Методологія соціогуманітаристики в підготовці фахівців інформаційної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського університету імені Бориса Грінченка

Методологія соцюгумаштаристики в підготовці фахівців інформаційної сфери

Григоревська Олена Вікторівна, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник, професор кафедри інформаційних комунікацій

Копанєва Вікторія Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри інформаційних комунікацій

Комплексний аналіз соціуму в умовах цифрової трансформації та інтенсифікація робіт у сфері гуманітаристики спонукають до визначення новітніх теоретико-методологічних підходів у гуманітарних дослідженнях.

Відбувається стрімке зростання обсягів цифрових ресурсів та урізноманітнення форм їх представлення. Поширюється рух за відкритий доступ до наукових знань, з'являються нові моделі розповсюдження публікацій. Розвиваються когнітивні підходи до зменшення інформаційної ентропії в процесі наукових комунікацій, які орієнтуються на перехід від формалізованого передавання даних до сприяння в отриманні користувачем нових знань. Розробляються нові форми представлення інформаційно-аналітичних продуктів, створюються системи оцінювання наукової інформації та дослідницької діяльності. Для фахівців інформаційної сфери нової генерації обов'язковою умовою успішної діяльності стає оволодіння навичками організації, проведення та підтримки наукових досліджень в умовах цифрових трансформацій, засвоєння методик та вироблення методології як галузевих, так і міждисциплінарних досліджень.

Методологія - це вчення про організацію теоретичної та практичної діяльності людини. Стосовно відношенню до різних видів людської діяльності поняття «методологія» розглядається у двох основних аспектах - теоретичному і практичному. У першому з них методологія розуміється як теорія методів дослідження, філософське вчення про методи пізнання та способи перетворення дійсності. У рамках практичного аспекту методологія розглядається як сукупність систематизованих прийомів і способів організації діяльності, що застосовуються в якій-небудь сфері наукового або практичного знання. Організувати діяльність означає впорядкувати її в цілісну систему з чітко визначеними характеристиками, логічною структурою і процесом її реалізації. Наявність цих аспектів - свідчення дуалізму методології наукового дослідження, необхідності її розгляду як у теоретичному плані, так і в практичній площині.

При проведенні дослідження методологія має забезпечити насамперед установлення ключового конструкта (концепції, підходу), що виступатиме стрижнем, який має забезпечити досягнення поставленої мети. Основою методологічного базису сучасних соціогуманітарних досліджень слід вважати ядро шостого технологічного укладу, який ґрунтується на синергетичному об'єднані нано-, біо-, інформаційних, когнітивних і соціальних технологій. При розробленні соціогуманітарних проблем основну увагу приділяють економічним, освітнім, управлінським, правовим та іншим аспектам. У цьому проявляється трансгуманістичний характер конвергенцій. Такий підхід є якісно новою формою міждисциплінарних наукових досліджень, який визначатиме подальший розвиток науки і технологій. Інформаційні технології мають забезпечити накопичення, зберігання й опрацьовування великих масивів інформації, моделювання нано-, біоструктур, систем і процесів тощо, отже і майбутні фахівці інформаційної сфери мають володіти відповідними навичками синергетичного підходу до моделювання дослідницьких та практико-орієнтованих процесів.

Ознайомлення з новим поглядом на методологію сучасних соціогуманітарних досліджень для магістрів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» [1] відбувається в межах оновленої у 2022 р. навчальної дисципліни «Методологія бібліотекознавства, архівознавства та інформаційної діяльності» (розробник - О. В. Григоревська). З відкриттям у Київському університеті імені Бориса Грінченка у 2023 р. нової магістерської міждисциплінарної освітньо-наукової програми 035/029.00.02 «Біографістика і текстологія» [2], що реалізується Факультетом української філології, культури і мистецтва, відповідні знання та вміння опановуються здобувачам у межах навчальної дисципліни «Інформологічні теорії і концепції» (розробники - В. О. Копанєва, О. В. Григоревська, І. І. Стамбол). Дисципліна «Інформологічні теорії і концепції» спрямована на формування у здобувачів інтегральної компетентності, що полягає у здатності розв'язувати складні задачі та проблеми в галузі біографістики і текстології під час професійної діяльності або навчання, що передбачає проведення досліджень, здійснення інновацій, залучення знань з інформаційної, бібліотечної, архівної справи, лінгвістики, літературознавства. Окрім іншого, дисципліна сприяє формуванню у студентів загальних і спеціальних компетентностей, зокрема здатності до пошуку, опрацювання й аналізу інформації з різних джерел; вміння забезпечувати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, розповсюдження та надання в користування інформації й знань у будь-яких форматах.

Участь інформаційних установ (бібліотек, архівів, музеїв, інформаційних центрів) у розбудові цифрових гуманітарних наук доцільно зосередити на формуванні інформаційних систем соціогуманітарної спрямованості з цифровим представленням об'єктів і можливістю їх комп'ютерного з аналізу та на підготовці фахівців нової генерації, які поряд з традиційними гуманітарними дисциплінами опановуватимуть методи й інструментарій інфометричних досліджень і виявлятимуть у цифрових ресурсах нові знання. цифровий гуманітаристика інформаційний

Література

1. Освітньо-професійна програма 029.00.02 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» другого (магістерського) рівня вищої освіти (2022). Київський університет імені Бориса Грінченка.

2. Міждисциплінарна освітньо-наукова програма 035/029.00.02 «Біографістика і текстологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти (2023). Київський університет імені Бориса Грінченка.

Размещено на Allbest.ru