"Давидові псалми" Т. Шевченка в аспекті жанрових втілень (на прикладі української хорової музики)

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського

«Давидові псалми» Т. Шевченка в аспекті жанрових втілень (на прикладі української хорової музики)

Герасименко Л. М.

Вступ

Постановка проблеми. Питання спадщини Т. Г. Шевченка у творах сучасних українських композиторів завжди було актуальним серед музикознавчих розвідок, оскільки творчість поета, починаючи з кінця XIX століття стала одним із домінуючих поетично-образних джерел української вокально-хорової музики.

Зазначимо, що головним предметом зацікавленості музикознавців переважно є дослідження компаративного характеру, що стосуються особливостей музичного втілення Шевченкової поезії.

До цієї тематики зверталися такі музикознавці, як Олександр Правдюк, Ніна Андрос (Королюк), Олександр Козаренко, Ярослава Бардашевська, Ярема Якубяк, Олена Шевчук, Богдана Фільц, Олександра Цалай-Якименко, Оксана Захарчук, Христина Флейчук. Але рішення кола проблем, пов'язаних із втіленням поезії Т. Шевченка в музиці, ще потребує зусиль багатьох дослідників.

На шляху порівняльного аналізу інтерпретацій окремих поезій Т. Шевченка залишається ще багато «білих плям», серед них - поетичний цикл переспівів «Давидові псалми», який до сих пір знаходиться здебільшого поза увагою науковців.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед науковців проблеми музичної інтерпретації поетичного циклу «Давидові псалми»

Т Шевченка частково торкається лише С. Літвінова. В одній зі своїх статей дослідниця розглядає функціонування Псалма 136 в українському хоровому мистецтві XVIII-XXI століть [3, 2012 р.]. Інша розвідка науковиці присвячена огляду жанрового розмаїття музичних втілень «Давидових псалмів» Т Шевченка [4, 2017 р.].

Особливості поетичного циклу «Давидові псалми» детально вивчаються багатьма літературознавцями, зокрема, І. Даниленко [2, 2007 р.], Н. Руденко [6, 2004 р.]. Важливе питання музикальності Шевченкової поезії висвітлено в дослідженнях О. Правдюка [5, 1966 р.] та О. Цалай- Якименко [7, 2004 р.].

Метою пропонованої публікації є, по-перше, вивчення композиційних, жанрово-стильових та змістовних властивостей обраного поетичного циклу, по-друге, - класифікація існуючих жанрових реалізацій Шевченкових переспівів в українській хоровій музиці.

Виклад основного матеріалу дослідження

Як відомо, поетичний цикл «Псалми Давидові» Т. Шевченка був написаний 19 грудня 1845 р., а вперше надрукований значно пізніше - у 1860 р. в «Кобзарі». На думку І. Даниленко, «поет створив метаісторію України, підкріплену авторитетністю сакральних текстів першоджерела та переконливістю образу поета-пророка, здатного силою свого глаголу керувати серцями» [2, с. 3].

Ймовірно, ідея переспіву псалмів зародилась восени 1845 р., коли Тарас Григорович уважно перечитував Біблію. Згадки про зацікавленість поета Святим Письмом саме в цей час знаходимо в його листуванні та спогадах сучасників.

Так, в листі до Аркадія Гавриловича та Надії Акимівни Родзянок (від 23 жовтня 1845 р.) Т. Г. Шевченко писав, що в Миргороді він через хворобу «ні разу ще не виходив із кімнати, і, до того ж, ще нічого читати. Якби не Біблія, то можна було б з'їхати з глузду... Намагався вірші писати, але така дурниця полізла з-під пера, що соромно в руки взяти. Дочитую Біблію, а там. а там. знову почну» [6].

Складається поетичний цикл «Давидові псалми» із десяти переспівів (псалми 1, 12, 43, 52, 53, 81, 92, 132, 136 і 149 за церковнослов'янською нумерацією).

Очевидно, Т. Шевченко обирав зразки для переспіву зовсім не випадково, адже десять переписаних ним віршів, об'єднані концептуально та художньо значущою спільною ідеєю, є ключовими, у своїй сукупності точно відтворюючи духовну силу Псалтиря.

Не викликає сумнівів і циклічність збірки, оскільки поезії було створено буквально за декілька днів (у грудні 1845 року) і сам автор видав їх як цикл. Показово, що «Давидові псалми» більше не редагувалися поетом, і написане у 1859 році «Подражаніє 11 псалму» він свідомо залишив поза циклом.

