Висвітлюються особливості регулювання захисту державної політики щодо національних меншин в Україні. Досліджено процес зміни та удосконалення законодавчої бази щодо національних меншин після помаранчевої революції, в умовах соціально-економічних змін.
Етнополітичні процеси Київської Русі. Передумови та процес формування української народності. Основні етапи процесу формування регіональної етнічності груп східних слов’ян. Українська та зарубіжна політична думка щодо проблеми походження українців.
Особливості суспільно-політичних, національно-культурних та етносоціальних процесів наприкінці ХІХ – 30-х років ХХ століття. Участь лемків у загальноукраїнських державотворчих процесах, роль місцевої інтелігенції, збереження етнографічної самобутності.
Дослідження етнополітичної складової Голодомору, розуміння його як геноциду українського народу, включаючи й національні меншини. Аналіз соціально-демографічних та морально-психологічних наслідків. Національні меншини села в умовах колективізації.
Розгляд етимології назв хвороб і їх зв’язок з демонологічними уявленнями. Етнопсихологічне підґрунтя образів хвороб у казках, бувальщинах та легендах Закарпаття, осмислення специфіки цих образів у фольклорно-етнографічних розвідках Ф. Потушняка.
Аналіз етнопсихологічних чинників формування "Образу-Я" особистості через активізацію ментального функціонального простору. Самопізнання в ментальному просторі, системі ментальних вартостей. Сімейно-родинне середовище і формування "Образу-Я" дитини.
Традиційні риси українського менталітету, головні детермінанти його становлення. Фактори формування національної свідомості. Особливості прояву індивідуалістичного начала. Сакральне ставлення до ідеї свободи та землі. Боротьба з підданською психологією.
Критерії добору етнореалій та їхній когнітивний аспект. Корпус мовних одиниць, якими вербалізовано етнореалії в сучасній німецькій мові, їхні семантичні особливості. Варіативність досліджуваних мовних одиниць з урахуванням функцій та за групами концептів.
Адекватність інтерпретації різними теоріями електоральної поведінки специфіки електорального вибору виборців України. Регіональні та лінгвістичні особливості електорату України як чинники формування виборчий орієнтацій в українському суспільстві.
Феномен етнорелігійної свідомості як стратегії досягнення ідентичності особистості та спільноти в культурно-історичних обставинах минулого і сьогодення. Встановлення процесу ідентифікації в культурі, в часі і просторі особистісного та суспільного буття.
Кримінологічний аналіз феномена поняття етнорелігійного тероризму. Приналежність етнорелігійного тероризму до сегменту політико-кримінальних практик до антигуманних складових сучасного дискурсу, його відтворення у системі ідеології протистояння.
Аналіз візуальної культури, релігійних обрядів і догматики католицизму. Подібності між сигніфікантами акціональної атрибутики католиків і деякими ідентифікаційними маркерами-паттернами різних етнорелігійних спільнот минулого та сучасного соціумопростору.
Світоглядні та етнокультурні особливості естетичної думки М. Хвильового як фундатора "етноренесансної естетики" в Україні. Аналіз мистецьких ідентифікацій "нової української літератури", що складають феномен "хвильовизму" в історії української естетики.
Світоглядні та етнокультурні особливості естетичної думки М. Хвильового як фундатора "етноренесансної естетики" в Україні. Низка мистецьких ідентифікацій "нової української літератури", запропонованих теоретиком ВАПЛІТЕ під час літературних дискусій.
Єдність етносу і біосфери - основна умова існування життя на Землі. Життєвий процес народу - частина еволюційного розвитку біосфери. Сільська місцевість - місце формування менталітету українського етносу, витоки ідентичності корінного українського народу.
Дослідження основ ідентичності народу. Розгляд єдності етносу та біосфери. Взаємодія з природним середовищем. Формування українського менталітету на прив’язаності до сільської місцевості. Аналіз рис корінного народу, який жив на землях сучасної України.
Висвітлено семантику ключових болгарських етнокультурних символів на матеріалі фольклорних текстів, записаних різними дослідниками на територіях компактного проживання болгар. Розглядаються слова-символи, що входять до семантичного поля "жива природа".
Аналіз символіки знаків етнокультури у текстах українських замовлянь. Особливості функціонування лексики на позначення назв, що віддзеркалюють реалії народних вірувань. Образи одухотвореної природи, які становлять основу первісного релігійного світогляду.
На основі "Ревізької книги Переяславського полку 1726 р.", "Генерального (Румянцевського) опису Малоросії", "Виписки" з магістратських документів 1767р. та інших джерел, з’ясування чисельності, етносоціальної та статево-вікової структури міщан Переяслава.
Теоретико-методологічні засади вивчення етносоціальної установки у системі міжособистісної взаємодії. Специфіка прояву етносоціальної установки в міжособистісній взаємодії в поліетнічному середовищі. Етносоціальні установки молоді Закарпатської області.
Пріоритети культурної політики ЮНЕСКО, Ради Європи. Стан державної та потенційні можливості суспільної (етносоціальної) складової культурної політики України. Гуманітарна значимість етнокультурного розвитку як стратегічного пріоритету державної політики.
Розкрито особливості діяльності українських православних ієрархів епохи Просвітництва. Зазначено, що головними провідниками й представниками цієї доби стали вихованці Києво-Могилянської академії, яка формувала у своїх учнів стійку просвітницьку позицію.
Характерні риси та особливості діяльності українських православних ієрархів епохи Просвітництва. Творча спадщина українських ієрархів, які на ті часи вели провід у всіх сферах суспільного життя. Аналіз діяльності вихованців Києво-Могилянської академії.
Дослідження актуальності проблеми етносоціальних змін у функціонуванні системи освіти Подільської губернії кінця XVIII - першої половини XIX століття. Характеристика території Подільської губернії, що була однією з найбільших у Російській імперії.
Місце монопрофільних міст у поселенській структурі та економіці Донбасу; Специфіка етносоціальних та геодемографічних кодів пам'яті; фактори формування, збереження, трансляції чи руйнації кодів пам'яті громад населених пунктів, їх дія на різних етапах.
Адміністративно-територіальний устрій Аккерманського повіту. Вивчення етнічного, соціального складу населення повіту, особливостей господарської спеціалізації мешканців сільських поселень. Аналіз етносоціальних, господарських процесів на території сіл.
Дослідження взаємозв’язку між етнічним походженням мешканців Луцька та їх професійною діяльністю. Визначення та аналіз причин повільних темпів соціально-економічних перетворень, які ускладнювалися швидким демографічним приростом міського населення.
Висвітлення етносоціальних та демографічних процесів, що відбувались в Луцьку в 1919-1939 рр. Взаємозв’язок між етнічним походженням мешканців Луцька та їх професійною діяльністю. Темпи соціально-економічних перетворень, їх вплив на рівень безробіття.
Концептуальні засади емпіричного дослідження впливу етносоціальних установок на особливості міжособистісної взаємодії. Специфіка етнічної ідентичності та особливості етносоціальних установок молоді основних етноконтактних груп Автономної Республіки Крим.
Особливості впливу модернізації економіки на етнодемографічні характеристики і соціальні зміни серед кримських татар. Основні етапи генезису й ідеології національного руху, участь у політичних процесах у Криму і загальномусульманському русі народів Росії.
