Глобальні кризи в контексті пандемії

Ostapiak V. І.,

Candidate of Political Science, Associate Professor Department of Public Administration and Management, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

The system of establishing interstate relations, international relations and public administration systems, which is influenced by a number of factors in the context of recent events, is considered. Therefore, in our opinion, this issue is relevant and needs consideration and analysis. The world in 2020 faced a new and at the same time well forgotten danger, namely the danger of spreading dangerous viruses, which in turn affect the development of mankind. However, threats of the spread of dangerous viruses also affect the emergence of crises, such as financial crises, political crises, and may create threats of conflict, both regionally and globally. Thus, the crisis and the rapid economic downturn can lead to further irreversible processes, which are difficult to predict and analyze in the international relations system. External factors that are not related to the direct impact of a person or a group of people are the cause of this type of crisis.

Keywords: crisis, conflict, globalization, integration, civilization, pandemic.

У життя сучасного світу знову повертаються доволі старі та забуті, проте достатньо небезпечні виклики. Звичайно, що основним з таких та актуальним у сьогоденні і в контексті останніх подій є пандемія COVID-19, котра офіційно визнана ВООЗ та несе значну загрозу людству.

«Всього з початку 2020 року надійшло 260 повідомлень про підозру на COVID-19. У світі зареєстровано 218 815 випадків захворювання COVID-19, з них 84 114 осіб одужали; за межами Китаю зафіксовано 137 677 випадків. На території Європейського регіону зареєстровано 85 493 випадки захворювання COVlD-19 (Італія 35 533, Іспанія 13 716, Франція 9 134, Німеччина 7 156, Швейцарія 3 010, Великобританія 2 630, Нідерланди 2 051, Бельгія 1 486, Австрія 1 471, Швеція 1 279, Норвегія 1 169, Данія 1 044, Португалія 642, Чехія 522, Ізраїль 427, Греція 418, Фінляндія 359, Ірландія 292, Польща 287, Словенія 286, Естонія 258, Ісландія 250, Румунія 233, Люксембург 210, Туреччина 191, Російська Федерація 147, СанМарино 109, Словаччина 105, Сербія 94, Болгарія 92, Вірменія 84, Хорватія 81, Латвія 71, Албанія 59, Угорщина 58, Кіпр 58, Мальта 48, Андорра 39, Білорусь 36, Боснія і Герцеговина 36, Республіка Молдова 36, Казахстан 35, Північна Македонія 35, Грузія 34, Азербайджан 28, Литва 26, Ліхтенштейн 25, Україна 19, Узбекистан 16, Монако 9, Чорногорія 2, Святий Престол 1) та 4070 летальних випадків (загалом 8810 закінчились смертю). 16 березня ВООЗ, Міжнародна федерація Червоного Хреста (IFRC) і ЮНІСЕФ спільно випустили Керівництво щодо плану дій з повідомленням про ризик і залучення громадськості (RCCE) для COVID-19 Risk Communication and Community Engagement (RCCE) Action Plan Guidance COVlD-19 Preparedness and Response» [1].

Одразу ж згадується одкровення Івана Богослова з книги «Нового завіту» про «Чотирьох вершників Апокаліпсису», їх було описано, як: чума (пандемія), війна, голод, мор (смерть). Проте ця інтерпретація всього-навсього віддзеркалення тих загроз, котрі в наш буремний час є загрозами глобального рівня. Тобто загрози, які впливають на розвиток системи міжнародних відносин, зокрема на ресурси (трудові, фінансові, матеріальні) та етичні (моральні) маркери. Зрозуміло, що сучасний перелік загроз та становлення глобальної безпеки потребують детального розгляду, і в цьому контексті глобальні кризи та їх подолання потребує детального аналізу.

