Експериментальне дослідження механічних властивостей полілактиду
Механічні властивості зразків полілактиду при навантаженнях на стиск, розтяг та згин. Фіксування величин навантаження в момент руйнування зразка та величину його деформації. Аналіз механічних властивостей зразків полілактиду Ingeo™ Biopolymer 4032D.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.05.2021 |
| Размер файла | 255,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
дУ «Інститут патології хребта тасуглобів їм. проф. М.І. СитенкаНАМНУкраїни»
Національний технічний університет України «Київський політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського»
Експериментальне дослідження механічних властивостей полілактиду
Корж М.О.
Шидловський М.С.
Макаров В.Б.
Заховайко А.А.
Танькут О.В.
Карпінський М.Ю.
Карпінська О.Д.
Чуприна Д.О.
м. Харків
м. Київ
Анотація
Актуальність. Імплантати з полілактиду мають високу біосумісність та виражені остеоінтегративні властивості, що забезпечують формування навколо біоматеріалу кісткової тканини та її поступове вростання в матеріал імплантату. Розвиток технологій 3D-друку дозволяє виготовляти на основі полілактиду імплантати будь-якої форми, що дає можливість здійснювати індивідуальний підхід до лікування кожного пацієнта. Отже, питання міцнісних властивостей композитних матеріалів на основі полілактиду залишаються актуальними і потребують детального вивчення. Мета дослідження: визначити механічні властивості зразків полілактиду при навантаженнях на стиск, розтяг та згин. Матеріали та методи. Випробування зразків на міцність проводили навантаженням на розтяг, стиск та згин. Навантаження на зразки збільшували поступово з постійною швидкістю до повного руйнування зразка. Фіксували величину навантаження в момент руйнування зразка та величину його деформації. При обробці результатів випробувань зразків розраховували величину межі міцності на розтяг та стиск. Результати. Отримані експериментальні дані довели, що величина відносних деформацій, що призводять до руйнування зразків з полілактиду при навантаженні на згин та стиск, відрізняється на 0,83%. Порівняно з кісткою навантаження на розтяг більше на 3,36%, на стиск - на 4,19%. Висновки. Порівняльний аналіз механічних властивостей зразків полілактиду Ingeo™ Biopolymer 4032D продемонстрував, що показник еластичності кістки (на розтяг) перевищує в 6,7 раза (р < 0,001) такий порівняно із зразками з полілактиду. Показники стиску також в 1,7 раза вище у кістці порівняно з полілактидом (р < 0,001). При випробуванні зразків на згин вірогідних відмінностей між показниками кістки та зразками з полілактиду не виявлено.
Ключові слова: полілактид; навантаження; стиск; розтяг; відносна деформація; руйнування
Вступ
У сучасній ортопедії та травматології використовується багато нових матеріалів для отримання надійного остеосинтезу або заповнення дефектів кісток. Відповідно до якостей матеріали розділяють на дві групи: біоінертні та ті, що біодеградують у ділянках імплантації [1, 2]. Матеріалами з якостями біодеградації, які зазвичай використовують у кістковій хірургії, є полі - гліколід (PGA), полілактид (PLA, полімолочна кислота), полілактид та полігліколід (PLGA, співполімери різного співвідношення), полідіоксанон, пропілен, полісульфон та полікарбонат. Матеріали, що частіше використовують для створення імплантатів, - PLA та PGA, особливістю яких є біодеградація в ділянках імплантації, остеоінтеграція, здатність індукувати процеси утворення кісткової тканини та висока біосумісність із тканинами організму, у тому числі з кістковою тканиною [3, 4]. Крім того, із введенням у медичну практику 3П-принтера вони стали ідеальними матеріалами для виготовлення друкованих імплантатів. Друковані імплантати з PLA забезпечують механічну стабільність, мають високу біосумісність та остеокондуктивність [5]. Дослідження з перевіркою рівня забруднення ендотоксинами PLA, друкованого на 3П-принтері, продемонструвало низькі межові рівні, визначені FDA (Food and Drug Administration) [6]. Наведені дані розширюють можливості використання матеріалу з PLA, імплантати з якого можуть бути надруковані на 3D-принтері в разі проведення операцій на кістках. Ці імплантати використовують у кістковій хірургії та як підкладку у регенераторній медицині, зокрема й для заміщення кісткових дефектів. У деяких дослідженнях [7-9] визначено, що перші імплантати з PLA мали високий модуль пружності (3,5-3,8 ГПа) та міцність на розрив (48-110 МПа), однак їм були притаманні крихкість і низька жорсткість, що обмежувало їх застосування. Унаслідок цього були розроблені композитні полімери.
