Наукомістке майбутнє планетарної цивілізації: філософсько-методологічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

УДК 167/168:001.8:008

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Наукомістке майбутнє планетарної цивілізації: філософсько-методологічний аналіз

Спеціальність 09. 00. 09 - філософія науки

Кондратенко Світлана Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка МОН України, на кафедрі філософії та соціології.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор, Цикін Веніамін Олександрович, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка МОН України, завідувач кафедри філософії та соціології.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор, Лук'янець Валентин Сергійович, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, завідувач відділу філософських проблем природознавства та екології;

кандидат філософських наук, доцент Кочубей Наталія Василівна, Інститут розвитку дитини Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, доцент кафедри дитячої творчості.

Захист відбудеться «24» грудня 2010 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України (01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розісланий «22» листопада 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор філософських наук Т.В. Гардашук.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Контури планетарної цивілізації ХХІ ст. формуються під все більш наростаючим впливом якісно нових високих наукомістких технологій, завдяки яким стратегічний ресурс людства визначається не тільки в сфері перетворення речовини та енергії, а й можливими змінами на глибинних рівнях організації життя. В основі цього процесу лежить бурхливий розвиток фундаментальної науки та спричинена ним низка науково-технічних революцій. У світовій літературі ці технології позначаються термінами „високі наукомісткі технології”, „високі технології”, „надтехнології”, „High-Tech”, „High Tech”, „Hi-tech”, „супер-хай-тек”„хайтек”, „хай-тек”, які в нашому дослідженні використовуються як синонімічні.

Актуальність філософського осмислення феномену високих наукомістких технологій визначається соціокультурним контекстом пізнавальної ситуації, ініційованої становленням і розвитком нового типу суспільства на тлі широкого впровадження високих технологій, які ініціюють глибинні трансформації у всіх сферах буття планетарної цивілізації, оскільки здатні кардинально впливати на процеси самоорганізації складних систем, особливо соціокультурних.

Ці процеси безпосередньо зачіпають саму людину, трансформуючи її спосіб життя, систему цінностей і навіть тілесність. Життя людини (в тому числі і біологічні засади Homo Sapiens) все більше потрапляють у безпосередню залежність від Hi-Tech. Новітні технології стали базою для розробки і практичної реалізації таких мегапроектів, як: „Геном людини”, „Протеом людини”, „Нанотех”, ”Біотех”, „Штучний суперінтелект” та інших. В період експоненціального зростання наукомісткості людської практики екзистенціальні межі людського буття змістилися в мікросвіт і мегасвіт. Сучасний - постнекласичний - етап розвитку науки характеризується осмисленням наукомісткості як інтегральної характеристики буття планетарної цивілізації.

Системоутворюючими чинниками експансії високих наукомістких технологій є нанотехнології, біотехнології, інформаційно-комунікаційні технології. Вони є не лише практичними технологіями створення різного роду об'єктів, але й спрямовані на конструювання соціальної реальності. Відбувається процес синергії вказаних надтехнологій і досліджень людського мозку. Це викликає до життя явище NBIC-конвергенції (за першими буквами областей: N - нано; B - біо; I - інфо; C - когно), яке складає ядро сучасних технологій, котре швидко збільшується і розвивається. Процес злиття нанотехнологій, біотехнологій, комп'ютерних технологій і досліджень людського мозку відбувається унаслідок обміну методами і результатами, а також реалізації проектів, які об'єднують елементи цих технологій.

Реаліями сучасного етапу розвитку людства є активне становлення планетарної цивілізації, майбутнє якої визначаться як наукомістке, відповідно до чого в сучасній філософії зростає інтерес до переосмислення поняття „цивілізація”. Це зумовлюється необхідністю адекватніше досліджувати сучасне суспільство, враховувати одиничне і загальне в розвиткові окремих країн, регіонів і планети в цілому. Можна стверджувати, що сучасна цивілізація знаходиться на якісно новому етапі свого розвитку, оскільки людство стає єдиною складною системою, яка динамічно розвивається, що потребує широкого філософсько-теоретичного осмислення.

Планетарна цивілізація - це цивілізація наукомістких технологій, стратегічно важливими ресурсами якої є фундаментальне наукове знання, індустрія наукомістких технологій і інформація. Від рівня їх розвитку залежатиме здатність кожного окремого етносу, держави і планетарної цивілізації в цілому до самовідтворення, самозбереження і подальшого прогресу.

В цивілізації наукомістких технологій провідна роль належить складним „людиномірним системам”, що передбачає обов'язкове включення аксіологічних чинників в наукові концепції. Усвідомлення існування явних і латентних ризиків та апокаліптичних загроз як побічного фактора технологічної активності людства призводить до розуміння того, що процес генерації наукових знань і їх застосування для створення і функціонування Hi-Tech має бути таким, що регламентується і керується інтелектуальною елітою людства та відповідною системою морально-етичних принципів.

Таким чином, провідною тенденцією розвитку людства на сучасному етапі є вплив високих наукомістких технологій на планетарну цивілізацію. Відповідно, виникає необхідність осмислення механізмів і наслідків такого впливу, що й актуалізує важливість філософського аналізу цієї проблеми. Окрім загальнотеоретичної значущості, ця проблема набуває особливої актуальності і для України, що переживає перетворення всієї системи соціальних і економічних відносин на сучасному етапі, а стратегічно важливим завданням для нашої держави є інтеграція в міжнародне співтовариство та активна участь в інноваційних процесах.

Ступінь наукової розробки проблеми. Питання аналізу динаміки наукового знання і породжених ним високих наукомістких технологій та їх впливу на еволюцію соціуму сьогодні активно обговорюється філософами. З другої половини XX ст. дослідження особливостей впливу технологій на суспільство здійснювалося в рамках вивчення науково-технічної революції і її наслідків. Ці проблеми знаходилися, зокрема, в центрі уваги Р. Абдєєва, Г. Волкова, Ю. Мелещенко, І. Негодаєва, А. Ракітова, О. Чумакова і інших, котрі доходили спільної думки про взаємозв'язок між розвитком технологій, науки і соціуму.

