Розвиток творчих здібностей підлітків у процесі позакласної роботи загальноосвітніх навчальних закладів

Аналогічна динаміка спостерігається і за показником гнучкості творчого мислення учнів. В експериментальній групі цей показник змінився таким чином: кількість підлітків з високим рівнем збільшилася з 19% до 34%, з середнім - з 45% до 58%, з низьким - зменшилася з 36% до 8%. У контрольній групі ми отримали наступні співвідносні результати: відсоток учнів з високим рівнем підвищився з 21% до 29%, з середнім - залишився практично без змін (42% і 40%), з низьким - зменшився з 37% до 31%.

Отримані результати свідчать про істотне зниження в експериментальній групі кількості учнів, які отримали низькі оцінки за рівнем оригінальності. Якщо на констатувальному етапі експерименту 42% учнів експериментальної групи продемонстрували низькі показники оригінальності, то на підсумковому етапі відсоток таких учнів зменшився до 10%. У контрольній групі кількість підлітків, що отримали низькі оцінки за показником оригінальності, зменшилась лише на 3 % (з 39% до 33%). Разом з цим в експериментальній групі значно виріс відсоток учнів, що отримали середні оцінки оригінальності: на констатувальному етапі кількість підлітків експериментальної групи з середнім рівнем оригінальності становила 44%, на підсумковому - 61%. Одночасно істотно збільшилося число підлітків з високим рівнем оригінальності мислення: з 14% до 29%. У контрольній групі відсоток учнів з середнім рівнем оригінальності виріс з 45% до 48%.

У цілому, аналіз даних, отриманих в результаті діагностування творчих здібностей за методикою Е.Торренса, свідчить, що учні експериментальної групи в порівнянні з контрольною групою на заключному етапі дослідної роботи демонструють вищий рівень розвитку творчого мислення за показниками швидкості, оригінальності, розробленості і гнучкості.

Крім методики Е.Торренса в процесі вивчення динаміки розвитку творчих здібностей школярів ми використовували також адаптований тест С. Медніка [242], призначений для діагностування вербальної креативності. Отримані результати подані в таблиці 2.11.

педагогічний творчий підліток позакласний

Таблиця 2.11 Динаміка рівнів вербальної креативності підлітків експериментальної і контрольної груп

№	Рівні інтелектуального розвитку	Експериментальні групи (n=92)	Контрольні групи (n=96)
		1 зріз	2 зріз	1 зріз	2 зріз
1.	Високий	16 (17,4%)	23 (25%)	18 (18,8%)	20 (20,8%)
2.	Середній	24 (26,1%)	42 (45,7%)	26 (27,1%)	30 (31,3%)
3.	Низький	52 (56,5%)	27 (29,3%)	52 (54,1%)	46 (47,9%)

Під час першого діагностичного зрізу експериментальна і контрольна групи школярів практично не відрізнялися за рівнем розвитку вербальної креативності: кількість учнів з високим рівнем становила 17,4% в експериментальній групі і 18,8% - в контрольній; з середнім рівнем, відповідно, - 26,1% і 27,1; з низьким - 56,5% і 54,1%.

На заключному етапі формувального експерименту в експериментальній групі, на відміну від контрольної, відбулися істотні зміни. Так, кількість підлітків з високим рівнем вербальної креативності в експериментальній групі збільшилася з 17,4% до 25%, тоді як в контрольній групі лише з 18,8% до 20,8%. Найвідчутніше в експериментальній групі виріс відсоток учнів з середнім рівнем вербальної креативності - з 26,1% до 45,7%. У контрольній групі цей показник збільшився лише на 4,2% (з 27,1% до 31,3%).

Кількість учнів з низьким рівнем вербальної креативності в експериментальній групі знизилася з 56,5% до 29,3%. У контрольній групі також спостерігається певне зниження (з 54,1% до 47,9%), проте воно не настільки яскраво виражене і не досягає рівня статистичної значущості.

В експериментальній групі виявлені статистично значущі (за критерієм Вілкоксона) зміни за всіма показниками креативності, тоді як в контрольній групі вони не досягають рівня статистичної достовірності. Це дає підстави стверджувати, що розвиток творчих здібностей учнів експериментальної групи обумовлений відповідними педагогічними умовами, що стимулюють творче самовираження школярів у процесі позакласної діяльності.

Застосування непараметричного критерію Вілкоксона засвідчило, що різниця між середніми показниками сформованості якостей креативного мислення учнів експериментальної групи під час першого і другого діагностичного зрізів статистично значуща на рівні б=0,05. Учні експериментальної групи під час підсумкового зрізу продемонстрували більшу гнучкість, швидкість і оригінальність у виконанні тестових завдань. На відміну від цього, в учнів контрольної групи попри певну позитивну динаміку показників креативності, не виявлено статистично значущих відмінностей між початковим і підсумковим зрізом. Отже, отримані результати дозволяють зробити висновок, що педагогічні умови, відповідно до яких організовувалася позакласна діяльність учнів експериментальної групи, більшою мірою сприяють розвитку творчих здібностей учнів, ніж традиційна організація педагогічного процесу. Створювана у процесі позакласної діяльності атмосфера творчого пошуку і свободи самовираження, в якій перед школярами відкриваються широкі можливості для вияву своїх нахилів, інтересів і задатків, стимулює розвиток гнучкості, оригінальності та продуктивності їхнього мислення.

З метою вивчення динаміки розвитку творчих здібностей підлітків у процесі експериментальної роботи ми відстежували також прояви їх творчої активності і самостійності на початку і в кінці формувального експерименту.

Розвиток творчих здібностей учнів неможливий без стимулювання їх творчої активності і самостійності, оскільки в соціальному плані саме ці якості визначають продуктивність творчої діяльності. У підлітків має бути сформоване прагнення реалізувати свій потенціал у досягненні творчого успіху, проявити свої пізнавальні можливості, бажання пізнавати нове, оволодіваючи при цьому прийомами раціонального мислення, а також прийомами і стратегіями творчої діяльності. Самостійність учня характеризується умінням здійснювати творчу діяльність без підтримки з боку педагога. Для цього підлітки повинні не тільки оволодіти уміннями творчої діяльності, але й ставитися до цього процесу як до особистісно значущого. Саме розвиток активності і самостійності підлітків у ході творчої діяльності дозволяє їм проявити свої індивідуальні нахили і потреби, досягти успіху в творчій самореалізації.

У своєму дослідженні, оцінюючи сформованість творчої активності і самостійності школярів, ми спиралися на роботи В. Андрєєва [6], Д. Богоявленської [24], Б. Теплова [192, 193, 194], Г. Щукіної [216] і ін. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури і адаптованих діагностичних завдань, запропонованих В. Андрєєвим [6, с.90-93], ми розробили шкалу рівнів прояву творчої активності і самостійності підлітків у процесі творчої діяльності (див. табл. 2.12).

