"Жіноча самотність": діалог крізь час і простір на прикладі опери Джан Карло Менотті "Стара діва та Злодій"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна музична академія України ім.П.І. Чайковського

"Жіноча самотність": діалог крізь час і простір на прикладі опери Джан Карло Менотті "Стара діва та Злодій"

Журавкова Ю.О.

аспірант кафедри «Історія світової музики», викладач кафедри «Музична режисура та оперна підготовка»



Annotation

WOMEN'S LONELINESS: MUSICAL DIALOGUE THROUGH TIME AND SPACE AS EXEMPLIFIED IN G. MENOTTI'S OPERA "THE OLD MAID AND THE THIEF”

Julia Zhuravkova

Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, post-graduate student of the department "History of World Music", Lecturer of the Department "Music Directing and Opera Training"

This article focuses on the comparative analysis of the grotesque opera G. C. Menotti "Old Maid and the Thief' with works of the twentieth century, which also raised the theme of female loneliness.

Keywords: grotesque opera, Menotti, female loneliness, Cocteau, Poulenc, Tariverdiev, Rozhdestvensky. Дана стаття присвячена порівняльному аналізу гротескної опери Дж. К. Менотті «Стара діва та Злодій» з творами ХХ століття, в яких також піднята тема жіночої самотності.

Ключові слова: гротескна опера, Менотті, жіноча самотність, Кокто, Пуленк, Тарівердієв, Рождєст- венський.



Двадцяте століття позначилося пильною ува- переживань та почуттів. Одним із них є почуття сагою суспільства до внутрішнього світу людини, її мотності - складний психологічний стан та суб'єктивне переживання, що відрізняються бага- томаніттям проявів. Значний прорив у висвітленні теми самотності припав на період з 30-тих по 80-ті роки ХХ-го століття, коли, за твердженням І. Сло- бодчикова, розпочалися фундаментальні дослідження в галузі психології самотності, а водночас з'явилися і літературно-художні твори відомих письменників А. Камю, Г. Гессе, Г. Маркеса, центральною темою яких була самотність. [7]

Жіноча самотність вирізняється більш глибоким переживанням цього почуття та характеризується експресивнішим виявом таких емоцій та емоційних станів як смуток, відчай, роздратування, усвідомлення безвиході, депресія тощо. Відповідно, саме тема жіночої самотності посідає чільне місце в образній системі музичного мистецтва ХХ століття. Вона є ключовою для ряду оперних шедеврів: «Голос людський» Ф. Пуленка, «Очікування» А. Шенберга, «Очікування» М. Тарівердієва, «Ніжність» В. Губаренка, «Лист незнайомки» А. Спа- давеккіа тощо. Тематика та музична мова творів свідчать про посилений інтерес композиторів, передусім, до динаміки внутрішнього світу жінки: не стільки жіночий портрет і характер, скільки душевні переживання, емоційні порухи, психологічна карта героїні стає об'єктом пильної уваги авторів. Ця тема надихнула і американського композитора Джан Карло Менотті (1911-2007), котрий є визнаним майстром психологічної опери.

Зауважимо, що на противагу загальноприйнятому співчутливому відношенню до самотності, в фольклорі вона нерідко стає об'єктом насміху. Опера Менотті «Стара діва та злодій» стала результатом сполучення цих двох контрастних ракурсів - співчутливого та іронічного - в гротескній жанровій площині, яка і передбачає співіснування непоє- днуваного: прекрасного і потворного, кумедного і страшного, зворушливого і безжального.

Отже, особливістю опери «Стара діва та злодій» є поєднання комічних і ліричних рис, перші з яких обумовлені вірогідним походженням сюжету від фольклорного джерела, а другі - приналежністю автора до ХХ століття, коли в центрі уваги мистецтва постала людина та світ її почуттів. Двоядровою лірико-комічною жанровою природою опери продиктована й структура даної статті, в якій розглядаються точки дотику з фольклорними джерелами (комічна сфера опери) та з творами авторів-сучас- ників композитора (лірико-драматична сфера твору).

Таким чином, центральним об'єктом даного дослідження є опера Джан Карло Менотті «Стара діва та злодій», в якій драматична тема жіночої самотності подається в нетривіальному іронічному ключі.

