П.И. Чайковский как автор одиннадцати опер. Взаимодействие слова и музыки в опере как одна из серьезных и удивительных проблем в истории культуры. Характеристика оперы П.И. Чайковского "Пиковая дама", либретто к которой написал его брат Модест Ильич.

Аналіз феномену творчості неординарної вітчизняної вокальної формації "Піккардійська Терція". Етапи її творчого становлення, репертуар, стильове та жанрове розмаїття. Значення колективу для репрезентації різножанрової спадщини композиторів та поетів.

Висвітлення принципів і прийомів роботи з народнопісенними зразками на етапах відбору та організації тематичного матеріалу. Виявлення та вивчення рис цілісності сюїтного циклу, в якому діють принципи концентричності та інтонаційно-конструктивної єдності.

Публицистика Л.А. Максимова (1873-1904), русского пианиста, современника Рахманинова, Скрябина, Метнера. Творчество музыкантов, дирижёров, композиторов в рецензиях музыкального критика. Разборы исполнительского искусства, стиля, эстетики, выразительности.

Анализ интонационного строя исследуемого музыкального произведения. Изучение различных по своей природе и по-разному связанных с его вербальным рядом мелодических формул. Раскрытие и оценка смыслового значения при помощи контекстуального взаимодействия.

Програмна назва твору, пов’язана із фізикою, космічними явищами, життям мікрочастинок і рухом електронів навколо атома. Композиційно-драматургічний план п’єси "Розриви площин" Годзяцького, яка представляє собою вираження власного композиторського "Я".

Особливості композиторського стилю І. Карабиця в контексті тенденцій розвитку української культури кінця ХХ століття. Аналіз образного змісту, жанрово-інтонаційної природи Концерту для хору, солістів та симфонічного оркестру "Сад божественних пісень".

Розгляд жанру сатири у творчості російського й українського композитора Леоніда Лісовського. Історія створення його творів. Специфіка комічного та жанрово-стильові особливості сатир. Примітивізація фортепіанного супроводу для створення пародійного ефекту.

Розглянуто жанр сатири у творчості російського й українського композитора Л. Лісовського. До наукового обігу введено "Сатири до слів В. Пронози" Л. Лісовського, їх проаналізовано і виявлено специфіку комічного та розкрито жанрово-стильові особливості.

Анализируется ювелирная работа М.И. Глинки с обрядовым свадебным напевом, который он включил в свой романс на стихи графини Е.П. Ростопчиной. Стихи Е.П. Ростопчиной — явное подражание народным песням. Сам напев - очень близкий вариант свадебных песен.

Дослідження жанрових процесів у "Серенаді чотирьох кавалерів" О.П. Бородіна. Дефініція серенади, історичний розвиток жанру та його інваріантних ознак. "Серенада" як яскрава жанрова трансформація, що демонструє процес беззлобної комічної профанації жанру.

Дефініція та історія розвиток жанру серенади. Виокремлення інваріантних ознак і зміни емоційної забарвленості вокальної серенади в процесі її трансформації. Дослідження жанрово-інтонаційної специфіки мініатюри "Серенада чотирьох кавалерів" О.П. Бородіна.

Огляд найбільш відомого та значущого варіаційного циклу у доробку великого німецького композитора першої половини XIX ст. Фелікса Мендельсона. Дослідження жанрових виток цього музичного циклу. Новаторство Мендельсона у трактуванні варіаційної форми.

Определение и характеристика особенностей влияния религиозных текстов на музыкальное мышление композитора, особую вовлечённость в единственно важную для него тему. Исследование облик ритмизованных движущихся сцен, сопоставимых с хореографией балета.