Таблиця 2.12 Рівні прояву творчої активності і самостійності підлітків у процесі творчої діяльності

Рівні	Критерії	Бали
1. Низький	У процесі творчої діяльності відсутні активність і самостійність, діяльність здійснюється під безпосереднім контролем і за прямими вказівками педагога; проблеми розв'язуються по аналогії з попередніми рішеннями з внесенням незначних змін; відсутнє відчуття особистісної значущості творчої діяльності.	1-3
2. Середній	Активність і самостійність виявляються тільки під час постановки мети діяльності; під час здійснення діяльності спостерігається комбінування відомих способів розв'язування аналогічних проблем у рамках відомого зразка діяльності; присутній ситуативний інтерес до використання засвоєних знань; не виявляється прагнення до самостійного пошуку оригінальних способів вирішення проблем.	4-6
3. Високи	У ході творчої діяльності виявляються активність, прагнення до творчих досягнень і самостійність; уміння самостійно ставити проблему, обирати способи її розв'язання; широко використовується додаткова інформація; пропонуються нові способи вирішення проблем, самостійно робляться висновки і узагальнення.	7-9

Визначення рівня прояву творчої активності і самостійності підлітків у процесі творчої діяльності здійснювалося за допомогою методу експертних оцінок. П'ятьом експертам, у ролі яких виступали учителі, що викладали в учнів контрольної і експериментальної груп, пропонувалося оцінити рівень прояву творчої активності і самостійності підлітків у процесі виконання проблемного завдання: "Проаналізуйте подану проблему, визначите наявність у ній суперечності. Як розв'язати цю суперечність? Обґрунтуйте Вашу ідею і шляхи її реалізації".

Під час експертного оцінювання особлива увага зверталася на вираженість у школярів прагнення зрозуміти, осмислити проблему і процес її розв'язання, а також на самостійність пошуку рішення.

У таблиці 2.13 наведені дані про рівень прояву творчої активності і самостійності підлітків на початку і наприкінці формувального експерименту.

Таблиця 2.13 Динаміка рівнів прояву творчої активності і самостійності підлітків експериментальної і контрольної груп

№	Рівні творчої активності і самостійності	Експериментальні групи (n=92)	Контрольні групи (n=96)
		1 зріз	2 зріз	1 зріз	2 зріз
1.	Високий	11 (12,0%)	33 (35,9%)	13 (13,5%)	15 (15,7%)
2.	Середній	51 (55,4%)	48 (52,1%)	54 (56,3%)	56 (58,3%)
3.	Низький	30 (32,6%)	11 (12,0%)	29 (30,2%)	25 (26,0%)

Отримані дані свідчать, що на початку формувального експерименту рівень прояву творчої активності і самостійності більшості підлітків експериментальної і контрольної груп був приблизно однаковим: близько половини з них знаходилася на середньому рівні, біля третини - на низькому. Так, від 30,2% до 32,6% підлітків не проявляли творчої активності і самостійності; у більшості підлітків (від 55,4% до 56,3%) за наявності прагнення до творчої активності й самостійності були не сформовані можливості його реалізації, і лише незначна частина підлітків (від 12% до 13,5%) демонструвала достатньо високий рівень творчої активності і самостійності під час розв'язання проблемних завдань. Це свідчить про те, що на початку формувального експерименту для більшості учнів експериментальної і контрольної груп властивим був недостатній рівень розвитку якостей, які визначають продуктивність творчої діяльності.

Після проведення формувального експерименту ситуація істотним чином змінилася. В експериментальній групі значно збільшилася (з 12,0% до 35,9%) кількість підлітків з високим рівнем творчої активності і самостійності. Одночасно зменшилося число підлітків з низьким рівнем розвитку цих якостей (з 32,6% до 12,0%). Число підлітків з середнім рівнем дещо зменшилося в порівнянні з першим зрізом за рахунок переходу частини школярів у групу високоактивних і самостійних.

На відміну від експериментальної, в контрольній групі не зафіксовано скільки-небудь істотних змін у рівні творчої активності і самостійності школярів. Незначну позитивну динаміку (з 13,5% до 15,7% підвищилася кількість учнів з високим рівнем, з 56,3% до 58,3% - з середнім) можна пояснити природним ходом вікового розвитку.

Таким чином, отримані результати свідчать, що в учнів експериментальної групи відбулися статистично значущі кількісні та якісні зміни за всіма критеріями сформованості творчих здібностей: ціннісно-мотиваційним, особистісно-диспозиційним і когнітивно-операційним. Це виявилося в позитивній динаміці загальних рівнів сформованості творчих здібностей, які визначалися за формулою

, де

РТЗ - загальний рівень розвитку творчих здібностей;

К₁ - коефіцієнт сформованості творчих здібностей за ціннісно-мотиваційним критерієм;

К₂ - коефіцієнт сформованості творчих здібностей за особистісно-диспозиційним критерієм;

К₃ - коефіцієнт сформованості творчих здібностей за когнітивно-операційним критерієм.

Отримані результати, які репрезентують динаміку загальних рівнів сформованості творчих здібностей учнів експериментальної і контрольної груп, представлено на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Динаміка рівнів сформованості творчих здібностей учнів контрольної і експериментальної груп (у %).

В експериментальній групі суттєво зменшилась (з 42,4% до 14,1%) кількість підлітків з репродуктивно-імітаційним рівнем розвитку творчих здібностей. Натомість збільшилася кількість учнів з частково-креативним (з 40,2% до 52,2%) і автономно-креативним (з 17,4% до 33,7%) рівнями розвитку творчих здібностей. На відміну від експериментальної, у контрольній групі не сталося суттєвих зрушень у рівнях сформованості творчих здібностей учнів. Кількість учнів з автономно-креативним рівнем залишилася практично незмінною (1-й зріз - 18,8%, 2-й зріз - 20,8%). Відсоток учнів з частково-креативним рівнем творчих здібностей підвищився на 4,3% (з 39,5% до 43,8%), з репродуктивно-імітаційним - зменшився на 6,3% (з 41,7% до 35,4%). Хоча й спостерігаються певні позитивні тенденції, вони мають незначний характер і не досягають рівня статистичної значущості. Можна припустити, що ця незначна позитивна динаміка пов'язана із загальними процесами вікового розвитку школярів.