Оскільки попри популярність опери на зарубіжних сценах, вона є об'єктом уваги лише в рецензіях критиків на окремі вистави, а в українській літературі про неї і поготів немає жодної згадки, то можна говорити про брак уваги з боку музикознавців до самого твору. Відповідно, звернення до опери «Стара діва та злодій», дослідження витоків її сюжету та порівняльний аналіз з іншими творами на дану тематику зумовлює новизну та актуальність нашої розвідки.

Метою статті є дослідження витоків сюжету опери Менотті «Стара діва та злодій» та обґрунтування авторської гіпотези щодо походження сюжету, а також виявлення специфіки висвітлення теми жіночої самотності в даній опері.

Опера Дж. К. Менотті «Стара діва та злодій» була написана композитором на власне лібрето у 27-річному віці на замовлення корпорації NBC, і стала першою оперою, спеціально створеною для трансляції на радіо. Твір прозвучав у квітні 1939 р. у супроводі Симфонічного оркестру NBC під орудою диригента Альберто Ереде. Як пише Дженіфер Барнс, радіопостановку прихильно зустріли критики та слухачі, і її успіх сприяв подальшому розвитку кар'єри молодого композитора в США. [11]

За загальновідомою версією поштовхом до створення опери стали відвідини композитором батьків свого друга С. Барбера в маленькому американському містечку, під час яких він був вражений несподіваним спостереженням: за фасадами пристойних відносин від чужого ока приховано чимало таємниць, - про що Менотті і вирішив розповісти в новому творі. Зауважимо, що подібна версія озвучується і щодо пізнішої опери композитора - «Медіум», що є цілком правдоподібним - адже ця зовнішня обставина - атмосфера маленького містечка або іншого відособленого простору - є досить узагальненою і може прислужитися як контекст для абсолютно різних, з точки зору сюжету та жанру, історій (до прикладу, згадаймо опери «Фальстаф» Дж. Верді, «Дубровський» Е. Направника, «Леді Макбет Мценського повіту» Д. Шостаковича, «Ідіот» М. Вайнберга, мюзикл «Суіні Тодд - кривавий перукар з Фліт-стріт» С. Сондхейма тощо). Але знайти в музикознавчій літературі дослідження щодо джерела оригінальної фабули опери «Стара діва та злодій» нам не вдалося, тож наразі ми запропонуємо своє припущення та наведемо приклади, які підтвердять його обгрунтованість.

На наш погляд, досить вірогідним джерелом сюжету Менотті могла стати американська жартівлива пісня «A Bergular's Experience With An Old Maid» («Випадок Злодія зі Старою Дівою»). В ній йдеться про стару жінку, яка всупереч своєму поважному віку та низці супутніх проблем (як то вставні щелепи, облисіння, штучне око тощо) мріє вийти заміж і висуває молодому грабіжнику, що проник в її будинок, ультиматум: або одруження, або смерть. Дана пісня належить до жанру кантрі з характерними для нього музичними ознаками (вживання синкоп, рух мелодії здебільшого основними тонами тризвуку, автентичні звороти в тональному плані Т-D-T та розгорнутий варіант T-S-T-T-DD-D, співставлений паралельних тональностей, дводольний розмір, куплетна форма заспів-рефрен тощо).

Як стверджує Г. Шнеєрсон музика кантрі «базується на пісенних та танцювальних мелодіях, що були завезені до Америки ще ранніми переселенцями з Англії та Шотландії (...) і спирається на ан- гло-кельтські народні музичні традиції. (...) Ця музика протягом тривалого часу зберігалась в майже незмінному вигляді серед мешканців гірських районів штатів Теннесі, Кентуккі, Північна Кароліна». [10]. Відтак можемо говорити про ірландське коріння сюжету про нетривіальну зустріч старої діви зі злодієм. Разом з тим, як відмічає далі Г. Шнеєр- сон, «стиль кантрі мюзик (...) немало зобов'язаний і впливу негритянської музичної культури. Найси- льніше це проявляється в ритміці та невимушено - імпровізаційній манері виконання.» [там же]

За твердженням дослідника американського фольклору Стіва Гардхема дана пісенька походить від балади «Леді з Гайд-парку», що була роздруко- вана на летючці ще у 17 ст. [15]. Такими летючками («a broadside») городяни того часу прикрашали стіни своїх помешкань.