Досліджено в експерименті на щурах полілактид (Ingeo™ Biopolymer 4032D), що є продуктом полімеризації L- і D-форм лактиду (співвідношення від 24: 1 до 32: 1). Імплантати у вигляді гвинтів були створені за допомогою персонального 3D-принтера Ultimaker-3 (технологія друку методом наплавлення, товщина шару - 0,1-0,2 мм). Виготовлені гвинти з біополі - меру імплантували в метадіафізарний та діафізарний дефекти стегнової кістки [10, 11]. Доведено, що цей матеріал є біосумісним, має високі остеоінтегратив - ні якості, не викликає запалення в оточуючих м'яких тканинах та кістковому мозку, деструктивних змін кістки в ділянках імплантації. На кінцевий термін дослідження (270-та доба) імплантати з полілактиду зберігали форму, деградації біоматеріалу не встановлено, що дає змогу використовувати його довготривало.
Імплантати з полілактиду мають високу біосуміс - ність та виражені остеоінтегративні властивості, які забезпечують формування навколо біоматеріалу кісткової тканини та її поступове вростання в матеріал імплантату. Розвиток технологій 3D-друку дозволяє виготовляти на основі полілактиду імплантати будь - якої форми, що дає змогу здійснювати індивідуальний підхід до лікування кожного пацієнта. Отже, питання міцнісних властивостей композитних PLA залишаються актуальними і потребують детального вивчення.
Мета дослідження: визначити механічні властивості зразків полілактиду при навантаженнях на стиск, розтяг та згин.
Матеріали та методи
У випробувальному центрі «Науково-випробувальний центр «Надійність» Національного технічного університету України «КПІ ім. Ігоря Сікорського» були проведені експериментальні дослідження на міцність зразків з полі - лактиду (Ingeo™ Biopolymer 4032D), що є продуктом полімеризації L- і D-форм лактиду (сі ііввідііоінеїн ня від 24: 1 до 32: 1). Як сказано вище, імплантати у вигляф гвинтів були створені за допомогою персонального 3О-ііриитера Ultimaker-3 (технологія друку методом наплавлення, товщина шару - 0,1-0,2 мм). Випробування зразків на міцність проводили під впливом трьох видів навантаження: на розтяг, стиск та згин. Випробування проводили згідно з чинними стандартами [12-14].
Випробування на розтяг (рис. 1) проводили на 8 зразках з полілактиду діаметром 10 мм і довжиною 50 мм.
Рисунок 1. Випробування зразків з полілактиду на розтяг: а - схема експерименту; б - зразок на випробувальному стенді
Примітки: на схемі (рис. 1а) та на всіх інших схемах: Д - динамометр; М - мікрометр; F - сила навантаження; Al - величина деформації зразка
а б
Рисунок 2. Випробування зразків з полілактиду на стиск: а - схема експерименту; б - зразок на випробувальному стенді
Випробування на стиск (рис. 2) проводили на 20 зразках з полілактиду діаметром 10 мм і довжиною 25 мм.
Випробування на згин (рис. 3) проводили на 20 зразках з полілактиду діаметром 10 мм та довжиною 50 мм. Відстань між опорами при проведенні випробувань дорівнювала 35 мм.
У процесі випробувань навантаження на зразки збільшували поступово з постійною швидкістю до повного руйнування зразка. Фіксували величину навантаження в момент руйнування зразка та величину його деформації.
Випробування на розтяг та стиск проводили на випробувальній машині TZRATEST-2300, на згин - TIRATEST-2151. Вимірювання величини деформації зразків здійснювали за допомогою мікрометра з цифровою індексацією відліку.
При обробці результатів випробувань зразків розраховували величину межі міцності на розтяг та стиск за існуючими формулами [15].
За результатами експериментальних випробувань був проведений статистичний аналіз отриманих даних. Аналіз проводили методами описової статистики (середнє та стандартне відхилення). Порівняння 2 груп виконували за допомогою Т-тесту для незалежних вибірок, а 3 - за допомогою дисперсійного аналізу з апостеріорним тестом Дункана.