Статистична достовірність вказаних змін перевірялась за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона для пов'язаних пар спостережень [143]. Розрахунки цього критерію для учнів експериментальної групи подані в табл. 2.14. У графах 1 і 2 представлені числові показники сформованості творчих здібностей учнів експериментальної групи на початку (x_i) і після (y_i) завершення дослідно-експериментальної роботи. Критерій Вілкоксона вираховувався за таким алгоритмом:

1. Спершу зі списку вилучалися пари з однаковими значеннями (x_i) і (y_i), які у подальших розрахунках не бралися до ваги (№11, 13, 16, 19, 22, 41, 47, 56, 85, 89, 92).

2. Знаходилася різниця між парними значеннями: d_i=x_i-y_i (графа 4).

3. Визначалися ранги R|d_i| абсолютних значень різниць d_i (графа 5).

4. Визначалися ранги додатних (+) і від'ємних (-) значень різниць (графа 5).

5. Окремо знаходилася сума рангів від'ємних і додатних різниць R(-) і R(+): R(-) = 3201; R(+) = 120.

6. Менша із сум рангів приймалась за значення критерію Вілкоксона W: W=R(+) = 120.

Оскільки обсяг вибірки достатньо великий (n>25), то застосовувався u-критерій, який визначався за формулою:

, де

n - обсяг вибірки;

W - значення критерію Вілкоксона.

Обчислене емпіричне значення u-критерію порівнювалося з критичним u_a із статистичної таблиці [143, с. 95]. Оскільки емпіричне значення u-критерію (7,25) виявилося більшим за критичне (3,28), то це дало підстави відкинути нульову гіпотезу і вважати, що різниця між показниками сформованості творчих здібностей учнів експериментальної групи на початку і наприкінці дослідної роботи статистично значуща на рівні б=0,001.

Таблиця 2.14 Таблиця показників сформованості творчих здібностей учнів експериментальної групи

№	xi 1 зріз	yi 2 зріз	di=xi-yi	Ранги |di|
1.	0,76	0,86	-0,10	46,0
2.	0,78	0,80	-0,02	18,0
3.	0,78	0,71	+0,07	+2,0
4.	0,81	0,85	-0,04	26,0
5.	0,83	0,80	+0,03	+10,0
6.	0,85	0,75	+0,10	+1,0
7.	0,88	0,90	-0,02	18,0
8.	0,88	0,91	-0,03	22,5
9.	0,86	0,84	+0,02	+13,0
10.	0,77	0,80	-0,03	22,5
11.	0,77	0,77	-0,00
12.	0,79	0,74	+0,05	+5,0
13.	0,79	0,79	-0,00
14.	0,82	0,88	-0,06	31,0
15.	0,84	0,80	+0,04	+8,0
16.	0,76	0,76	-0,00
17.	0,79	0,84	-0,05	28,5
18.	0,81	0,85	-0,04	26,0
19.	0,80	0,80	-0,00
20.	0,75	0,70	+0,05	+5,0
21.	0,75	0,84	-0,09	42,0
22.	0,78	0,78	-0,00
23.	0,82	0,88	-0,06	31,0
24.	0,74	0,81	-0,07	35,0
25.	0,68	0,77	-0,09	42,0
26.	0,66	0,75	-0,09	42,0
27.	0,68	0,80	-0,12	52,5
28.	0,69	0,78	-0,09	42,0
29.	0,72	0,84	-0,12	52,5
30.	0,74	0,81	-0,07	35,0
31.	0,65	0,75	-0,10	46,0
32.	0,68	0,76	-0,08	38,5
33.	0,73	0,77	-0,04	26,0
34.	0,72	0,77	-0,05	28,5
35.	0,69	0,76	-0,07	35,0
36.	0,67	0,75	-0,08	38,5
37.	0,69	0,80	-0,11	49,0
38.	0,49	0,45	+0,04	+8,0
39.	0,52	0,50	+0,02	+13,0
40.	0,64	0,71	-0,07	35,0
41.	0,66	0,66	-0,00
42.	0,49	0,44	+0,05	+5,0
43.	0,31	0,45	-0,14	57,0
44.	0,40	0,42	-0,02	18,0
45.	0,35	0,38	-0,03	22,5
46.	0,45	0,52	-0,07	35,0
47.	0,38	0,38	-0,00
48.	0,32	0,44	-0,12	52,5
49.	0,34	0,48	-0,14	57,0
50.	0,38	0,47	-0,09	42,0
51.	0,46	0,40	+0,06	+3,0
52.	0,48	0,54	-0,06	31,0
53.	0,37	0,48	-0,11	49,0
54.	0,31	0,48	-0,17	60,0
55.	0,43	0,56	-0,13	55,0
56.	0,55	0,55	-0,00
57.	0,58	0,74	-0,16	59,0
58.	0,38	0,48	-0,10	46,0
59.	0,46	0,57	-0,11	49,0
60.	0,37	0,49	-0,12	52,5
61.	0,28	0,47	-0,19	62,5
62.	0,29	0,54	-0,25	68,0
63.	0,19	0,38	-0,19	62,5
64.	0,25	0,39	-0,14	57,0
65.	0,24	0,44	-0,20	64,0
66.	0,20	0,47	-0,27	70,0
67.	0,19	0,45	-0,26	69,0
68.	0,18	0,55	-0,37	75,0
69.	0,24	0,59	-0,35	73,0
70.	0,25	0,62	-0,37	75,0
71.	0,20	0,64	-0,44	81,0
72.	0,19	0,42	-0,23	65,5
73.	0,26	0,55	-0,29	71,0
74.	0,26	0,58	-0,32	72,0
75.	0,22	0,61	-0,39	78,0
76.	0,26	0,64	-0,38	77,0
77.	0,18	0,55	-0,37	75,0
78.	0,18	0,58	-0,40	79,0
79.	0,21	0,62	-0,41	80,0
80.	0,23	0,46	-0,23	65,5
81.	0,25	0,49	-0,24	67,0
82.	0,20	0,38	-0,18	61,0
83.	0,24	0,20	+0,04	+8,0
84.	0,22	0,24	-0,02	18,0
85.	0,24	0,24	-0,00
86.	0,25	0,23	+0,02	+13,0
87.	0,19	0,21	-0,02	18,0
88.	0,19	0,22	-0,03	22,5
89.	0,20	0,20	-0,00
90.	0,22	0,20	+0,02	+13,0
91.	0,24	0,22	+0,02	+13,0
92.	0,25	0,25	-0,00

Аналогічним чином знаходилося значення критерію Вілкоксона для учнів контрольної групи. З'ясувалося, що емпіричний u-критерій (1,58) менший за критичний u_a (1,64), що засвідчило істинність нульової гіпотези і дало підстави для висновку про відсутність статистично значущої різниці між показниками сформованості творчих здібностей учнів контрольної групи, виявленими під час першого і другого діагностичного зрізів.