Революція в галузі високих наукомістких технологій - це революція, в яку сьогодні переростає НТР ХХ ст. Базовими для Hi-Tech є нанотехнології, біотехнологія і інформаційні технології. Початок широкому обговоренню нанотехнологій був покладений Е. Дрекслером. Дослідженням різних аспектів нанотехнологій займалися А. Абрамян, В. Аршинов, Т. Гардашук, В. Горохов, Н. Кобаясі, М. Лебедєв, Д. Медведєв, Б. Патон, М. Ратнер і Д. Ратнер, М. Рибалкіна та інші. Особлива увага дослідників звернена на проблеми біотехнології (С. Боринська, М. Гельфанд, І. Грігорян, А. Іойриш, Ю. Такер, Т. Тіщенко, Б. Юдін, Ф. Фукуяма та інші). Аналізу інформаційних технологій присвячені роботи І. Ващекіна, В Грищенко, В. Валієва та інших. Синергія вказаних технологій найповніше виявиться у моделюванні штучного інтелекту, дослідженнями якого займаються Н. Бостром, Д. Лахутін, К. Павлов, Ю. Петрушин, А. Тьюрінг та інші.

На сьогоднішній день не підлягає сумніву, що роль наукового знання в розвитку технологій і суспільства постійно зростає. Отже, виникла потреба звернення до аналізу етапів його розвитку, що дозволяє прослідкувати фундаментальні тенденції трансформації науки. Серед дослідників цієї проблеми слід назвати С. Вовка, І. Добронравову, В. Ільіна, О. Князеву, С. Кримського, М. Марчука, М. Мойсеєва, В. Ратнікова, О. Рубанець, М. Савостьянову, В. Стьопіна, В. Чуйко, В. Цикіна, В. Шаповалова. Аналізу змісту високих наукомістких технологій, а також їх зв'язків з фундаментальною наукою та запитами суспільства, і пов'язаного з ними понятійного апарату присвячені роботи І. Глазко, М. Желени, О. Жукової, Б. Козлова, Б. Лузгіна, В. Лук'янця, М. Маркова, О. Мороза, А. Ракітова, В. Чешко, Б. Юдіна.

Специфіка синергії в ході розвитку NBIC і форм практичної реалізації високих наукомістких технологій розкриваються У. Бейнбріджем, Д. Івановим, М. Кайку, В. Кишинцем, В. Кордюмом, Я. Корчмарюком, Д. Медведєвим, В. Прайд, М. Роко, Ю. Свидиненко, А. Севальниковим і іншими.

Дослідженню проблем технологічного прогресу та його впливу на зміст поняття „цивілізація”, в тому числі й поняття „планетарна цивілізація” як спосіб буття людства в умовах експоненціального зростання наукомісткості людської практики присвячені роботи О. Амеліної, В. Ващекіна, І. Іонова, С. Кримського, І. Мунтяна, О. Неклесси, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, К. Поппера, В. Стьопіна, А. Тойнбі, А. Толстоухова, А. Урсула, А. Чумакова, С. Хантінгтона, О. Шпенглера, Ю. Яковця та інших.

У роботах сучасних соціальних аналітиків констатується багатоаспектність впливу високих наукомістких технологій на різні сфери життєдіяльності планетарної цивілізації. Нами проаналізовані особливості багатофакторного впливу Hi-Tech на економіку, науку і наукове знання, людину, політичну і духовно-етичну сфери. Ці питання розробляються в працях О. Богомолова, М. Вершиніна, Т. Гардашук, С. Кара-Мурзи, О. Летова, В. Лук'янця, О. Некипелова, В. Міронова, Ю. Сачкова, В. Телець, А. Філіпенко, Ф. Фукуями, С. Хокінга, Б. Юдіна, А. Яковлєва і інших.

На рубежі XX-XXI ст. людство переживає перехід до нового етапу розвитку, змістовні характеристики якого визначаються впливом високих наукомістких технологій на основні сфери життєдіяльності планетарної цивілізації. Дослідженню соціокультурних змін, що ознаменували цей етап, присвячені різні теорії нового суспільства (Д. Белл, У. Бек, Г. Бехман, З. Бжезинський, О. Бузгалін, В. Горохов, А. Давидов, В. Іноземцев, М. Кастельс, М. Кисельов, Л. Козименко, В. Колпаков, Н. Луман, М. Мойсеєв, А. Назаретян, А. Назарчук, Т. Ойзерман, М. Попович, А. Ракітов, П. Рейман, О. Рубанець, О. Соболь, Д. Тапскотт, Е. Тоффлер, М. Хилько, Ф. Уебстер та інші). Використання інформаційної моделі розвитку культури І. Мелік-Гайказян дозволило прослідкувати механізм впливу Нi-tech і Нi-hume (технології, за допомогою яких стають можливими різного роду маніпуляції індивідуальною і масовою свідомістю) на соціокультурну реальність і людину та виявити тенденції еволюції планетарної цивілізації.

Таким чином, незважаючи на значну кількість філософських та загальнонаукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених, присвячених осмисленню особливостей розвитку фундаментальної науки та ініційованих нею високих наукомістких технологій та їх інтегрованому впливу на тенденції розвитку сучасної цивілізації, досі відсутній цілісний, комплексний і системний аналіз феномену наукомісткості та пов'язаних з ним впливів на буття планетарної цивілізації і її майбутнє. Цим і обумовлена актуальність даної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов'язаний з державною науково-дослідною темою 0107U002825 „Нова філософія освіти в інформаційному суспільстві”, яка розробляється кафедрою філософії та соціології Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.