Важливим також є той факт, що цикл чітко структурований композиційно та функціонально. Так, псалом № 1 виконує роль зачину і виражає основну думку циклу (так само, як і в біблейській Книзі псалмів). Наступні поезії здійснюють розвиваючу функцію: поет звертається до Бога, просячи спасіння (псалми №12, 53), та лине думкою у славетне минуле, водночас засуджуючи правлячу верхівку (псалми № 43, 52, 81, 93, 136). На цьому панорамному тлі псалом №132 постає невеликим просвітленим інтермецо, де оспівується згода і єдність в народі, а псалом № 149, в якому підкреслено ідею праведності людини у відношенні до Бога, виконує підсумовуючу функцію (див. схему 1).

Дискусійним серед науковців є питання жанрово-стильової специфіки циклу Т. Шевченка. Найбільш поширеною є думка, що «Давидові псалми» виступають переспівом десяти пісень Святого Письма. Утім, іноді спостерігається прагнення переглянути таке визначення твору, з огляду на існування близьких жанрів наслідування і перекладу. Літературознавець Микола Павлюк наголошує, що в циклі поєднуються переспіви (43, 81, 93, 132, 136, 149) з перекладами (1, 12, 52, 53).

Літературознавець Людмила Кисельова слушно вважає недоречним розбивати Шевченків цикл на окремі частини, з яких одні належать до переспівів, інші до перекладів. Тому вона стверджує, що «Давидові псалми» - «це створений Шевченком новітній український Псалтир - «кишеньковий» [2, с. 4]. Саме цю думку ми вважаємо слушною.

За визначенням літературознавчого словника, переспівом, на відміну від перекладу та наслідування, є «вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора, з елементами наслідування версифікаційних елементів, наближений до перекладу, але відмінний від нього за відсутністю еквіритмічності» [4, с. 531].

Схема 1. Структура поетичного циклу «Давилові псалми»

поезія шевченко хоровий кобзар

Як зазначають мовознавці, в Шевченкових переспівах досить точно відтворено зміст, смислову та художньо-образну структуру першоджерела. Але, щодо ритміки, псалми здебільшого переспівано улюбленим розміром поета - так званим коломийковим 14- складником, який походить від народнопісенного силабічного 14- складового вірша.

Отже, «Давидові псалми» Т Шевченка - саме віршовий переспів Псалтиря. Безумовно, це не сакральні тексти, але вони інспіровані Святим Письмом, поетично осмислені, засвоєні та по-новому втілені автором.

Важливим у контексті цього дослідження є питання музикальності поезії Т Шевченка, чим власне і пояснюється інтерес до неї з боку композиторів.

Ще сучасники усвідомлювали особливий тип дарування Кобзаря, називаючи його «троїстим поетом - слова, пензля і співу» (П. Куліш). Не випадково і сама назва прижиттєвих видань творів Т Шевченка - «Кобзар» - відображає органічну єдність поетичного і музичного в його творчості. На думку літературознавця О. Правдюка, «саме народна пісня в її музичному звучанні - один із основних чинників поета-музиканта та музикальності його поетичного мислення» [5, с. 15]. За словами О. Цалай-Якименко, музикальність Шевченкового вірша виявляється на рівні звукової інструментовки (імітації звуків природи), у звуковому орнаменті тексту вірша, використанні узагальнених звукосимволів. Дослідниця наголошує, що музикальність простежується у часовій і просторовій організації вірша (метро- ритмічна та ритміко-синтаксична побудова твору, пов'язана з музичними закономірностями), до того ж на процесуально- драматургічному рівні ці паралелі сягають давніх спільних основ музичного і поетичного мислення [7, с. 20].