Вперше пісню під назвою «A Bergular's Experience With An Old Maid» було записано звуко- записуючою компанією «Zon-o-phone» у виконанні тенора Джона Терелла (John Terrell) між 1899-м Рік утворення компанії «Zon-o-phone».

² Як пригадує автор: «Стихи найдены в сборнике американского народного фольклора. ... Впервые "на людях" исполнил ее в Петрозаводске, куда ездил с концер- та травнем 1901 року. [13, 26]. Її інша назва «The Old Maid and the Burglar». На платівці 1928 року її співає відомий виконавець кантрі Ернест Стоунман [24].

Наразі варіантів цієї популярної в Америці та Європі пісні існує безліч, але незмінним є виклад сюжету - від автора з вкрапленням реплік героїв: злодія та старої діви. Ось їх усереднений зміст:

Я розповім тобі про злодія, який пішов грабувати будинок.

Він заліз через вікно - тихо, мов миша.

О дев'ятій увійшла стара діва.

Звичайно, під ліжко вона не зазирнула.

Вона вийняла свої щелепи та скляне око

І зняла свою перуку.

А злодій під ліжком Пережив за цей час Сімнадцять припадків.

Він вискочив з-під ліжка, мов ошпарений,

Та стара діва спритно ухопила його за шию. Вона була спокійною, немов молюск.

«Оце так, - мовила вона, - нарешті мої молитви почуті!

Слава Богу, я знайшла собі чоловіка».

Стара діва наставила револьвер на злодія:

«Або ти береш мене заміж, або - я відстрелю тобі голову».

Злодій поглянув на вставні щелепи, перуку і велике скляне око

І сказав: «Заради бога, стріляй!»

Існує й інший зразок американського фольклору, що дійшов до сьогодення з XVII ст, в якому теж іронічно змальовуються душевні переживання самотньої жінки - «The Old Maid's Song» (або «The

Wooing Maid»). Упорядник збірки «Балади та пісні» Дж. Кіттредж записав її в штаті Кентуккі. [19] Відмінність цього пісенного зразка від згаданих вище полягає в тому, що тут текст подано вже не від автора з вкрапленнями діалогів, а від власне героїні - «Старої діви». Порівнюючи з життям сестер та матері свою безрадісну самотню долю, позбавлену будь-якої чоловічої присутності, вона відчайдушно прикликає чоловіка - хоча б якого, аби був. Наведемо скорочено цей текст, що був оброблений в 1973 році хірургом і бардом Валерієм Кар- ташкіним в російськомовному варіанті, максимально близькому до оригінального:2 Придет пусть, кто хочет:

Садовник, рабочий,

Сапожник, художник,

Шахтер иль судья...

Любой - сердцу дорог:

Мне минуло сорок,

Но все ж до сих пор вот Не замужем я...

Сестра моя Бетти Глупей всех на свете И хуже становится День ото дня!

Но замужем Бетти,

У Бетти есть дети!

Хоть кто-нибудь - Сжальтесь, возьмите меня!

(...) Пусть муж изменяет,

Пусть ходит в пивную,

Я не приревную Его ни к кому!

Доход не истрачу,

Побьет - не заплачу,

Всегда буду верной Ему одному!

У нас будут дети Милей, чем у Бетти!

К нам в праздники будет Съезжаться родня... Придите ж скорее!

Я жду! Я - старею!..

Хоть кто-нибудь замуж Возьмите меня!.. [2]

Висміювання проблем старої діви, осуд її запі- знілих устремлінь з точки зору загальноприйнятої моделі поведінки - такий ракурс погляду на проблему самотності в фольклорі взагалі, і в американському, зокрема, можна пояснити стереотипним уявленням соціуму про необхідність заміжжя, причому вчасного, як відмічає дослідниця С. Асирян. [1]

