Встановлення місця концепту "пам'ять" в українській концептосфері. Аналіз його мовних репрезентантів в парадигматичному, синтагматичному, епідигматичному аспектах. Вивчення структурно-семантичних особливостей й образного потенціалу лексем-вербалізаторів.

Дослідження емоційного концепту радість, його структури та засобів вербалізації в українській лінгвокультурі на матеріалі текстів художньої прози другої половини ХХ - початку ХХІ століття. Створення когнітивної дефініції за методикою Єжи Бартмінського.

Описується концепт "холмщина", який функціонує в драматичній поемі І. Огієнка як ментальне утворення, яке передає авторське бачення і опис морально-духовного та ментального простору культури через вербалізацію мовних сутностей. Оцінка актуальності роботи.

Дослідження специфіки вербалізації концепту "час". Виявлення авторських особливостей темпоральної семантики у комедії "Амфітріон" Тіта Макція Плавта. Утворення синонімічних рядів у частиномовних групах за допомогою темпоральних лексем різних частин мов.

Розгляд концепту AIRPORT як складного ментального утворення у єдності його понятійного, ціннісного та образного компонентів. Огляд вербалізації базового концепту і концептів приядерної сфери AREA й AIRCRAFT. Опис семантико-когнітивної організації твору.

Аналіз різних шляхів до аналізу структури складових частин концепту GUTE. Розподілення концепту на ядерну та периферійну зони. Встановлення структури концепту та дослідження своєрідності втілення концепту GUTE в художньому світі Е.Т.А. Гофмана.

Аналіз концепту Schonheit, що вербалізується засобами фразеології німецької мови. Естетична оцінка концепту Schonheit, розуміння людиною світу прекрасного або потворного, її ціннісних орієнтацій. Фразеологічне визначення сутності і швидкоплинності краси.

Дослідження концепту sea/море, який є вагомим компонентом національної культури, так як він відображає найважливіші категорії життєвої філософії англійського народу, а отже є значущим для вибору оптимальної лінії поведінки в англійській лінгвокультурі.

Дослідження вербалізації концепту Батьківщина у ліричній творчості Мехмета Акіфа Ерсоя, творця турецького державного гімну. Дослідження збірки поезій "Safahat". Виокремлення вербальних репрезентацій концепту Батьківщина, виділення його ядра та периферії.

Сутність вербалізації. Поняття "концепт", його структура та методика описання. Життєвий і творчий шлях романіста. Роман "Європа 45" як відблиск подій Великої Вітчизняної Війни. Мовні засоби презентації концепту "війна" в романі П. Загребельного.

Важливі вербалізатори концепту ДОМІВКА в говірках Куп’янщини та Бойківщини - "хата", "дім", "родина", "рід", "краса". Символічного значення концепту. Комплекс уявлень українців про хату. Ключова роль номінації "батьківщина" у західноукраїнських наративах.

Категорія духовної цінності любов/кохання як складника поетичної мовної картини світу В. Бойка. Контексти, у яких есплікується це поняття, сфери кохання й любові. Специфіка образно-метафоричного мовлення поета, що визначає його творчу індивідуальність.

Дослідження польової структури концепту небо у складі однієї з фразеологічних одиниць китайської мови - чен’юй. Словникові дефініції лексичних одиниць. Визначення якісних і кількісних показників концепту небо у колективній свідомості китайського етносу.

Дослідження проблеми інтерпретації поняття концепт у лінгвістиці. Характеристика поглядів вчених на з'ясування природи когнітивної одиниці в турецькій мовній картині світу. Аналіз концепту праця на прикладі фразеологічних одиниць турецької мови.

Гендер як невід’ємний компонент мовленнєвої поведінки людини. Особливості використання інфінітиву, герундію та дієприкметників особами чоловічої та жіночої статі. Результати дослідження специфіки вербалізації лекційного дискурсу на граматичному рівні.

Розгляд питання нерівності між чоловіками та жінками на матеріалі зарубіжної літератури ХІХ-ХХ ст. Аналіз проявів маскулінності, гендерних ролей і стереотипів поведінки головних героїв роману англійського письменника Дж. Остін "Гордість і упередженість".

Проведення аналізу особливостей мовного вираження міфологеми сонця як центру Всесвіту на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Розкриття ключових проблем порушень сучасної лінгвістики в межах антропоцентричної парадигми та мовного вираження.

Аналіз відображення в лексиці і фразеології сучасної англійської мови домінантних американських цінностей. Засоби вербалізації цінностей американської мовної картини світу, що відображають національний характер, менталітет, спосіб життя американців.

Репрезентація етностереотипів засобами фразеологічних одиниць з компонентом "національна кухня". Маркери стереотипної семантики фразеологізмів. Переосмислення семи стрижневої лексеми. Афективний компонент у структурі значення фразеологічних одиниць.

Мовознавче дослідження ментальної структури, в основі якої знаходиться умовна образність стереотипів сприйняття часу та її вербалізація у російській мові. Розгляд образних фразеологізмів у фольклорних та літературних текстах різного часу й жанрів.

Описання принципу стереотипізації і його ролі у сприйнятті дійсності. Виявлення та класифікація основних російських образних стереотипів сприйняття часу. Аналіз їх реалізації в російській словесній культурі: мові, фольклорних та художніх текстах.

Огляд архітектоніки обрядодій весільного циклу східно-слобожанських говірок. Вивчення обрядових фразеологізмів, які розкривають нові аспекти етнокультурної семантики обрядових знаків. Аналіз специфіки синонімії, ареальної варіативності складників обряду.

Розгляд особливостей текстів п’єс Л. Подерв’янського "Гамлєт, або Феномен датського кацапізму" й "Король Літр". Характеристика теорії інтертекстуальності М. Бахтіна. Творчість Л. Подерв’янського в сучасній українській літературі як вияв епатажності.

Реалізація зовнішніх координат простору в текстах німецьких народних казок префіксами, прислівниками, прийменниково-відмінковими конструкціями, різними контекстуальними маркерами. Характеристика вертикального вияву простору, поряд із горизонтальним.

Дослідження вербального вираження простору в новелах М. Коцюбинського кримського й італійського циклів у контексті української новелістики кінця ХІХ - початку ХХ століття (на матеріалі творів І. Франка, В. Стефаника, С. Васильченка та В. Винниченка).

Особливості та принципи вербалізації концептосфери "релігія", зокрема концепту "храм", що репрезентовано в досліджуваному творі. Можливості та підходи до вживання лексеми-вербалізатора "церква" в низці паремій з негативною або іронічною конотацією.

Результати дослідження вербалізації сакрального простору в поетичних творах В. Герасим'юка. Особливості вербалізації понять "смерека", "ягня", "простір" у поезії Герасим'юка. Використання лексики на позначення сакрального для розкриття мистецького "Я".

Аналіз соціолінгвістичного аспекту функціонування фемінних назв у сучасній художній прозі. Дослідження лінгвального вияву реалізації суспільних функцій жінки на основі романів Люко Дашвар. Особливості вживання фемінітивів в ідіолекті Люко Дашвар.

Визначення дружби в контексті соціологічних досліджень, її складові: надання допомоги, теми для розмов. Визначення ціннісних характеристик дружніх стосунків у прислів’ях. Дослідження сучасних стереотипних уявлень про дружбу, вербалізованих в анекдотах.

Вплив соціально-історичних чинників на вербалізацію й текстоутворювальні функції суб’єктів-джерел страху в англомовних і україномовних оповіданнях жахів XIX століття. Спільні та відмінні риси процесу створення атмосфери соціально-історичного твору.