Вивчення особливостей перебігу червоного вовчаку в поєднанні з носійством вірусу гепатиту В. Застосування електромагнітних полів низької інтенсивності в лікуванні захворювання. Включення імуномодулятора ізопринозину та магнітолазерного опромінення крові.

Вивчення результатів змін в імунному статусі: підвищення рівня CD16+клітин, sIgA в слині, В-лімфоцитів та сироваткового IgG як реактивація ВЕБ інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини на тлі тимомегалії та зниженого сироваткового кортизолу.

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічний гепатит шляхом застосування нового медикаменту на підставі вивчення його клініко-імунологічних ефектів, з урахуванням синдрому ендогенної інтоксикації та розвитком імунодефіциту.

Підвищення ефективності діагностики, удосконалення комплексного патогенетичного лікування хронічного гастродуоденіту у дітей. Оцінка впливу інфікування бактерією Helicobacter pylori на зміни ендоскопічної і морфологічної картини слизової оболонки шлунка.

Клінічна та імунологічна ефективність схеми призначення корвітину в гострому періоді інфаркту міокарда. Вплив терапії корвітином на клінічну картину захворювання, швидкість еволюції ЕКГ-кривої, функціональний стан серця та його вегетативну регуляцію.

Оптимізація лікування псоріазу за рахунок застосування методів лікування з нормалізуючим впливом на імунопатологічний процес без побічної імуносупресивної дії. Застосування природного комплексу n-3 поліненасичених жирних кислот, вітамінів D та А.

Дослідження системи неспецифічного імунного захисту осіб молодого віку з поєднаними хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту та обструктивним захворюванням легенів. Обґрунтування алгоритму діагностики імунорегуляторних реакцій компенсації.

Розробка методу лікування первинного геніального герпесу. Використання валацикловіру із протефлазідом та вакцини "Біогерп". Профілактика рецидивів шляхом диференційованого використання лікарських засобів з урахуванням факторів епідемічного ризику.

Аналіз особливостей клінічного перебігу різних проявів туберкульозу у дітей у зіставленні з результатами вивчення імунологічної реактивності. Генетичні маркери HLA різних проявів туберкульозу у дітей та їх взаємозв'язок з особливостями імунної відповіді.

Основний аналіз показників ризику повільного ацетиляторного фенотипу щодо прогнозування тяжкого перебігу нападу астми. Вивчення клініко-анамнестичних особливостей плину захворювання, ознак атопії та характеристик запального процесу дихальних шляхів.

Вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу тяжкої форми бронхіальної астми у дітей зі швидким та повільним типами ацетилювання та їх залежність від груп крові. Розробка основних варіантів лікування бронхіальної астми в дітей шкільного віку.

Визначення ролі гіпермобільності суглобів у розвитку артритів у дітей та підлітків на підставі вивчення Т- і В-систем імунітету й моноцитарно-фагоцитарної його ланки. Особливості проявів гіпермобільного синдрому, що свідчить про її полісистемність.

Вивчення особливостей клініко-імунологічного стану дітей, хворих на різноманітні форми атопічного дерматиту. Визначення показників Т і В-систем імунітету та факторів неспецифічного захисту. Можливість використання ентеросорбції у лікуванні дітей.

Клінічні особливості перебігу різних форм аденовірусного кон’юнктивіту у хворих. Особливості порушень системного та місцевого імунітету при різних формах хвороби. Рівень інтерферону в сироватці крові та вплив амізону і вілозену на його кількість.

Удосконалення терапії гострих респіраторних захворювань на підставі вивчення клініко-імунологічних особливостей перебігу хвороби, преморбідного фону та супутньої патології. Функціональна активність лімфоцитів. Гуморальна ланка імунітету організму.

Проблеми діагностики клінічних, імунологічних, нейросонографічних особливостей різних стадій перебігу внутрішньоутробної цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ) у новонароджених. Найбільш вірогідні виходи ЦМВІ, які створюють велику медико-соціальну проблему.

Вивчення хронічних вірусних гепатитів на основі визначення частоти розповсюдження маркерів вірусів гепатитів В і С у медпрацівників та хворих у Закарпатській області. Особливості стану імунної системи; позитивний вплив циклоферону на клінічний перебіг.

Результати діагностики та лікування хворих на міастенію на підставі результатів комплексного клініко-неврологічного обстеження. Критерій переходу локальних форм у генералізовану. Комплексне лікування хворих МГ з тимомою для корекції імунних показників.

Діагностична цінність специфічних фагоцитарних реакцій при інкубації нейтрофилів крові хворих дітей з токсоплазменим антигеном. Критерії виділення групи ризику по вродженому токсоплазмозу з метою своєчасного обстеження та специфічної терапії у дітей.

Дослідження особливостей клінічного перебігу, зміни клітинного імунітету та появи гіпокальціємії у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Обґрунтування доцільності удосконалення комплексного лікування хворих шляхом включення ентеросорбції.

Наявність важких дисбактеріозів кишечника (ДК) та інфікованості Helicobacter pylori у хворих на ревматоїдний артрит та реактивний постентероколітичний артрит. Поглиблення аутоімунних розладів та імунодефіцитних станів при важких дисбактеріозах кишечника.

Стан тканин пародонта і гігієни порожнини рота здорових дітей з інтактними яснами та хворих на хронічний дифузний катаральний гінгівіт. Характеристики імуноцитів у тканинах ясен. Зв'язок між клінічними показниками та характером імунологічних порушень.

Клінічний стан тканин пародонта і гігієни порожнини рота, хронічний дифузний катаральний гінгівіт, динаміка клінічних та імунологічних показників. Використання антисептика та препарату з імуномодулюючими властивостями при лікуванні, профілактиці хвороби.

Частота і особливості клінічного перебігу ГРВІ (гострої респіраторної вірусної інфекції) у дітей з бронхіальною астмою. Особливості клітинного, гуморального імунітету та фагоцитозу у дітей. Ефективність "Анаферону дитячого" в комплексній терапії ГРВІ.

Удосконалення терапії гострих респіраторних вірусних інфекцій у часто хворіючих дітей раннього віку залежно від частоти та особливостей перебігу захворювання. Вивчення динаміки інтерфероноутворення, продукції інтерлейкінів та стану системного імунітету.

Вивчення клініко-імунологічної ефективності флуренізиду – антибактерійного препарату нового класу при лікуванні хворих на реактивні артрити, поєднані з хронічним урогенітальним хламідіозом. Характеристика віддалених результатів ефективності лікування.

Аналіз клінічних, біохімічних й імунологічних показників у породіль із гнійно-запальними захворюваннями й ускладненнями пуерперія. Вивчення впливу різних доз рентгенівського опромінення на показники імунокомпетентних клітин. Визначення методів лікування.

Розширення уявлень про патогенез атопічного дерматиту і дитячої екземи. Проведення розмежування нозологічних клінічних форм алергодерматозів, підвищення ефективності лікування та виникнення рецидивів захворювань шляхом комплексних терапевтичних заходів.

Дослідження змін клітинного та гуморального імунітету в залежності від стадії хронічного обструктивного бронхіту. Вплив уролесану та імуналу на систему сурфактанту легень, рівень лізоциму сироватки крові і бронхіального секрету та імунний статус.

Встановлення основних факторів ризику розвитку тяжких форм гострої кишкової інфекції. Визначення найбільш інформативних чинників, що сприяють формуванню тривалого постінфекційного дисбіозу. Вивчення клінічних особливостей кишкових інфекцій у дітей.