Рассмотрение основных теоретико-методологических подходов к исследованию социального протеста и протестного поведения в зарубежной социологии и политологии. Тенденции в развитии методологии исследования факторов, детерминирующих протестное поведение.

Социологический анализ студенчества как социальной группы. Анализ молодежных проблем и их классификация: индивидуальные и общесоциологические проблемы. Исследование взаимоотношений учащихся, формирование студенческих субкультур и их духовных ценностей.

Определение направлений взаимодействий молодежи с обществом, определяющих как роль молодежи в современном мире, так и представление молодежи о самой себе. Исследование представлений молодежи, как социального субъекта, о современном научном сообществе.

Изучение законов формирования и траектории развития социальной политики государства сквозь призму институционального и инструментального подходов. Анализ механизмов функционирования социальных институтов и процессов формирования этнической идентичности.

Классификация молодежных объединений. Основные характеристики феномена субкультуры. Изучение молодежных движений в Российской Федерации в постреформенный период культурной трансформации. Сущность социализации молодого поколения в составе малых групп.

Обоснование актуальности проблем теоретико-методологического анализа понятия "ксенофобия" для правового регулирования межэтнических отношений. Исследование причин роста ксенофобии в России. Проявления ксенофобии в результатах социологического опроса.

Анализ различных подходов к определению здоровья и социального здоровья в современной социологической науке. Характеристика компонентов социального здоровья и определение факторов его формирования. Социальная адаптация как основа социального здоровья.

Смысл как категория в социологии. Возможности, ограничения объединения фрейм-анализа Гофмана и теории социальных событий Филиппова. Программа эмпирического исследования контекстуального включения молодёжи в событие создания Национальной гвардии в России.

Вивчення основних функцій масової комунікації та специфіки взаємодії на різних рівнях комунікативних відносин. Виявлення плюсів і мінусів комунікаційних технік. Визначення рамок функціоналу застосування стрімінг-технологій в медіакомунікативних практиках.

Розробка альтернативних механізмів соціальної політики в світі й Україні. Обґрунтування доцільності впровадження безумовного базового доходу. Визначення гарантованого мінімуму грошового забезпечення людей похилого віку. Подолання нерівності та бідності.

Розгляд трудоголізму як найважливішої проблеми сучасного суспільства, в якому невпинне зростання загальної професійної конкуренції і загальне збільшення вимог до сучасних фахівців провокують жорстоку боротьбу за робочі місця і професійне зростання.

Реалізація в інтеркомунікаційному просторі елементів ментальності етносу як цінності соціального значення. Реалізація просвітницько-педагогічних методів у формуванні смислової сфери особистості для досягнення належного рівня особистісної комунікації.

Зміст поняття теоретико-методологічного потенціалу наукової концепції в теоретичній соціології. Статус концепції комунікативної раціональності Ю. Габермаса в соціальному пізнанні. Пізнавальні переваги та обмеженість концепції раціональності Габермаса.

Аналіз особливості оцінки масштабів бідності в рамках об’єктивного підходу за монетарними та немонетарними критеріями. Доцільність використання конкретних критеріїв до вимірювання бідності при оцінюванні ефективності національної соціальної політики.

Розробка підходів для дослідження соціальних явищ в різних сферах суспільного життя. Теоретико-методологічні особливості соціологічного дослідження трансформаційних процесів. Аналіз критеріїв ідентифікації соціальних акторів (агентів) трансформації.

Розглянуто онтологічний, гносеологічний, праксеологічний і аксіологічний аспекти патріотизму суспільства, визначення його сутності та структурних рівнів. Аналіз змісту релігійного, державного, особистісного та громадського елементів патріотизму.

Визначено, що процес формування лідерської компетенції у студентів має відбуватися протягом всього періоду навчання та бути системним і цілеспрямованим. Виокремлено складові, які забезпечують процес її розвитку - мотиваційні, емоційно-вольові та ділові.

Формування теоретичних і методологічних підходів до вивчення просторової організації сучасного постсоціалістичного міста. Комплексний підхід до аналізу соціально-просторової структури та напрямки просторової реструктуризації постсоціалістичного міста.

Розробка теоретико-методологічних підходів до вивчення просторової організації сучасного постсоціалістичного міста. Моделі міської структури соціалістичного часу та вивчення світового досвіду. Прогнози щодо тенденцій подальших змін розвитку міст України.

Аналіз ролі публічної політики та розробка нових сучасних методологічних підходів, концепцій у сфері охорони здоров'я. Шляхи розв'язання медичних проблем, які можуть бути дієвими та ефективними інструментами реформування системи охорони здоров'я.

Оцінка пристосування мігрантів до міського середовища. Переваги застосовування методів аналізу наративів, статистичного, а також роботи з експертами для аналізу зібраної інформації. Дослідження міської культури сільської молоді у пострадянському місті.

Опис соціокомунікаційного простору культури на етапі освоєння інформаційних технологій у функціональному зрізі як складника системи комунікацій. Структурний підхід до вивчення комунікаційного простору. Соціокомунікаційні особливості сучасного суспільства.

Розгляд поняття етнонаціональних і регіональних утворень і їх відносин в контексті поліетнічного соціуму. Сутність і значення теорії етнонаціональних і регіональних утворень в контексті різних підходів з використанням принципів тріалектики і синергетики.

Моніторинг соціальної згуртованості та стійкості у сучасних реаліях України на прикладі Запорізької області. Аналіз викликів та загроз, оцінка сильних сторін і потенціалу консолідації суспільства. Тенденції регіонального розвитку в сучасних умовах.

Тенденції посилення значимості групової ідентичності в соціальному житті на загальному фоні глобалізаційних змін у житті людства. Проблеми конструювання цивілізаційної ідентичності у сучасних українських реаліях, на прикладі населення Львівської області.

Поєднання самоврядних засад розвитку освітньої мережі зі специфічними формами мережного управління з боку органів державної влади. Принципова характеристика упровадження мережних форм управління; народження ініціатив, розвиток яких може її змінювати.

Соціально-філософські проблеми аналізу взаємовідносин людини та суспільства, розвиток терміна "девіація". Біопсихологічні теорії девіації та соціокультурний підхід до її дослідження в концепції "аномії". Теорія "Порядок з хаосу – хаос із порядку".

Соціологія, як наука яка вивчає людину в його співвіднесенні з культурою і суспільством, наука про цінності людини та суспільства. Розробка теоретичних проблем аксіології. Цінності – цілі і засоби їх досягнення, що виконують роль фундаментальних норм.

Визначення поняття і сутнісних характеристик соціальної безпеки. Аналіз теоретико-методологічних основ її дослідження. Класифікація та деталізація загроз соціальній сфері за ознакою спрямованості. Розгляд ключових пріоритетів соціальних інтересів України.

Аналіз концептуалізації прикордоння крізь призму ключових підходів міждисциплінарного конструювання відповідного поняття в умовах соціокультурних реалій сьогодення. Особливості даного феномену в часовому, геополітичному та геокультурному вимірах.