Об'єкт дослідження - високі наукомісткі технології на сучасному етапі цивілізаційного розвитку соціуму.

Предмет дослідження - особливості впливу високих наукомістких технологій на планетарні цивілізаційні процеси.

Мета дослідження: на засадах філософсько-методологічного аналізу розкрити сутність феномену високих наукомістких технологій та особливості їх впливу на планетарні цивілізаційні процеси.

Відповідно до цієї мети визначені основні завдання дослідження:

- охарактеризувати специфіку науково-технічних революцій на межі XX-XXІ ст.;

- розкрити ключові особливості розвитку високих наукомістких технологій на постнекласичному етапі розвитку науки;

- проаналізувати можливості синергії високих наукомістких технологій і форми ії практичної реалізації;

- дослідити особливості розвитку планетарної цивілізації у зв'язку з експансією високих наукомістких технологій;

- довести, що високі наукомісткі технології виступають детермінуючим чинником розвитку планетарної цивілізації;

- виявити евристичний потенціал високих наукомістких технологій і його вплив на тенденції еволюції планетарної цивілізації.

Методологічні і теоретичні основи дослідження. Методологічну основу дослідження складають інновації постнекласичної науки, а саме методологічний плюралізм, етизація науки, подолання розриву між об'єктом та суб'єктом пізнання. Постнекласична філософія дає можливість виявляти особливості динаміки соціокультурних систем. В дисертаційному дослідженні використані методи порівняння різних поглядів, методи моделювання та уявного експерименту, системно-структурний аналіз, гіпотетико-дедуктивний метод, метод сходження від абстрактного до конкретного.

У дослідженні використовується інформаційно-синергетичний підхід, який ґрунтується на розумінні того, що механізми нелінійної динаміки складної системи визначаються інформаційними процесами, що відбуваються в системі. Виходячи з цього, взаємодія суспільства і високих наукомістких технологій має інформаційну природу. При цьому інформацію розуміють як багатостадійний, необоротний процес становлення структури у відкритій нерівноважній системі, а інформаційні процеси є механізмами самоорганізації складних відкритих систем.

Наукова новизна дослідження полягає у висновку, що прогресуюче зростання наукомісткості - це якісно нова характеристика сучасної і майбутньої теоретико-практичної діяльності планетарної цивілізації, що репрезентує нову якість зв'язку фундаментальної науки, технології, виробництва та бізнесу, суспільства та людини.

Основні елементи наукової новизни сформульовані в таких теоретичних твердженнях:

- доведено, що науково-технічні революції в нанонауці і нанотехнології, молекулярній біології, інформаційних технологіях, когнітивних науках, інтегруючи фундаментальну науку, техніку породжують індустрію сучасних високих наукомістких технологій, які дозволяють відтворювати світ неживої та живої матерії;

- встановлено, що прогресуюча наукомісткість є новою якістю сучасного соціуму, яка відображає ступінь зв'язку технології з розвитком фундаментальної науки, науковими дослідженнями і розробками, що ініціюються ними, а високі наукомісткі технології ґрунтуються на фундаментальних теоріях, що розкривають закономірності мікро-, макро- і мегасвіту та матеріалізовані в сучасних технологіях, використання яких справляє значний вплив на соціокультурний простір у всій його тотальності;

- аргументовано положення про те, що в постнекласичному парадигмальному просторі здійснюється процес синергії нанотехнології, біотехнології, інформаційно-комунікаційних технологій та когнітивних наук, яка заснована на матеріальній єдності світу, внаслідок чого стає можливим виникнення системи NBIC, форми практичної реалізації якої в коеволюції з різними сферами життєдіяльності соціуму виступають системоутворюючим чинником кардинальної технологічної трансформації в еволюції планетарних цивілізаційних процесів;

- виявлено процес становлення планетарної цивілізації на сучасному етапі цивілізаційного розвитку людства як способу його буття в умовах експоненціального зростання наукомісткості людської практики; при цьому вагомою характеристикою планетарної цивілізації виступає організаційно-регулятивний аспект прояву людської сутності, ступінь розвитку людини і суспільства;

- обґрунтовано положення про те, що на сьогоднішній день вплив високих наукомістких технологій специфічно виявляється в різних сферах життєдіяльності планетарної цивілізації, активізуючи процеси її становлення. При цьому спостерігаються зміни, що за широтою охоплюваних явищ та масштабністю майбутніх перетворень можна охарактеризувати як революційні. Це дає підстави стверджувати, що Hi-Tech перетворюються на головну детермінанту, що суттєво трансформує усі сфери індивідуальної та суспільної життєдіяльності людини;

- розкрито евристичний потенціал високих наукомістких технологій на основі використання інформаційно-синергетичного підходу до аналізу механізмів впливу Hi-Tech на соціокультурну реальність і людину; встановлено, що в процесі поступу планетарної цивілізації виникає суспільство, в якому пріоритезується теоретичне знання. При цьому центральна роль відводиться „людиномірним” системам; практика виробництва і використання високих наукомістких технологій наближають планетарну цивілізацію до стану сингулярності.

Науково-теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки дослідження є теоретичною і методологічною базою для подальших досліджень змісту феномену високих наукомістких технологій на сучасному етапі і особливостей їх впливу на різні сфери життєдіяльності суспільства у процесі становлення і подальшого поступу планетарної цивілізації, а також принципово нових цивілізаційних тенденцій і побудови оптимальної моделі майбутнього цивілізації. Висновки, сформульовані в дисертації, сприяють глибшому розумінню особливостей наукового, соціально-економічного, політичного і культурного розвитку окремих країн і регіонів, світу, а також осмисленню причин такого контрастного розвитку різних регіонів світу.

