Возможность постоянного контроля - средовый предиктор импрессинга в цифровом взаимодействии подростков и юношей с родителями. Рассмотрение психики человека как природно-культурного явления - основа изучения ситуаций эмоциональной уязвимости личности.

Концепции представителей постиндустриализма Д. Белла, Друкера, Г Гэлбрейта, Э. Тоффлера о роли технологий в обеспечении качества жизни как детерминантов всех процессов, протекающих в обществе, идеи членов Римского клуба, создавших модели качества жизни.

Старение: определение возрастных границ, общественный дискурс и эйджизм. Различные теоретические подходы к процессу социализации и формированию идентичности. Цифровая социализация людей старшего возраста: барьеры, мотивации. Методы сбора и анализа данных.

Комплексный анализ особенностей вторичной социализации и ресоциализации индивидов. Овладение компьютерными технологиями в условиях цифровизации общества - принципиально важно не только для молодых, но и для россиян старше трудоспособного возраста.

Выявление качественных и количественных характеристик образовательных потребностей инвалидов города Москвы. Оценка целесообразности получения инвалидами высшего образования. Приоритеты направлений получения образования и научной деятельности инвалидов.

Проблема інституту соціального партнерства. Переформатування соціального підприємництва в бік активного застосування можливостей інформаційного суспільства. Аналіз цифрового соціального підприємництва в контексті новітніх тенденцій діджиталізації.

Анализ стадии цифровизации, которая определяется созданием информационно-аналитических платформ, представляющих собой социотехнический феномен с развитыми алгоритмами оценки цифровых следов пользователей. Исследование изменений диалога власти и общества.

Влияние форсированной цифровизации на трансформацию политических институтов и современных общественных коммуникаций. Воздействие цифровых технологий на массовое сознание. Государственный суверенитет и национальная безопасность в условиях цифровизации.

Цифровизация - это внедрение цифровых технологий в разные сферы жизни. Она несет в себе глобальное переосмысление подхода к любой сфере деятельности, повышение эффективности работы и автоматизации различных процессов. В её основе лежит аналитика данных.

Анализ состояния современного общества постмодерна в ситуации цифровой девиантизации социума. Необходимость и пути разработки интегрированного социально-технологического знания в предметном поле цифровой девиантологии, а также цифровой криминологии.

Анализ литературы, статистических данных и результатов исследований по вопросам внедрения цифровых технологий. Выводы о том, что счастье человека мало зависит от уровня цифровизации, но цифровые технологии могут помочь человеку стать счастливее.

Осмислення феномена соціального контролю в контексті глобальних цифрових трансформацій. Специфіка сучасних видів стеження, забезпечуваних цифровими медіа. Вплив інтелектуальних технологій на суспільний розвиток. Дисциплінарна модель управління.

Сутність цифрових методів як засобу опанування евристичних можливостей великих даних в соціологічному аналізі інформації, що міститься в них. Цифрові методи як різновиди аналітики великих даних. Питання їхнього застосування в соціологічних дослідженнях.

Цифровое кочевничество как один из новых трендов современного сетевого общества, анализ особенностей. Общая характеристика результатов исследования идентификации томскими студентами образа цифрового кочевника/номада. Сущность понятия "цифровой номад".

Проведение исследования актуальных проблем цифрового неравенства и цифровой дискриминации, которые связаны с внедрением инновационных цифровых технологий. Статистика цифровых навыков россиян. Характеристика целей россиян использования интернета.

Особенности формирования цифрового общества в России, исследованы социальные реалии потребительских практик в контексте цифровизации. Основными методами исследования являлись онлайн-опрос и участие в фокус-группах студенческой молодежи г. Саратова.

В статье дан подробный анализ IV Международной конференции "Цифровое общество как культурно-исторический контекст развития человека" которая состоялась 17 февраля 2022 г. Исследования приоритетных векторов и законов развития человека в цифровом обществе.

Роль гуманитарного образования в контексте технологических и социокультурных изменений. Анализ тенденций складывающегося в современном мире цифрового общества. Возможности и угрозы, возникающие в связи с переходом человечества и России к данному обществу.

"Технологическая сингулярность" - понятие, изобретенное в 1983 году математиком и и футурологом Верноном Винджем и популяризированное крупнейшим идеологом Google Рэймондом Курцвейлом. Искусственный интеллект и человек в горизонте сингулярности.

Искусственный интеллект - обучаемая вычислительная структура, которая отличается способностью мыслить в узкой специализации. Цифровые технологии - процесс, видоизменяющий коммуникации и взаимодействия между субъектами социально-экономической системы.

Проблемы, связанные с переходом к новому технологическому укладу. Прогноз развития современного российского общества. Роль цифровых технологий в модернизации системы социального регулирования. Пересмотр устоявшихся подходов к юридическому образованию.

Анализ порожденных цифровой эрой, тенденций, свидетельствующих об изменении современного человека. Цифровые трансформации социальной онтологии. Рассмотрение антропологических трансформаций, вызывающих необходимость обретения "цифровых навыков".

Дослідження особливостей соціальної роботи в Україні. Використання клієнтоцентрованих підходів у професійній діяльності. Апробація техніки цілепокладання у рамках структурованих інтервенцій для клієнтів, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Основні теорії розвитку індивідуальності. Дослідження зв’язків і взаємозалежностей між особистістю та суспільством. Використання принципів синергетики для пізнання соціального середовища. Аналіз впливу оточення на формування цілісності особистості.

Соціальне прогнозування як напрям у соціологічному дослідженні. Інтеграція та диференціація цілісності якісних методів дослідження майбутнього у метаобразах випереджального відображення прогнозування, стратегічного аналізу та сценарного планування.

Важливість виокремлення цільової компоненти соціально-комунікаційної діяльності (СКД) на різних рівнях. Чинники виникнення протиріч у ході визначення цілей СКД. Превалювання функціонального підходу до розкриття цільової компоненти СКД в суспільстві.

Каузально-емпірична типологія субкультур. Культура як цілісний функціональний технологічний комплекс процесуальних і результативних тенденцій суспільно-історичної практики. Процес диференціації культурних практик колективних суб’єктів суспільного життя.

Розгляд проблеми етнічної ідентичності як процес і результат соціокультурного конструювання реальності за допомогою інтерсуб’єктивних значень, як інтерпретативної схема якостей суб’єкту, співвіднесених з образом "етносу". Соціальні можливості людини.

Уявлення людей про важливі для них речі. Поняття "цінність", "добро", "щастя". Цінність в соціальній або індивідуальній свідомості. Цінність як настанова тієї чи іншої історичної епохи. Співвідношення етнічних та універсальних загальнолюдських цінностей.

Важливість аналізу ціннісного складника соціальної ідентичності, що має виключний вплив на процес соціальної взаємодії та порозуміння. Визначення актуальності соціальної ідентичності та значущості у структурі особистісної ідентичності та "Я-концепції".