Передусім варто зазначити, що на міждержавні зв'язки, міжнародні відносини та систему державного управління впливає низка факторів і в контексті останніх подій, а саме пандемії, варто детально проаналізувати ці рефлексії. Звісно ж пандемія явище неординарне та таке, що завдає загроз життю населення країн, зокрема країн з невисоким рівнем розвитку. Тому ця проблематика, на нашу думку, є актуальною та потребує розгляду і аналізу.

Світ в 2020 році стикнувся з новою і водночас добре забутою небезпекою, а саме небезпекою поширення небезпечних вірусів, котрі в свою чергу впливають на розвиток людства. Проте загрози поширення небезпечних вірусів також впливають і на формування криз, зокрема кризи фінансової, кризи політичної та можуть формувати загрози виникнення конфліктів як регіонального, так і глобального масштабів. Відповідно виробляються механізми запобігання та поширення різного типу пандемій, як зазначає група дослідників «Державного центру інноваційних біотехнологій»: «Для спостереження за епідеміями, у т.ч. грипом, створено світові центри в Атланті (США), Лондоні (Велика Британія), Мельбурні (Австралія) та найновітніший у Токіо (Японія). Крім них, за антигенною мінливістю вірусу грипу спостерігають учені міжнародних і регіональних центрів грипу, національних лабораторій у понад 110 країнах світу. Щороку ВООЗ прогнозує за їхніми даними вірогідні збудники майбутньої епідемії грипу та дає рекомендації щодо оновлення складу вакцин для профілактики грипу. У 1948 р. організовано Центр контролю за хворобами (CDC) у м. Атланті (США). Метою його створення було постійне спостереження за рівнем захворюваності на грип у світі. Один зі світових центрів ВООЗ з епіднагляду за грипом створено в 1948 р. у Лондоні. Це пов'язано, з одного боку, з виділенням там в 1933 р. вірусу грипу людини, а з іншого, з подальшим інтересом до грипу як захворювання, виготовленням перших вакцин для профілактики грипу в 1945 р. і переконанням, що дрейф генів потребує регулярного перегляду складу вакцини. Сьогодні ця установа є однією з п'яти міжнародних центрів ВООЗ з контролю та вивчення грипу, які разом зі 118 національними центрами грипу в різних країнах світу становлять Глобальну мережу з епіднагляду за гри пом та гострими респіраторними інфекціями (ГРІ). Метою створення центрів спостереження за грипом залишається раннє виявлення появи в людській популяції підтипів вірусів грипу, здатних спричинити пандемії, такі як пташині ЮШ-віруси (Гонконг, 1999 і 2003 рр.) і особливо високопатогенний вірус H5N1, котрий дотепер спричинює панзоотії та випадки інфікування людей у країнах Африки, Азії та Європи з 1997 р. Іншим аспектом діяльності центрів є моніторинг антигенних і генетичних змін респіраторних вірусів, виявлення нових антигенних (дрейф) варіантів та допомога ВООЗ у розробці рекомендацій щодо найбільш ймовірних композицій вакцин для профілактики грипу. У США віруси грипу ідентифікуються місцевими лабораторіями органів охорони здоров'я чи лабораторіями окремих штатів. Тут діє дуже розвинена національна система нагляду за грипом, яка охоплює всю країну. Регулярні повідомлення про роботу цієї системи публікуються в щотижневому бюлетені «Morbidity and Mortality Weekly reports» Центру контролю за захворюваністю в Атланті (CDC)» [2].

Отже, криза та стрімке падіння економіки може призводити до подальших незворотних процесів, котрі в системі міжнародних відносин доволі важко прогнозувати та аналізувати. Адже чинником виникнення такого типу криз виступають зовнішні фактори, котрі не були по'вязані із прямим впливом людини чи групи людей. Тобто вірусна інфекція, що несе загрозу для людини, також несе загрозу для групи людей, відтак впливає на певний регіон поширення та за принципом «доміно» має властивість руйнувати економічну ієрархію, політичні системи через стимулювання кризових чинників.