Результати та обговорення
Результати дослідження міцнісних властивостей зразків з полілактиду подано в табл. 1.
Як свідчать дані табл. 1, найбільші навантаження витримують зразки з полілактиду на стиск, найменші - при навантаженнях на згин. У разі дослідження зразків на розтяг отримані проміжні значення показників стиску та згину.
Рисунок 3. Випробування зразків з полілактиду на згин: а - схема експерименту; б - зразок на випробувальному стенді
У наступному дослідженні проведено порівняння даних відносної деформації зразків з полілактиду та кістки. Отримані експериментальні дані довели, що величина відносних деформацій, що призводять до руйнування зразків з полілактиду при навантаженні на згин та стиск, відрізняється на 0,83%. Порівняно з кісткою навантаження на розтяг більше на 3,36%, на стиск - на 4,19%.
Для визначення статистичної вірогідності величин відносної деформації зразків з полілактиду та кістки в умовах різних навантажень було проведено однофак - торний дисперсійний аналіз (ANOVA) з апостеріорним тестом Дункана (табл. 3).
За результатами однофакторного дисперсійного аналізу величини відносних деформацій полілактиду при навантаженнях на розтяг та стиск розташовано в окремих підгрупах 2 і 3, що свідчить про наявність статистично значущої різниці між ними. Розташування величини відносної деформації кістки в окремій підгрупі 1 також свідчить про її статистично значущу відмінність від показників полілактиду за обома видами навантаження.
Таблиця 1. Показники навантажень та деформації зразків з полілактиду, отримані в результаті експериментальних випробувань
|
Показник |
Вид навантаження |
||||
|
Розтяг |
Стиск |
Згин |
|||
|
Навантаження, Н |
М ± SD |
969,33 ± 175,52 |
5613,00 ± 942,86 |
514,59 ± 153,63 |
|
|
Min +¦ max |
829,90 + 1292,00 |
4492,00 + 6641,00 |
324,30 + 867,70 |
||
|
Деформація, мм |
М ± SD |
2,15 ± 0,36 |
1,24 ± 0,08 |
0,89 ± 0,24 |
|
|
Min +¦ max |
1,76 + 2,71 |
1,10 + 1,36 |
0,42 + 1,30 |
Таблиця 2. Порівняння даних відносної деформації зразків з полілактиду та кістки
|
Матеріал |
Кількість зразків |
Вид навантаження |
Відносна деформація, % |
|
|
Полілактид |
8 |
Розтяг |
4,72 ± 0,92 |
|
|
20 |
Стиск |
5,55 ± 0,38 |
||
|
Кістка |
1,36 ± 0,08 |
Таблиця 3. Результати ANOVA апостеріорного тесту Дункана величин відносної деформації зразків з полілактиду при різних видах навантаження та кісткової тканини
|
Матеріал |
Вид навантаження |
Відносна деформація, % |
|||
|
Підмножина для а = 0,05 |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
|||
|
Кістка |
1,36 |
||||
|
Полілактид |
Розтяг |
4,72 |
|||
|
Стиск |
5,55 |
||||
|
Статистична значущість |
1,000 |
1,000 |
1,000 |
Таблиця 4. Величини межі міцності та модуля пружності зразків з полілактиду, отримані в результаті експериментальних випробувань
|
Показник |
Вид навантаження |
||||
|
Розтяг |
Стиск |
Згин |
|||
|
Межа міцності, МПа |
М ± SD |
15,62 ± 3,78 |
88,63 ± 10,31 |
63,58 ± 18,46 |
|
|
Min +¦ max |
10,98 - 22,79 |
80,90 - 127,35 |
31,18 - 91,70 |
||
|
Модуль пружності, МПа |
М ± SD |
329,73 ± 35,51 |
1596,58 ± 114,96 |
1702,11 ± 439,67 |
|
|
Min +¦ max |
281,43 - 394,48 |
1490,73 - 2054,01 |
1141,09 - 2335,15 |
Таблиця 5. Показники межі міцності зразків з полілактиду та кісткової тканини при різних видах навантаження
|
Матеріал |
Межа міцності, МПа |
|||
|
Вид навантаження |
||||
|
Розтяг |
Стиск |
Згин |
||
|
Полілактид |
15,6 ± 3,8 |
88,6 ± 10,3 |
63,6 ± 18,5 |
|
|
Кістка |
105,1 ± 11,0 |
154,7 ± 22,4 |
69,9 ± 12,4 |
|
|
Статистична вірогідність |
t = -21,755 p = 0,001 |
t = -12,046 p = 0,001 |
t = -1,269 p = 0,213 |
Доведено, що при навантаженнях на стиск та згин модулі пружності полілактиду суттєво не відрізняються. Найменшу пружність полілактид демонструє при навантаженнях на розтяг. Це можливо пояснити тим, що при навантаженні на згин верхня частина зразка відчуває стискаючі напруження, а нижня - розтягуючі (рис. 4).