Зазначимо, що ставлення до старої діви в Європі було аналогічним: «Жінка без чоловіка не том. На концерте присутствовали ребята из Петрозаводского ансамбля "Фиеста", специализировавшиеся на исполнении песен в стиле "кантри" и "соул". Всё время ловил на себе их изумленные взгляды. В кулуарах выяснилось, что для них считалась аксиомой невозможность исполнения "кантри" на русском языке, во- первых, и под семиструнную гитару - во-вторых...». мала самостійної цінності. Найчастіше перед дівоцтвом селянка віддавала перевагу найгіршій партії. Статус старої діви в европейському селі сприймався як соціально-неповноцінний», - пише З.Мухіна («Старые девы в Арусской крестьянской среде (вторая половина XIX - начало ХХ в.», «Женщина в российском обществе», 2013, №4). Примітно, що і сюжет про стару діву курсував в різних варіаціях не лише Америкою. Наприклад, дуже схожі мотиви можна впізнати в російській вуличній (блатній) пісеньці першої половини 20 століття про стару діву. В ній також зберігається іронічно-сатиричний стиль розповіді, але історія розкривається іншою діючою особою - «женихом: Текст цієї пісні люб'язно зацитувала відомий музикознавець М.Черкашина-Губаренко при обговоренні нашої доповіді на дану тему під час міжнародної конференції «Україна в загальноєвропейському музично-театральному просторі: проблеми, здобутки та шляхи взаємозбагачення»: «Любий, мене ти вкради. Доки час не вкрав мою юність, а турботи не вкрали все життя!Задумал я, братише- чки, жениться, Боже мой!

Пошел жену себе искать.

Нашел красотку молодую Годков под восемьдесят пять.

Красотка была лакомый кусочек, Боже мой! Хоть велики ее года.

Из уха сыпался песочек,

Из носа капала вода.

И вот уже пришли на свадьбу гости, Боже

мой!

Вино, закуска на столе.

Вдруг замечаю: у красотки Одна нога на костыле.

Пойдут у вас семейные раздоры, Боже мой! Жена вас ножкою лягнет,

А уж моя как дышлом двинет,

Так все печенки отобьет.

Я ночью загляну к своей красотке, Боже мой! Возьму я старую пилу.

И как уснет моя красотка,

Ей эту ногу отпилю.

Ох, что же я, братишечки, наделал, Боже мой! Ох, что я, братцы, натворил?!

Ведь я ей вместо деревянной Мясную ногу отпилил!

Ужас!!!

Принагідно зауважимо, що тема невідповідності будь-кого або будь-чого загальноприйнятим стандартам чи суспільним нормам часто подається в мистецьких творах з іронією. Так, якщо обмежитись прикладами зі сфери музичного мистецтва, зазначимо, що запізніле бажання старої діви вийти заміж перегукується із залицянням немолодого ли- царя-товстуна Фальстафа з комічних опер Верді та

Ніколаї, а також Дона Паскуале з однойменної опери Доніцетті. Можна також пригадати маску Панталоне з комедії дель арте та похідних від неї оперних персонажів на зразок доктора Бартоло («Севільський цирюльник» Дж. Россіні, «Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта).

Викривлене сприйняття персонажем самого себе, його хибна самоідентифікація прогнозовано стає об'єктом насміху з боку оточуючих та джерелом натхнення для творців театральних і літературних творів.

Таким чином, схожість сюжетів американської балади та опери Менотті «Стара діва та злодій», в яких піднята насправді досить гостра тема самотності, а також іронічна мова викладу, свідчать про обґрунтованість нашого припущення, що джерелом для написання опери слугувала саме американська пісня про стару діву.

Сюжет опери Менотті «Стара діва та злодій» розпочинається так само, як у давній баладі, але делікатність та гуманність, притаманні композитору, спонукали його значно пом'якшили вихідну фабулу. Так, зокрема, злодій перетворився на волоцюгу, Стара діва «позбавилася» своїх фізичних вад і помолодшала, а її нав'язливі залицяння стали похідною підступного маніпулювання служниці.

Крім того, Менотті філігранно, по-джентель- менськи, знівелював принизливість ситуації для Старої діви, якою Боб нехтує. Так, в уста Боба вкладений тонкий натяк на те, що проблема його байдужості криється в ньому самому: «Я ненавиджу жінок». Безумовно, таке переосмислення композитором фабули балади збагатило драматургію «Старої діви», надавши психологічне підґрунтя намірам та вчинкам героїв.

