus шапка (Ер. Х, 72, 5), anulus перстень (Ер. ІІ, 57, 8), diadema діадема (Ep. Уі, 10, 7)), зброї nsis меч (Ер. І, 8, 3), hasta спис (Ep. У, 24, 11), rudis шпага (Ер. De spect., 29, 9), sica кинджал (Ep. ІІІ, 16, 2), flagellum батіг (Ер. І, 104, 3), lorum батіг (Ер. Х, 5, 14), acutum ніж (Ep. ІІІ, 24, 5), jaculum дротик (Ер. ІХ, 5, 7)), їжі (madidum cicer мочений горох (Ep. І, 41, 6), cicer tepidum горох парений (Ep. І, 103, 10), fabae fresae дроблені боби (Ep. ІУ, 46, 6), garum рибний розсіл, соус (Ep. УІІ, 27, 8), cunnus siligineus пшеничне печиво (Ep. ІХ, 2, 3), panes Picentini піценські булки (Ep. ХІІІ, 47), tomacla сосики (Ep. І, 41, 10), melimela солодкі (медові, наливні) яблука (Ep. І, 43, 4), scribilita сирний десертний пиріг (Ep. ІІІ, 17, 1), lucanica луканська ковбаса (Ep. ІУ, 46, 8), venter Faliscus фаліська ковбаса (Ep. ІУ, 46, 8), botulus кров'яна ковбаса (Ep. ХІУ, 72), haedus молозиво (Ep. ХІІІ, 38)), хвороб (pestis чума (Ep. І, 78, 1), podagra подагра (Ep. І, 98, 1), cheragra хірагра (Ep. І, 98, 2), febris лихоманка (Ep. ІІ, 16, 1), enterocela грижа (Ep. ХІ, 84, 5), hirnea грижа (Ep. ІІІ, 24, 9), pestilentia гарячка (Ep. ІІІ, 93, 17), lippa lacuna гнійник (Ep. УІІІ, 59, 2), ulcus язва (Ep. ХІ, 98, 4), lichen лишай (Ep. ХІ, 98, 5), pusula прищ (Ep. ХІ, 98, 4)), а також вказує точні місця розташування книжних магазинів та місця зустрічей любителів літератури.

Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи і події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходять свій вияв у специфічному підборі або ж творенні слів і форм їх синтаксичного сполучення, що вводяться у текст твору й увиразнюють емоційну-смислову, комунікативну спрямованість його мови [Галич 2005, 176]. До засобів словотворчого увиразнення мовлення, зокрема, належать неологізми.

Марціал збагатив римську поезію новим словником, а саме: mamillare жіночий нагрудник з м'якої шкіри (Ep. ХІУ, 66), enterocela грижа (Ep. ХІ, 84, 5), hemitritaeus півтораденна лихоманка (Ep. ІУ, 80, 3), cubicularium покривало (Ep. ХІУ, 147), Picatum смоляне вино (Ep. ХІІІ, 107), Fundanum фундан (Ep. ХІІІ, 113), Mamertinum мамертин (Ep. ХІІІ, 117), Tarraconense тарраконське вино (Ep. ХІІІ, 118), Paelignum пелігн (Ep. ХІІІ, 121), ascaules волинщик (Ep. Х, 3, 8).

Крім того, в епіграмах Марціала зустрічаються такі засоби лексикосинонімічного увиразнення мовлення, як архаїзми та іншомовні запозичення. Серед відомих типів архаїзмів [Галич 2005, 184] у творах Марціала найчастіше зустрічаються лексико-фонетичні: vison (= bison) бізон (Ер. І, 104, 8), volpes (= vulpes) лисиця (Ep. Х, 37, 13), cheragra (= chiragra) хірагра (Ep. І, 98, 2), hirnea (=hernia) грижа (Ep. ІІІ, 24, 9), vardaicus (= bardaicus) чобіт (Ep. ІУ, 4, 5), pusula (= pustula) прищ (Ep. ХІ, 98, 4), lagona (= lagoena) бутель (Ep. УІІ, 20, 19).

В епіграмах Марціала часто зустрічаються запозичення з грецької мови. Це явище дуже характерне для римських письменників. Терміни, які латинська мова ще не виробила, і які були дуже поширені у грецькій мові, римляни застосовували як у філософії та поезії, так і в щоденній, розмовній мові. лексичний фразеологічний синтаксичний епіграма марціал