Таким чином, отримані результати дозволяють стверджувати, що реалізація у процесі позакласної роботи комплексу обґрунтованих педагогічних умов стимулює творче самовираження і сприяє розвитку творчих здібностей учнів підліткового віку.

Висновки з другого розділу

1. Внаслідок узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень, а також власного педагогічного досвіду з'ясовано, що для забезпечення розвитку творчих здібностей учнів підліткового віку позакласна діяльність повинна проектуватися як цілісне виховне середовище, що складається з трьох взаємопов'язаних компонентів (предметно-просторового, соціально-психологічного і організаційно-технологічного), які сприяють реалізації індивідуальних нахилів учнів і створюють широкі можливості для стимулювання, вияву й розвитку їх творчої активності. Встановлено, що просторово-предметний компонент позакласного виховного середовища для стимулювання вияву й розвитку творчих здібностей підлітків має відповідати таким вимогам: гетерогенність і складність середовища; взаємозв'язок функціональних зон середовища; гнучкість і варіативність середовища; індивідуалізованість середовища; автентичність середовища. Соціальний компонент освітнього середовища має забезпечувати: свободу творчого самовираження учнів; взаєморозуміння і задоволеність взаєминами всіх суб'єктів виховного процесу; позитивну емоційна включеність учнів у творчу діяльність; участь учнів у виборі й організації різних видів позакласної діяльності; демонстрацію значущими дорослими (педагогами) зразків креативної поведінки.

2. На основі концептуальних положень теорії формування вищих психічних функцій Л. Виготського і теорії спільної продуктивної діяльності В. Ляудіс обґрунтовано необхідність організації спільної творчої діяльності вчителя та учнів як послідовної зміни форм соціальної взаємодії (введення в діяльність; розподілена діяльність; імітована діяльність; підтримана діяльність; саморегульована діяльність; самоспонукувана діяльність; самоорганізована діяльність; творче партнерство), що розгортаються у напрямку перебудови рівнів саморегуляції від максимальної допомоги вчителя учням у виконанні творчих завдань до послідовного розвитку саморегуляції учнів і формування у них здатності до самостійної творчої активності.

3. Аналіз результатів психолого-педагогічних досліджень засвідчив, що важливою педагогічною умовою розвитку творчих здібностей учнів підліткового віку є організація навчально-виховної взаємодії на засадах діалогічного підходу, що передбачає: сприйняття вихованця як рівноправного партнера творчої діяльності; безумовно позитивне ставлення, повагу до учнів і віру в їх потенційні можливості; особистісну відкритість і довір'я; налаштованість на взаєморозуміння і творчу співпрацю; надання вихованцям свободи вибору, права на власну позицію.

4. Доведено важливість застосування з метою розвитку творчих здібностей учнів у процесі позакласної роботи системи творчих завдань, які диференціюються за критеріями проблеми, методу, результату і забезпечують включення учнів в особистісно-творчу пошукову діяльність.

5. Результати формувального експерименту засвідчили, що розроблена на основі обґрунтованих педагогічних умов методика організації позакласної роботи стимулює творче самовираження підлітків і сприяє розвитку їх творчих здібностей. Загалом проведений педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження і дозволив зробити висновок про реалізацію поставлених дослідницьких завдань.

Загальні висновки

1. Динамізм, притаманний сучасному етапу розвитку суспільства, актуалізує потребу в підготовці творчої особистості, здатної самостійно приймати нестандартні рішення, оперативно реагувати на зміни обставин, виявляти оригінальність, гнучкість і конструктивність під час розв'язання різноманітних проблем. Аналіз педагогічної практики свідчить, що реалізацію цього завдання у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи неможливо забезпечити в рамках одної лише класно-урочної діяльності, яка за змістом, тривалістю й організацією має відносно регламентований характер, обмежує творче самовираження учнів і не дозволяє повною мірою враховувати їхні індивідуальні особливості, інтереси і нахили. Компенсувати вказані обмеження і суттєво підвищити розвивальний потенціал педагогічної взаємодії може позакласна робота, яка завдяки своїм особливостям уможливлює формування навчально-виховного середовища, сприятливого для творчої самореалізації школярів. У зв'язку з цим існує потреба в обґрунтуванні педагогічних умов і розробці методичних шляхів організації позакласної роботи, які б забезпечували розвиток творчих здібностей учнів.

2. На основі аналізу психолого-педагогічних підходів до розуміння сутності творчого потенціалу особистості з'ясовано, що творчі здібності являють собою специфічну форму загальних здібностей, які дозволяють особистості гнучко й оперативно реагувати на впливи оточення, створювати різноманітні оригінальні образи та ідеї й продукувати суб'єктивно нові способи постановки та розв'язання проблем. Відповідно до комплексного підходу творчі здібності учнів розглядаються як інтегральні індивідуально-психологічні властивості особистості, що синтезують інтелектуальні можливості, мотивацію творчої активності й креативний потенціал і виступають загальною внутрішньою передумовою успішної творчої діяльності.

3. Узагальнення результатів психологічних і педагогічних досліджень, а також власного досвіду роботи дало змогу визначити критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивно-операційний, особистісно-диспозиційний) та відповідні показники сформованості творчих здібностей учнів підліткового віку. Ціннісно-мотиваційний критерій відображає сформованість спонукально-енергетичного аспекту творчої активності учнів, їх емоційне ставлення до творчості, пізнавальний інтерес, мотивацію творчого пошуку, прагнення до відкриття нових способів пізнавальної та практичної діяльності. Когнітивно-операційний критерій характеризує інтелектуально-інструментальний аспект творчого потенціалу учнів: інтелектуальні можливості та структурні особливості інтелекту, параметри креативності (швидкість, гнучкість, оригінальність, точність), прояви творчої активності та самостійності у процесі творчої діяльності. Особистісно-диспозиційний критерій характеризує сформованість особистісних якостей, необхідних для творчої самореалізації учнів.

Означені критерії дали змогу виділити три якісно своєрідні рівні сформованості творчих здібностей школярів: репродуктивно-імітаційний, частково-креативний і автономно-креативний. Учні з репродуктивно-імітаційним рівнем характеризуються недостатньою сформованістю інтелектуально-логічних та інтелектуально-евристичних умінь, загальною спрямованістю на репродуктивну діяльність, потребують чітких вказівок, стимулів і інструкцій щодо розв'язання тієї чи іншої проблеми; дотримуються шаблонних способів мислення і діяльності; не помічають відтінків і суперечностей у міркуваннях; не відчувають прагнення до надситуативної творчої активності і самостійності; сумніваються у своїх творчих можливостях, нездатні до вияву креативності у міжособистісних стосунках і колективній взаємодії.