Тема жіночої самотності розкривається в опері Менотті в першу чергу через систему трьох жіночих образів. Кожна з героїнь твору - молода Ла- тіша, старші міс Тодд та міс Пінкертон по-своєму відчувають-переживають цей особливий статус «самотньої-вільної-незалежної-сильної-самодоста- тньої» жінки.

Ядром же лінії втілення цієї теми є арія Латіші «Любий, мене ти вкради...» («Steal me, sweet thief») (шоста сцена) - відчайдушна молитва-сповідь самотньої жінки, в якій образи самотності і смерті постають пліч-о-пліч4. Як вказує Є.Рогова («Категория одиночества с позиции социальной философии»): «Сама можливість розриву комунікації з оточуючими призводить до страху перед самотністю. Цей страх витікає із того факту, що думка про самотність знаходиться неподалік від думки про

Укради мене, мій любий злодію! Життя спливає! Прийде підступна смерть вкрасти мій час і життя!

О, благаю, злодію, смерті мене вкрасти не дай! Доки в пил мої не стерлись вуста - укради їх, я молю! Доки подих мій ще льодом не став - укради його без жалю! Укради подих мій, і вуста, і мою любов! Зомліти дай, допоки смерть мене не вкрала! О, любий! Укради, благаю, мене!..» смерть: смерть уявляється абсолютною самотністю». Принагідно зазначимо, що арія Латіші є своєрідною візитівкою цього оперного твору, улюбленою арією сопрано, бо їй притаманні масштабність і глибина змісту за невеликого обсягу, мелодійність і надзвичайна чуттєвість, широкий діапазон і градація втілених в арії дівочих почуттів і настроїв.

Інший показовий вияв теми жіночої самотності в опері «Стара діва та злодій» - дует міс Тод та міс Пінкертон «У море він пішов», в якому дві старі діви діляться спогадами про свої нещасливі жіночі долі. Він є своєрідним музичним втіленням думки французького кінорежисера Ж. Ренуара: «самотність - це настільки ж багата, настільки і неіснуюча тема. Адже самотність - це порожнеча, заселена привидами, які приходять з нашого минулого» (Ж.

Ренуар «Моя жизнь и мои фильмы», М., 1981, стр. 195)

Тема жіночої самотності червоною ниткою пронизує полотно гротескної опери «Стара діва та злодій», перегукуючись з музичними творами інших авторів, що зверталися до неї.

Спробуємо порівняти, як змальовується в інших джерелах це почуття, сповнене невимовної туги, обравши ключовим параметром порівняння вербальний текст, оскільки мова йтиме про музичні твори, що належать до різних епох, різних країн (Великобританія, США, Росія, Франція), композиторських стилів. Зокрема, це лірико-психологічна та драматичні моноопери (Тарівердієв, Пуленк, Шонберг), гротескна опера (Менотті)). Перелік творів, вибраних для порівняння, наведений в табл.1 нижче.

Табл.1. Вибрані для порівняння твори

Вибрані твори ДЛЯ порівняльного аналізу	«The Old Maid's Song» або «The Wooing Maid», «The Old Maid and the Burglar»	«The Old Maid and the Thief»	«Ожидание»	«La voix humaine»	«Le Bel Indiffйrent»	«Erwartimg»	«Нежность» («Письма любви»)
Назва твору в перекладі українською	«Пісня Старої діви» або «Діва, що залицяється», «Стара діва та злодій»	«Стара діва та злодій»	«Очікування»	«Г олос людський»	«Байдужий красень»	«Очікування»	« Ніжність» («Листи кохання»)
Авторство	фольклор	Дж.Менотті	М.Тарівердієв за поемою Р.Рождєственського	Ф.Пуленк за драмою Ж.Кокто	Ж.Кокто	А.Шонберг. лібретто Марі Паппенгайм	В.Губаренко за новелою А.Барбюса
Час створення	17 ст.	1939 р.	1982 р.	1958 р.	1940 р.	1909 р.	1971 р.
Жанр	балада, пісня	опера- гротеск	моноопера	моноопера	п'єса- монолог	моноопера	моноопера

Для наочності, подаємо уривки лібрето, а також текстів балад, пісень та п'єс в зведеній порівняльній таблиці (див.додаток).

