Визначення специфіки інтертекстуальних мотивів як елементів, що забезпечують поліфонічну єдність художнього світу Купріна. Аналіз проблеми співвідношення життя і мистецтва. З’ясування особливостей її ролі у становленні художньої системи письменника.
Постмодерн - культурний напрям, що формує маргінальне поле, в якому художній вимисел та реальність змішуються. Інтертекстуальність - механізм, який передбачає текстову синтагматику, що дозволяє представляти події конкретного твору на тлі інших подій.
Дослідження інтертекстуальних зв’язків у відомому творі сучасного канадського письменника. Основні претексти роману М. Ондатже "The English Patient". Роль християнських перегуків, акцентування паралелей з архангелами, Ісусом Христом, Дівою Марією.
Теорія інтертекстуальності. Досліджено інтертекстуальні посилання, які містяться в романі "Венера в хутрі" Л. фон Захер-Мазоха. Класифіковано наявні прецедентні феномени та розглянуто їх способи передачі в українському перекладі, здійсненому Н. Іваничук.
Спрямованість сучасної лінгвістики на проведення функціонально-комунікативних і структурно-семіотичних досліджень тексту. Інтертекстуальність та прецедентність у структурі англомовного газетного заголовку. Відносність, взаємозв’язок і взаємозалежність.
Дослідження є розгляд основних рис сучасної літератури, для якої стає нехарактерним чітке розмежування меж між літературними течіями й жанрами. Особливості текстів Б. Акуніна, які створюють складний простір, насичений різними інтертекстуальними елементами
Інтертекстуальність як літературознавча проблема, історія її вивчення в творчості М. Булгакова. Конструктивна роль інтертекстуальності в драматичних творах. Імагогічна роль інтертекстуальності. Вплив інтертекстуальності на жанровий зміст п’єс Булгакова.
Аналіз лінгвокогнітивних концепцій інтертекстуальності (в контексті теорії концептуальної інтеграції, концептуальної метафори, фреймової семантики). Обґрунтування доцільності розуміння інтертекстуальних зв’язків як аналогового мапування між фреймами.
Дослідження сучасних інтерв'ю з українськими політиками з погляду наявності прецедентних інтертекстів та їх функцій. Основні групи прецедентних феноменів: прецедентні тексти та ситуації, які проаналізовано більш детально, а також імена та вислови.
Лінгвостилістичний аналіз та інтерпретація мовної і культурно-літературної деконструкції різних видів цитацій у сучасному російському поетичному дискурсі. Суперечність між "смертю автора" як постмодерністською настановою та природою поетичного дискурсу.
Особливості функціонування провідних засобів втілення інтертекстуальності на матеріалі художнього прозового дискурсу. Використання письменниками ремінісценцій та алюзій у досліджуваних творах, специфічний прояв іронії та сатири, реалізація мовної гри.
Розгляд проблеми інтертекстуальності як провідної ознаки інтелектуальної прози на матеріалі роману-тетраедра О. Слоньовської. Художні прийоми та сюжетні колізії. Діалог між текстами різних культур. Використання інтерпретації міфічних образів, легенд.
Текст - особлива матеріальна протяжність, виражена у послідовності пов'язаних між собою пропозицій, надфразових одиниць, що утворюють семантичний, семіотичний простір. Аналіз актуалізації явища інтертекстуальності у художньому літературному творі.
Аналіз інтертекстуальності як важливого текстотвірного та стилетвірного чинника сучасного журнального дискурсу на прикладі публіцистичних творів А. Ткачова в журналі для молоді "Отрок. UA". Аналіз випадків власне інтертекстуальності у публіцистиці автора.
Розгляд інтертекстуальності як важливої текстотвірної стратегії. Сучасний журнальний дискурс на прикладі публіцистичних творів А. Ткачова в журналі для молоді "Отрок. UA". Цитати, алюзії, перифрази, цитатні заголовки та епіграфи у публіцистиці автора.
Універсальність дії механізму інтертекстуальності як умова можливості творчого процесу і варіативності його функціонування як художнього прийому. Зміна класичного вигляду художнього твору та актуальність переосмислення специфіки феномена творчості.
Виявлення конкретних форм діалогу Стуса та Світличного із зарубіжними та національною культурами. Визначення та характеристика сутності інтертекстуальності, як загальнокультурного модусу оновлення духовної спадщини в процесі літературної рецепції.
Аналіз інтертекстуальності в художньому дискурсі Барнса. Вживання прецедентних імен біблійного походження, пов’язаний з використанням як культурний знак для найменування певного місця або ситуації. Алюзії на Творця, Диявола, Святу церкву, Панування Бога.
Застосування при перекладі дескриптивних перифраз або авторських коментарів - інструмент, що полегшить сприйняття чужої культури іншомовному реципієнтові. Інтертекстуальність - один з основних результатів активної взаємодії лінгвокультурних кодів.
Принципи теорії постмодерністської інтертекстуальності. Перекладознавчий статус базових інтертекстуальних одиниць, їх лінгвістичні та перекладознавчі параметри. Аналіз прозових творів українських авторів-постмодерністів та їх англомовних перекладів.
Визначення способів відтворення інтертекстуальних одиниць в англомовних перекладах української постмодерністської прози. Виявлення та комплексне обґрунтування оптимальних перекладацьких рішень, які зумовлюються специфікою постмодерністської поетики.
Інтертекстуальні форми у творчості письменниці Н. Бічуї - цитування, ремінісценції, алюзії. Архітекстуальні ознаки філософських відступів-медитацій, що набувають міжстильових і міжтекстових зв’язків. Паратекстуальні можливості заголовка твору та епіграфа.
Аналіз поняття "інтертекстуальність" як особливої текстової категорії, що виконує ряд важливих функцій, зокрема смислоутворюючу та інтегруючу. Вивчення прагматичного аспекту інтертекстуальністі як специфічної стратегії відповідності з іншими текстами.
Дослідження інтертекстуальності як елементу загальної структури художнього тексту. Історична складова категорії інтертекстуальності, яка є важливою частиною будь-якого літературного аналізу. Труднощі, які виникають при визначенні інтертекстуальності.
Дослідження самобутності поетичного мислення М. Вінграновського на матеріалі твору з експліцитними інтертекстуальними елементами. Оригінальність трактування мандрівного сюжету та виявлення спільних мотивів у творах М. Вінграновського та М. Лермонтова.
Функції інтертекстуальності в романах М. Турньє, зв’язок поетики автора з жанровою специфікою творів, вплив типу інтертекстуальності на формування жанрової стратегії. Жанрові особливості романів Турньє на основі домінантного типу інтертекстуальності.
Показано, що сучасний стан глобальної економіки супроводжується економічною мережевізацією, що набуває різних форм. Локальні особливості економічного розвитку та мегарегіональні особливості ведення бізнесу. Еволюція глобальних мереж створення вартості.
Дослідження процесів конвергенції в галузі україномовного радіомовлення як невід’ємної складової глобалізаційного поступу українських медіа. Перспективи трансформації сектора, що полягають в технологіях цифровізації мультиплатформового позиціювання радіо.
Особливості соціальних способів спілкування в період пандемії COVID-19. Аналіз мережевих інтерфейсів користувача та механізмів сприйняття візуального складника Інтернет-контенту. Правила побудови контентного наповнення постів у комунікаційних платформах.
Принципи взаємодії вербального і зображального модусів. Поняття риторичної стратегії, аргументації, каузальності, пропозиції, мультимодального доведення. Взаємодія вербально-зображального і зображального модусів у статичних бімодальних твітах Трампа.