Учні з частково-креативним рівнем характеризуються загальним позитивним ставленням до творчості, але потребують допомоги з боку вчителя чи більш творчих і самостійних ровесників у постановці та розв'язанні творчих завдань; у структурі мотивації їх творчої діяльності домінуючими є зовнішні мотиви досягнення успіху і самоствердження; здатні ситуативно виявляти гнучкість і оригінальність мислення у розв'язанні проблем, що викликають особистісну зацікавленість, однак через недостатньо сформовану готовність до саморегуляції творчої діяльності сумніваються у своїх можливостях і потребують зовнішньої підтримки.

Учні з автономно-креативним рівнем характеризуються загальною спрямованістю на творчість і самореалізацію у творчій діяльності, сформованістю інтелектуально-логічних і інтелектуально-евристичних умінь та якостей дивергентного мислення (швидкість, гнучкість, оригінальність, точність); домінуванням у структурі мотивації творчої активності внутрішніх мотивів (пізнавального інтересу, прагнення до створення нового, пошуку і розв'язання проблем нестандартним способом, потреби в самоефективності і компетентності, надситуативній активності); готовністю до саморегуляції творчої діяльності, здатністю самостійно визначати свої завдання, організовувати, контролювати й оцінювати власні дії, використовувати творчий досвід інших людей, конструктивно взаємодіяти в процесі колективної творчої діяльності.

4. Внаслідок проведеного дослідження з'ясовано, що значними потенційними можливостями щодо розвитку творчих здібностей учнів підліткового віку володіє позакласна робота, яка завдяки своїм особливостям уможливлює створення навчально-виховного середовища, сприятливого для творчого самовираження школярів. Доведено, що найважливішими у контексті розвитку творчих здібностей учнів є такі особливості позакласної роботи: організація на засадах добровільності, активності і самодіяльності, що стимулює вільне самовизначення і вияв креативного потенціалу учнів; гнучкість і варіативність форм позакласної діяльності дає змогу більш повно враховувати індивідуальні особливості підлітків, їх інтереси, нахили і бажання; менша формалізованість і регламентованість розширює свободу педагогічної творчості вчителя і простір для творчої самореалізації учнів; добровільний характер участі у позакласній роботі, вільний вибір форм діяльності стимулює творчу активність і самостійність учнів, сприяє розвитку внутрішньої мотивації творчої діяльності, забезпечує досягнення успіху і формування позитивної самооцінки; відсутність примусу й орієнтації на обов'язковий результат знімає психічну напругу, тривожність учнів, розкріпачує їх творчу уяву, сприяє формуванню атмосфери творчого пошуку; більша відкритість, безпосередність і неформальність спілкування посилює вплив особистості педагога на розвиток творчої активності учнів.

5. Визначено та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов, які забезпечують розвиток творчих здібностей учнів підліткового віку у процесі позакласної роботи:

- проектування позакласної діяльності як цілісного виховного середовища, що сприяє реалізації індивідуальних нахилів і стимулює творчу активність учнів;

- організація спільної творчої діяльності вчителя та учнів як послідовної зміни форм взаємодії (введення в діяльність; розподілена діяльність; імітована діяльність; підтримана діяльність; саморегульована діяльність; самоспонукувана діяльність; самоорганізована діяльність; творче партнерство), що забезпечують поступове зменшення педагогічного керівництва і одночасно розвиток здатності учнів до саморегуляції творчої активності;

- здійснення навчально-виховної взаємодії з підлітками на засадах діалогічного підходу (сприйняття вихованця як рівноправного партнера творчої діяльності; безумовно позитивне ставлення, повага до учня і віра в його потенційні творчі можливості; особистісна відкритість і довір'я; налаштованість на взаєморозуміння і творчу співпрацю; надання вихованцям свободи вибору, права на власну позицію);

- використання системи творчих завдань, які диференціюються за критеріями проблеми, методу, результату і забезпечують включення учнів в особистісно-творчу пошукову діяльність.

6. З'ясовано, що для формування у процесі позакласної роботи виховного середовища, яке стимулює творчу самореалізацію підлітків, необхідно забезпечити відповідне конструювання трьох взаємопов'язаних компонентів: просторово-предметного, соціально-психологічного й організаційно-технологічного. Просторово-предметний компонент має відповідати таким вимогам, як: гетерогенність і складність середовища, взаємозв'язок функціональних зон, гнучкість і варіативність, індивідуалізованість, автентичність. Соціально-психологічний компонент виховного середовища має забезпечувати: свободу творчого самовираження підлітків; взаєморозуміння і задоволеність взаєминами всіх суб'єктів виховного процесу; позитивну емоційну включеність учнів у творчу діяльність; участь школярів у виборі й організації різних видів позакласної діяльності; демонстрацію значущими дорослими (педагогами) зразків креативної поведінки. Організаційно-технологічний компонент виховного середовища передбачає використання у процесі позакласної діяльності форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи, що стимулюють розвиток творчих здібностей учнів: проблемних, інтерактивних, проектних, ігрових, спеціальних прийомів і вправ, які знімають психічну напругу і внутрішні бар'єри творчого самовираження, активізують розвиток продуктивної уяви, дивергентного мислення й творчої інтуїції учнів.

7. Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов суттєво стимулює розвиток творчих здібностей підлітків у процесі позакласної роботи, сприяє формуванню внутрішньої мотивації творчої діяльності, розвитку комунікативно-творчих рис, здатності до самоуправління і саморегуляції творчої діяльності, швидкості, оригінальності, розробленості і гнучкості мислення, вербальної креативності, активності і самостійності підлітків у процесі творчої діяльності. В експериментальній групі, на відміну від контрольної, суттєво зменшилася (з 42,4% до 14,1%) кількість підлітків з репродуктивно-імітаційним рівнем розвитку творчих здібностей, натомість збільшилася - з частково-креативним (з 40,2% до 52,2%) і автономно-креативним (з 17,4% до 33,7%) рівнями розвитку творчих здібностей.

Проведене дослідження не претендує на висвітлення всіх аспектів проблеми розвитку творчих здібностей підлітків у процесі позакласної роботи. Подальшого дослідження потребують, на наш погляд, такі аспекти даної проблеми: формування готовності учителів до розвитку творчих здібностей учнів у процесі позакласної роботи; розробка концептуально-методичних шляхів інтеграції різних видів діяльності учнів у процесі розвитку їх творчого потенціалу; теоретико-методологічне обґрунтування психолого-педагогічних умов формування мотивації творчої діяльності учнів; з'ясування впливу різних стилів педагогічного спілкування на розвиток творчих здібностей учнів.