Результати дослідження можуть бути використані при розробці тем нормативного курсу філософії, при викладанні спецкурсів з філософії науки, філософії історії і соціальної філософії, а також в якості методологічного підґрунтя для розробки національної стратегії розвитку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри філософії та соціології Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, на Міжнародній науковій конференції „Філософія гуманітарного знання: соціокультурні виміри” (Чернівці, 2007), на ІV Міжвузівській науково-практичній конференції „Сучасна картина світу: інтеграція наукового і позанаукового знання” (Суми, 2007), на Міжнародній науковій конференції „Інноваційний розвиток суспільства в умовах крос-культурних взаємодій” (Суми, 2008), на Всеукраїнській науковій конференції „Планетарна цивілізація. Наука. Освіта” (Суми, 2008), на Міжнародній науковій конференції „Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність” (Чернівці, 2008), Другій Міжнародній науковій конференції „Інноваційний розвиток суспільства в умовах крос-культурних взаємодій” (Суми, 2009), на П'ятій Міжнародній науково-практичній конференції „Наукові дослідження - теорія і експеримент 2009” (Полтава, 2009), на Міжнародній науковій конференції „Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея” (Чернівці, 2009), на щорічних конференціях, присвячених Дням науки (Суми, СумДПУ ім. А.С. Макаренка протягом 2008-2010 рр.). Основні положення дисертації висвітлені автором у 18 наукових публікаціях, із них 7 - у спеціалізованих виданнях, визнаних фаховими ВАК України.

Структура дисертації визначена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів (шести підрозділів), висновків та списку літератури. Повний обсяг дисертації складає 184 сторінки і містить 187 найменувань використаних джерел.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтована актуальність обраної теми дослідження, охарактеризований ступінь її наукової розробленості, визначений об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, його методологічні і теоретичні основи, сформульована наукова новизна і основні положення, які виносяться на захист, науково-теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи.

Перший розділ „Наукомісткість - головна характеристика майбутнього, що наближається”, присвячений дослідженню змісту наукомісткості і високих наукомістких технологій як складного, багатоаспектного, соціокультурного феномена на сучасному етапі цивілізаційного розвитку.

У першому підрозділі першого розділу „Науково-технічні революції на межі XX-XXІ ст.” досліджуються особливості науково-технічних революцій в нанонауці і нанотехнології, молекулярній біології, інформаційних технологіях, когнітивних науках. З середини XX ст. технічний прогрес набув нових характеристик, головна із яких - практичне його „злиття” з науковим прогресом. Науково-технічна революція - це сукупність взаємообумовлених якісних змін в науці та техніці, які призводять до докорінної зміни ролі науки і людини у виробничому процесі, і до становлення нової постнекласичної науки і науки як наукового виробництва.

Одним з найважливіших досягнень сучасного етапу НТР є поява нанотехнології - міждисциплінарної області науки, в якій вивчаються закономірності фізико-хімічних процесів в просторових областях нанометрових розмірів з метою управління окремими атомами, молекулами, молекулярними системами при створенні нових молекул, наноструктур, нанопристроїв і матеріалів із спеціальними фізичними, хімічними і біологічними властивостями. Перехід від „мікро” до „нано” - це якісний перехід від маніпуляції речовиною до маніпуляції окремими атомами. Нанотехнології - це якісно нова трансдисциплінарна і транстехнологічна сфера креативно-конструктивної діяльності людства в планетарному масштабі.

Як область науково-технічного прогресу біотехнологія є технологією, яка використовує живі організми або субстанції, виділені з цих організмів, для виготовлення або модифікації продукту, поліпшення рослин або тварин або створення мікроорганізмів для специфічних цілей. Один з головних напрямів біотехнології - генна інженерія - розділ біотехнології, пов'язаний із цілеспрямованим конструюванням нових комбінацій генетичного матеріалу, здатного розмножуватися в клітині і синтезувати певний продукт. Головними мега-проектами сфери трансформації генів є „Геном людини” і „Протеом людини”. Отримані при розшифровці генома людини знання та інформація використовується сьогодні в різних сферах діяльності.

Активний розвиток комп'ютерної індустрії та нанотехнологій сприяє тому, що дослідження у сфері біотехнології набувають рис індустріального характеру. У зв'язку з чим все частіше увагу привертає клонування, що є точним відтворенням того або іншого живого об'єкту в певній кількості копій. Ці проекти свідчать про намагання людини зануритися у фундаментальні основи життя з метою їх зміни і конструювання сурогатного фізичного середовища і біологічної природи практично всіх живих істот. Проте комплекс екзистенціальних, світоглядних, аксіологічних проблем, які породжуються даними практиками, поки що не розв'язаний.

В результаті інформаційної революції було створено глобальний інформаційний простір, що дозволяє подолати просторово-часову обмеженість людського буття і забезпечити можливості всебічного розвитку особистості. Поширення досягнень інформаційної революції в планетарному масштабі пов'язане з таким феноменом сучасності як „стискання” часу і простору. Найважливішим технологічно найбільш розвиненим і оснащеним засобом встановлення контактів і обміну інформацією є Інтернет. Інформаційно-комунікаційні технології - це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, зберігання, поширення, відображення та використання інформації на користь її користувачів.

Нанотехнології, інформаційні технології та біотехнології об'єднуються у моделюванні штучного інтелекту, з метою відтворення метапроцедур створення людським розумом оригінальних програм власної творчої діяльності.

Другий підрозділ першого розділу „Індустрія високих наукомістких технологій: ключові особливості” висвітлює основні ознаки Hi-Tech. Поняття „високі наукомісткі технології” і ряд інших („високі технології”, „надтехнології”, „High-Tech”, „High Tech”, „Hi-tech”, „хайтек”, „хай-тек” та інші) зараз широко використовуються не лише в науковому і професійному середовищі, а й у повсякденному житті. Автор визначає, що високі наукомісткі технології ґрунтуються на фундаментальних теоріях, що розкривають закономірності мікро-, макро- і мегасвіту та матеріалізовані в сучасних технологіях, використання яких справляє значний вплив на соціокультурний простір у всій його тотальності. Наукомісткість є новою якістю сучасного соціуму, яка відбиває ступінь зв'язку технології з розвитком фундаментальної науки, науковими дослідженнями і розробками.

