Вплив історичної пам’яті та політики на формування двосторонніх відносин Польщі й Росії в 1991-2020 рр. Спроби польського керівництва після падіння комуністичної системи побудувати відносини з Росією в тому числі й на основі історичного примирення.
Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості візуалізації монументальної пам’яті. Соціальна функція меморіалів та їх роль у психологічному подоланні пост-травматичної пам’яті пережитих травм і гірких втрат.
Специфіка австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Особливості австралійської меморіальної концепції, відзначення соціальної функції пам’ятників та їх важливої ролі у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат.
Дослідження специфіки історичної пам’яті та сучасного соціального міфу як важливих форм інтерпретацій минулого. Аналіз проблеми взаємодії та взаємозв’язку історичної пам’яті та сучасного соціального міфу та їх вплив на систему цінностей суспільства.
Аналіз формування та корекції історичної пам’яті у романах Івана Федосійовича Корсака, волинського прозаїка, публіциста, журналіста. Дослідження маловідомих фактів української історії, життєвих цінностей та долі визначних громадських і культурних діячів.
Розгляд ідеології сучасного російського режиму у політичному, етнонаціональному та релігійному вимірах. Дослідження принципової відмінності між ставленням до "Великої Вітчизняної війни" й "Перемоги" в ній за радянських часів та у сучасній Росії.
Акцентовано увагу на тому, що в умовах повномасштабного вторгнення з боку росії потрібно докласти максимум зусиль, щоб викорінити з українського інформаційного простору російський історичний наратив. Шляхи формування національної самосвідомості.
Дослідження моделі політичного використання історичного минулого, історичної пам’яті в процесі формування національної ідентичності. сутність історичного та символічного вимірів передумов силового протистояння держав, російсько-української війни.
Розкриття змісту концепту "історична пам’ять" з застосуванням постулатів теорії ментальних просторів Ж. Фоконьє. Три аспекти конструювання позицій у середовищі історичної пам’яті - епістемічний, афективний та інтеракційний; їх зміст та особливості.
Дослідження проблеми національної ідентифікації. Особливості формування системи цінностей людини. Аспекти етнонаціональної ідентичності німців на матеріалах власного опитування. Особливості місця історичної пам’яті в самосвідомості громадян Німеччини.
Аналіз конфліктів в сфері інтерпретації минулого. Актуалізація понять "війни пам’яті", "політичні ігри з пам’яттю", політика "обрубаної пам’яті", "пам’ять як простір для маневру". Політика пам’яті щодо подій 1917 р., Другої світової війни і декомунізації.
Становлення історичної пам’яті українців як важливий чинник подальшого розвитку держави-нації, її демократичного європейського майбутнього. Її роль у формуванні національної свідомості. Аналіз поглядів вітчизняних і зарубіжних істориків на цю проблему.
Аналіз теоретичних основ і основних тенденцій розвитку семіотичного літературознавства. Загальні властивості знакових систем, загальні теорії знаків і систем. Визначення проблематики використання структурно-семіотичних методів у вивченні літератури.
Визначення сутності категорій "історична політика" і "історична пам'ять". Політична детермінація простору "Захід" і "Східна Європа". Проблема історичної пам'яті про Голокост та про комунізм. Дослідження проблеми народження національних наративів.
Негативний вплив суперечливих інтерпретацій історії на суспільно-політичне становище в Україні. Роль європейської історичної науки у втіленні політики примирення. Налагодження діалогу для консолідації українського суспільства та примирення між державами.
Головні етапи та фактори, що вплинули на формування історичної політики в Росії, аналіз її сучасного стану та оцінка найближчих перспектив. Характерні ознаки даного явища, його ключові засади, значення в суспільстві як засобу мілітаризації й мобілізації.
В роботі вперше розглянуто проблему використання Російською православною церквою історичної політики для формування ідеологічного базису щодо реалізації неоімперської геополітичної доктрини поглинання України Росією. Геополітичний проєкт "руского міра".
Аналіз змісту та основних методів історичної політики РФ як складової інформаційної війни в умовах повномасштабної агресії проти України. Концептуальні засади державної політики пам’яті. Спотворення історичного минулого, фальсифікація подій в Україні.
Аналізу розвитку історичної політики Угорщини, її взаємозв'язок з історією ХХ століття і вплив на сучасні політичні процеси всередині країни та в Європі загалом. Роль Тріанонського мирного договору в формуванні національного міфу та національної травми.
Визначення Вінницької області як історично амбівалентного регіону. З’ясування кількості прихильників радянських і націоналістичних сил. Розгляд особливостей історичної політики після здобуття незалежності України. Аналіз відношення до радянських пам’яток.
У статті розглядаються особливості історичної політики щодо пам’ятників радянської доби, і в першу чергу пам’ятників Леніну, в Україні після здобуття незалежності. Встановлена цікавість Вінницької області в контексті аналізу історичної політики.
Сутність та характер державного утворення Російська Федерація, її специфічні ознаки та відмінності від подібних державних утворень в минулому. Історичні міфологеми, які використовуються путінським режимом для виправдання військової агресії проти України.
Історія князювання Данила Галицького. Стратегія та тактика 40-річної боротьби за володіння Галичиною. Реформаторська політична діяльність Данила. Відносини з іноземними державами: Угорщиною, Австрією та Польщею. Прихильність до князя Папи Римського.
Біографія І. Мазепи та його діяльність до гетьманства. Опозиція до політики гетьмана. Україна і "Північна війна". Перехід Мазепи до шведів, еміграція і смерть гетьмана. Мазепа у народній пам’яті українського народу: його доброчинно-меценатська діяльність.
Значення поетичної і драматичної спадщини М. Старицького в історії української літератури. Роль письменника у розвитку художньої прози. Поєднання граней історичної правди і художнього вимислу у романах. Реалістичне висвітлення подій української історії.
Висвітлення проблеми історичної природи та специфіки українського менталітету та його співставності з російським і європейським менталітетом у контексті вибору інтеграційного вектора. Формування психічного складу українського народу під впливом факторів.
Основні фольклорні жанри, що стали джерелами зародження кримськотатарської історичної прози. Процес становлення кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської словесності. Етапи розвитку прози в придворній літературі Кримського ханства.
Аналіз творів кримських істориків, матеріалів архівів і досліджень. Зародження кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської літератури, її розвиток в складі придворної літератури Кримського ханства і загасання в Османській імперії.
Характеристика української історичної белетристики першої половини ХХ ст. Жанрова приналежність історичних творів Филипчака відповідно до сучасних підходів у галузі генології історичної прози. Особливості тематичного розмаїття та проблематика повістей.
Знайомство з історією української літератури. Розгляд української еміграційної прози ХХ століття. Загальна характеристика творчої діяльності Ю. Косача, аналіз найвідоміших творів українського поета. Особливості концепції екзистенціалізму Ж.П. Сартра.