У спадщині Марціала зустрічається значна кількість грецьких слів. Грецизми, які Марціал вживає у своїх епіграмах, це переважно біологічні (cupressus (киларшаод) кипарис (Ep. УІ, 49, 4), platanus (nMxavog) платан (Ep. ІІІ, 58, 3), caryota (Kapuov) фінік (Ep. УІІІ, 33, 11), lotos (Тютод) лотос (Ep. ІУ, 13, 6)) та зоологічні терміни (scorpio (акортод) скорпіон (Ep. ІІІ, 44, 8), rhinoceros (рггокєрод) носоріг (Ер. De spect., 22-23, 1), bubalus (РоиРаТлд) буйвіл (Ер. De spect., 22-23, 10), cercopithecos (кєркотОркод) мавпа (Ep. УІІ, 87, 4), psittacus (уіттакод) папуга (Ep. ХІУ, 73), cycnus (кикуод) лебідь (Ep. ІІІ, 43, 2), scomber (акорРрод) скумбрія (Ер. ХІІІ, 40, 2), ostrea (6атрsоv) устриця (Ер. ХІІІ, 82), squilla (акШя) креветка (Ер. ХІІІ, 83)), а також слова з літератури, медицини (podagra (лоЗаура) подагра (Ep. І, 98, 1), cheragra (іраура) хірагра (Ep. І, 98, 2)), музики (lyra (Тл>ра) ліра (Ep. ІІ, 7, 6), cithara (кіоара) кіфара (Ep. ХІУ, 165), plectrum (л7,qктроv) плектр (Ep. УІІ, 23, 2)), побуту (cathedra (каоєзра) крісло (Ep. ХІ, 99, 1), hexaclinon (єакт.по) гексаклін, шестимісний диван (Ep. ІХ, 59, 9), cadus (казод) сосуд, великий глиняний глечик (Ep. І, 26, 8), chrysendeta (хриаєуЗєтод) позолочені блюда (Ep. ІІ, 43, 11), amphora (арфорєид) амфора (Ep. УІ, 93, 6)), кулінарії (madidum thvnni (Оттод) de sale sumen розсіл із тунців з свинячим вим'ям (Ep. Х, 48, 12), crocum (крокод) шафран (Ep. ІІІ, 65, 2), tomacla (торр розріз) сосики (Ep. І, 41, 10), conchis inuncta боби в маслі (Ep. УІІ, 78, 2)) тощо.

Аналізуючи епіграми Марціала, крім грецьких запозичень ми зустріли запозичення з етруської мови: aruspex (= haruspex, де harusетруського походження) провидець (Ер. ІІІ, 24, 3).

В епіграмах Марціала часто зустрічаються вульгаризми. Під вульгаризмами Н.Г. Корлетяну розуміє народнолатинські елементи, які співіснували в текстах поруч з літературною мовою [Корлэтяну 1974, 104]. Як зазначає сучасний тлумачний словник української мови, вульгаризм це грубе слово або вираз, що перебуває поза нормами літературної мови [Дубічинський 2006, 142].

Серед слів-вульгаризмів найчастіше зустрічаються лексеми на позначення розпусного життя людини. У своїх епіграмах Марціал використовує такі вульгаризми на позначення жінки: moecha розпусниця, повія (Ер. ІІ, 47, 1; Ер. ІІІ, 82, 28; Ер. ІІІ, 93, 15; Ер. ХІ, 11, 6), concubina коханка (Ер. ІІІ, 82, 11), lasciva пустунка (Ер. І, 3, 11). Що стосується вульгаризмів на позначення чоловічого роду, то зустрічаємо такі лексеми: moechus коханець (Ер. ІІІ, 85, 1), ardalio лоботряс, гульвіса (Ер. ІІ, 7, 8), cinaedus розпусник (Ер. ІХ, 63, 1), exoletus розпусник (Ер. ІІІ, 82, 8).

Епіграми Марціала, завдяки їх приуроченості до конкретних фактів та зв'язку з подіями дійсного життя Риму, є історико-літературними документами епохи імперії І ст. н. е. Тверезість мислення Марціала нітрохи не заважала його поетичності, навпаки, вона збільшувала цінність його творчості. Він прагнув ясності і простоти, свідомо протиставляючи їх пишномовності та штучності сучасної йому поезії. Образи і думки, які виникали під враженням самої дійсності він виражав словами із живої мови.

Практично в кожній епіграмі мовні засоби (слово, вираз, фразеологічний зворот) використовуються не лише з інформативною, але й із впливовою метою. Тому, до числа найбільш специфічних мовних рис епіграматичних текстів потрібно віднести і фразеологію. Вона становить собою художні лексико-синтаксичні єдності різного ступеня узагальнення.

До фразеологізмів за ознакою відтворюваності у мовленні та усталеності компонентного складу можна віднести прислів'я, приказки, крилаті слова, вирази [Плющ 2000, 139].

Мова Марціала наповнена прислів'ями, приказками, афоризмами, як тими, які вже були в ужитку, так і створеними поетом. Вони вирізняються здібністю в невеликій кількості слів сказати багато. Серед них чимало дотепних умовиводів про мораль, літературу, які характеризують автора, як людину, і як поета. Зокрема, серед прислів'їв, які зустрічаються в епіграмах Марціала, найчастотнішими є такі:

Ер. ІІ, 64, 10: dum quid sis dubitas, iam potes esse nihil

(поки ти сумніваєшся ким бути, вже можеш стати нічим).

Ер. VI, 11, 10: ... ut ameris, ama

(... щоб бути коханим, кохай).

Ер. VI, 55, 5: malo quam bene olere nil olere

(я вважаю, що нічим не пахнути (краще), як добре пахнути).

Ер. VI, 61 (60), 10: victurus genium debet habere liber