Серед основних особливостей, що відрізняють наукомісткі технології від інших технологій виділяються такі: висока наукомісткість; швидкі темпи поширення; суттєве скорочення часового інтервалу між науковим відкриттям і його впровадженням в технологію; високий ступінь впливу на соціокультурну реальність, здатність викликати процеси самоорганізації соціокультурних систем, що призводить до стрімких системних змін. Зростає потреба в комплексному, міжгалузевому і міждисциплінарному природничонауковому, технічному і соціогуманітарному знанні, оскільки продукти наукомістких технологій стають ланкою процесу виробництва наступних високих технологій. Hi-Tech одночасно виступають і як технологічне ядро, і як частина мережі підтримки для цілої низки високих технологій.

Для високих наукомістких технологій характерні процеси комерціалізації і капіталізації фундаментальної науки, оскільки в цих технологіях фундаментальні дослідження отримують ринкову оцінку. Поява феномена технонауки як нової форми взаємодії науки, виробництва і бізнесу стало результатом переорієнтації цілей наукового пошуку на реалізацію інновацій, що приносять прибуток від реалізації на ринку.

У третьому підрозділі першого розділу „Синергія надтехнологій і практика застосування Hi-Tech” розкриваються особливості практичної реалізації високих наукомістких технологій. Для дослідження реалій практичного застосування сучасних технологій необхідно, насамперед, розуміти, що сьогодні недостатньо вивчати окремі технології, що впливають на розвиток соціуму і людини, а необхідно досліджувати як їх взаємовплив, так і інтеграцію. Відповідно, досліджується синергія наукомістких технологій, а саме: нанотехнології, біотехнології, інформаційно-комунікаційних технологій і когнітивних наук (це явище іменується дослідниками також NBIC-конвергенцією - за першими буквами областей: N - нано; B - біо; I - інфо; C - когно) та її результати.

Практика застосування Hi-Tech реалізується через взаємодії нано- і біотехнології (біологічні системи надають ряд інструментів для конструювання наноструктур; наномедицина); нанотехнології і когнітивної науки (використання наноінструментів для вивчення мозку і його комп'ютерного моделювання), нанотехнологій і інформаційних технологій (інформаційні технології використовуються для комп'ютерного моделювання нанопристроїв, а нанотехнології - для створення досконаліших обчислювальних і комунікаційних пристроїв), біотехнології і інформаційних технологій (використання інформаційних технологій для моделювання біологічних систем, розробці ДНК-комп'ютера); інформаційних і когнітивних технологій (більш якісне вивчення мозку, розвиток комп'ютерів робить можливою симуляцію мозку, розвиток „нейро-силіконових” інтерфейсів, можливості описати і пояснити процеси мозку людини, відповідальні за її вищу нервову діяльність, а також посилення людського інтелекту) та інших варіантів взаємодії.

У другому розділі „Методологічний аналіз впливу Hi-Tech на планетарні цивілізаційні процеси” здійснено осмислення ролі високих наукомістких технологій в життєдіяльності планетарної цивілізації, показані основні шляхи їх впливу на сучасний соціум, виявлений евристичний потенціал Hi-Tech для еволюції людства.

У першому підрозділі другого розділу „Сутність планетарної цивілізації і високі наукомісткі технології” розкриті найважливіші чинники перетворення людства в планетарну цивілізацію: формування глобальної економіки як єдиного світового комплексу, зростання значущості світового інформаційного простору, посилення взаємозалежності соціально-культурних і політичних систем.

На сьогоднішній день людство єдине за своєю біологічною, соціальною, інтелектуальною сутністю, а також такими характеристиками як дискретне мислення, членороздільна мова, здатність до реалізації в праці своїх цілей. Все це стало основою сучасної культури та соціосфери. Ця єдність складає основу для становлення планетарної цивілізації. Планетарна цивілізація - спосіб буття людства в сучасних умовах наукомісткості - активне соціокультурне середовище, що виникло і еволюціонує як інтегральний продукт взаємодій між національними державами, транснаціональними корпораціями, надетнічними утвореннями. Становлення планетарної цивілізації не виключає збереження самобутності локальних цивілізацій. постнекласичний наукомісткий планетарний

В основі формування планетарної цивілізації лежить глобалізація суспільного розвитку як зростаюча цілісність світу. Процес глобалізації здійснюється через універсалізацію результатів науково-технічного прогресу в сферах світового ринку товарів і капіталів, планетарних електронно-інформаційних систем; глобалізація в її теперішньому варіанті сприяє реалізації загальнолюдського статусу різних технологій, а також господарській цілісності світової економіки. Глобалізація надає процесу розвитку соціальної структури сучасних суспільств наднаціональний вимір.

Другий підрозділ другого розділу „Hi-Tech - основний детермінуючий чинник розвитку планетарної цивілізації” розкриває механізми впливу високих наукомістких технологій на функціонування основних сфер життєдіяльності планетарної цивілізації. В результаті цих впливів буття людини у всій його тотальності і буття планетарної цивілізації стає дворівневим. Ці рівні є опозицією природної та надприродної онтології. Нові типи антропологічної реальності не є пасивними продуктами квантового інжинірингу, вони перетворюються на активні чинники середовища існування людини. Серед найбільш важливих з областей буття планетарної цивілізації, котрі активно піддаються трансформативному впливові Hi-Tech, на наш погляд, є економіка, наука і наукове знання, людина у всій повноті своїх сутнісних вимірів, політична та духовно-етична сфери.