Повертаючись до факту непопулярності серед музикознавців теми музичного втілення поетичного циклу «Давидові псалми» Т. Шевченка, зазначимо, що сучасне покоління українських композиторів, натомість, все частіше звертається до Шевченкових переспівів. На сьогодні налічується близько 20 авторів, які використали «Давидові псалми» Кобзаря у розмаїтих втіленнях, серед них, М. Лисенко, Л. Ревуцький, М. Кузан, В. Журавицький, Г Ганзбург, О. Козаренко, М. Скорик, О. Похило, О. Яковчук, Л. Дичко, О. Польовий, Є. Марчук, В. Гайдук, Л. Дума, Т. Іваницька, В. Тиможинський, В. Гончаренко, І. Соневицький, М. Гайдай, Ю. Ланюк. Показово, що найбільшою популярністю серед авторів користуються псалми молитовного спрямування - .№12 «Чи ти мене, Боже милий» та .№53 «Боже, спаси, суди мене» (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Хронологічний перелік звернень до переспівів Т. Шевченка

Література

1. Гусарчук Т. Концепційні аспекти духовних концертів Артемія Веделя у контексті української історії / Т. Гусарчук // Вісник Львівського університету. Серія мист-во. -- Львів, 2015. -- Вип. 16. -- Ч. 1. -- С. 44-51.

2. Даниленко І. І. Давидова арфа й Тарасова кобза: про «Давидові псалми» Т. Г Шевченка / І. І Даниленко // Слово і час. ? 2007. ? N° 5. ? С. 3-16.

3. Літвінова, С. Псалом №136 «На ріках Вавилонських» в українському хоровому мистецтві XVIII-XXI століть (композиторська творчість та виконавство) / С. Літвінова // Київське музикознавство : науково-методичний збірник. ? К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2012. ? Випуск 38. ? С. 236-249.

4. Літвінова С. А. «Псалми Давидові» Т. Шевченка в інтерпретаціях укр. композиторів (жанрова палітра) [ел. Рес.]/ С. А. Літвінова // Міжнар. наукова конфер. «Бібл.. Наука. Комунікація. Стратег. завдання розвитку наук. Бібл.»: тези доповіді. - Реж. Дост.: http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/n00.

5. Літературознавчий словник-довідник /[за ред. Р.Т Гром'яка, Ю.І. Коваліва, В. І. Теремка]. -- 2-ге вид.,. -- К. : ВЦ «Академія», 2007. -- 751 с.

6. Правдюк О. А. Т. Г Шевченко і музичний фольклор України / О. А. Правдюк. ? К. : Наукова думка, 1966. ? 239 с.

7. Руденко Н. Ф. Про музичний аспект «Давидових псалмів» Т.Г Шевченка /

8. Ф. Руденко // Шевченкіана на поч.. ХХІ ст..: матер. наук.-практ. конфер. присв. 190-річ. від дня народж Т.Г. Шевченка, 25.03. 2004 р. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г Короленка / уклад. В.О. Ярошик. Х., 2004. 194 с. -Електрон. аналог друк. вид. : реж. Дост.: http://archive.is/OGd5. -- Дата зверн.: 18.05.17.

9. Цалай-Якименко О. С. Музичні принципи ритмоформотворення у силабічному вірші Тараса Шевченка / О. С. Цалай-Якименко // Записки НТШ. ? Львів, 2004. ? Т. 247: Праці музикознавчої комісії. ? С. 20-49.

References

1. Husarchuk, T. V (2015). Kontseptsiyni aspekty dukhovnykh kontsertiv Artemiya Vedelya u konteksti ukrayins'koyi istoriyi [Conceptual aspects of Artemiy Vedel's spiritual concerts in the context of Ukrainian history]. Visnyk of Lviv University: series art studies, 16 (1), 44-51.

2. Danylenko, I. I. (2007). Davydova arfa y Tarasova kobza: pro «Davydovi psalmy» T. H. Shevchenka [David's harp and Taras's kobza: about «Psalms of David» by T. Shevchenko]. Word and time, 5, 3-16.

3. Litvinova, S. A. (2012). Psalom №136 «Na rikakh Vavylons'kykh» v ukrayins'komu khorovomu mystetstvi XVIH-XXI stolit' (kompozytors'ka tvorchist' ta vykonavstvo) [Psalm №136 «On the rivers of Babylon» in the Ukrainian choral art of the XVIII-XXI centuries (composer's working and performing)]. Kyiv Musicology: scientific and methodical collection, 38, 236-249.

4. Litvinova, S. A. «Psalmy Davydovi» Tarasa Shevchenka v interpretatsiyakh ukrayins'kykh kompozytoriv (zhanrova palitra) [«Psalms of David» by Taras Shevchenko in the interpretations of Ukrainian composers (genre palette)]. Available at: http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/1100 .