Проведений порівняльний аналіз (табл. 5) величин межі міцності зразків з полілактиду та кістки за різними видами навантаження дозволив визначити відмінності їх міцнісних показників. Величини межі міцності кістки при навантаженнях на розтяг стиск та згин обрано за даними літератури [16, 17].
Проведений порівняльний аналіз продемонстрував, що показник еластичності кістки (на розтяг) перевищує в 6,7 раза (p = 0,001) такий порівняно із зразками з полілактиду. Показники стиску також в 1,7 раза вище у кістці порівняно з полілактидом (p = 0,001). У разі випробування зразків на згин вірогідних відмінностей між показниками кістки та зразками з полілактиду не виявлено.
У сучасній травматології та ортопедії залишаються актуальними питаннями заповнення дефектів кісток та надійність фіксації імплантатів у хворих на остеопороз. Особливо це стосується хірургічного лікування пацієнтів з метадіафізарними та метафізарними переломами [18]. В експериментальних та клінічних дослідженнях доведено, що в умовах остеопорозу використання вуглецевих імплантатів з кутовою ста - більністю не забезпечує стабільність та надійність фіксації кісткових відламків [19-21]. Автори довели, що імплантати повинні відповідати трьом вимогам:
1) надійне з'єднування кісткових фрагментів, при цьому надійність з'єднання повинна мати значний запас міцності й не повинна втрачатись з часом;
2) відновлення функції верхньої кінцівки якомога швидше, в ідеалі - відразу ж після операції; 3) мати біологічну сумісність. У літніх пацієнтів імплантат повинен знаходитись у тканинах організму людини тривалий час, часто до кінця життя, тому питання про біологічну сумісність та біологічну інертність матеріалу, з якого виготовлено імплантат, є дуже важливим.
Імплантати, виготовлені з PLA, біосумісні, мають хороші біомеханічні властивості. У разі використання при хірургічних втручаннях у ділянці колінного, гомілковостопного, плечового та ліктьового суглобів, в кістках ступні, зап'ястку, таза отримано задовільні результати [2]. Визначено, що фіксація переломів матеріалами, що біодеградують, є ефективною, як і використання традиційних засобів (металів), однак вони не потребують видалення. Якщо раніше PLA розглядали як ідеальний біоматеріал для застосування в ділянках скелета, що не несуть навантаження [22], то на сьогодні можливо створення різних композитів на основі PLA, що дасть змогу широко використовувати їх в ортопедичній практиці в ділянках скелета з різним навантаженням. Значний прогрес у виготовленні імплантатів досягнуто з використанням 3П-друку, що дає змогу вдосконалити підходи в створенні сучасних імплантатів та їх поширеного використання в клініч - них умовах.
полілактид розтяг згин механічний
Рисунок 4. Схема розподілу напружень у зразках при згинанні
Висновки
1. Порівняльний аналіз механічних властивостей зразків полілактиду Ingeo™ Biopolymer 4032D продемонстрував, що показник еластичності кістки (на розтяг) перевищує в 6,7 раза (p = 0,001) такий порівняно із зразками з полілактиду. Показники стиску також в 1,7 раза вище у кістці порівняно з полілактидом (p = 0,001). При випробуванні зразків на згин вірогідних відмінностей між показниками кістки та зразками з полілактиду не виявлено.
2. Біоматеріал з полілактиду може бути використано для заповнення кісткових порожнин.
