Необходимость создания Лиги арабских государств (ЛАГ): основные причины. Характеристика членства в ЛАГ и разделение на первоначальное и "кооптированное". Цели, задачи, организационная структура Лиги. Создание объединенных арабских вооруженных сил.

Верховная власть монарха, которая не ограничивается представительными институтами - характерная особенность абсолютной монархии. Особенности внешнеполитической деятельности кардинала Ришелье. Людовик XI как основоположник французского абсолютизма.

Особенности формирования и развития избирательного процесса в России. Становление российского избирательного законодательства. Основные нововведения в Федеральный закон "О выборах депутатов Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации".

Причины зарождения фашизма. Социальная база фашистских движений. Элементы фашизма в истории Римской Империи, во времена Наполеона. Политический режим итальянского фашизма. Русское Национальное Единство, история появления данной организации в России.

Первоистоки политического PR в истории, особенности его формирования как социального института. История создания первых PR-фирм и анализ деятельности Айви Л. Ли. "Новый курс" Ф.Д. Рузвельта как образец масштабного и долговременного политического PR.

Характеристика объединенной организационно и идеологически общности людей, выражающей интересы классов, социальных слоев или общественных групп. Рассмотрение признаков и функций партийной системы. Исследование истории её возникновения и развития.

Источники и основания власти как средства, с помощью которых можно оказывать воздействие на объект; их классификация. Психологические механизмы использования власти в политической деятельности. Системно-психологическое описание принципов ее эффективности.

Определение источников латентности на мезоуровне политической системы. Институциональный аспект функционирования политических систем. Функции политических партий с точки зрения их соответствия критерию латентности. Рекрутирование политической элиты.

Оценка репутации власти в контексте вызовов цифровой трансформации политического пространства, ценностного разрыва между властью и обществом. Классификация источников формирования ее репутации как источников получения информации о ее деятельности.

Изучение источников формирования и оценки репутации официальной государственной и муниципальной власти. Классификация источников носителя мнения о репутации в информационном пространстве. Роль группы активных источников и опыта взаимодействия с властью.

Определение понятия "власть". Рассмотрение особенностей механизма принуждения кого-либо к исполнению своей воли. Изучение действия авторитета, харизмы. Описание структуры современной власти в России. Виды и ветви данного политического института общества.

Обозначение и анализ набора показателей и критериев оценки санкционного фактора политического риска. Разработка формулы расчета политического риска с учетом санкционного фактора, дополняющая существующую методику анализа политического риска Ш. Бринк.

Итальянский кризис как вызов интересам политического истеблишмента страны и самим принципам существования Европейского Союза. Выборы 1994 года - яркое явление популизма в итальянской политике. Идеологическая и политическая многоликость С. Берлускони.

Анализ мотивов принятия решения избирателями в ходе выборов 2018 г. Преобладание эмоционального над рациональным в электоральном поведении россиян. Снижение рейтинга доверия В. Путину, внутриполитические проблемы в период нового президентского срока.

Презентування держави, формування певного образу, уявлення про неї, характеру ставлення до неї збоку внутрішньої та зовнішньої спільноти. Впровадження та розповсюдження демократичних норм та цінностей в економічній, соціальній, політичній сферах.

Порівняльний аналіз статуту партії конституційних демократів. Визначення того, наскільки вони відрізняються в питанні зміни організації партії. Аналіз статутів, як документів, які розкривають зовнішню та внутрішню організацію партії як політичної сили.

Характеристика соціальних чинників сепаратизму в різних регіонах. Визначення особливостей регіональних моделей сепаратизму в Іспанії та Італії, кола соціальних детермінант сепаратизму. Типи сепаратистських рухів: автономізм, сецесіонізм та ірредентизм.

Порівняння методологічних засад поняття "івент" як заходу і як події. Комунікативні стратегії організаторів, роль івентів в організації PR-діяльності та комунікацій, характер сучасного політичного PR, політичної комунікації. Аналіз феномену шоу-політики.

Особливості трактування процесу суспільно-політичної еволюції в українській політичній думці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розуміння еволюції як багаторівневого нелінійного процесу, у поглибленому дослідженні чинників суспільно-політичної еволюції.

Ідеї консенсусу в процесі становлення класичних теорій еліт. Сучасні концепції еліт, визначення в них місця і ролі ідеї консенсусу між представниками владного істеблішменту. Характерні риси націоналістичних концепцій в українській політичній думці.

Етимологія та феноменологія поняття нація, теоретичні підходи до її розуміння. Концепція Володимира Старосольського: критика атомістичної теорії нації та нація як психолого-політична спільнота. Теорія Сціборського та критика його політичних режимів.

Становлення і розвиток ідей національної еліти в історії політичної думки України в другій половині ХІХ століття та їх особливості. Прослідкування зв’язків між визнанням необхідності побудови української держави та формування національної еліти.

Аналіз методологічних засад сучасної соціал-демократії, особливості її концептуальних підвалин. Дослідження специфіки соціал-демократизму як політичної ідеології у взаємозв’язку з іншими соціально-політичними течіями і рухами й політико-правовим досвідом.

Основні ідейні підходи до вирішення проблеми державності у світовій та національній політичній думці, дипломатична діяльність та зміст поглядів В. Липинського. Роль аристократії у формуванні держави, етапи становлення українського монархічного руху.

Особливості формування політичного базису проросійських терористичних угруповань т.зв. "ДНР" та "ЛНР" і створюваних ними незаконних воєнізованих формувань. Синтез революційних, войовничих та ксенофобських доктрин, які декларують вищість російської нації.

Комунізм і соціал-демократизм як різновиди соціалізму - основні ідейно-політичні доктрини, що відображають інтереси робітників і осіб найманої праці. Виникнення соціалізму й комунізму як течії. Розвиток головної комуністичної ідеї соціальної рівності.

Порівняльний аналіз традиційних ідейно-політичних доктрин. Розкриття сутності ідеології як форми групової свідомості. Виявлення факторів впливу на дестабілізацію політичної системи. Стимулювання процесів інституціоналізації громадянського суспільства.

Виявлення причин, що обумовили ліберально орієнтований розвиток теорії і практики західноєвропейської соціал-демократії. Аналіз наслідків еволюції соціал-демократії наприкінці ХХ – початку ХХI століття. Характеристика стану української соціал-демократії.

Ідентичність як фактор процесів політичної інтеграції: огляд наукових підходів. Місце та функції макроідентичності як складової політичної системи. Порівняльний аналіз особливостей розвитку, змін та криз ідентичностей серед мешканців України та Росії.

На основі аналізу когнітивних ознак, які характеризують ступінь негативного впливу небезпек на політичну безпеку, обґрунтування доцільності вирізняти виклик політичній безпеці, потенційної загрози та реальної загрози політичній безпеці нашій державі.