Hi-Tech викликають структурні зміни виробництва, що активно впливає на світову економіку в цілому. Провідною тенденцією розвитку сучасної світової економіки є комп'ютеризація виробництва. Глобальні комунікації інтелектуалізують виробництво і споживання. Впровадження інформаційних технологій сприяє розвиткові середовища вільного обміну інформацією і надання торгових послуг в глобальному масштабі. Високі наукомісткі технології сприяють інтернаціоналізації ринків і виробництв і становленню глобальної економіки.

У сучасному суспільстві різко зростає роль науки, теоретичне знання стає глобальним ресурсом суспільства. У суспільстві високих наукомістких технологій змінюються способи отримання наукового знання, що пов'язане з впливом інформаційних технологій і комп'ютерів. Крім того, кардинально змінюється становище людини, все частіше таку людину визначають як постлюдину, що є фазою глобальної еволюції людського роду, яка зумовлена застосуванням наукомістких технологій. Чи виправдані трансформації природи людини? Позитивно на це питання відповідають трансгуманісти, проголошуючи можливість і необхідність в умовах наукомісткого майбутнього трансформувати і конструювати біосоціальні якості людини.

Наукомісткі технології справляють значний вплив і на політичну сферу, що позначається на виробництві військової техніки, трансформації змісту національних і інтернаціональних політичних проблем, підвищенні можливостей доступу людей до правових документів, зростанні можливостей реалізації свободи слова. Hi-Tech чинять вплив на духовно-етичну сферу. Тут йдеться про інформатизацію освіти, надання можливостей інтернаціональної (крос-культурної) освіти і навчання, використання електронних бібліотек, мультимедійний доступ до світової культурної спадщини, можливості інтеграції не лише між гуманітарними і природничими науками, але і між всіма видами творчої діяльності; про трансформацію тих, що вже існують і вироблення нових чітких ціннісних орієнтирів.

Враховуючи трансформативний потенціал високих наукомістких технологій в різних сферах життєдіяльності планетарної цивілізації, є підстави вважати, що під впливом Hi-Tech на соціальну еволюцію процес трансформації технологічного устрою планетарної цивілізації буде, на відміну від попередніх тривалих і поступових впливів, надзвичайно швидким.

У третьому підрозділі другого розділу „Евристичний потенціал Hi-Tech і його вплив на планетарні цивілізаційні процеси” аналізуються значні евристичні можливості і могутній інноваційний потенціал високих технологій. На думку дисертанта, змістовні характеристики сучасного етапу розвитку людства визначаються впливом високих наукомістких технологій на основні сфери життєдіяльності планетарної цивілізації, що відбите у ряді розроблених за останній час концепцій, серед них, зокрема, концепції „постіндустріального суспільства” (Д. Белл та ін.), „інформаційного” (М. Кастельс, Д. Тапскотт та ін.), „мережного” (Л. Козименко, О. Назарчук та ін.), „суспільства знання” (А. Ракитов та ін.), „суспільства ризику” (У. Бек, Г. Бехман та ін.), „наносуспільства” (А. Давидов та ін.), „постекономічного” (В. Іноземцев та ін.) та інші.

В ході аналізу цих концепцій дисертант приходить висновку, що вони розкривають окремі аспекти евристичного потенціалу високих технологій та його вплив на планетарну цивілізацію. Концепція постіндустріального суспільства фіксує факт, що соціум переходить від традиційної машинної індустрії до нового економічного устрою, головними детермінантами якого стають високі наукомісткі технології, а більшість населення зайнята не в сфері виробництва товарів, а у сфері послуг. Термін „інформаційне суспільство” підкреслює, що знання і інформація стають відносно легко- і загальнодоступними завдяки випереджаючому розвиткові інформаційно-комп'ютерних технологій. Концепція суспільства знання заснована на констатації домінуючої ролі знання як основи виробництва і споживання інформації. Найважливішою характеристикою нового суспільства є наявність комунікаційних ефектів, які по суті, є і мережними. У концепції мережного суспільства мережі розглядаються як технічний і організаційний засіб, який існує у вигляді організаційної структури людства у всій його тотальності. Розуміння планетарних масштабів ризиків і апокаліптичних загроз, які є наслідком використання високих наукомістких технологій, породило концепцію суспільства ризику. Усвідомлення евристичного потенціалу нанотехнологій стало основою для розробки концепції наносуспільства.

Планетарна цивілізація наближається до стану сингулярності, адже практика виробництва і використання наукомістких технологій викликає ситуацію, коли темпоритми реальності, що створюється новими технологіями, і реальності, виробленої в ході всієї попередньої еволюції планетарної цивілізації, вступають в суперечність. Сингулярність стає могутнім чинником трансформації глобального соціуму.

Висновки

У висновках дисертаційного дослідження подані основні наукові результати, які виносяться на захист та визначаються перспективи подальших наукових досліджень феномену високих наукомістких технологій та їх впливу на планетарну цивілізацію.

На сучасному етапі розвитку планетарної цивілізації високі наукомісткі технології, що перетворюються на провідний чинник подальшої її еволюції, були породжені каскадом науково-технічних революцій в галузі нанонауки і нанотехнології, біотехнології, інформаційних технологій і когнітивних наук. В ході цих революцій виникають технології, які дають можливість перетворювати в стратегічний ресурс людства не тільки речовину та енергію, а і змінювати сутність живих організмів завдяки можливим змінам на глибинних рівнях організації живого. В результаті людина, з одного боку, дістала реальні можливості відтворювати світ неживої і живої матерії, з іншого - створила нові загрози існуванню життя і власному буттю.