Відповідно, мета цієї статті полягає в аналізі та розгляді питання поширення «коронавірусу

СОУГО-19» не тільки як чинника кризи, а як каталізатора цих процесів. Питання вірусології нас не цікавить, проте цікавить питання впливу пандемії на економіку, політику, культурне життя, а від так і того впливу, який зазнає система міжнародних відносин, рефлексуючи на поширення СОУГО-19. Автору ж цікавим видається звернути увагу на ті джерела, котрі відображають політичні заходи, спрямовані на подолання СОУГО-19. Адже політичне рішення може бути вдалим і стримати загрозу, чи невдалим та завдати непоправних збитків як економіці, так і життю, здоров'ю населення.

Аналізуючи праці дослідників, ми можемо зазначити, що доволі значний внесок саме істориків в оцінку тих процесів, котрі ми називаємо пандеміями, адже в історичному контексті було доволі чітко описано те, як чума, холера та вірус грипу «Іспанки» вплинули на чисельність населення, спад економіки, зміну ціннісних пріоритетів людства. Зрозуміло, що не тільки історики, але і медики займаються цією проблематикою, але в «медичному контексті». З іншого боку сучасні економісти, економічні аналітики в режимі «реального часу» досліджують та аналізують рефлексування світових ринків на поширення СОУГО-19.

Викладка основного матеріалу. Розглядаючи проблему поширення СОУГО-19, варто зазначити, що ця пандеміє вже впливає на систему міжнародних відносин та показує слабкість сучасного світу перед вірусом, що по суті є мікроорганізмом здатним, якщо не винищити, то доволі відчутно зашкодити людству. Криза в цьому контексті це процес, спровокований не СОУШ-19, а діями чи бездіяльністю міжнародної спільноти та неспроможністю протистояти та запобігати такого типу загрозам.

Проте людство неодноразово стикалося із пандеміями, а в історичному контексті варто передусім згадати:

- «Чуму Юстиніана» в акваторії Середземного моря, котра в 541 574 рр. за приблизними оцінками винищила більше 50 млн. людей [3];

- так звана «Чорна смерть» також за всіма ознаками чума, котра в Євразії винищила більше 60 млн. людей (тут варто зазначити, що чума періодично спалахувала та нищила людські життя з перманентною циклічністю) [4];

- пандемія холери відбувалася за різними підрахунками більше 7 разів з 1817 року, і під час таких спалахів гинуло за різними оцінками до 200 000 людей, «станом на 2017 рік хвороба спричинює до 2,9 млн випадків щорічно, гине до 95 тисяч людей» [5];

- значною пандемією чуми варто вважати «Портову чуму», котра на початку ХХ ст. забрала життя майже 20 млн. людей [6];

- від тифу під час Першої світової війни померло близько 3,5 млн. людей [7];

- «Іспанський грип», котрий після Першої світової війни винищив більше 50 млн. людей [8];

- «Чорна віспа» в ХХ ст. знищила більше 400 млн. осіб [9];

СНІД, котрий було ідентифіковано в 1983 вбив 25 млн. осіб [10].

Звичайно, є безліч інших не менш небезпечних інфекцій, котрі становлять загрозу для людства, проте ми обмежилися найбільш відомими випадками, для того щоб зрозуміти, що людство перебуває в постійній боротьбі та з певною періодичністю бориться з різними видами пандемій.

Розглядаючи сучасну пандемію COVID-19, ми спостерігаємо однаковий алгоритм дій більшості країн, зокрема до заходів запобігання поширення інфекції можемо віднести: по перше, закриття кордонів; по друге, введення надзвичайного стану в окремих регіонах країни чи в цілих країнах; по-третє, обмеження пересування населення та припинення внутрішнього сполучення; по четверте, ізоляція хворих до моменту повного одужання.

Постає питання іншого плану, як такі заходи можуть вплинути на економіку, якщо обмежено пересування населення, що безпосередньо впливає на динаміку підприємницької діяльності. Тут ми можемо спостерігати такий ефект, коли економіка стрімко переходить у стан рецесії, що в свою чергу впливає і на політичні імперативи.

