Вивчення міри вираженості самопочуття, активності і настрою дівчат і хлопців на лекційних навчальних заняттях. Порівняння ступеню їх вираженості залежно від курсу навчання. Результати застосування ґ-критерію в дослідженні емоційних станів студентів.

Визначення особливостей емоційної сфери особистості студентського віку, розвитку емоційних станів, зв'язку когнітивної та афективної сторін психіки. Роль когнітивно-психологічних чинників у динаміці емоційних процесів і станів сучасного студента.

Вплив переживання тих чи інших емоцій і почуттів на формування особистості студента, на перебудову його поглядів, відношення до дійсності. Фактори розгортання емоційних станів на основі когніцій. Виникнення й розвиток певного емоційного стану у студента.

Теоретичний та емпіричний аналіз переживання військовослужбовцями їхніх станів та поведінкових реакцій, як наслідку тривалою травматичної ситуації. Типи фрустраційної поведінки військовослужбовців. Екстрапунітивні реакції з фіксацією на самозахисті.

Емпіричні дослідження та система дослідницьких процедур, спрямованих на діагностику основних аспектів ставлення до здоров’я. Характеристика психоемоційного та психосоціального стану осіб. Основні типи ставлення до здоров’я як природного об’єкта.

Вивчення впливу емоційних та психосоціальних чинників на ставлення особи до здоров’я. Визначення індивідуально-типових особливостей осіб, ставлення до здоров’я яких розрізняється за модальністю (суб’єктністю-об’єктністю, прагматичністю-напрагматичністю).

Результати теоретичного та експериментального дослідження емоційних умінь фахівців професій типу "людина-людина" як професійно важливих якостей. Основні напрями формування емоційних умінь і психологічної готовності до усвідомленого емоційного реагування.

Суть психологічної готовності майбутнього фахівця до усвідомленого емоційного реагування. Аналіз внутрішніх детермінант розвитку збудливих умінь спеціаліста професій типу "людина-людина". Синтез управління емоціями у звичайних і нестандартних ситуаціях.

Розмежування категорій емоційності та емотивності і виділення двох типів дискурсу - емоційного й емотивного. Комплексний аналіз мовних і позамовних чинників, які визначають ступінь експресивності цих дискурсів, встановлення критеріїв їхньої диференціації.

Стаття присвячена дослідженню емоцій та емоційних станів героїв у романах-трилерах. Визначення засобів створення атмосфери у романах-трилерах непізнаного та моторошного. Антитези та персоніфікації, які оживляють страшні та моторошні поняття у романі.

Аналіз емоційно забарвленої лексики як одного із засобів суб’єктивізації художнього тексту роману Володимира Лиса "Століття Якова", вияв оригінального ідіостилю письменника. Дослідження лексем, які набувають оцінного значення у процесі словотвору.

Використання емоційно забарвленої лексики в сучасних українських проповідях. Виокремлено експресивну лексику, що називає певні емоції та переживання, емоційно забарвлену лексику яка надає жанру церковно-релігійного красномовства емоційності, виразності.

Значення емоційно сприятливого середовища як умови результативності вивчення іноземної мови учнями. Основні форми організації сприятливого середовища, місце та роль емоційно сприятливого середовища у процесі навчання, вплив на нього методів навчання.

Характеристика морфо-фізіологічного, психологічного та особистісного розвитку старшого дошкільника. Емоційно-вольова готовність та мотивація дитини до навчання в школі. Психодіагностичний інструментарій визначення рівня готовності дошкільника до навчання.

Розкриття особливого значення підліткового віку у становленні особистості, впливу вищих психічних функції і складного взаємозв'язку між ними, що знаходить своє вираження у зміні мотивів діяльності, поведінці в залежності від навколишнього середовища.

Організаційно-педагогічні умови формування емоційно-вольових якостей особистості. Основні напрями фізичної освіти та вимоги до результативності навчання учнів. Виявлення ключових рис фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в підлітковому віці.

Аналіз змісту емоційно-вольової стійкості військових фахівців та розробка її моделі. Особливості використання методу прогнозування для обґрунтування змісту емоційно-вольової стійкості та її розвитку в майбутніх професіоналів військового управління.

Теорії походження емоцій. Роль емоцій у регуляції цілеспрямованої активності людини та вольових діях спортсменів. Фактори, що впливають на розвиток емоційно-вольової сфери особистості. Вплив емоцій та волі на результати у тренуванні та у змаганнях.

Теорії походження емоцій, визначення ролі емоцій у регуляції цілеспрямованої активності людини та вольових діях спортсменів. Аналіз факторів, що впливають на розвиток емоційно-вольової сфери особистості. Характеристика вольових якостей спортсменів.

Аналіз суджень і переживань учнів стосовно дистанційної форми навчання. Порівняння емоційного інтелекту і вольових якостей учнів 8-10 класів з різним ставленням до он-лайн освіти. Суперечлива оцінка організації навчального процесу та розподілу часу.

Результати емпіричного дослідження особливостей емоційного інтелекту та вольових якостей учнів 8-10 класів, які мають різне ставлення до дистанційного навчання. Корекція відповідних емоційно-вольових рис може посприяти прийняттю онлайн освіти.

Аналіз психологічних теорій та основних напрямків дослідження емоцій і волі. Визначення поняття про емоції та почуття. Дослідження факторів становлення емоційно-вольової сфери, якостей волі. Визначення легкодухості та аналіз її причин і методів подолання.

Психологічні теорії та основні напрями дослідження емоцій. Особливість концепції когнітивного дисонансу Л. Фестінгер. Вищі почуття та їх формування. Фактори, що впливають на розвиток емоційно-вольової сфери. Легкодухість, його причини і переборення.

Аналіз мови оповідань та повістей О. Забужко зі збірки "Після третього дзвінка вхід до зали забороняється". Можливості застосування, запропонованих методик аналізу для подальшого вивчення семантико-функціональних особливостей лексики української мови.

Аналіз використання вульгарних, фамільярних і жаргонних іменників в лексикографічних українських виданнях. Дослідження експресивів на позначення назв осіб у романах Л. Дашвар. Уживання експресивних лексем для стилістичного маркування мовлення персонажів.

Застосування артистом у процесі виступу різноманітних виразових засобів. Висвітлення основних ознак естрадної пісні, які надають їй особливої емоційної та естетичної виразності. Формування та розвиток артистизму, акторської майстерності у студентів.

Аналіз механізму регуляції процесів пізнання, обміну інформацією та встановлення комунікації в українському суспільстві. Дослідження емоційної сфери професійної діяльності. Розвиток психологічної культури, самосвідомості та стресостійкості особистості.

Період емоційно-когнітивної готовності до професійної діяльності сучасних спеціалістів. Пізнавальні і професійні інтереси молодих людей. Когнітивний розвиток дорослої людини. Студентські соціально-екологічні проекти як освітній і дослідницький ресурс.

Аналіз емоційно-мотиваційної складової психологічного портрету студента. Встановлення рівня його психічної стійкості та мотивації до навчання. Проблеми психологічної неготовності майбутніх фахівців фіскального профілю до здійснення професійної діяльності.

Емоційно-настроєві та проблемно-тематичні особливості медитативної лірики А. Гризуна, яка вирізняється високою внутрішньою напругою, філософською наповненістю, органічним поєднанням духовного й раціонального, мистецько-естетичним сприйняттям буденності.