Високі наукомісткі технології характеризуються як такі, що мають в своїй основі фундаментальні теорії, які розкривають закономірності мікро-, макро- і мегасвіту та матеріалізовані в сучасній техніці. Сьогодні очевидні вагомі підстави говорити про формування Hi-Tech як складного, багатоаспектного, соціокультурного феномена, оскільки саме ці технології створюють значний і достатньо швидкий соціокультурний ефект, викликаючи процеси самоорганізації соціокультурних систем, що приводить до швидких системних змін останніх. Виходячи з цього, наукомісткість є новою якістю усіх сфер життя сучасного соціуму.

Форми практичної реалізації NBIC (ядра сучасних технологій, що швидко розвивається) в коеволюції з різними сферами буття планетарної цивілізації виступають системоутворюючим чинником революційної трансформації технологічної сфери планетарної цивілізації. Конкретні приклади матеріалізації можливостей високих технологій переконливо свідчать, що технології, які синергійно конвергують, перетворюються на самостійний чинник нового етапу еволюції планетарної цивілізації.

Трансформативний потенціал високих наукомістких технологій специфічно виявляється в різних сферах життєдіяльності планетарної цивілізації як способу буття людства в умовах експоненціального зростання наукомісткості людської діяльності. Hi-Tech перетворюються на головний детермінуючий чинник подальшого буття людини.

Здійснене дослідження дозволяє стверджувати, що високі наукомісткі технології мають значні евристичні можливості та інноваційний потенціал. Результатом їх впливу на соціокультурну реальність і людину у всій повноті її вимірів є поява нової якості буття людства, що асоціюється із становленням планетарної цивілізації, можливими наслідками може бути або духовне єднання людства, або виникнення нових форм домінування. Отже, виникає новий тип суспільства, що характеризуватиметься пріоритетним значенням теоретичного знання і фундаментальної науки, а центральна роль в ньому має належати „людиномірним” системам, що беруть до уваги цінності та морально-етичні критерії.

У тенденціях розвитку людства прослідковуються нові умови буття дихотомічного значення, які, насамперед, зумовлені тим, що практика виробництва і використання високих наукомістких технологій наближає планетарну цивілізацію до стану сингулярності. Щоб Hi-Tech стали найважливішим чинником коеволюції природи і планетарної цивілізації, необхідний планетарно-космічний масштаб думки, тобто філософські системи, наука, мистецтво мають орієнтуватися на загальнокосмічну єдність з акцентом на пріоритет загальнолюдських цінностей і збереження фундаментальних екзистенціальних характеристик людини, посилення етичного компоненту діяльності, оскільки людство є стійкою системою лише за умови пріоритетності фундаментальних духовних орієнтирів.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Кондратенко С.В. Проблема бытия планетарной цивилизации в условиях глобализации / С. В. Кондратенко // Філософські науки : Збірник наукових праць. - Суми : Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. - С. 80-89.

2. Кондратенко С.В. Проблема философской интерпретации наукоемкого будущего планетарной цивилизации / С. В. Кондратенко // Інтелект. Особистість. Цивілізація : Темат. зб. наук. пр. із соц.-філос. пробл. Вип. 6 ; Голов. ред. О. О. Шубін. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2008. - С. 84-93.

3. Кондратенко С. Проблема наукоємності в постнекласиці / Світлана Кондратенко // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наукових праць. Випуск 412-413. Філософія. - Чернівці : Рута, 2008. - С. 124-128.

4. Кондратенко С.В. Наукоємні технології - детермінуючий чинник становлення планетарної цивілізації / С. В. Кондратенко // Філософські науки : Збірник наукових праць. - Суми : Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2009. - С. 21-29.

5. Кондратенко С.В. Особенности глобализации и их влияние на становление планетарной цивилизации / С. В. Кондратенко // Інтелект. Особистість. Цивілізація [Текст] : Темат. зб. наук. пр. із соц.-філос. пробл. Вип. 7 ; голов. ред. О. О. Шубін. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. - С. 64-75.

6. Кондратенко С.В. Особливості філософської інтерпретації наукоємності в постнекласиці / С. В. Кондратенко // Філософія науки: традиції та інновації: наук. журнал. - Суми : Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2009. - № 1. - С. 108-115.

7. Кондратенко С.В. Проблема философской интерпретации основных концепций планетарной цивилизации / С. В. Кондратенко // Практична філософія. - 2009. - № 4. - С. 76-84.

8. Кондратенко С.В. Ретроспектива понятия «цивилизация» / С В. Кондратенко // Сучасна картина світу: природа, суспільство, людина [Текст] : збірник наукових праць / Державний вищий навчальний заклад „Українська академія банківської справи Національного банку України”. - Суми : ДВНЗ „УАБС НБУ”, 2008. - С. 171-177.

9. Кондратенко С. Эволюция философских взглядов в понимании концепции исторического процесса / Світлана Кондратенко // Філософія гуманітарного знання: соціокультурні виміри : Матеріали Міжнародної наукової конференції 26-26 жовтня 2007 р. - Чернівці : Рута, 2007. - С. 69-71.

10. Кондратенко С.В. Сущность философской интерпретации основных концепций планетарного социума / Светлана Владимировна Кондратенко // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : Матеріали міжнародної наукової конференції 20-21 лютого 2008 р. - Т. 4. - Суми, 2008. - С.41-43.

11. Кондратенко С.В. Проблема сущности планетарной цивилизации С. В. Кондратенко // Матеріали наукової конференції за підсумками науково-дослідної і науково-методичної роботи кафедр Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка у 2007 р. - Суми : Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. - С. 90.

12. Кондратенко С.В. Философская интерпретация сущностных черт планетарной цивилизации / С. В. Кондратенко // Планетарна цивілізація. Наука. Освіта : Тези виступів учасників Всеукраїнської наукової конференції (3-4 липня 2008 р.). - Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. - С.3-4.

13. Кондратенко С. Наукоємність як предмет постнекласичних досліджень / Світлана Кондратенко // Філософія гуманітарного знання : раціональність і духовність : Матеріали Міжнародної наукової конференції 2-3 жовтня 2008 р. - Чернівці : Рута, 2008. - С. 181-184.

