Історичні основи виникнення духової музики та розвитку музичної освіти. Спеціальні оркестри, оснащені трубами та ударними інструментами. Процес навчання гри на духових інструментах на території українських земель від давнини до початку ХХ століття.

Дослідження розвитку оправ та палітурного мистецтва в Україні. Характеристика основних історичних етапів й техніки. Визначення семантичних відмінностей в термінології. Аналіз особливостей конструкції оправи рукописів і стародруків, усіх її деталей.

Основні хвилі трудової міграції громадян України, характеристика їхніх часових меж. Регіональний розподіл мігрантів с досвідом роботи за кордоном. Політичні, релігійні, ідеологічні чинники трудової міграції. Розгляд концепції економічного детермінізму.

Визначення пріоритетів дошкільної освіти. Розгляд та характеристика підходів до розвитку професіоналізму вихователя закладу дошкільної освіти. Дослідження надбань педагогічної та психологічної теорії щодо становлення й розвитку дошкільної освіти.

Педагогічні, психологічні підходи до розуміння розвитку дошкільної освіти як початкової ланки всієї освітньої системи. Характеристика підходів до розвитку професіоналізму вихователя закладу дошкільної освіти. Проблема сучасного закладу дошкільної освіти.

Визначення історичних джерел та змісту основних понять стосовно композиторської творчості, основних технік та етапів процесу створення музичних творів. Дослідження головних напрямків музичної творчості, які супутні сучасним проявам музичного мистецтва.

Аналіз концепції художньої словесності як цілісної вербально-естетичної парадигми, яка поєднує всю повноту репрезентацій українського слова в його усно-фольклорному та писемно-літературному вимірах. Історичні аспекти функціонування поняття "словесність".

Аналіз потенціалу Пнівського замку з позицій архітектурної, географічної та туристичної наук для визначення потенційних шляхів функціональної пам’ятки. Природно-географічні, історикокультурні, інфраструктурні особливості побудови замкового комплексу.

Історія Жовківщини як давньої межи земель і князівств періоду Галицько-Волинської держави. Аналіз причин вибору місця для локації та розвитку Жовкви від заснування до кінця XVIII ст. Географічна та кліматична характеристика розташування сучасного міста.

Вплив християнства на формування родини, еволюцію етичних та світоглядних норм суспільної поведінки. Участь церкви у процедурі укладання та розірвання шлюбу. Її причетність до створення і поширення образу жінки як спокусниці в українській історіографії.

Сучасні методологічні основи дослідження, доцільність та теоретична продуктивність застосування ідеї трансцендентного. Міфологічні витоки виникнення ідеї трансцендентного та його корелятів. Характеристика європейської філософії докантівського періоду.

Характеристика місця і значення історико-філософських ідей в системі філософських праць В. Асмуса. Особливість визначення евристичного потенціалу ідей мислителя. Аналіз проблеми нерівномірності розвитку ідеологічної проблематики в історії філософії.

Вивчення на конкретних історичних контекстах романтизму, соціальної філософії й релігії, які були характерними для інтелектуального поступу ("рухів думки") у ХІХ ст. Виокремлення прагматичних аспектів у критичному осмисленні Дж. Мідом цих підходів.

Вивчення паскалівської філософської спадщини. Розгляд проблем методології філософії Б. Паскаля. Історико-філософська реконструкція герменевтико-семологічного методу. Розкриття христоцентризму і глибокого символізму. Вивчення понять традиція і авторитет.

Сутність перехідного періоду української державності через історичний аналіз концепції природного права та її герменевтико-соціологічну інтерпретацію. Шляхи переходу до демократично-правового впорядкування через аналіз історіософського досвіду минулого.

Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.

Дослідження передумов появи та розвитку концепції "смерті автора", звертаючи увагу на історико-філософський та соціокультурний контекст. Характеристика особливостей класичної дихотомії "мислення-реальність". Аналіз розвитку постмодерністської культури.

Особливості трансформації змістовного навантаження поняття "культура" у історико-філософському процесі. Етимологічні витоки слова "культура", виявлення змістовного осердя поняття крізь призму історико-філософської ретроспекції змістовного навантаження.

Обґрунтування витоків ідеї прав людини у філософських концепціях мислителів античності, середньовіччя та Нового часу. Розвиток природно-правового мислення та пошук балансу між індивідуальним щастям та суспільним благом. Сучасні уявлення про права людини.

Огляд життєвого та творчого шляху П. Кудрявцева, його роль у розвитку київської духовно-академічної традиції та релігійно-філософських процесах початку ХХ ст. Аналіз теоретичних і методологічних засад історико-філософської концепції П. Кудрявцева.

Огляд філософських концепцій "тілесності" та фокусування на внеску вітчизняних філософів у справу відновлення деформованих війною підходів до проблеми тілесності. Розгляд проблеми тілесності в аспекті трансгуманізму, який є трендом філософської традиції.

Пошуки місця людини в суспільному житті. Визначення перспективи існування. Основні тенденції розвитку історико-філософської думки щодо місця та ролі сподівань в процесі суспільного розвитку. Процес осмислення та перетворення людиною суспільного простору.

Персоналізація англійської гуманістики, починаючи від межі ХVII-ХVIII століття. Проведено систематизацію найбільших досягнень гуманітарного знання, які зумовили його беззастережний естетико-мистецтвознавчий злет в умовах другої половини ХІХ століття.

Гендерний підхід до екологічних проблем як інтерпретація класичного обґрунтування екологічної комунікації. Цінності, що випливають із реляційної точки зору і репрезентують піднесення ролі фемінного начала в культурі: співпраця, співпереживання, виховання.

Аналіз еволюції категорії свавілля, її логіко-генетичних зв’язків з волею і свободою. Специфіка постановки проблеми свавілля в екзистенціалізмі, філософії Ф. Ніцше та постмодерну. Обґрунтування ролі і значення окремих позитивних його виявів у житті людей.

Соціально-філософський аналіз проблеми людини в контексті смислового змісту неоекономічних знань у постіндустріальну епоху. Виявлення закономірностей, тенденцій, пріоритетних цілей процесів постмодернізації, зокрема і в сучасному українському суспільстві.

Аналіз філософського аспекту диференціації в освіті з врахуванням диференційного підходу та розкриття індивідуальності кожної особистості. Висвітлення питання індивідуальності людини у працях філософів Античності, епохи Відродження та класичної школи.

Онтологічна проблема соціальної реальності як предмет філософського осмислення та екзистенціальний продукт людської діяльності. Обґрунтування методологічного бачення пострадянського українського суспільства. Формування особи як соціального утворення.

Здійснення теоретичної реконструкції Дільтеєвого розуміння методології історико-філософського пізнання. З’ясування культурно-історичних передумов й теоретичних джерел формування історико-філософських праць В. Дільтея, їх значення у концепції мислителя.

Основні причини зміни парадигми філософського мислення у XIX — початку XX століття. А. Шопенгауер як засновник некласичної філософії. Специфічні особливості вчення позитивізму О. Конта. Аналіз виникнення філософії згідно "природничого матеріалізму".