Эмпирическое истолкование теоретических понятий в качестве переменных в матрице данных (их концептуализация) и перевод на язык наблюдаемых признаков (измерение). Стадии работы по их уточнению. Поиск конкретных индикаторов для теоретических понятий.

Рассмотрение гипотезы о персистирующем характере японской роли, которая теоретическими корнями уходит в культурную антропологию и в социолингвистику. Сензитивность японцев не только к собственной социальной роли, но и к социальному ранжированию.

Различные подходы к социализации. Процессы интеграции и адаптации врожденных и приобретенных особенностей поведения к социокультурной среде через усвоение актуальных норм, ценностей, ролевой модели, профессиональной, личностной и социальной реализации.

Произведение концептуализации проблематики патриотизма в социальной философии. Философская позиция Гегеля, рассматривавшего патриотизм в качестве формы самосознания национального духа. Постановка вопроса о национальной идее и патриотическом сознании.

Исследование публичных электронных услуг с междисциплинарной точки зрения, их концептуализация Разработка новой интерпретации и толкования аспекта публичности электронных услуг в контексте реализации и развития проектов электронного правительства в РФ.

Социально-исторический концепт развития как основополагающая категория исторического познания. Изменение связей между временами эпохи глобализации ее антипода в лице деглобализации. Значимость пространственного подхода к анализу социальной реальности.

Основные технологические способы сдерживания или регуляции социальных отклонений. Содержание и значение концептуализации социального контроля как научной категории в социологических теориях конца ХІХ – начала ХХ столетий. Роль власти в данный период.

Понятие, сущность и критерии определения социальных проблем – социальных условий, ситуаций или явлений, несовместимых с ценностями значимого количества людей, соглашающихся с тем, что необходимы действия, ведущие к изменению. Теория ценностного конфликта.

Феномен "Popular Science" в контексте современных теорий коммуникации науки, медиа и общества. Модель научной коммуникации М. Букки, состоящая из модели дефицита, модели диалога и модели участия в производстве и распространении научного знания.

Підвищення якості життя та благополуччя українців. Дослідження взаємодія між індивідами та суспільством. З’ясування природи соціальної когезії, її контенту й особливостей функціонування у різноманітних політичних, культурних і філософських контекстах.

Аналіз поглядів зарубіжних медіологів щодо процесу медіатизації, його властивостей, ролі у сучасному соціумі, взаємозв’язку медіатизації культури та суспільства з технологічними зрушеннями. Медійність - одна із ознак модернізації соціокультурного простру.

Аксіологічний зміст, сутність та структуру християнської теології у її взаємозв’язку з політологією і державним управлінням. Ціннісні аспекти християнської соціальної думки у площині політики і суспільствознавства. Християнська теологія як наука.

Розкриття основних характеристик стратегій життя. Трактування життєвих стратегій дослідників, які належать до різних історичних періодів та наукових шкіл, що дало можливість більш глибоко проаналізувати концептуалізацію поняття життєві стратегії.

Акціонізм як радикальний прояв політичного мистецтва, гібрид соціальної та мистецької дії, що існує в просторі політичного. Дослідження кореляції активістського мистецтва та соціального простору. Аналіз розуміння основних причин формування акціонізму.

Основні етапи розвитку соціологічних досліджень процесів соціалізації молоді з позицій ґенези їхніх методологічних та методичних засад. Аналіз меж вікових параметрів юнацтва крізь призму соціалізаційних процесів у різних сферах її життєдіяльності.

Обґрунтування концептуальної моделі оновлення системи соціального діалогу в Україні відповідно до вимог євроінтеграції, можливостей залучення мережево-цифрових технологій для подолання негативних наслідків війни, забезпечення стійкості сфери праці.

Дослідження джерел, форм, методів фінансового забезпечення соціального захисту молодих громадян (юнаків, дівчат). Виокремлення підстав для його здійснення. Визначення концептуального бачення фінансового забезпечення соціального захисту молоді в Україні.

Дослідження основ концептуального моделювання соціальної реальності, репрезентованих в інтелектуальних Античності та Середньовіччя. Особливості та підходи до вивчення соціоінженерних практик конструювання соціокультурного простору засобами комунікації.

Сутність мультикультуралізму як неконфліктного співіснування в одному життєвому просторі різнорідних культурних груп. Аналіз способів запобігання культурних та етнічних конфліктів. Пошук шляху стабілізації політичної та соціальної ситуації в Європі.

Огляд наукової літератури щодо сутності, характерних рис і функцій теорій змов у сучасному суспільстві. Формування вигідної громадської думки і спонукання до конструктивної чи деструктивної поведінки у відповідності з інтересами і цілями суб’єктів впливу.

Систематизація основних соціологічних теорій емоцій. Розробка багаторівневої концепції управління емоціями. Визначення функцій і механізмів управління емоціями, факторів впливу на емоції макро-, мезо- та мікрорівнів. Аналіз принципів управління емоціями.

Визначення місця та ролі індивіда в економіці. Основні елементи системи продуктивних сил і суб'єктів економічних відносин. Дослідження мотивів поведінки та соціальної сутності людини. Досягнення суспільних цілей через реалізацію індивідуальних інтересів.

Виділення парадигмальних підходів до аналізу міграційних процесів в умовах транзитивності сучасного соціуму. Аналіз міждисциплінарного комплексного підходу, в межах якого було синтезовано методологічні підходи до дослідження міграційних процесів.

Аналіз природи виникнення, динаміки розвитку та розробка відповідних методів, заходів, інструментів та технологій протидії міжнаціональним конфліктам в Україні. Ефективність механізмів вироблення державної політики протидії міжнаціональним конфліктам.

Проблемы социально-культурного развития. Базовые задачи инфраструктуры культурного комплекса. Разработка концептуальной модели базовых задач культурной инфраструктуры для дальнейшего исследования с помощью комплексного имитационного моделирования.

Анализ основных направлений политики западноевропейских государств в рамках разрешения вопросов о предоставлении убежища. Суть современной государственной миграционной политики на уровне отдельной страны. Ее международные и национальные аспекты.

Принципы, лежащие в основе оптимального регулирования миграционных процессов. Характеристики системы миграционной политики, свойственной развитым государствам. Вопросы, касающиеся регулирования взаимоотношений между мигрантами и принимающим сообществом.

Определение и история появления термина "информационное общество" в социологической науке, его базовые черты. Направления реализации концепций и программ по переходу к информационному обществу. Концепция государственной информационной политики России.

Специфика исследований принципов формирования повестки дня, конструирования социальных проблем. Мнения исследователей социальных проблем на этапах становления коммуникативистики. Рассматриваются особенности понимания термина "социальная проблема".

Первая попытка формализовать описание экологических процессов, принятая в 1971 г. американским исследователем Дж. Форрестером. Стратегия выживания или "Человечество у поворотного пункта". Доклад Я. Тинбергена "Пересмотр международного порядка".