Список літератури
1. Корж Н.А., Малышкина С.В., Дедух Н.В., Тимченко И.Б. Биоматериалы в ортопедии и травматологии - роль A.A. Коржа в развитии проблемы. В кн.: Горидова Л.Д., ред. Наследие. Украина: Харьков; 2014. С. 35-49; ДєдухН.В., Макаров В.Б., Павлов А.Д. Біоматеріал на основі полілактиду та його використання як кісткових імплантатів (аналітичний огляд літератури). Біль. Суглоби. Хребет. 2019. Т. 9. №1. С. 28-35. DOI: 10.22141/2224-1507.9.1.2019.163056.
2. Малышкина С.В., Дедух Н.В. Медико-биологическое изучение искусственных биоматериалов для ортопедии и травматологии. Ортопедия, травматология и протезирование. 2010. №2. С. 93-100. DOI: 10.15674/003059872010293-100.
3. Радченко В.А., Дедух Н.В., Малышкина С.В., Бен - гус Л.М. Биорезорбируемые полимеры в ортопедии и травматологии. Ортопедия, травматология и протезирование. 2006. №3. С. 116-124.
4. Chou Y.C., Lee D., Chang T.M. et al. Development of a three-dimensional (3D) printed biodegradable cage to convert morselized corticocancellous bone chips into a structured cortical bone graft. Int. J. Mol. Sci. 2016. 17 (4). pii: E595. doi: 10.3390/ijms17040595.
5. Ritz U., Gerke R., Gotz H, Stein S., Rommens P.M. A New Bone Substitute Developed from 3D-Prints of Polylactide (PLA) Loaded with Collagen I: An In Vitro Study. Int. J. Mol. Sci. 2017. 18 (12). pii: E2569. doi:10.3390/ijms18122569.
6. Balakrishnana H., Hassana A, Wahita M.U., Yussu - fa A.A., Razakb S.B.A. Novel toughened polylactic acid nanocomposite: Mechanical, thermal and morphological properties. Mater Des. 2010. 31 (7). 3289-3298. doi: 10.1016/j.mat - des.2010.02.008.
7. Hamad K, Kaseem M., Yang H.W., Deri F., Ko Y.G. Properties and medical applications of polylactic acid: A review. eXPRESS Polymer Letters. 2015. 9 (5). 435-455. doi: 10.3144/ expresspolymlett.2015.42.
8. Rasal R.M., Janorkar A.V., Hirt D.E. Poly (lactic acid) modifications. Prog. Polym Sci. 2010. 35 (3). 338-356. doi: 10.1016/j.progpolymsci.2009.12.003.
9. Дедух Н.В., Никольченко О.А., Макаров В.Б. Перестройка кости вокруг полилактида, имплантированного в диафизарный дефект. Вісник біології та медицини. 2018. №142. С. 275-279. DOI: 10.29254/2077-4214-2018-1-1142-275-279.
10. Макаров В.Б., Дедух Н.В., Никольченко О.А. Остеорепарация вокруг полилактида, имплантированного в ме - тафизарный дефект бедренной кости (экспериментальное исследование). Ортопедия, травматология и протезирование. 2018. №611. С. 102-107. DOI: 10/15674/0030598720182102-107.
11. ГОСТ 11262-80. Пластмассы. Метод испытания на растяжение. http://docs.cntd.ru/document/gost-11262-80.
12. ГОСТ 4651-82. Пластмассы. Метод испытания на сжатие. М.: Издательство стандартов, 1998. 8 с.
13. ГОСТ 4648-71. Пластмассы. Метод испытания на статический изгиб. М, 1992. 9 с. https://plastinfo.ru/ content/file/gosts/c0b9ceb877e3.pdf.
14. Кордикова Е.И. Композиционные материалы: Лабораторный практикум. Минск: БГТУ, 2007. 176 с.
15. Пронкевич С.А., Орловская А.А., Томило Е.В. Физико-механические свойства тканей человеческого организма при моделировании в программном комплексе ANSYS. Теоретическая и прикладная механика: международный научно-технический сборник. 2010. Вып. 25. С. 214-218.
16. Березовский В.А., Колотилов Н.Н. Биофизические характеристики тканей человека: справочник. К.: Наукова думка, 1990. 224 с.
