Наступальна операція англо-французьких військ проти німців на р. Сомма. Аналіз планів командування та диспозиція військ протиборчих сторін на початок операції. Опис дії командування та їх вплив на перебіг битви. Вплив танкової атаки на розвиток операції.

Історичні причини та наслідки битви на Синіх Водах 1362 року, що відбулася на річці Сині Води між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці.

Огляд основних сил українського і польського війська перед битвою під Батогом. Описання військового табору та місця бою. Історичні дані про бій та його наслідки; наступ козаків, оточення польського війська. Державницькі плани гетьмана Хмельницького.

Україна в період поділу Речі Посполитої. Військова політика гетьмана Богдана Хмельницького. Військові походи Хмельницького. Основні причини битви під Берестечком. Опис початку військових дій. Битва під Берестечком. Причини і аналіз загибелі Хмельницького.

Ознайомлення із ходом воєнних операцій весною 1651 року. Огляд українського та польського війська; табори під Сокалем і під Берестечком. Опис бою, тактика гетьмана Хмельницького. Основні політичні наслідки втечі татар і збройного відступу козаків.

Процес становлення і розвитку козацького діловодства і документування. Відображення битви під Берестечком у свідченнях сучасників, історіографії, літературі, пам’ятках матеріальної культури, здобутих під час дослідження археологічними методами.

Аналіз питань пов’язаних з однією з ключових битв Національно-визвольної війни битви під Берестечком. Політичні та військові фактори, що вплинули на її перебіг. Діяльність польської сторони напередодні битви. Наслідки битви та наступ литовців на Київ.

Огляд передісторії битви під Жовтими Водами; виїзд Хмельницького з Чигирина на Січ, підготовка до війни з Польщею. Дослідження рухів польського та українського військ. Дослідження фази переговорів і боїв. Розгляд першої розправи молодих сил гетьмана.

Висвітлення бойових дій польського війська на чолі з королем Яном Собеським із турецько-татарською навалою в 1676 р. на теренах Руського воєводства. Оборонні дії гарнізонів місцевих замків. Умови і значення Журавненського перемир’я для обох супротивників.

Історія битви польського короля Яна Собеського (1674-1696) із турецько-татарським військом. Перебіг воєнних дій між військами супротивників восени 1676 р. в межах Руського воєводства Речі Посполитої. Наслідки і значення Журавненської військової кампанії.

Вивчення історії українського народу доби збройних сил - початку XX століття. Дослідження причин, передумов, інтересів ворогуючих сторін та основних подій битви під Крутами очима очевидця сотника Гончаренка. Трагічність і символічність битви під Крутами.

Ситуація на західному напрямку на кінець вересня 1941 р. Оборонні операції радянських військ під Москвою в жовтні-листопаді 1941 р. Контрнаступ радянських військ під Москвою, поразка німецько-фашистських війська. Наступ військ на західному напрямку.

Спроба реконструкції епізоду Чуднівської кампанії - битви під Слободищем 7 жовтня між польсько-татарською армією Є. Любомірського і Мурат-Гірея та українським військом Ю. Хмельницького. Уточнення складу, чисельності польського та українського військ.

Реконструкція битви під Слободищем 7 жовтня 1660 року між польсько-татарською армією Є. Любомірского і Мурат Гірея та українським військом Юрія Хмельницького. Дослідження ролі та місця татарського війська під час проведення військової операції.

Дослідження мемуарів французького вельможі і дипломата рицарського звання Філіпа де Комміна та венеційського лікаря Алессандро Бенедетті про битву під Форново. Порівнянльний аналіз свідчень очевидців битви під Форново із візуальною нарацією про неї.

Оборонительные действия (5 - 12 июля 1943 г.). Войска противника. Орловская наступательная операция (12 июля - 18 августа). Подготовка операции во фронтах. Белгородско-Харьковская наступательная операция (3 - 23 августа). Успех контрнаступления.

Изучение основных этапов Курской битвы, которая по своим масштабам и военно-политическим последствиям является одним из ключевых сражений Великой отечественной войны. Оборонительные действия. Орловская и Белгородско-Харьковская наступательная операция.

Стратегический план командования советских войск под Курском летом 1943 года. Начало боевых действий не наступлением, а мощной обороной с целью обескровливания немецких войск. Орловская наступательная операция. Оборона Белгородско-Харьковского плацдарма.

Оборонительные действия (5-12 июля 1943 г.). Орловская наступательная операция (12 июля - 18 августа). Белгородско-харьковская наступательная операция (3-23 августа), планирование использования артиллерии и танков. Успех контрнаступления под Курском.

Начало кампании под Лейпцигом, судьбоносное решение Бонапарта Наполеона. Близкий к победе ход битвы и переломное событие не в пользу французской армии. Появление польской армии Беннигсена, перебежчики на поле боя и роковая ошибка французских саперов.

Первоначальный план блицкрига (операция Барбаросса) предполагал взятие Москвы в течение первых трёх или четырёх месяцев войны. Однако, несмотря на успехи вермахта в первые месяцы войны, усилившееся сопротивление советских войск помешало его выполнению.

Периоды боевых действий советских и немецких войск на московском направлении: оборонительные сражения, контрнаступление и общее наступление советских войск. Соотношение сил сторон на 30 сентября 1941 года. Значение разгрома фашистов под Москвой.

Особенности и сущность этапов битвы под Москвой. Силы и виды германских и советских войск, основные их группировки, командный состав. Московская оборонительная операция и наступательные действия. Значение битвы под Москвой в Великой Отечественной войне.

Основные события битвы под Москвой, примеры мужества и героизма, факты и причины победы. Сущность германских планов "Барбаросса" и "ОСТ". Советские полководцы 1941–1945 годов. Героизм в битве за Москву, парад на Красной площади 7 ноября 1941 года.

Основные этапы Московской битвы 1941-1942 гг.: оборонительный и наступательный. Главные задачи и роль Можайской и Вяземской линии обороны. Возобновление наступления немецко-фашистских войск на Москву. Особенности Военно-Воздушных Сил и войска ПВО.

Планы Гитлера по захвату Москвы. Защита столицы жителями города. Героический труд московских рабочих (женщины, старики, дети). Народное ополчение. Герои-командиры обороны Москвы. Военный парад на Красной площади. Сопротивление Красной Армии и её победа.

Военные действия и наступление немецких войск по плану "Тайфун". Проявление патриотизма москвичей, формирование народного ополчения, сбор средств и подготовка Москвы к обороне, организация контрнаступления. Памятники и мемориалы защитникам столицы.

Битва за Москву как первый яркий предвестник победы. Оборонительные и наступательные операции, проведенные советскими войсками. Замысел Ставки Верховного Главнокомандования в битве под Москвой. Ожесточенные бои, развернувшиеся на подступах к Можайску.

Начало Великой Отечественной войны, причины и цели фашистов. Наступление на Москву осенью 1941 года, операция "Тайфун". Оперативная пауза в атаках врага в октябре – ноябре 1941. Решающая фаза Московской битвы, осуществление плана контрнаступления.

Московская битва как сложный комплекс различных по характеру боёв и операций, длившихся непрерывно в течение 1941 - 1942 годов. Соотношение сил к началу наступления фашистских войск на Москву. Оперативно-стратегическое значение и важность битвы.