Дослідження кримінально-правової характеристики норми, що передбачає відповідальність за посягання на життя журналіста. Розгляд об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони злочину. Особливості розслідування та кваліфікації злочину.

Поняття кримінально-правової характеристики потерпілого від злочину. Можливість потерпілої особи вчинення такого ж відношення до злочинця, яким безпосередньо спричиняється шкода. Передумови для формування у кримінальному праві інституту потерпілого.

Аналіз предмету злочину, передбаченого ст. 330 Кримінального кодексу України. Визначення поняття "відомості, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни", його аналіз.

Історико-правове дослідження та аналіз кримінально-правової заборони примушування давати показання. Пропозиції щодо вдосконалення національного кримінального законодавства про відповідальність за примушування давати показання і практика його застосування.

Аналіз особливостей розвитку України як самостійної незалежної держави. Способи розробки пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правової норми, якою передбачена відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань.

Аналіз норм чинного Кримінального кодексу України в частині, що стосується примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань. Проведення юридичного аналізу цього складу злочину та його відмежування від суміжних складів злочинів.

Ретроспективний аналіз відповідальності за злочини проти правосуддя. Основоположна характеристика родового, видового та безпосереднього об’єктів складу злодіяння. Особливість кваліфікуючих ознак притягнення завідомо невинного до кримінальної поруки.

Об'єктивні і суб'єктивні ознаки складу злочину, що посягає на комерційну таємницю як об'єкт інтелектуальної власності. Пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України стосовно захисту комерційної таємниці від недобросовісної конкуренції.

Порівняння кримінально-правового визначення саботажу за кримінальним правом США та схожих складів злочинів, спрямованих на підрив обороноздатності держави, передбачених кримінальним правом України. Випадки настання відповідальності за прояви саботажу.

Злочини проти здоров’я особи: тілесні ушкодження, завдання фізичних і моральних страждань, зараження соціальними хворобами. Об’єктивна та суб'єктивна сторона умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Відповідальність за заподіяння цього злочину.

Поняття та ґенеза кримінальної відповідальності за неправосудне судове рішення. Характеристика законодавства інших країн за неправосудне рішення. Концептуальні засади розмежування постановлення суддею рішення або постанови із суміжними складами злочину.

З’ясування стану дослідження кримінальної відповідальності за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників. Обов’язкова ознака об’єктивної сторони – лише суспільно небезпечне діяння.

Суть питання суб’єкта домашнього насильства та його значення для правозастосовної практики. Зміст ознак суб’єкта домашнього насильства, які вирізняють його з-поміж видів протиправних діянь. Зниження віку кримінальної відповідальності за вчинення діяння.

Аналіз ознак суб’єкта злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Вдосконалення кримінально-правової норми, що встановлює відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту керуючими особами.

Вбивство: нормативне та доктринальне визначення поняття та змісту ознак. Нормативні та доктринальні ознаки вбивства за Кримінальним кодексом України. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки вбивства. Види умисних вбивств, їх кримінально-правова характеристика.

Класифікація злочинів проти життя особи. Поняття умисного вбивства, яким у кримінальному праві називається протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини. Кваліфікація умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони.

Визначення злочину, вчиненого за межами України, принципи кримінально-правової юрисдикції. Вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства та практики його застосування. Екстратериторіальна кримінально-правова юрисдикція України.

Забезпечення національної безпеки України. Причини та сутність терористичних діянь. Відповідальність за вчинення демонстративного насильства з метою дестабілізації чи зруйнування основних політичних, конституційних або соціальних структур держави.

Здійснено спробу критично осмислити місце кримінального закону у забезпеченні прагнення кожного із нас до пошуку істинного себе і свого місця у суспільстві та світі. Констатовано, що в сучасному суспільстві слід переглянути своє ставлення до інших.

Наявність в Україні приватної, державної та комунальної власності, що обумовлює необхідність однакового кримінально-правового забезпечення охорони прав усіх суб’єктів права придбання, які є рівними перед законом. Ознаки предмета злочинів проти власності.

Актуальні питання співвідношення кримінально-правового заохочення й депеналізації. Виокремлення основних шляхів визначення зазначеного співвідношення. Заохочення як самостійний напрям кримінально-правової політики, що не охоплюється депеналізацією.

Теорія кримінального права. Питання кримінальної відповідальності особи, яка заподіяла шкоду об’єктам кримінально-правової охорони. Кримінальна відповідальність особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Владні відносини у сферах соціального життя.

Вік як обов’язкова ознака суб’єкта складу злочину. Аналіз кримінально-правового значення цієї категорії у визначенні складу злочину при його кваліфікації. Вирішення проблемних питань, що мають значення при кваліфікації суспільно небезпечного діяння.

Визначення та аналіз причин неосудності. Ознайомлення з процесом вирішення питання про кримінальну відповідальність особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння під впливом непереборної сили. Характеристика головних ознак поняття непереборної сили.

Кримінально-правове значення визнання особи обмежено осудною. Доповнення переліку обставин, які пом’якшують покарання. Аналіз положення частини КК України, де передбачено можливість застосування до обмежено осудних примусових заходів медичного характеру.

Аналіз кримінально-правових питань, пов’язаних із практикою застосування галузевого законодавства і нормативно-правових актів у сфері безпеки дорожнього руху. Особливості використання у слідчій практиці норм галузевого законодавства про дорожній рух.

Кримінально-правове значення психічного захворювання особи, яке мало місце після вчинення нею злочину. Розмежування стану неосудності з психічним станом особи після вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Вдосконалення кримінального законодавства.

Аналіз кримінальних кодексів окремих зарубіжних держав у частині встановлення особливостей кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання. Розгляд кримінально-правового значення стану душевного хвилювання.

Розгляд питання кримінально-правового аналізу злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України, пов’язаного з порушеннями правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, вчиненими водіями транспортних засобів у стані сп’яніння.

Аспекти використання кримінальним законом кримінально-правового значення форм співучасті. Співучасть як основна ознака складу злочину, кваліфікуюча ознака значної кількості злочинів, що обтяжують відповідальність та обставина, що обтяжує покарання.