рассмотрению четырех пьес для оркестра, каждая из которых построена на одной ноте, итальянского композитора Джачинто Шельси. Сочинение анализируется сквозь призму авангардных течений музыки XX века, сонористических принципов мышления. В ходе анализа автор

Анализ основных принципов воплощения образа моря в русской симфонической музыке на примере марин Н. Римского-Корсакова, П. Чайковского, А. Глазунова, М. Чюрлениса и Р. Глиэра. Изучение особенностей претворения морского пейзажа в "Сиренах" Глиэра.

Эволюция жанра фантазии в творчестве Ф. Шуберта, обзор его фортепианных фантазий. Рассмотрение оригинального композиционного решения, драматургии, поэтики, выразительных средств фантазии "Скиталец", анализ вклада композитора в развитие жанра фантазии.

Комплексний розгляд питання еволюції скрипкової виконавської техніки у контексті розвитку концертного жанру. Визначення дихотомії понять "скрипкове" та "нескрипкове", що виникли в історії виконавства і пов’язані з різними типами музичного висловлювання.

Скорость, с которой "Сплин" и Саша Васильев завоевывает сердца поклонниц. История создания группы и состав участников. Первый концерт группы во Дворце спорта "Юбилейный" в Питере. Выпуск альбомов и запись клипов. Истинный уровень популярности коллектива.

Виявлено спосіб створення орієнтального колориту у солоспіві М. Лисенка "Східна мелодія" на вірш Лесі Українки. "Східна мелодія" представляє світ кримського Сходу. Розкрито взаємодію слова і музики, виявлено особливості структури та драматургії твору.

В анализе мировоззрения А.Н. Скрябина наряду с работами Б. Асафьева и других авторов особое место занимают труды Лосева, выступающие и сегодня фундаментом для исследования творчества композитора. Анализ Записей А.Н. Скрябина, вышедших в "Русских пропилеях

Обоснование В. Бобровским основ музыкальной драматургии. Использование функциональной теории ученого в качестве инструмента анализа оперы Э. Артемьева "Преступление и наказание". Стилевая сложность "перевода" текста Ф. Достоевского в поэтическую форму.

Виявлення поетико-інтонаційноїунікальності "Те Бейт" А. Пярта в руслі християнської славословної традиції та її конфесійних "моделей". Інтонаційна концепція музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва.

Определение идейной значимости "Торжественной мессы" Людвига ван Бетховена. Интонационный строй мессы и колористические эффекты хорового звучания. Музыкально-теоретический анализ, определение формы произведения, тональный план, гармония и структура.

Анализ "Трех песен" для хора М. Равеля, его осуществление с позиции выявления в них принципов театральности. Предложение автором своего подхода к исполнительской интерпретации цикла. Воздействие на художественную практику законов зрелищных форм искусства.

Обращаясь к эпистолярному наследию С.Н. Дурылина и Н.К. Метнера раскрытие уникальной роли феномена переписки в жизни русской интеллигенции, сформировавшейся в предреволюционный период. Характеристика философской сущности творчества данного композитора.

Сведения об авторе музыки и текста А. Гречанинове. Вокально-хоровой анализ произведения. Основные дирижерские требования: изменения в темпе, в размере, в нюансе, особенностям ритма, (шестнадцатым, восьмым в затактах, четвертям с точкой, паузам).

Работа посвящена неизвестному произведению на русалочью тему — опере "Ундина" Марии Вохиной, написанной по мотивам сказки Фридриха де Ла Мотт Фуке. Либретто и опубликованные фрагменты оперы. Интертекстуальные связи между произведениями на данную тематику.

Использование sIV7+1 в Прелюдии Шопена e-moll в основном виде и полном четырехзвучном изложении. Использование альтерированной субдоминанты у композитора. Механизм, дающий возможность отдельным звукам действовать вместо полного аккордового комплекса.

Підходи до розуміння спадщини Тараса Шевченка. Усвідомлення сутності "коперніковського перевороту" в українській самосвідомості, який стався протягом одного покоління завдяки Слову Шевченка-пророка. Перспективи розвитку сучасної гуманітарної науки.