Комунікативно-екзистенціальні властивості науки в процесі самоідентифікації людини в умовах глобалізації соціуму. Побудова гуманістичного образу науки на основі постнекласичного типу наукової раціональності. Концепції соціокультурного релятивізму.

Визначення особливостей екзистенціальних властивостей внутрішнього світу українців. Дослідження особливостей інтегрально-синкретичного формоутворення, у якому життєві сенси становлять моделюючу домінанту світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння.

Висвітлення екзистенціальних положень філософії Ф. Метьюз та Дж. Берклі. Розкриття сутності "Екологічного Я", як внутрішнього буття людини. спільні тенденції у поглядах Ф. Метьюз та Дж. Берклі в системі філософського знання та історичному контексті.

Основні причини формування некласичної філософської думки та її актуалізації у філософії ХІХ ст. Процес формування ірраціоналізму в інтелектуальній, соціальній і матеріальній сфері. Основної ірраціоналістичної течії, дослідження К’єркегора і Шопенгауера.

Дослідження успіхів українського живопису в області іконопису, яка зіграла значну роль у формуванні ментальності української нації. Традиція вітчизняного філософування, що пройшла етапи від Віталія з Дубно через Григорія Сковороду, Памфіла Юркевича.

Розгляд впливу негативних соціальних чинників на освіту. Підвищення якості підготовки педагогічних кадрів в Україні, розширення форм освітньої мобільності. Формування у студентів професійних компетенцій, розвиток національної свідомості та патріотизму.

Необхідність аналізу сучасного філософського прозового тексту з точки зору екзистенційних та естетичних категорій. На прикладі творчості А. Федя та В. Єрофеєва розглядається формуючий чинник авторської естетики у поєднанні з причинно-наслідковою базою.

Погляди екзистенційного філософа і психолога на внутрішню конфліктність. Пов’язання проблеми людського існування та долі людини з постійним відчуттям загрози. Важливості відстоювання людиною своєї свободи, необхідності подолання власного страху.

Проаналізовано світоглядні аспекти есеїстики письменника Євгена Сверстюка в зіставленні з екзистенціалістською феноменологією часу. Людське життя мислитель розглядає як "буття-до-смерті" - людина в його роздумах завжди історична та обмежена часом.

Розгляд парадигми екзистенцйних станів персонажів "тюремного циклу" прози Івана Франка. Усвідомлення сенсу існування і абсурдності буття, прагненню свободи, смерті як "поверненню екзистенції". Філософсько-психологічний потенціал творчості І. Франка.

Дослідження числової символіки творів В. Стуса крізь призму екзистенційного світосприйняття. Аналіз світоглядних філософських констант його творчості. Термінологічна визначеність символу в його багатомірності й невичерпності, що дає множинність смислів.

Виділення основних проблем людського існування, які знайшли своє художнє відтворення у бориславському циклі І. Франка. Типологізація найбільш чинних та яскраво виражених екзистенціалів відчуження, страху, тривоги, провини, совісті, вибору, смерті, надії.

Розгляд проблеми пограниччя через проявлення архетипності художнього мислення письменника та аналіз властивих колоніальній свідомості амбівалентностей. Дешифрування буттєвої моделі авторської концепції В. Шевчука, архетипна ідентичність прозових творів.

Пошук нових форм екзистенційного осягнення людського буття, його автентичності, морально-гуманістичних вимірів особистості, яка живе в умовах глобалізації. Екзистенціалізм як одна з провідних течій філософії Західної Європи XX ст., його виникнення.

Розгляд ключових ідей філософії екзистенціалізму. Основні ознаки природи людини, абсурду та сенсу життя у філософській системі А. Камю. Визначення головного призначення людини у філософії Камю. Роль мови у формуванні людської психіки та мислення.

Аналіз феномену суспільних викликів та процесів виникнення, трансформації, замикання соціальних груп солідарності. Історія штучного культивування почуття страху в українському соціумі. Способи регулювання соціальної поведінки та світоглядних налаштувань.

Характерні риси української національної філософії: духовність та екзистенційність. Духовний зміст трансцендування як таїнства. Дослідження проблеми осягнення Бога в творчості Сковороди. Роль філософського діалогу у вдосконаленні духовності людини.

Встановлення типологічних рис екзистенційного дискурсу, показ його протодискурсивної сутності та визначення матриць — екзистем, які покладено в основу виокремлення жанрових різновидів. Трактування питань екзистенційності у французькій лінгвокультурі.

Конструювання ліричного суб’єкта й поетичного віршосвіту філософських творів М. Брацило. Екзистенційний пошук ліричної героїні та їх проблематико-тематичну рефлексація в текстах. Закономірності організації віршів та їх зв’язок з екзистенцією творчого еґо.

Дослідження екзистенційної проблеми життя і смерті в романі "Чад" Юрія Косача. Аналіз своєрідності філософської рефлексії роману "Чад". Аналіз проблем та труднощів існування людини емігранта. Інтерпретація суїцидальних мотивів в романі Юрія Косача.

Феномен риторики в людському бутті, її екзистенційні аспекти в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз та розробка методологічного апарату принципів дослідження екзистенційних вимірів риторики. Кореляція екзистенціалів людського буття.

Осягнення екзистенційних аспектів риторики в історії європейської філософії. Компаративістський аналіз методологічних принципів дослідження екзистенційних аспектів риторики. Визначення кореляції екзистенціалів людського буття і феноменів риторики.

Дослідження специфіки часопросторового комплексу роману А. Камю "Чума" з урахуванням філософії екзистенціалізму. Зв'язок моделювання художнього світу крізь призму екзистенціальних категорій з композицією твору, психологічною мотивацією дій персонажів.

Виявлення екзистенційної специфіки ситуацій свободи і пошуку смислу життя, онтологічно вкорінених у передзаданий ексцентричною позиціональністю статус "поставленого в ніщо" суб’єкта. Експлікація граней людської суб’єктивності у межах дослідженого виміру.

Відповідність термінології екзистенціалізму поетичному словнику і художній свідомості В. Стуса. Становлення екзистенціалістських переконань поета в конкретно-історичному контексті національної дійсності й історії української літератури 60-80-х років.

Мотиви в’язничної лірики С. Малильо, автобіографічний характер її творчості. Екзистенційні переживання, відображені в творах поетеси: самотність, тривога й білі, які посилюють лексеми плач, ридання. Настрій абсурдності існування, що викликає антисвіт.

Дослідження екзистенціальної спрямованості поглядів українського письменника і мислителя, який в своїх творах піднімає питання про місце особистості в соціумі, мотивацію її життя і діяльності, здатність протистояти душевному відчаю, страху, розчаруванням.

Аналіз віршів із збірки Сергія Жадана "Життя Марії" крізь призму філософії екзистенціалізму. Реалізація мотивів трагізму буття, абсурдності світу, бунту, свободи вибору. Визначальна для поета національно-екзистенціальна модель світу та сенсу життя.

Конкретизація явища літературного твору, який презентує у собі низку обов’язкових філософських концептів. Прозові твори українського письменника і мислителя М. Коцюбинського. Аналіз теми самотності особистості, проблеми покинутості індивіда у прозі.

Екзистенційно-гуманістичні традиції української філософської культури та майстерне поєднання постмодерного письменства. Дослідження екзистенційних мотивів у творчості Марії Матіос. Використання письменницею у художній творчості засобів характеротворення.