Використання когнітивних стратегій у процесі засвоєння іншомовної лексики. Оцінка ефективності застосування мнемонічних прийомів запам’ятовування. Переваги методу ключового слова та семантичного групування. Компаративний аналіз англійської фахової мови.

Визначення ролі мови у відтворенні концептуальних структур у авторському художньому тексті. Дослідження зв’язку вербалізації концепту з глибинними когнітивними конфігураціями, які опираються на вивідне знання автора, його досвід, ментальний лексикон.

Перший рік навчання як спеціальний пропедевтичний курс, упродовж якого в учнів формуються первинні навички й уміння в усіх видах мовленнєвої діяльності. Мимовільне запам’ятовування та відтворення матеріалу, який вивчається. Мислення як процес пізнання.

Проблеми вербального поетичного образу як мовного й когнітивного явища, у формуванні якого задіяні універсальні й індивідуальні елементи внутрішнього лексикону. Лінгвокогнітивні механізми формування вербальних поетичних образів у художніх текстах.

Вивчення назв осіб в англійській мові ХХ століття з урахуванням їх структурно-семантичних, стилістичних характеристик та змін, яких вони зазнали протягом цього періоду. Дослідження місця назв осіб у процесах архаїзації та неологізації словникового складу.

Дослідження проблеми чинників, проявів і способів корекції суїцидальної поведінки у підлітків. Чинник наслідування поведінкових взірців, які поділяються субкультурою, як домінуючий чинник суїцидальної поведінки. Рівні розвитку особистісної рефлексії.

Розкриття сутності поняття "когнітивність організації", закономірностей його появи та застосування у новій економіці. Визначення основних характеристик групової когнітивності та окреслення методологічних підходів до оцінки її основних параметрів.

Загальна характеристика основних шляхів і способів когнітивно-дискурсивної концептуалізації часу в сучасній німецькій мові. Знайомство з національно-специфічними способами концептуалізації часу в німецькомовній картині світу, розгляд особливостей.

Мовні одиниці в єдності когнітивно-семантичного і комунікативно-прагматичного начал. Вивчення когнітивно-дискурсивних засад реалізації концепту часу в німецькомовному офіційно-діловому дискурсі, аналіз концептуалізації часу та її реалізації в мовленні.

Дослідження когнітивно-комунікативної категорії кооперативності в спілкуванні комунікантів. Основні типи модусів мовленнєвої поведінки інтерактантів у кооперативній комунікації, як основі безконфліктної, успішної діалогічної взаємодії між особистостями.

Аналіз феномену кооперативної комунікації. Типи модусів мовленнєвої поведінки інтерактантів у кооперативній комунікації. Позитивний і негативний типи ввічливості, що корелюються з модусами ввічливості та фамільярності кооперативної дискурсивної взаємодії.

З’ясування когнітивно-комунікативних особливостей вираження мовцем непрямої позитивної і негативної оцінки в англомовних емотивно-оцінних діалогічних дискурсах, отриманих методом наскрізної вибірки із тексту роману А. Мердок "Досить гідна поразка".

Дослідження повтору як універсальної мовної категорії. Особливості кореляції когнітивних, прагматичних, структурно-семантичних та лінгвостилістичних функцій повтору як лінгвостилістичного засобу. Сутність антропоцентричного підходу до аналізу повтору.

Лексична компетентність майбутніх психологів та особливості її змістовного наповнення. Основні положення та принципи формування англомовної лексичної компетентності студентів. Групи вправ для формування навичок вільного використання тематичної лексики.

Впровадження принципів когнітивно-комунікативного підходу в процес навчання іншомовної лексики на заняттях з практики усного мовлення. Формування комунікативної та мовної компетенції студентів. Модульна побудова навчання. Розвиток лексичних навичок.

Особливості застосування сучасних методів навчання монологічного та діалогічного мовлення, як невід'ємної складової професійної компетентності майбутніх вчителів. Необхідність розвитку вмінь і навичок іншомовного спілкування у студентів-філологів.

Вихідні положення когнітивної (мовна картина світу, символ, концепт, фрейм) та комунікативної (міжкультурна комунікація, категорії організації мовного коду) лінгвістики. Аналіз лексико-семантичних полів, лексико-асоціативних рядів, символів й концептів.

Відмежування еліпсису від близьких і споріднених синтаксичних явищ і встановлення номенклатури його таксономічно релевантних типів і класів. З’ясування шляхів і способів використання еліптичних речень як комунікативно автономних предикативних одиниць.

Встановлення впливу національно-специфічних і культурних чинників на формування дискурсу професійних спільнот. Дослідження текстів-повідомлень про науково-технічні розробки в галузі стоматології, представлених в англомовних фахових періодичних виданнях.

Ключові репрезентанти досліджуваного концепту (дієслова обертального руху), їх дистрибутивні зв’язки в текстах наукового стилю. Лексична й синтаксична сполучуваність вербалізаторів концепту, що забезпечило компактність процедури мовної реконструкції.

Аналіз актуалізації ролі друг-довірена особа в комунікативній ситуації "бесіда друзів". Ментальне підґрунтя актуалізації ролі друг-довірена особа, відповідність ролі в експліцитній, імпліцитний спосіб. Вивчення особливостей комунікативних характеристик.

Розгляд категорії увічливості в теорії та практиці міжкультурної комунікації. Практичні рекомендацій щодо ефективної міжперсональної взаємодії в англійськомовному та українськомовному просторах. Вивчення категорії ввічливості у міжкультурному аспекті.

Розгляд особливостей вживання терміну "біблеїзм" у вітчизняних та англомовних наукових студіях. Аналіз біблеїзмів в контексті лексико-фразеологічних явищ, з’ясування особливостей їхньої структурно-семантичної організації та стилістичної зумовленості.

Вивчення оцінного компонента семантики найменувань лікарських рослин у двох близькоспоріднених мовах - німецькій і англійській. Когнітивно-ономасіологічна реконструкція мотиваторів позитивної та негативної оцінок. Еталони негативних тактильних відчуттів.

Комплексний аналіз ономасіологічної структури назв лікарських рослин української мови у проекції на функції та структури етносвідомості. Когнітивно-ономасіологічна типологізація мотивації фітонімів. База найменувань з основних рівнів диктумної сфери.

Питання особливостей перекладу лексичних інновацій. Існуючі дослідження когнітивної природи нових слів та способів їх передачі. Діалектична єдність "реального" та "віртуального" параметрів об'єктивної дійсності. Комп'ютерні англійські лексичні новотвори.

Дослідження феномену академічної прокрастинації у студентів вищих навчальних закладів. Прокрастинація як варіант копінг-поведінки, спрямованої на зменшення емоційної напруги та підтримання емоційної рівноваги. Розробка системи психокорекційних заходів.

Виявлення причин когнітивного й прагматичного характеру виникнення формально-змістової асиметрії на рівні складнопідрядних з’ясувальних конструкцій, що розвивають у собі елементи атрибутивної семантики. Пізнавальні мотиви семантичних модифікацій.

Типологічні ознаки Інтернет-дискурсу та субдискурсу кібербуллінгу. Види мовленнєвої агресії та засоби її актуалізації в дискурсі кібербуллінгу. Стратегічно-комунікативні параметри комунікативної ситуації кібербуллінгу в когнітивно-прагматичній площині.

Потреби, що керують поведінкою суб’єктів дискурсу під час реалізації кібербуллінгу. Визначення поняття "інтернет-дискурс" і "інтернет-текст" та онтологічні ознаки кіберпростору як сприятливі передумови для актуалізації кібербуллінгу в Інтернет-середовищі.