«Обмеження щодо переміщення людей, товарів та послуг та стримувальні заходи, такі як закриття фабрик, різко скоротили виробничий та внутрішній попит у Китаї. Зростає вплив вірусу на решту світу через обмеження ділових поїздок та туризму, ланцюгів поставок, товарів тощо». [11] Як бачимо, «Організація економічного співробітництва та розвитку» погіршила прогноз росту ВВП на 2020 рік через поширення коронавірусу.

Також варто зазначити, що глобальна економіка перебуває в доволі скрутному становищі, як зазначає ВВС: «Падіння на фондових ринках сталося після того, як через конфлікт між Росією та Саудівською Аравією ціни на нафту впали на 20%. Це вразило ринки, які вже зачепив страх перед впливом коронавірусу. Аналітики назвали цей день «чорним понеділком», а реакцію ринку «абсолютною різаниною» [12]. Відповідно неспроможність головних нафтових гравців домовитися про зниження видобутку вуглеводів призвело до загострення кризових процесів. Йдеться передусім про економічну війну глобального масштабу, коли сторони-конкуренти борються за ринки збуту.

«Ціна на нафту впала приблизно на 30% до 31,14 долара в понеділок. Це було найбільше падіння протягом дня з початку першої війни в Перській затоці у 1991 році. Під кінець торгів ціна на нафту трохи поповзла вгору і падіння врешті-решт склало 20%. «Це показує рівень нервовості на ринку, якого я не бачив давно», зазначає Джастін Уркварт-Стюарт, співзасновник Seven Investment Management. Раніше в понеділок азійські фондові ринки також різко впали: японський індекс Nikkei 225 знизився на 5%, а австралійський ASX 200 знизився на 7,3% це було найбільше щоденне падіння з 2008 року. У Китаї індекс Shanghai Composite впав на 3%, а у Гонконзі індекс Hang Seng зменшився на 4,2%. Окрім падіння ціни на нафту, азійські інвестори також відреагували на різке падіння китайського експорту, і цифри, які показують, що японська економіка скорочується швидшими темпами, ніж очікувалося» [12].

Тобто в процесі поширення COVID-19 найбільших фінансових збитків зазнає КНР та загалом глобальна економіка, котра продовжує падіння. Проте фінансових втрат також зазнають менш стійкі економіки, зокрема українська, котра великою мірою залежить від інвесторів та кредиторів «Західного світу». Відповідно ми перебуваємо в Україні та й у світі загалом за крок від наступної фінансової кризи, на зразок тої, котра була у 2008 році.

Окрім кризи фінансової, Україна цілком імовірно може зіштовхнутися з кризою політичною, адже політика в нашій країні синергетична, пов'язана з економічним ростом.

Підсумовуючи і роблячи висновки дослідження щодо пандемії в глобальних масштабах, нам треба зазначити, що вона не буде останньою. Водночас такі загрози зростатимуть через глобалізацію, котра робить переміщення трудових ресурсів, товарів, послуг значно простішим, а разом з ними і поширення вірусів. Біологічна загроза для глобального простору в світлі останніх подій дійсно набуває апокаліптичних рис і тут автор вбачає єдиний інструмент протидії такого типу загрозам. Мається на увазі, що в масштабах світових організацій, на рівні системи міжнародних відносин потрібно розробити дієві протоколи протидії та запобігання поширенню «вірусних загроз».

Відповідно такі загрози, як військові конфлікти, терористичні загрози, глобальне потепління та пандемії можна зарахувати до одного класу глобальних загроз, котрі можуть завдати значної шкоди подальшому, сталому розвитку людства. Варто в цьому контексті продовжувати досліджувати вплив пандемій на глобальний розвиток не тільки через подальшу актуальність цієї проблеми, але й через ті загрози, котрі вплинуть на динаміку розвитку людства і формування криз в цілому.

Список використаних джерел

1. Міністерство охорони здоров'я України, 2020, `Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції COVID-19, І9.03.2020.