5. Hrom''yak, R. T., Kovaliv, Yu. I. ed. (2007). Literaturoznavchyy slovnyk-dovidnyk [Literary dictionary-reference book]. Kyiv: Academy, 751. Pravdyuk, O. A. (1966) T. H. Shevchenko i muzychnyy fol'klor Ukrayiny [T. G. Shevchenko and musical folklore of Ukraine]. Naukova dumka, 239.

6. Rudenko, N. F. (2004). Pro muzychnyy aspekt «Davydovykh psalmiv» T. H. Shevchenka [About musical aspect of the «Psalms of David» by T. Shevchenko]. Available at: http://archive.is/OGd5.

7. Tsalay-Yakymenko, O. S. Muzychni pryntsypy rytmoformotvorennya u sylabichnomu virshi Tarasa Shevchenka [Musical principles of rhythmformation in the syllabic verse of Taras Shevchenko]. Notes NTSh, 247, 20-49.

Анотація

УДК 78. 087. 68 (477)

«Давидові псалми» Т. Шевченка в аспекті жанрових втілень (на прикладі української хорової музики). Герасименко Л. М. Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського

Обґрунтовано актуальність дослідження музичних втілень поетичного циклу «Давидові псалми» Т. Шевченка. Розглянуто композиційні, жанрово-стильові та змістовні властивості віршової збірки Кобзаря. Виявлено тенденцію активізації звернень сучасних українських композиторів до Шевченкових переспівів. Виділено два яскраві сплески зацікавленості переспівами Кобзаря. Зазначено хронологічну асинхронність у використанні поетичного циклу Т. Шевченка. Здійснено систематизацію жанрових реалізацій Шевченкових переспівів в українській музиці: від хорової мініатюри до масштабної чотиричастинної хорової симфонії. Окреслено два переважаючих авторських підходи стосовно роботи з поетичним першоджерелом: «тексто-музичний» та «симфонічний».

Ключові слова: «Давидові псалми» Т. Шевченка, хорова поема, хорова мініатюра, хоровий концерт, хорова симфонія, кантата.

Аннотация

Л. «Давидовы псалмы» Т. Шевченко в аспекте жанровых воплощений (на примере украинской хоровой музыки). Герасименко

Актуализируется вопрос о необходимости исследования музыкальных воплощений цикла «Давидовы псалмы» Т. Шевченко. Рассмотрены композиционные, жанровостилевые и содержательные свойства стихотворного сборника Кобзаря. Отмечается тенденция активизации обращений современных украинских композиторов к Шевченковским стихотворным переложениям Псалтири. Указано на хронологическую асинхронность в использовании поэтического цикла Т. Шевченко. Выделено два ярких всплеска интереса к текстам Кобзаря. Осуществлена систематизация жанровых реализаций Шевченковских переложений в украинской музыке: от хоровой миниатюры к масштабной четырехчастной хоровой симфонии. Выявлено два преобладающих авторских подхода в работе с поэтическим первоисточником: «тексто-музыкальный» и «симфонический».

Ключевые слова: «Давидовы псалмы» Т. Шевченко, хоровая поэма, хоровая миниатюра, хоровой концерт, хоровая симфония, кантата.

Annotation

«Psalms of David» by T. Shevchenko in the aspect of genre implementations (on the base of Ukrainian choral music). Herasymenko Lesia.

Background. In recent years there has been a significant increase in the interest of scientists to the issue of the implementation of T. Shevchenko's heritage in the works of contemporary Ukrainian composers.

This topic was addressed by such musicologists as Nina Andros (Koroliuk), Oleksandr Kozarenko, Yarema Yakubiak, Olena Shevchuk, Bohdana Filts, Oleksandra Tsalai-Yakymenko, Oksana Zakharchuk. We note that the modern generation of Ukrainian composers is increasingly turning to spiritual themes in the works of T. Shevchenko.

In particular, his poetic transcription of biblical texts - the cycle of «Psalms of David». Today there are at least 20 authors who used Kobzar's «Psalms of David» in diverse implementation. However, the poetic cycle of Shevchenko's transcriptions (1845) is still out of sight of musicologists.

Objectives. The purpose of this study is, firstly, the study of compositional, genre-style and semantic characteristics of the poetic cycle, and secondly, the classification of existing genre implementations of Shevchenko's transcriptions in Ukrainian choral music.

Methods. There were used the following methods of research: historiographic (studying literature on the poetic cycle of T. Shevchenko), versioning (analysis of the properties of versification of the poetic origin source), typological (the systematization of the phenomena studied and the identification of types with the aim of generalizing the composers approaches to the poetry of T. Shevchenko within certain genres), comparative (comparison of individual author's interpretations of the poetic origin source).

