Характерні риси німецької класичної філософії, її ідеї і концепції. Вклад І. Канта в їх розвиток, розробка основних проблем гносеології та схема категорій. Головні положення вчення Фіхте та Фейєрбаха. Особливості складових частин екзистенціалізму Гегеля.

Виділення німецької класичної філософії в окремий період розвитку новоєвропейської філософії. Глобальні проблеми людства, їх ознаки. Співвідношення понять "буття людини", "існування" та "життя". Роль філософії в історії людства, в розвитку культури.

Німецька класична філософія як значний і вагомий етап у розвитку світової філософії, її специфічні властивості, представники та часові рамки. Погляди Канта на природу мислення як процесу, сутність його концепції суперечностей. Логіка Гегеля, Фейербаха.

Чим ближче Кант і Шеллінг підходили до розумного визначення волі як сфери надприродної, особливого життя людини, тим глибше виявлявся розрив між природним і розумно-вільним, Цю проблему відчув уже Фіхте, відмовившись взагалі розглядати сферу природного.

Кант як засновник класичної німецької філософії, агностизм і апріоризм в його міркуваннях. "Коперніканська революція" Канта. Суб’єктивний ідеалізм Фіхте та філософія тотожності Шеллінга. Розвиток діалектики у філософії Гердера, Канта, Фіхте, Шеллінга.

Представники німецької класичної філософії, її основні риси та вплив на розвиток світової філософії. Система філософії Гегеля - вершина німецького класичного ідеалізму кінця ХVІІІ - початку ХІХ століть. Сутність гегелівської філософської системи.

Аналіз ментальних смислів, що відкривають шлях до взаєморозуміння. Вплив німецької класичної філософії і Канта на ментальність німців. Відображення ментальності філософів, мислення яких є універсальним і ментально обумовленим на стилі філософування.

Особливості містичного світосприйняття як складової духовної культури. Витоки європейської ірраціоналістичної традиції, основні ідеї вчення представників (М. Екгарта, Й. Таулера, Г. Сузо). Сутність та принципи натурфілософської містики Якоба Беме.

Європейська філософська думка Нового часу та її апогей в німецькій філософії кінця XVIII – середини ХІХ ст. Опрацювання теоретичних засад діалектики, що виникла ще в античні часи. "Копернікіанський переворот" філософії І. Канта. Наукологія як філософія.

Основні етапи та тенденції розвитку морально-правової філософії в Німеччинні в кінці XVIII – початку XIX ст. Головні ідеї найвидатніших мислителів того часу: І. Канта, Фрідріха Гегеля, Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше, Карла Маркса, Фрідріха Енгельса.

Розгляд ніцшеанського дискурсу по методології Д. Фостера за чотирма взаємообумовленими категоріями. Виявлення неоднозначності рецепції Ф. Ніцше. Трансляція ідей філософа, зокрема й образу надлюдини, критичний огляд їх у спосіб ніцшеанського світобачення.

Аналіз праці Ж. Дельоза, яка висвітлює проблематику постмодерного світосприйняття та відповідного типу філософування. Концепти, які було започатковано та спроковоковано Ф. Ніцше. Спроба Ж. Дельоза полишити філософію і повністю зануритися в сферу живопису.

Аналіз філософії китайського законодавства у сфері міжнародних економічних відносин та міжнародної торгівлі. Створення підґрунтя для цивілізаційного визначення Китаю як геоекономічного опонента західного світу. Китайський менталітет, його принципи.

Главная особенность достижения "совершенного расположения духа". Проведение исследования существенных характеристик этого эталонного состояния. Характеристика романтических черт в мышлении Новалиса, не свойственных философской традиции Просвещения.

Особенности немецкой классической философии. Личность и творчество Иммануила Канта, специфика его произведений докритического периода. Воздействие Руссо на философа: проблема цивилизации и человека. Анализ бессмертных идей "Критики чистого разума".

Ознайомлення з сутністю логіки Ф. Бекона, яка тісно переплетена з гносеологією. Визначення та характеристика його поглядів на схоластизовану логіку Арістотеля. Дослідження та аналіз етапів процесу розробки логіки, як теорії обґрунтування математики.

Элементарное понимание мер, измеримости и несоизмеримости. Выводы Лоренца о предполагаемом смещении и сокращении движущегося тела. Теория корпускулярного строения света и электричества. Идеи Эйнштейна о времени. Геометрическое понимание пространства.

Концепция новой парадигмы мировоззрения. Алгоритм применения критерия истины. Тезисы о сущности материи и информации. Бифуркация, технологическая сингулярность. Философия бутстрапа целостной вселенной. Особенности математической метатеории мировоззрений.

Анализ философских концепций бытия техники. Генезис философской методологии техники на базе изменяющихся научных парадигм техники. Обзор онтологических, методологических, эпистемологических представлений о технике в контексте смены научных парадигм.

Характеристика особенностей нового диалектического метода - оксюморонной диалектики. Исследование особенностей двух пар диалектических оксюморонов: неизменной изменчивости – изменяющейся неизменности, бессмысленного смысла — осмысленной бессмысленности.

Новое направление в русской философии и мировой экономической теории на основе толкования технологии русской философской культуры - триединства, всеединства, гармонии многообразия совокупности компонентов процесса. Единый технологический процесс.

Учение Новгородцева, интересы которого концентрировались на проблеме естественного права. Изучая позитивизм в лице социологического направления, он упразднил его как самостоятельное начало, сводя существо правовой нормы к историческим традициям.

Погляди Аристотеля на волю і свободу, полеміка з Демокрітом, Емпедоклом. Вчення про душу. Дослідження зв’язку волі з свободою і сваволею, зв’язок цих понять з розумом та почуттями. Логіка взаємозв’язку в душі розумового, вольового й чуттєвого начал.

Зміна Арістотелем в своїх працях поглядів на душу, її такі властивості як воля і свобода, що існували в давньогрецькій філософській думці. Окреслення Арістотелем волі як невід’ємної складової частини душі. Синкретичні уявлення філософа про волю і свободу.

Поиск разрешения возникающих в науке проблем. Развитие физики элементарных частиц и космологии в исследовании самоорганизации Вселенной демонстрирует постнеклассическую направленность с выходом к ценностноцелевым установкам. Человекомерность Вселенной.

В статье поставлены две цели: выявить существенные черты прошлого империализма и настоящего; рассмотреть отношение населения России к усилению т.н. имперских черт в направлениях внутренней и внешней политики государства, которое имеет имперское прошлое.

Пошук відповіді на питання: що саме і в яких формах відродилося в епоху Ренесансу? Аналіз робіт Олександра Коаре, визначення правильності переконання, що в той час зароджувалася нова методологія науки, в основу якої була покладена філософія Платона.

Проблеми виникнення та поширення зла у соціумі, основні види його джерел, провідників, носіїв. Парадоксальний характер зла і його зв'язок з концептом непередбачуваних наслідків. Існування зла в сучасному соціумі як частини природно-космічної реальності.

Дослідження сучасних явищ "дифузії" персональної і суспільної ідентичності та етапів її становлення в палімпсестах мережевого суспільства. Виокремлення актуальних парадигмальних рівнів ідентичності. Критерії становлення персональної ідентичності.

Дослідження суті відповідальності як такої гранні суспільства, що пов'язує людей між собою, породжуючи взаємозалежності як сенси нашого буття. Розгляд філософських засад проблеми відповідальності. Аналіз нових чинників трансформацій ціннісних орієнтацій.