Як ми можемо пересвідчитися, героїні різних творів «висловлюються» дуже подібними мовними зворотами. Спорідненість наведених творів простежується також в структурі висловлювання, послідовності думок, в монологічному викладі тексту, арсеналі художніх засобів, звертанні-заклику. Зауважимо, що до таблиці свідомо внесені два тексти Ж. Кокто, хоча, по суті, вони є винятками: на відміну від решти наведених творів, де монолог героїні носить сповідальний і безумовно щирий характер (оскільки вона знаходиться на самоті), тут героїня звертається до чоловіка (телефонна розмова в «Голосі людському» і апелювання до мовчазного візаві в п'єсі «Байдужий красень») і лукавить. Але це є лукавство заради душевного спокою коханого, як і зізнається сама героїня «Голосу людського», «Это я сама только что тебе солгала... Только что... сейчас... по телефону, вот уже пятнадцать минут, как я тебе лгу. Я прекрасно знаю, что у меня больше нет надежды, что мне больше нечего ждать, но ложь не помогает в несчастье, а потом - я не люблю тебе лгать, я не могу, я не хочу тебе лгать, даже для твоего блага... О!. Ничего серьезного, мой дорогой, не пугайся... Только я тебе лгала, описывая свое платье и говоря, что я обедала у Марты... Я не обедала, на мне нет розового платья. Я тобто і в цих двох зразках героїня йде на підлог саме заради об'єкта своєї пристрасті - відчуваючи себе внутрішньо глибоко самотньою, що виправдовує залучення цих двох винятків у порівняльний аналіз. Таким чином, спорідненість вербальної складової присутня навіть в зразках-винятках.

Висока подібність з оперою Менотті в темі розкриття внутрішнього світу жінки спостерігається в моноопері Мікаєла Тарівердієва «Очікування» (1982 р.), в основі лібрето якої лежить поема «Монолог женщины» Р. Рождєственського:

«Ну, приди же, любимый! Приди! Одинокой мне быть запрети. Приходи, прошу, приходи. За собой меня поведи... (...)

Всё обычно в моей мечте. Я желаю - совсем не вдруг - быть распятою на кресте осторожных и сильных рук. Чтобы стало нам горячо, а потом - ещё

накинула манто на ночную рубашку, потому что, пока я ждала твоего звонка, пока я смотрела на телефон, пока я садилась и вставала, ходила взад и вперед по комнате, я почувствовала, что начинаю сходить с ума! Тогда я накинула манто и решила выйти, взять такси, поехать к твоему дому и ждать под твоими окнами... Не знаю! Просто ждала бы, ждала бы, сама не знаю чего...» горячей!.. И уткнуться в твоё плечо. И проснуться - на этом плече.» [8] гротескний опера самотність діва

У Менотті: «Любий, мене ти вкради. Доки час не вкрав мою юність, а турботи не вкрали все життя! Укради мене, мій любий злодію! Життя спливає! Прийде підступна смерть вкрасти мій час і життя! О, благаю, злодію, смерті мене вкрасти не дай! Доки в пил мої не стерлись вуста - укради їх, я молю! Доки подих мій ще льодом не став - укради його без жалю! Укради подих мій, і вуста, і мою любов! Зомліти дай, допоки смерть мене не вкрала! О, любий! Укради, благаю, мене».

«Очікування» Тарівердієва-Рождественського перегукується і з оперою Менотті, і з американською баладою ще й тим, що змальована в цих творах одинока жінка у відчаї готова поступитися своїми принципами і ладна прийняти будь-який образ омріяного чоловіка. Рождєственський висловлює цю готовність самотньої жінки до компромісу наступним чином: «Лишь бы он пришел, а там уж - поглядим....» (див. детальніше таблицю). [6].

Наведемо приклад такого компромісу, на який йдуть героїні опери Менотті, що є своєрідним переосмисленням рядків давньої балади («...Пусть ходит в пивную, я не приревную его ни к кому!») - йдеться про епізод, коли, аби задовольнити забаганку гостя, жінки відступаються від своїх принципів і вирішують роздобути алкоголь, та навіть наважуються пограбувати магазин.