Results. Having comprehended and assimilated the sacred texts, T. Shevchenko embodied them in verse language using the structure of the syllabic 14-lined verse.

Ten transcriptions were included in the cycle of «Psalms of David» by Shevchenko. They are key in the Psalter, as they exactly reproduce the content and the perfect artistic-figurative structure of the biblical source. They are distinguished by a clear compositional and dramatic unity as it is possible to single out the psalms that serve as the beginning, as well as the developing and summing functions.

Shevchenko's musicality of the poem turns out to be at the level of sound instrumentation, in the sound ornament of the poem's text, in the temporary organization of the verse.

Therefore, «Psalms of David» by T. Shevchenko - the first in history and in fact the only sample of the verse transcriptions of the psalms from the Bible in the literary Ukrainian language in the form of a cycle.

We note the chronological asynchrony in the use of T. Shevchenko's cycle «Psalms of David» by Ukrainian composers. So, two bursts of interest are evident in Kobzar's rehashes.

The first wave is observed at the beginning of the XX century, namely in 1911 («Psalms of David» by M. Lysenko) and in 1923 («Psalms of David» by L. Revutskyi). The second wave of interest in the transcriptions of Shevchenko covers the borderlands of the XX-XXI centuries and continues to this day.

This period includes the works by M. Kuzan, V Zhuravytskyi, H. Hanzburh and O. Kozarenko.

The works of Ukrainian artists on the texts of T. Shevchenko's transcriptions of the «Psalms of David» impress with the variety of genre colors. The most widespread was the genre of the choral poem. It was used by M. Lysenko, L. Revutskyi, L. Duma, T. Ivanytska, H. Hanzburh. Usually these opuses are written for a cappella choir or for a choir with piano accompaniment. They embody the idea of one poem and have a free structure and form.

The genre of a choral concert is also popular among composers. It was approached by O. Yakovchuk and O. Polovyi. At the heart of each of the three parts is the poetic text of a poem by Taras Shevchenko.

The genre of the choral symphony a cappella, chosen by L. Dychko (symphony «Shevchenkiana»), amazes with originality and scope of the ideas.

Among the musical implementations of T. Shevchenko's transcriptions we find also vocal-instrumental genres. This is the cantata «Psalms of David» by O. Pokhylo and suite «Psalms of David» by M. Kuzan.

The opuses of Ye. Marchuk, V. Haiduk, V. Tymozhynskyi belong to the genre of choral miniatures. They are characterized by a reflection in a small form of significant ideological content determined by the leading meaning of a poetic word. Unique is the embodiment of A. Kozarenko, who in the two-part «Christmas Divine Liturgy» uses the declamatory reading of the original source (Shevchenko's transcriptions). Thus, he emphasizes the musicality of the poetic word, which does not require melodization.

These works are also distinguished by the principle of musical realization. There are two main trends in the musical embodiment:

1. Priority for the composer is a poetic text. The main factor of the musical composition is the desire to accurately reproduce the verse patterns in music (conditionally speaking, the «text-musical» approach, which is observed in M. Lysenko, O. Polovyi, M. Skoryk);

2. Along with the poetic text, the leading stylistic factor is musical-dramaturgical architectonics. The composition of the work is built by constant musical methods, for example, symphonic (the so-called «symphonic» approach, characteristic for L. Revutskyi, L. Dychko, O. Yakovchuk and others).

Conclusions. The musical implementations of the «Psalms of David» are a significant part of modern musical Shevchenkiana. Now there are about 20 examples of the appeal of Ukrainian composers to the Kobzar's transcriptions. The genre variety of musical implementations of the named cycle amazes with its versatility.

The most widespread are the genres of choral poems and miniatures that realize the idea of a single poem.

The second place in popularity is occupied by choral concert and choral cycle.

The rest of the existing works are examples of monumental genre decisions. It is a choral symphony, a cantata, a suite, a liturgy. During the research, there were revealed two author's approaches to work with the poetic source: «text-musical» and «symphonic».

Consequently, the embodiment of the poetic cycle of T. Shevchenko «Psalms of David» in music is an inexhaustible sphere for musicological research.

Key words: «Psalms of David» by T. Shevchenko, choral poem, choral miniature, choral concert, choral symphony, cantata.

Размещено на Allbest.ru