Залежна поведінка як специфічна форма девіантної поведінки, яка проявляється у непереборній підпорядкованості власних інтересів інтересам особи або групи. Аналіз емоційної залежності через призму психології близьких відносин та психології прихильності.

Визначення поняття емоційної зрілості та емоційної саморегуляції професійного становлення особистості. Характеристика основних компонентів емоційної зрілості. Виявлення позитивного зв'язку між емоційною зрілістю та рівнем сформованості особистості.

Аналіз проблеми професійної толерантності, роль емоційної зрілості у професійній реалізації фахівця. Розробка моделі професійної толерантності психолога. Специфіка прояву емоційної зрілості психологів залежно від стажу їх професійної діяльності.

Аналіз психологічних особливостей конструктивної поведінки людей літнього віку як реальних і потенційних суб’єктів стабільного суспільного розвитку. Визначення первинної (емоційної регуляції) і вторинної умов (вольової регуляції) конструктивної поведінки.

Аналіз підходів визначення суті поняття "емоційна компетентність викладача". Обґрунтування емоційної компетентності викладача, що складається з двох аспектів: внутрішньо особистісного і міжособистісного. Ефективність процесу навчання іноземних студентів.

Розглядаються нові підходи до дослідження важливості емоційного інтелекту та його ролі в управлінській діяльності сучасного менеджера, аналізуються складові емоційного інтелекту, описуються особливості взаємозв’язку рівня розвитку емоційного інтелекту.

Обґрунтування підходів вчених до трактування самого поняття "професійне становлення" та місце в цьому процесі емоційної компетентності як детермінантної складової. Емоційна готовність фахівця для роботи у сфері "людина-людина"; підготовка студентів.

Структура емоційної компетентності особистості, її складові частини: уміння усвідомлювати й оцінювати себе; управляти собою; мотивувати себе; розуміти людей, їх емоції, почуття, приймати оточуючих у їх індивідуальності; будувати взаємовідносини з людьми.

Представлення розуміння терміну "трудовий потенціал". Надання визначення компетенції та компетентності працівника. Графічна інтерпретація моделі компетенцій для керівників. Динаміка трудового потенціалу апарату керівників до і після впровадження заходів.

Формування професійної компетентності майбутнього фахівця як завдання вищої професійної освіти (на прикладі вихователя дошкільного закладу). Формування та зміст педагогічного сприяння формуванню професійної та емоційної компетенції майбутніх вихователів.

Поняття професійної і емоційної компетенції, етапи їх формування. Зміст педагогічного сприяння формуванню професійної і емоційної компетенції вихователів. Формування професійної компетентності майбутніх педагогів, зокрема вихователів дошкільного закладу.

Дослідження емоційної культури, що представлена в контексті професійно-педагогічної культурної діяльності педагога. Характеристика основних шляхів розвитку емоціональної системи особистості, що впливає на підвищення продуктивності процесу самовизначення.

Аналіз соціальних і культурологічних аспектів емоцій людини. Формування позитивних почуттів, загальної й емоційної культури молодших школярів в Україні. Роль морального зв'язку особистості із суспільством. Боротьба з проявами зла та несправедливості.

Визначення принципу людиноцентризму як засадничого для набуття компетенций та їх реалізації в освітній діяльності, що згладжує суперечності між пізнавальним, виховним та розвивальним потенціалом емоційної культури в цілому та емоційної сфери особистості.

Розгляд проблеми формування емоційної культури майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, як складової професійно-педагогічної культури педагога. Відповідність особистісного утворення сучасним вимогам суспільства до фахівців дошкільної освіти.

Виявляються можливості використання поняття "емоційна культура матері" у системі наукових термінів педагогіки родинного виховання. Аналізуються моделі емоційної культури і емоційного інтелекту, визначаються характеристики емоційної культури матері.

Особливості проявів емоційної лабільності у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями у континуумі з депресією та невротизацією особистості. Вплив сімейної ситуації на одужання підлітків. Різні види психокорекцій для роботи з дітьми.

Встановлено домінуючі по відношенню до психічно хворих емоції. Побудовано класифікацію емоційного наповнення соціальних практик взаємодії з психічно хворими за різними критеріями. Виділено характеристики емоційного наповнення цих соціальних практик.

Розкрито конструкт емоційної нестійкості як проблему психології здоров’я та психологічного консультування особистості. Показано, що психологія здоров’я - галузь психології, що швидко розвивається, та розглядається як об’єднання конкретних досягнень.

Результати дослідження емоційного компоненту лідерства. Вивчалися індивідуально-психологічні особливості в проявах лідерських якостей, в специфіці лідерського стилю поведінки осіб, котрі відрізняються за емоційністю. Психологічні чинники лідерства.

Розгляд індивідуально-психологічних особливостей в проявах лідерських якостей, в специфіці лідерського стилю поведінки осіб, котрі відрізняються за емоційністю. визначення понять "лідер", "тип лідерства", "стиль лідерства", "стиль поведінки лідера".

Теоретико-емпіричного дослідження емоційної проникливості. Кореляційні зв’язки між показниками емоційної проникливості й факторами особистості. Розпізнаванню емоцій за експресивними сигналам, і тих якостей спостерігача, які гальмують, блокують цей процес.

Характеристика особливостей вербальних і невербальних засобів зображення в художнього тексті емоційних складових комунікації адвоката з усіма ключовими діячами досудового слідства та судових засідань на матеріалі чотирьох романів Е.С. Гарднера.

Дослідження рівню сформованості таких якостей майбутніх психологів як особистісна стійкість до стресу, нервово-психічна стійкість, ситуаційна та особистісна тривожність, визначення депресії. Можливість розвитку здібності до емоційної саморегуляції.

Уточнення наукового статусу поняття "психологічне здоров'я особистості". Важливість емоційної складової здоров'я студентства у психологічній сфері. Проблеми психологічного здоров'я особистості, визнання її міждисциплінарного соціогуманітарного характеру.

Аналіз ролі емоційної складової в процесах соціальних змін (СЗ). Перетворення емоційної енергії в соціальні дії (СД), які стають рушійною силою СЗ. Становлення специфічного соціального утворення Майдану, емоційна природа його перетворення на суб’єкта СД.

Розгляд проблеми забезпечення емоційної стабільності з точки зору суб’єктно-діяльнісного та системного підходів. Психологічні механізми саморегуляції. Розвиток здатності до вольового керування емоціями. Усвідомлення ціннісних та смислових пріоритетів.

У статті автор порушує проблему підвищення рівнів емоційної стійкості здобувачів вищої освіти у зв’язку з переживанням ними колективної травми через негативний вплив надзвичайно потужних дестабілізуючих емоціогенних факторів, принесених в Україну війною.

Системний аналіз психічного стану емоційної напруженості як специфічної форми відображення складної ситуації та його мозкових механізмів. Психологічні індикатори для розпізнавання переживання суб’єктом цього стану. Комп’ютерна модель для діагностики.

Теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження та виявлення рівня сформованості емоційної стійкості студентів педагогічного закладу вищої освіти. Визначення компонентного складу емоційної стійкості, який включає критерії та показники її розвитку.