Наприкінці опери (12-та сцена) Менотті знову віддзеркалює фінал давньої балади і по-своєму подає ультиматум-шантаж головної героїні (пригадаємо рядки пісні «The Old Maid and the Burglar»: «Стара діва наставила револьвер на злодія: «Або ти береш мене заміж, або - я відстрелю тобі голову ...»). Так, в опері розачарована Міс Тодд, отримавши відкоша від Боба, погрожує йому поліцією (див.Табл.2).

Відповідного епізоду не існує в жодному іншому із вищенаведених музичних творів, що пояснюється їх жанровою відмінністю: на противагу давній баладі (що має виражений жартівливий характер) та опері Менотті (гротеск) решта згаданих монодрам представляють собою відтінки лірико - драматичного жанрового спектру.

Для всіх вибраних для порівняння зразків тією чи іншою мірою характерна досить динамічна зміна емоційної лінії. Душевному стану героїнь притаманне постійне перетворення однієї емоції в іншу, причому, за винятком «Голосу людського» (де сюжет передбачає нечутного нами співрозмовника жінки), в решті творів пластична трансформація емоційного стану відбувається як суто внутрішній автономний психічний процес. Так, дієвим каталізатором трансформації виступають запропоновані обставини: плин часу (всі твори, а особливо - «Очікування» Тарівердієва, де час подається як майже зрима діюча особа, безлюдна місцевість та пора доби (нічний ліс в «Очікуванні» Шенберга), близькість адресата (реальний співрозмовник в «Голосі людському» Пуленка-Кокто та «Байдужому красені» Кокто, мрець в «Очікуванні» Шенберга, Боб у сусідній кімнаті в «Старій діві...» Менотті) тощо.

Проаналізувавши музичний текст та лібрето обраних творів, ми дійшли висновку, що палітра емоційних станів складається з одних і тих же відтінків. Так, домінуючою емоцією, своєрідною магістраллю є складна дуалістична суміш «відчай-на- дія».

Отже, до палітри емоційних тем, що знайшли в цій низці творів найбільш розгорнуте та глибоке втілення, можуть бути віднесені:

1. Тема мольби (відтінками є прикликання, замовляння, молитва. Для даної теми характерні максималізм у висловлюваннях, патетичний тон, використання таких зворотів, як гіпербола, співста- влення, залучення синонімічних рядів та антонімів як засобів додаткової виразності).

2. Тема жертовності (відтінки: готовність до компромісу, поступливість; демонстративна відмова від самоідентифікації та власних інтересів, самоприниження; спроби виправдати опонента; почуття провини; обіцянки, клятви, обітниці).

3. Тема порожнечі (відчуття беззмістовності власного існування без коханого; сприйняття втрати взаємності, відчуття власної неповноцінності, втрати своєї цілісності за відсутності поруч чоловіка. Характерними є спогади, зіставлення образу «життя з ним» із «існуванням без нього»).

4. Тема заздрості (образа; заздрість «біла» і «чорна»; сприйняття власної долі як несправедливості; докір. Порівняння власної долі з щасливою долею іншої жінки. Загострене відчуття самотності, непотрібності, зайвості. Сприйняття себе як чужої для всіх, як тягаря).

5. Тема відчаю (страх; відчай; невпевненість; розгубленість; депресивне сприйняття світу. Загострене відчуття невпинного плину часу. Думки про втрату молодості, красу, що в'яне, втрачений час, роки, що минають в самотності).

6. Тема фаталізму (відчуття невідворотності, безвиході. Зведення особистої нещасливої історії до масштабних понять, категорій «життя-доля- смерть», що витікає з попередніх роздумів про невмолимий час).

7. Тема чуттєвості (перехід від суто емоційних почуттів до сфери фізичних відчуттів: через відчуття душевної пустки, холоду, браку турботи до прагнення тепла).

8. Тема залежності (обгрунтування неможливості окремішнього існування вищим духовним, метафізичним зв'язком, спорідненістю душ, взаємозалежністю на духовному рівні).

9. Тема приреченості (сприйняття часу як причини всебічної руйнації (вже не лише фізичної, як в пункті 5, але й духовної); сприйняття очікування як тортур).