17. Тяжелов А.А., Романенко К.К., Органов В.В., Рами М.А. Абу Хамде Самара. Проблемы и перспективы оперативного лечения переломов диафизов длинных костей конечностей на фоне остеопороза. ХІІІ з'їзд ортопедів - травматологів України. Донецьк, 2001. С. 294-296.
18. Тяжелов О.А., Климовицький В.Г., Карпін - ський М.Ю. і співавт. Пат. на корисну модель №46958, UA, МПК (2009) А61В5/103. - 200907801; Спосіб хірургічного лікування метафізарних і метадіафізарних переломів довгих кісток. Заявлено 24.07.2009; Опубл. 11.01.2010. Бюл. №1.
19. Климовицький В.Г., Хадрі Вадид, Гончарова Л.Д. та співавт. Обґрунтування використання нового імплан - таційного матеріалу для фіксаціїметафізарних переломів. Травма. 2010. Т. 11. №1.
20. Климовицький В.Г., Тяжелов О.А., Хадрі Вадид. Розробка моделі комбінованого остеосинтезу метафізар - них переломів із використанням вуглецевих імплантатів. Травма. 2011. Т. 12. №1.
21. Jones N. Science in three dimensions: the print revolution. Nature. 2012. 487 (7405). 22-3. DOI: 10.1038/487022a.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Експериментальне отримання швидкісних, механічних характеристик двигуна у руховому і гальмівних режимах роботи. Вивчення його електромеханічних властивостей. Механічні та швидкісні характеристики при регулюванні напруги якоря, магнітного потоку збудження.
лабораторная работа [91,8 K], добавлен 28.08.2015Електрофізичні властивості гранульованих плівкових сплавів в умовах дії магнітного поля. Дослідження електрофізичних властивостей двошарових систем на основі плівок Ag і Co, фазового складу та кристалічної структури. Контроль товщини отриманих зразків.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 08.07.2014Отримання швидкісних і механічних характеристик двигуна в руховому та гальмівних режимах, вивчення його властивостей. Аналіз експериментальних та розрахункових даних. Дослідження рухового, гальмівного режимів двигуна. Особливості режиму проти вмикання.
лабораторная работа [165,5 K], добавлен 28.08.2015Основні властивості пластичної та пружної деформації. Приклади сили пружності. Закон Гука для малих деформацій. Коефіцієнт жорсткості тіла. Механічні властивості твердих тіл. Механіка і теорія пружності. Модуль Юнга. Абсолютне видовження чи стиск тіла.
презентация [6,3 M], добавлен 20.04.2016Види пружних деформацій: розтяг, стиск, зсув, згин, кручення. Закон Гука. Пропорційність величини деформації прикладеним силам. Коефіцієнт сили пружності. Модулі пружності. Коефіціент Пуасона. Фізичний зміст модуля Юнга. Явище пружного гістерезису.
лекция [448,2 K], добавлен 21.09.2008Вивчення основних закономірностей тліючого розряду. Дослідження основних властивостей внутрішнього фотоефекту. Експериментальне вивчення ємнісних властивостей p–n переходів. Дослідження впливу електричного поля на електропровідність напівпровідників.
методичка [389,4 K], добавлен 20.03.2009Вивчення закономірностей тліючого розряду, термоелектронної емісії. Дослідження основних властивостей внутрішнього фотоефекту, впливу електричного поля на електропровідність напівпровідників. Експериментальне вивчення ємнісних властивостей p–n переходів.
учебное пособие [452,1 K], добавлен 30.03.2009Дослідження особливостей будови рідких кристалів – рідин, для яких характерним є певний порядок розміщення молекул і, як наслідок цього, анізотропія механічних, електричних, магнітних та оптичних властивостей. Способи одержання та сфери застосування.
курсовая работа [63,6 K], добавлен 07.05.2011Дослідження електричних властивостей діелектриків. Поляризація та діелектричні втрати. Показники електропровідності, фізико-хімічні та теплові властивості діелектриків. Оцінка експлуатаційних властивостей діелектриків та можливих областей їх застосування.
контрольная работа [77,0 K], добавлен 11.03.2013Деформація - зміна форми чи об’єму твердого тіла, яка викликана дією зовнішніх сил. Залишкова деформація та межа пружності. Дослідження залежності видовження зразка капронової нитки від навантаження. Визначення модуля Юнга для капрону. Закон Гука.
лабораторная работа [80,5 K], добавлен 20.09.2008