14. Кондратенко С.В. Філософська інтерпретація сутності сучасного суспільства / С. В. Кондратенко // Матеріали наукової конференції за підсумками науково-дослідної і науково-методичної роботи кафедр Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка у 2008 р. - Суми : Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2009. - С. 76-77.

15. Кондратенко С.В. Основні напрями впливу високих наукоємних технологій на планетарну цивілізацію / С. В. Кондратенко // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009 : Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 18-20 травня 2009 р. : Полтава : Вид-во „ІнтерГрафіка”, 2009. - Т. 4. - С. 127-130.

16. Кондратенко С.В. Особливості глобалізації як провідної тенденції сучасності / Світлана Володимирівна Кондратенко // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : Матеріали другої міжнародної наукової конференції (27-30 квітня 2009 р., м. Суми). - Т. 2. - Суми, 2009. - С. 141-142.

17. Кондратенко С. Високі наукоємні технології - детермінуючий чинник становлення планетарної цивілізації / Світлана Кондратенко // Філософія гуманітарного знання : після Вільгельма Дільтея: Матеріали Міжнародної наукової конференції 16-17 жовтня 2009 р. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. - С. 171-174.

18. Кондратенко С.В. Науково-технічні революції на зламі ХХ-ХХІ ст. / С. В. Кондратенко // Матеріали наукової конференції за підсумками науково-дослідної і науково-методичної роботи кафедр Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка у 2009 р. - Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010. - С. 115-116.

Анотація

Кондратенко С.В. Наукомістке майбутнє планетарної цивілізації: філософсько-методологічний аналіз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.09 - філософія науки. Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної Академії Наук України. - Київ. 2010.

В дисертації досліджуються сутнісні характеристики наукомісткості і високих наукомістких технологій та їх вплив на буття планетарної цивілізації. Автором розкриті особливості науково-технічних революцій в нанонауці і нанотехнології, молекулярній біології, інформаційних технологіях, когнітивних науках, які породжують індустрію сучасних високих наукомістких технологій. Проаналізовано ключові особливості сучасних надтехнологій, на основі чого сформульовано положення про те, що форми практичної реалізації системи NBIC в коеволюції з різними сферами життєдіяльності соціуму виступають системоутворюючим чинником кардинальної технологічної трансформації в еволюції планетарної цивілізації.

Доведено, що високі наукомісткі технології, поява і широке тиражування яких ініціюється розвитком фундаментальної науки, перетворюються на головний детермінуючий чинник становлення та розвитку планетарної цивілізації. Остання розуміється як багатомірний антропогенний універсум, спосіб буття людства в умовах експоненціального зростання наукомісткості людської практики. Автор акцентує увагу в дослідженні на тому, що наукомісткість є новою якістю буття планетарної цивілізації. Розкритий евристичний потенціал високих технологій та їх вплив на тенденції еволюції планетарної цивілізації.

Ключові слова: біотехнології, високі наукомісткі технології, інформаційно-комунікаційні технології, нанотехнології, науково-технічні революції, наукомісткість, постлюдина, штучний інтелект.

Аннотация

Кондратенко С.В. Наукоемкое будущее планетарной цивилизации: философско-методологический анализ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.09 - философия науки. Институт философии имени Г.С. Сковороды Национальной Академии Наук Украины. - Киев. 2010.

В диссертации исследуются сущностные характеристики наукоемкости и высоких наукоемких технологий и их влияние на бытие планетарной цивилизации. Индустрия современных высоких наукоемких технологий порождена современными научно-техническими революциями в нанонауке и нанотехнологии, молекулярной биологии, информационных технологиях, когнитивных науках. Автором проанализированы ключевые особенности современных сверхтехнологий, на основе чего сформулировано положение о том, что формы практической реализации системы NBIC в коэволюции с различными сферами жизнедеятельности социума выступают системообразующим фактором кардинальной технологической трансформации в эволюции планетарной цивилизации.

Особое внимание уделяется характеристике глубоких трансформаций всех сфер бытия человечества под воздействием Hi-Tech. Доказано, что высокие наукоемкие технологии превращаются в главный детерминирующий фактор становления и развития планетарной цивилизации как многомерного антропогенного универсума, способа бытия человечества в условиях экспоненциального роста наукоемкости человеческой практики. Автор акцентирует внимание в исследовании на том, что наукоемкость является новым качеством бытия планетарной цивилизации. Раскрыт эвристический потенциал высоких технологий и их влияние на тенденции эволюции планетарной цивилизации.

Ключевые слова: биотехнологии, высокие наукоемкие технологии, информационно-коммуникационные технологии, искусственный интеллект, нанотехнологии, научно-технические революции, наукоемкость, постчеловек.

Summary

Kondratenko S.V. The Hi-Tech Future of Planetary Civilization: Philosophic-Methodological Analysis. - Manuscript.

Dissertation for competition for the academic degree of Philosophy in speciality 09.00.09 - Philosophy of science. - Institute of Philosophy named of the Hrygoriy Scovoroda of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kiev. 2010.

The dissertation is devoted to the research of phenomenon of Hi-Tech and its influence on the life of planetary civilization. An author analyzes the key features of modern Hi-Tech. It is shown that the forms of practical realization of the NBIC system in different spheres of life of society come forward the factor of cardinal technological transformation in the evolution of planetary civilization.

The special attention is spared to the description of deep transformations in all of spheres of human life. Hi-Tech gives birth to this influence. It is well-proven that the Hi-Tech grows into the main factor of development of planetary civilization. An author accents that Hi-Tech give birth the new quality of life of planetary civilization.

The key words: artificial intellect, biotechnologies, Hi-Tech, information/communication technologies, nanotechnologies, scientific and technical revolutions, post-man.

Размещено на Allbest.ru