Количественные вариации признаков геодинамической активности литосферы. Пять степеней активности литосферы. Карта геодинамической активности литосферы Сибири, на которой по интегральному показателю оконтурены районы с различной степенью активности.

Тектоно-магматические особенности Юго-Восточного Забайкалья: аномально высокая неоднородность коры и мантии, повышенная сейсмичность, существование нескольких глубинных георазделов. Организация прогнозно-поисковых, оценочных и разведочных работ.

Анализ сейсмической активности (распределения землетрясений по количеству и выделившейся энергии) на основе данных сейсмического мониторинга. Очаги, вокруг которых формируются зоны деформаций сжатия в земной коре с сильными сейсмическими событиями.

Рудопроявления стратегических металлов Арктики. Распространение ареалов магматических, базит-ультрабазитовых и гранитоидных формаций в Арктической зоне. Геодинамическая природа магматизма и его роль в тектонической и металлогенической эволюции региона.

Сравнение хода приливных колебаний с чередованием естественных синоптических процессов, с изменениями метеорологических характеристик. Построение непротиворечивой физической концепции декадных колебаний климата путем обобщения результатов наблюдений.

Структуры Восточно-Европейской платформы. Описание Средиземноморского альпийского складчатого пояса, специфика Скифской и Туранской плиты. Области палеозойской складчатости Центрального Казахстана и Тянь-Шаня. Внутренние моря средиземноморского пояса.

Геологическое строение центральной части Воронежского кристаллического массива, описание метаморфического комплекса. Геодинамический анализ образований Воронцовской серии: магматизм континентальных рифтов, рассеянный рифтогенез, пассивные окраины.

Территория города Москвы: карстовая и карстово-суффозионная опасность, схема спутниковой геодинамической сети. Карта вертикальных движений земной поверхности на регион. Схема ходов нивелирования I и II классов. Схема линий равных осадок Успенского собора.

Стан геодинамічних досліджень континентальних рифтогенів. Основні риси структурно-тектонічної будови різнофаціального магматогенно-метаморфогенного протерозойсько-архейського фундаменту. Основні геодинамічні фактори формування родовищ нафти і газу.

Особливості розвитку розломів протягом мезозой-кайнозойського часу та виявлення сил, що привели до формування розломів. Зв’язок між розривними структурами і рельєфом, створення моделі розвитку розломів Передкарпаття для мезозой-кайнозойського часу.

Дослідження специфічних особливостей розвитку розломів протягом мезозой-кайнозойського часу. Визначення зв’язку між розривними структурами і рельєфом. геоморфологічні показники за якими відрізняються алохтонна та автохтонна ділянки Передкарпаття.

Геологічна будова структур облямування Чорноморської западини, сутність геодинамічних подій і процесів, що призвели до її утворення. Альпійський етап розвитку западини і особливості тектонічної структури. Освоєння ресурсів нафти і газу в межах палеодолин.

Дослідження та характеристика особливостей тектоніки палеозойських відкладів Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу. Визначення послідовності головних геодинамічних подій і процесів, що зумовили формування Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу.

Створення цілісної геодинамічної моделі формування і еволюції Чорноморської мегазападини на базі комплексних технологічних підходів до обробки й інтерпретації накопиченого геолого-геофізичного матеріалу про глибинну будову регіону і Землі в цілому.

Дослідження впливу геодинамічних процесів на розвиток Українських Карпат. Встановлення особливостей формування піщано-конгломератових товщ у крейдово-палеогенових відкладах. Визначення напрямків першочергових нафтогазопошукових та розвідувальних робіт.

Дослідження впливу геодинамічних процесів на розвиток Українських Карпат. Вивчення особливостей формування піщано-конгломератових товщ у крейдово-палеогенових відкладах. Визначення напрямків першочергових нафтогазопошукових та розвідувальних робіт.

Вплив геодинаміки Дніпровсько-Донецької западини на формування колекторів вуглеводнів. Характеристика перспективної ділянки. Особливості седиментації карбонатних нижньовізейсько-турнейських відкладів. Роль тектонічної тріщинуватості у формуванні порід.

Особливості геологічної будови території міста Дніпропетровська. Огляд основних видів техногенного впливу, кількості накопичених промислових відходів на території міста. Обґрунтування необхідності проведення додаткових інженерно-геологічних досліджень.

Екзогенні процеси як процеси зовнішньої геодинаміки на фоні незначного росту гір, їх значення та розповсюдженість на території Косівського району. Денудаційний рельєф на вищих відмітках гірських хребтів. Розвиток по долинах рік акумулятивного рельєфу.

Зони зіткнення плит і мікроплит у Карпатському регіоні, обґрунтувати їх місцезнаходження і характер взаємодії. Геодинамічні процеси Волино-Подільського регіону, вплив руху літосферних плит на будову. Напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Методика напівавтоматизованої системи оцінки геоекологічної адаптивності природно-господарських територіальних систем. Розроблення рекомендації щодо підвищення ступеня геоекологічної адаптивності ПГТС приморської території басейну Григорівського лиману.

Розробка методики оцінки адаптивності природно-господарських територіальних систем. Оцінка й рекомендації щодо підвищення ступеня геоекологічної адаптивності природно-господарських територіальних систем приморської території басейну Григорівського лиману.

Удосконалення теоретико-методичних основ геоекологічної оцінки берегової зони. Аналіз ідентифікації й ранжирування джерел забруднення берега на основі багаторівневого підходу. Особливість покращення механізму реалізації програм природоохоронних заходів.

Джерела негативного впливу на геоекосистему. Розвиток компонентів довкілля та їх забруднення. Геоекологічна оцінка територій Придністров’я. Ефективність регіонального комплексу управління станом довкілля і захистом екології від техногенного впливу.

Зміни стану та структури геосистем, спричиненою інтенсивною господарською діяльністю, в зонах впливу АЕС. Геоекологічна оцінка антропогенного навантаження. Система контролю та управління природокористування. Негативні наслідки експлуатації об’єктів.

Характеристика ландшафтної та ландшафтно-геохімічної структури зони Хмельницької атомної електростанції. Розгляд рекомендацій щодо застосування результатів геоекологічної оцінки в системі екологічного контролю та оптимізації природокористування.

Дослідження змістовного наповнення навчальних дисциплін геоекологічного профілю, що має забезпечити якісні зміни освітнього процесу. Геоекологічний підхід до оптимізації просторово-часової структурно-функціональної ландшафтної організації території.

Поняття геоекологічної ситуації і фактори забруднення навколишнього середовища. Забруднення атмосфери і екологічний стан річок та морських вод України. Оцінка наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Шляхи поліпшення геоекологічної ситуації в Україні.

Екологічний стан геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя при господарській діяльності. Заходи запобігання кризовим явищам в природі регіону.

Аналіз класифікацій та районування берегової зони з урахуванням особливостей її геологічного стану. З’ясування впливу природних та антропогенних факторів на розвиток берегових геологічних процесів. Розробка положень раціонального природокористування.