Метою статті є реконструкція поняття карнавалу, що лежить в основі роману Ю. Андруховича "Рекреації" як оригінального інтертекстуального утворення. Новизна: уперше дискурс карнавалу висвітлено в контексті компаративного аналізу змісту двох практик.
Дослідження особливостей художнього переосмислення образу Гертруди як головної героїні роману Дж. Апдайка "Гертруда та Клавдій" у контексті впливу класичної трагедії В. Шекспіра "Гамлет" на інтертекстуальний простір постмодерністської світової літератури.
Специфіка інтертекстуальності в хореографічному тексті постановок українського народно-сценічного танцю. Дослідження постановок народно-сценічної хореографії крізь призму концепції інтертекстуальності Ю. Кристєвої і підходів до вивчення тексту Р. Барта.
Дослідження хореографічного тексту як відкритої системи, що взаємодіє з іншими системами. Роль інтертекстуального аналізу в розкритті концепції хореографічного твору. Аналіз постановок народно-сценічної хореографії крізь призму концепції Ю. Кристєвої.
Аналіз і оцінка параметрів інтертекстуальності в текстовому просторі роману "Шкіра для барабана" в напрямках суто авторського прийому інтертекстуальності. Використання антропонімів з історично-культурного контексту та функціонування цитат з інших творів.
Включення камерно-інструментальних творів до макроциклів - спільного полілогічного поля культурно-історичної, музично-семіотичної та жанрово-стильової пам'яті - цілком відповідає логіці побудови глобального метатекстуального культурного простору.
Аналіз функціонального призначення різних форм інтертекстуальності в різножанрових публіцистичних текстах Надії Світличної та Соломії Павличко в контексті порушення ними питання щодо становища українського жіноцтва. Розгляд факторів ліризму тексту.
Суть фольклорних джерел інтертексту В. Реви. Аналіз інтегральних та типодиференційних ознак традиційних образних структур. Дослідження стилізації як найуживанішої поетом форми інтертексту - фольклоризму. Семантичне й естетичне сприйняття його поезії.
Інтертекст - єдність актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому різноманітті художнього втілення. Особливості використання латинської лексики на сторінках історичного роману Генрика Сенкевича "Вогнем і мечем".
Відображення впливу перерозподілу статусу адресанта й адресата в сучасних масмедіа на рівні тексту, спонукаючи до діалогічності, що стала конструктивною, фундаментальною ознакою медіамови. Головна особливість використання елементів інтертекстуальності.
Міжтекстові зв'язки роману Орхана Памука "Біла фортеця". Художній досвід інонаціональних творів. Рецепція мотивів і образів барокової та романтичної літератур, пропущених крізь призму постмодерної поетики. Інтертекстуальні коди прози Орхана Памука.
Аналіз наративів новели Мопассана "Пампушка" як вияв між текстових зв'язків. Оцінка даних зв'язків, позначених "чоловічим" інтертекстуальним наративом, і "жіночим", оприявленим у ремінісценціях історичних і літературних сюжетів із протагоністами-жінками.
Аналіз інтертекстуальних особливостей прози І. Роздобудько, які пов’язують окремі романи письменниці у складну структуру. Визначення понять "інтертекстуальність" та "автоінтертекстуальність", їх впливу на розуміння тексту в художніх творах письменниці.
Розгляд інтертекстуальності як специфіка поетики роману В. Лиса "Острів Сильвестра". Характеристика внутрішніх та зовнішніх інтертекстуальних зв’язків, архетекстуальність та гіпертекстуальність роману. Дослідження окремих виявів автоінтертекстуальності.
Дослідження основних визначальних компонентів ідіостилю Олеся Бердника з огляду на провідні стильові течії ХХ століття. Характеристика ключових тем фантастичної літератури, пропущених крізь особливість письменницького ставлення до життєвого матеріалу.
Висвітлення лінгвальних і мультимодальних виявів інтертекстуальності в англомовній православній проповіді. Розгляд дефініції інтертекстуальності у православній проповіді. Дослідження засобів вираження мультимодальності та інтертекстуальності у текстах.
Особливості реалізації різних типів інтертекстуальності в англомовних рекламних повідомленнях. Вербальні компоненти рекламних текстів з візуальною інтертекстуальністю. Способи включення інтертексту та структурно-семантичні прийоми трансформації тексту.
Інтертекстуальність у музичній парадигмі кінця ХХ століття. Поняття інтертекст як структурно визначений смисловий орієнтир композиції. Аналіз творчості сучасних українських композиторів, виявлення інтертекстуальності їх музики у перетворенні інтонації.
Простеження новаторства митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" Черкасенка. Виявлення культурних впливів, асоціацій, слідів "чужих текстів". Вивчення авторського розуміння феномена зради.
Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" українського письменника-модерніста Черкасенка. Новаторство митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Вивчення особливостей авторського розуміння феномена зради. Біблійний інтертекст драми.
Проаналізовано функціонально-стилістичні й комунікативно-прагматичні особливості інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").
Аналіз функціонально-стилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей інтертекстуальності в заголовкових комплексах. Їхня композиційна роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").
Розглядаються питання вираження інтертекстуальності, суміжних з нею понять та форм вираження. Узагальнено підходи щодо трактування явища інтертекстуальності різними науковцями, наведено пояснення вживання понять інтермедіальності та інтердискурсивності.
Визначення поняття "інтертекстуальність". Характеристика основних підходів до розуміння терміну "інтертекстуальності". Виявлення й обґрунтування оптимальних перекладацьких рішень. Встановлення специфіки взаємодії інтертекстуальності та перекладу.
Поняття "антропонімічна інтертекстуальність" як ключ до інтерпретації текстів. Огляд прози Оксани Забужко та виявлення у ній особливостей вживання автентичних імен. Особливості і можливість використання антропоніма у діалозі із попередньою культурою.
Відношення тексту до дискурсу. Поняття інтертекстуальності як продуктивності інтертексту в динаміці. Прояви її актуалізації в кібер-просторі. Дуалістичне розуміння й тлумачення природи тексту. Реалізація категорії діалогічності через Інтернет-середовище.
Дослідження інтертекстуальних форм, елементів та зв’язків, які формуються в межах окремих творів циклу й на метацикловому рівні в поетичній творчості М. Волошина. Виявлення особливостей взаємозв’язку інтертекстуальних елементів в межах ліричного циклу.
Розгляд ліричних циклів у якості інтертекстуальних систем. Виявлення найбільш типових для індивідуально-авторської манери М. Волошина прийомів, що "працюють" на формування у творах поета конструктивних способів освоєння простору ліричного тексту.
Дослідження новел українських письменників зламу ХІХ-ХХ століть із позицій становлення синтетичного письма. Зображення внутрішнього світу персонажа та визначення концептів його взаємодії з довкіллям. Порівняльне дослідження творів новелістичного жанру.
Результати аналізу проблеми інтертекстуальності перекладів Святослава Караванського. Обґрунтоване визначення національного джерела перекладацького ідіостилю в націєтворчому вимірі українського радянського/антирадянського перекладу тоталітарної доби.