Список використаних джерел

1. Айзенк Г. Ю. Интеллект: новый взгляд / Г. Ю. Айзенк // Вопросы психологии. - 1995. - Т. 1. - С. 111-131.

2. Алексеева П. В. Теория познания и диалектика / П. В. Алексеева, А. В. Панин. - М.: Высшая школа, 1991. - 224 с.

3. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука / Г. С. Альтшуллер - М.: Сов. радио, 1979. - 175 с.

4. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Ш. А. Амонашвили. - М.: Изд. дом Ш. Амонашвили, 1996. - 496 с.

5. Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах / А. Анджейчак // Обдарована дитина. - 2000. - №5. - С.8-13.

6. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогического творчества / В. И. Андреев. - Казань: Издательство Казанского университета, 1988. - 288 с.

7. Артемьева Т. И. Методологический аспект проблемы способностей / Т. И. Артемьева. - М.: Наука, 1977. - 184 с.

8. Асафова Т. Ф. Развитие социально-педагогического творчества во внешкольной работе с детьми в российской провинции второй половины XX века: дисс. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Асафова Татьяна Федоровна. - Кострома, 2002. - 144 с.

9. Асмолов А. Г. Дополнительное образование как зона ближайшего развития образования в России: от традиционной педагогики к педагогике развития / А. Г. Асмолов // Внешкольник. - 1997. - №9. - С. 6-8.

10. Базильчук Л. В. Проблема організації позакласної роботи в загальноосвітній школі / Л. В. Базильчук // Вісник Черкаського університету. Серія педагогічні науки. - 2006. - №139. - С. 6-10.

11. Бакулевская С.С. Становление интеллектуально-творческой деятельности старшеклассника в процессе решения эвристических задач: дисс. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Бакулевская Софья Сергеевна. - Волгоград, 2001. - 139 с.

12. Балл Г. О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності / Г.О. Балл // Педагогіка і психологія. - 1994. - №2. - С. 3-12.

13. Баранова Л. В. Особенности образного креативного мышления в юношеском возрастем / Л. В. Баранова // Вестн. Тамб. ун-та. Серия: Гуманитарные науки. - Тамбов, 2008. - Вып.1 (57). - С.293-301.

14. Барановська І. Г. Методичні засади художньо-творчої самореалізації підлітків в умовах діяльності ансамблю народної музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Методика навчання" / І. Г. Барановська. - К., 2007. - 20 с.

15. Белова В. В. Взаимодействие внешкольных учреждений и школы в воспитании творческой индивидуальности подростков : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / В. В. Белова. - М., 1998. - 23 с.

16. Бергсон А. Творческая эволюция / А. Бергсон. - М.: СПб, 1914. - 286 с.

17. Березовська Л. І. Розвиток творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Методика навчання" / Л. І. Березовська. - Одеса, 2004. - 21с.

18. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. - М.: Прогресс, 1982. - 420 с.

19. Бернштейн М. С. О природе научного творчества / М. С. Бернштейн // Вопросы философии. - 1996. - №6. - С.45-49.

20. Беспалько В.П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. - М.: Высш. шк., 1989. - 141 с.

21. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

22. Бєлошицький О. О. Розвиток технічної творчості учнів у позашкільних закладах освіти України (20 - 30 рр. ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Методика навчання" / О. О. Бєлошицький. - К., 2007. - 19 с.

23. Білоус О. С. Дидактичні основи формування творчої активності студентів у процесі особистісно орієнтованого навчання (на матеріалі музичних дисциплін): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 "Теорія навчання" / О. С. Білоус. - Луцьк, 2005. - 20 с.

24. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д. Б. Богоявленская. - Ростов-на-Дону, 1983. - 286 с.

25. Богоявленская Д. Б. О предмете исследования творческих способностей / Д. Б. Богоявленская // Психологический журнал. - 1995. - №5. - С.49-58.

26. Богоявленская Д. Б. Природа и диагностика творческих способностей / Д. Б. Богоявленская // Материалы республиканской научно-практической конференции. Педагогический процесс в учебных заведениях нового типа: содержание и технологии. - Минск, 1994. - С. 458-478.

27. Богоявленская Д. Б. Пути к творчеству / Д. Б. Богоявленская. - М.: Знание, 1981. - 96 с.

28. Болотина Л. Р. Методика внеклассной воспитательной работы в начальных классах: [учебное пособие для студентов пед. вузов] / Л. Р. Болотина, Д. И. Латышина. - М.: Просвещение, 1978. - 128 с.

29. Большая Советская энциклопедия: в 30-ти томах [гл. ред. А. М. Прохоров]. - М.: Советская энциклопедия, 1976. - Т. 26. - 724 с.

30. Боно де Э. Рождение новой идеи. О нешаблонном мышлении: пер. с англ. / Боно де Э. - М.: Прогресс, 1976. - 141 с.

31. Братченко С.Л. Развитие у студентов направленности на диалогическое общение: дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Братченко Сергей Леонидович. - Л., 1987. - 268 с.

32. Бруднов А. К. Развитие дополнительного образования в условиях общеобразовательного учреждения / А. К. Бруднов // Воспитание школьников. - 1993. - № 2. - С.2.

33. Бруднов А. К. Стратегия развития государственных и муниципальных учреждений дополнительного образования детей / А. К. Бруднов // Воспитание школьников. - 1994. - № 5. - С. 2-5.

34. Булка Н. І. Розвиток креативності у молодших школярів із порушеними соціальними зв'язками : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / Н. І. Булка. - Одеса, 2005. - 19 с.

35. Вайновська М. К. Формування творчої особистості підлітка в навчально-виховному процесі : дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.07 / Вайновська Марія Кирилівна. - Запоріжжя, 2004. - 214 с.

36. Венгер Л. А. Педагогика способностей / Л. А. Венгер. - М.: Знание, 1973. - 96 с.

37. Верещак О. Основні принципи позашкільної гуманітарної освіти / О. Верещак // Рідна школа. - 2005.- №12.- с.61-63.

38. Винниченко І. А. Система позакласної роботи у восьмирічній школі / І. А. Винниченко, Е. М. Марієнгоф. - К.: Рад. школа, 1968. - 417 с.

39. Войчук В.П. Програма розвитку позашкільного навчального закладу / В. П. Войчук // Директор школи. - 2005. - №37. - С. 30-32.

40. Волкова Н. П. Педагогіка: [посібн. для студентів вищих навчальних закладів] / Н. П. Волкова. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - 576 с.

41. Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності школярів / Т. Б. Волобуєва // Управління школою. - Харків, 2005. - 110 с.

42. Воронюк І. В. Психологічні особливості реалізації творчого потенціалу молодших школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / І. В. Воронюк. - К., 2003. - 20 с.

43. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк: [кн. для учителя] / Л. С. Выготский. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.

44. Габеркорн І. І. Теоретичні аспекти розвитку творчих здібностей молодших школярів / І. І. Габеркорн // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - 2007. - №13. Ч. 1. - С. 38-41.

45. Галузінська М. Г. Самостійна навчальна діяльність - перший крок до творчості / М. Г. Галузінська // Обдарована дитина. - 2005. - №10. - С. 2-14.

46. Гилфорд Д. П. Три стороны интеллекта / Д. П. Гилфорд // Психология мышления [под. ред. И. Матюшкина]. - М.: Прогресс, 1965. - 456 с.

47. Гнатко Н.М. Преобразование потенциальной креативности в актуальную в ходе овладения шахматной игрой : дис… канд. психол. наук: 19.00.01 / Гнатко Николай Михайлович. - М., 1993. - 255 c.

48. Гоббс Т. Сочинения: в 2 т. [пер.с лат. и англ.]. / Т. Гоббс. - М.: Мысль, 1964. - Т. 1. - 476 с.

49. Говорун Д. И. Творческое воображение и эстетические чувства / Д. И. Говорун. - К.: Вища школа, 1990. - 224 с.

50. Головко С.Г. Наукові засади розвитку творчої пізнавальної діяльності учнів у вітчизняній педагогіці (20-ті - середина 80-х років ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / С. Г. Головко. - Луганськ, 2006. - 20 с.

51. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

52. Горальський А. Правила тренінгу творчості: методичний посібник / А. Горальський. - Л.: ВНТЛ, 1998. - 52 с.

53. Горбунова К.М. Педагогічні умови вдосконалення керівництва творчою діяльністю молодших школярів у сфері дозвілля: дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.07 / Горбунова Каріне Маркарівна. - Київ, 1997. - 180 с.

54. Горский В. А. Система дополнительного образования детей. Концепция лаборатории проблем дополнительного образования детей ИОСО РАО / В. А. Горский, А. Я. Журкина и др. // Дополнительное образование. - 1999. - №3-4. - С. 6-14.

55. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивности стиля межличностного взаимодействия / В. А. Горянина // Психологический журнал. - 1997. - №6. - С. 73-78.

56. Грушко О. В. Досвід компонент-аналізу структури творчих здібностей молодших школярів / О. В. Грушко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 9. - Вінниця, 2004. - С. 167-171.

57. Гунько О. Розвиток творчих здібностей учнів засобами біології (на допомогу вчителям біології) / О. Гунько // Рідна школа. - 2008. - №7/8. - С. 58-59.

58. Гутчин И. Б. Кибернетические модели творчества / И. Б. Гутчин. - М.: 1969. - 214 с.

59. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения. Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования / В. В. Давыдов. - М.: Педагогика, 1986. - 240 с.

60. Демченко І.І. Творчий розвиток учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 "Теорія і методика виховання" / І. І. Демченко. - К., 2005. - 20 с.

61. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

62. Дополнительное образование детей [ред. О. Е. Лебедев]. - М.: Владос, 2000. - 256 с.

63. Дружинин В. Н. Интеллект и продуктивность деятельности: модель интеллектуального диапазона / В. Н. Дружинин // Психологический журнал. - 1998. - Т. 19. - №2. - С. 61-70.

64. Дружинин В. Н. Психодиагностика общих способностей / В. Н. Дружинин. - М.: Издательский центр "Академия", 1996. - 224 с.

65. Дружинин В. Н. Психологическая диагностика способностей: теоретические основы. Ч. 1 / В. Н. Дружинин. - Саратов, 1990. - 288 с.

66. Дункер К. Качественное (экспериментальное и теоретическое) исследование продуктивного мышления. Психология продуктивного мышления / К. Дункер // Психология мышления. - М.: Прогресс, 1965. - С. 21-234.

67. Евладова Е. Б. Дополнительное образование: проблемы и перспективы развития / Е. Б. Евладова, Л. А. Николаева // Педагогика. - 1995. - № 5. - С.39-44.

68. Ермолаева-Томина Л. Б. Проблема развития творческих способностей детей / Л. Б. Ермолаева-Томина // Вопросы психологии. - 1975. - №5. - С. 166-176.

69. Ефремов В.И. Творческое воспитание и образование детей на базе ТРИЗ / В. И. Ефремов. - Пенза: Уникон-ТРИЗ, 1998. - 188 с.

70. Желюк О. Л. Діяльнісний підхід до розвитку творчих здібностей особистості / О. Л. Желюк, Н. Г. Желюк // Директор школи. - 2001. - №35. - С. 9-14.

71. Заика Е. В. Как воспитать талантливого ребенка / Е. В. Заика, И. А. Калмыкова // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №7. - С.29-44.

72. Заїченко Н. В. Особливості позакласної роботи з учнівською молоддю у США [Текст] / Н. В. Заїченко // Педагогіка і психологія : Науково-теоретичний та інформаційний журнал АПН України. - 2005. - №2. - С. 127-137.

73. Заїченко Н. В. Організація позакласної та позашкільної роботи з учнівською молоддю у США та Україні : Порівняльний аналіз / Н. В. Заїченко. - Богуслав, 2005. - 180 с.

74. Зязюн І. Філософія "Школи свободи": розвиток та саморозвиток творчих засад особистості / І. Зязюн // Рідна школа. - 2007. - №5. - С. 25-29.

75. Ивин А. А. Искусство правильно мыслить / А. А. Ивин. - М.: Просвещение, 1990. - 240 с.

76. Исследование проблем психологии творчества. - М.: Наука, 1983. - 336 с.

77. Каган М. С. Общение как ценность и как творчество / М. С. Каган, А. М. Эткинд // Вопр. психол. - 1988. - №4. - С. 25-34.

78. Каган М. С. Человеческая деятельность: Опыт системного анализа / М. С. Каган. - М.: Политиздат, 1994. - 326 с.

79. Кала У. В. О креативности в области общения / У. В. Кала // Измерения в исследовании проблем воспитания. - Тарту: Изд-во Тартус. ун-та, 1973. - С. 171-181.

80. Калечищ Т. Н. Внеклассная и внешкольная работа : [учебно-методическое пособие для студентов заочников пед. институтов] / Т. Н. Калечищ, З. А. Кейлина. - М.: Просвещение, 1972. - 96 с.