2. Гриневич О. Й., Маркович І. Г., Найда С. В., Осипчук О.П., Поліщук І. В., Чабан І. Д., Сушко О. М., 1(21).2012, `міжнародний досвід роботи центрів грипу щодо протидії пандемії вірусу a (h1n1) у 2009 році, `Україна. Здоров'я нації, Київ.: ДНУ `Державний центр інноваційний біотехнологій.

3. Wade, N., 2010, `Europe's Plagues Came From China, Study Finds, , 19.03.2020.

4. `The Cambridge Encyclopedia of Human Paleopathology, 1998, Cambridge ьP, p. 197.

5. `Media centre, 2017, `Partners commit to reduce cholera deaths by 90 % by 2030, Geneva, 15.03.2020.

6. Bames A. M., Quan T. J., 1992, `Infectious diseases, `The W. B. Saunders Co., Philadelphia, Pa., p.1285--1291.

7. Волков Е. З. 1930, `Динамика народонаселення СССР за 80 лет, М.:, с. 270-271.

8. Супотницкий М. В., 2020, `ПАНДЕМИЯ «ИСПАНКИ» 1918--1920 гг В КОНТЕКСТЕ ДРУГИХ ГРИППОЗНЫХ ПАНДЕМИЙ И «ПТИЧЬЕГО ГРИППА, 18.03.2020.

9. Королева М., `ЧЕМ БОЛЕЛИ ДО КОРОНАВИРУСА: 7 САМЫХ СТРАШНЫХ ЭПИДЕМИЙ В ИСТОРИИ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА, 12.03.2020.

10. Kallings L. O., 2008, `The first postmodern pandemic: 25 years of HIV/AIDS, 15.03.2020.

11. `The impact of the Covid-19 outbreak on economic prospects is severe, 02.03.2020.

12. `Чорний понеділок`: світові біржі впали, у НьюЙорку зупиняли торги, 2020, 09.03.2020.

References

1. Ministry of Health of Ukraine, 2020, `On-line information on the spread of coronavirus infection COVID-19, 03/19/2020.

2. OG Grinevich, IG Markovich, SV Naida, OP Osipchuk, IV Polishchuk, ID Chaban, oM Sushko, 1 (21) .2012 , `INTERNATIONAL EXPERIENCE OF OPERATION OF INFLUENCE CENTERS AGAINST THE PANDEMIA OF VIRUS A (H1N1) IN 2009,,' UKRAINE. NATIONAL HEALTH,, Kyiv: DNU `State Center for Innovative Biotechnology ,.

3. Wade, N., 2010, `Europe's Plagues Came From China, Study Finds,' 03/19/2020.

4. `The Cambridge Encyclopedia of Human Paleopathology, 1998, Cambridge UP, p. 197

5. `Media Center, 2017,' Partners Commit to Reduce Cholera Deaths by 90% by 2030, Geneva, 03/15/2020.

6. Barnes A. M., Quan T. J., 1992, Infectious diseases, The W. B. Saunders Co., Philadelphia, Pa., P.1285--1291.

7. Volkov EZ 1930, `Dynamics of population of the USSR for 80 years., M .: p. 270-271.

8. MV Supotnitsky, 2020, `The Spanish Hispanic Pandemic of 1918-1920. IN THE CONTEXT OF OTHER FLUPS PANDEMIES AND “BIRDS”, 03/18/2020 Koroleva M., `WHAT DOES THE CORONAVIUS PAIN: 7 THE MOST Dreadful Epidemics in HUMAN HISTORY, 03/12/2020.

9. Kallings L. O., 2008, `The first postmodern pandemic: 25 years of HIV / AIDS, 03/15/2020.

10. `The impact of the Covid-19 outbreak on economic prospects is severe, 03/02/2020.

11. `Black Monday': world stock markets plummet, New York halted trading, 2020, 09.03.2020.

Размещено на Allbest.ru