81. Каліберда Г. З. Позашкільна освіта сьогодні і завтра / Г. З. Каліберда // Директор школи. - 2000. - №15. - С. 10-11.

82. Калмыкова З. И. Продуктивное мышление как основа обучаемости / З. И. Калмыкова. - М.: Педагогика, 1981. - 200 с.

83. Карнеев Р.К. Индивидуально-личностные факторы диалогичности общения : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Карнеев Роман Константинович. - М., 1996. - 121 с.

84. Кисільова В. П. Формування творчої особистості учня профільного ліцею у процесі навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / В. П. Кисільова. - Київ, 2001. - 19 с.

85. Клименко В. В. Психологія наукової творчості / В. В. Клименко. - К.: Аверс, 1998. - 288 с.

86. Кобзарь Б. С. Внеурочная воспитательная работа в школах и группах продленного дня / Б. С. Кобзарь. - К.: Рад. школа, 1984. - 149 с.

87. Кобрій О.М., Чепіль М.М. Методика позаурочної діяльності. - Дрогобич. - 1999. - 144 с.

88. Ковалев А. Г. Психология личности / А. Г. Ковалев. - Л., 1963. - 342 с.

89. Ковалев Г. А. Психическое развитие ребенка и жизненная среда / Г. А. Ковалев // Вопросы психологии. - 1993. - №1. - С. 13-23.

90. Козырева Н. А. Психологические условия формирования творческой позиции дошкольников (на материале игр с противоречием) : дисс. ... канд. психол. наук : 19.00.13 / Козырева Нелли Арнольдовна. - М., 2007. - 153 с.

91. Колесник І.І. Позакласна робота старшокласників / І. І. Колесник. - К.: Знання, 1967. - 48 с.

92. Комісаренко Н. О. Творча самореалізація учнів у позакласній діяльності сільської школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 "Теорія і методика виховання" / Н. О. Комісаренко. - К., 2003. - 16 с.

93. Кондратенко Г. Г. Формування творчої активності студентів педагогічного коледжу в процесі музично-сценічної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Методика навчання" / Г. Г. Кондратенко. - К., 2007. - 24 с.

94. Коневская И. П. Формирование творческих способностей студентов в процессе трудового и эстетического воспитания : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / И. П. Коневская. - М, 1989. - 21 с.

95. Концепція позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи // Радянська школа. - 1991.- №6.- с.48-56.

96. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.

97. Кравчук П. Ф. Формирование развитой творческой личности студента / П. Ф. Кравчук. - К.: Вища школа, 1984. - 155 с.

98. Кудрявцев В. Ребёнок-дошкольник: новый подход к диагностике творческих способностей / В. Кудрявцев, В. Синельников // Вопросы психологии. - 1995. - №9. - С. 52-59.

99. Кузьмина Н. В. Предмет акмеологии / Н. В. Кузьмина. - СПб, 1995. - 276 с.

100. Культура жизни личности: Проблемы теории и методологии социально-психологического исследования [сб. науч. трудов / ред. Л. В. Сохань]. - К.: Наукова думка, 1988. - 192 с.

101. Кульчицька О. І. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей / О. І. Кульчицька, Л.Г. Чорна // Обдарована дитина. - 2003. - №5. - С. 42-51.

102. Кульчицька О. І. Простір для здійснення творчих задумів / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. - 2005. - №7. - С. 2-6.

103. Кутьев В. О. Внеурочная деятельность школьников. Пособие для классных руководителей / В. О. Кутьев. - М.: Просвещение, 1988. - 287 с.

104. Кучерявий А. Г. Організація дитячої творчості / А. Г. Кучерявий // Обдарована дитина. - 2004. - №2 - С. 41-59.

105. Лабунська В. Наш пріоритет - творча обдарованість / В. Лабунська // Рідна шк. - 2008. - №7/8. - С. 47-48.

106. Лаврентьєва О. В. Виховання у старших підлітків особистісної творчості у позакласній роботі (гуманістичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 "Теорія і методика виховання" / О. В. Лаврентьєва - К., 2002. - 18 с.

107. Лазарєва О. М. Організація творчих самостійних робіт старшокласників у модульному навчанні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 "Теорія навчання" / О. М. Лазарєва. - Х., 2003. - 21 с.

108. Лейтес Н. Об умственной одаренности. Психологические характеристики некоторых типов школьников / Н. Лейтес. - М. Изд-во АПН РСФСР, 1960. - 215 с.

109. Лейтес Н. С. Неравномерность возрастного развития способностей / Н. С. Лейтес // Умственные способности и возраст. - М., 1971. - С. 129-220.

110. Леонтьев А. Н. О формировании способностей / А. Н. Леонтьев // Вопросы психологии. - 1960. - №1. - С. 7-11.

111. Лернер И. Я. Проблемное обучение / И. Я. Лернер. - М.: Знание, 1974. - 64 с.

112. Литвинова Н. Розвиток творчої особистості у позашкільній діяльності / Н. Литвинова // Рідна школа. - 2003. - №8.- с.6-11.

113. Личностно-ориентированный образовательный процесс: сущность, содержание, технологии. - Ростов н/Д, 1995. - 285 с.

114. Логинова Л. Г. Требования к программам дополнительного образования детей (подходы к определению) / Л. Г. Логинова // Дополнительное образование детей - фактор развития творческой личности. - СПб., 1998. - С 48-58.

115. Лопухина Е. Л. Воспитание творческой личности / Е. Л. Лопухина // Наука и жизнь. - 2003. - №1. - С. 13-16.

116. Лук А. Н. Мышление и творчество / А. Н. Лук. - М.: Политиздат, 1976. - 144 с.

117. Лук А. Н. Психология творчества / А. Н. Лук. - М.: Наука, 1978. - 127 с.

118. Лякішева А. В. Соціально-педагогічні умови розвитку обдарованих дітей у центрах науково-технічної творчості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 "Соціальна педагогіка" / А. В. Лякішева. - К., 2007. - 18 с.

119. Ляудис В. Я. Инновационное обучение и наука / В. Я. Ляудис. - М.: РАО, 1992. - 52 с.

120. Майстерність педагога [за ред. І.А. Зязюна]. - К.: Вища школа, 1997. - 349 с.

121. Максимова Н. Е. Соотношение грамматики и семантики высказываний со структурой индивидуального знания (к проблеме рационального-интуитивного) / Н. Е. Максимова, И. О. Александров, И. В. Тихомиров и др. // Психол. журн. - 1998. - Т. 19. - №3. - С. 63-83.

122. Марданова Г. М. Технология развития креативного потенциала учащихся общеобразовательной школы : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Г. М. Марданова - Ижевск, 2005. - 20 с.