Тема протесту (активна емоція виклику, агресії, вибухової енергії. Засоби - погрози, ультиматуми, шантаж).Отже, в даній статті, шляхом вивчення історії створення Дж.Менотті «Стара діва та злодій», ана лізу її лібрето, була виявлена та доведена її спорідненість у засобах висвітлення основної теми - жіночої самотності - з іншими музичними творами. Також нами було обґрунтоване припущення про те, що сюжет опери бере витоки зі стародавніх пісен них зразків. Насамкінець зазначимо, що спорідненість «Старої діви та злодія» з більш давніми зразками дає підстави говорити про витоки ідеї створення цієї опери Менотті, а близькість із сучасними - про актуальність теми в XX ст.



Список використаних джерел

1. Асирян Сатинэ. Гендерные аспекты моделирования образа женщины в американских фольклорных текстах. Диссер. на соиск. уч. степ. канд. филолог. наук. - Ставрополь, 2011.

2. Карташкин Валерий. Песня старой девы [Електронний ресурс].

3. Кенигсберг Алла. Современная американская опера. Менотти и Флойд. Музыка и современность. Сборник статей. Вып.6. - Сост. Т.Лебедева. - М. : Музыка, 1969. - с.331-342.

4. Кокто Жан. Человеческий голос [Електронний ресурс].

5. Кокто Жан. Равнодушный красавец [Електронний ресурс].

6. Мухіна З. Старые девы в русской крестьянской среде (вторая половина XIX - начало ХХ в. Женщина в российском обществе», 2013. №4.

7. Ренуар Ж. Моя жизнь и мои фильмы. М., 1981, с. 195

8. Рогова Е. Категория одиночества с позиции социальной философии. Теория и практика общественного развития 2010. №2. Философские науки.

9. Рождественский Роберт. Собрание стихотворений, песен и поэм в одном томе. - М. : Эксмо, 2015. - С.1044-1057.

10. Слободчиков И. Современные исследования переживания одиночества. Психологическая наука и образование, 2007, №3, стор.27

11. ІІ.Таривердиев Микаэл. Ожидание, моно- опера : клавир, партитура для оркестра.

12. Ханина Лидия. Оперный театр Джан Карло Менотти : исследование. - М. : Композитор, 2011. - 244 с.

13. Шнєрсон Г. Американская сельская музыка (4) American Country Music, 4 : Конверт грампластинки. - Ленинградский завод грампластинок: Мелодия, 1980. -- № С82 12407-8.

14. Barnes Jennifer. Television opera: The fall of opera commissioned for television. - Woodbridge : The Boydell Press, 2003. - p.15.

15. Chotzinoff Samuel. A little nightmusic. - New York : Harper & Row, 1964. - 151 p.

16. Discography of American Historical Recordings: John Terrell (vocalist : tenor vocal) [Електронний ресурс].

17. Fogel Henry. Menotti: The Old Maid And The Thief. Fanfare [Електронний ресурс].

18. Gardham Steve. A Veritable Dungheap / S.Gardham [Електронний ресурс].

19. Gruen John. Menotti: A Biography / J.Gruen. - New York : Macmillan Pub Co, 1978. - 242 p.

20. Hutchins-Viroux Rachel. The American Opera Boom of the 1950s and 1960s: History and Stylistic Analysis [Електронний ресурс].

21. Kittredge G. L. Ballads and Songs. The Journal of American Folklore. - Jul-Sep 1917. - p. 355-356.

22. Menotti, Gian Carlo. The Old Maid and the Thief : vocal score. - New York : G.Ricordi&Co., Inc., 1943. - P. 183.

23. Poulenc Francis. La voix humaine, tragedie lir- ique. Partition d'orchestre. - Paris : S.A.Editions Ri- cordi, 1958. - 124 p.

24. 25.Schoenberg A. Erwartung. Partitur. - Wien : Waldheim-Eberle. - 62 p.

25. 26.Stamboliev Ognyan. The 105th Anniversary of Gian Carlo Menotti [Електронний ресурс].

26. Burglar, a humorous ballad [Електронний ресурс].

27. 28.I.Tambling Jeremy. A Night in at the Opera: Media representations of opera. - London : John Lib- bey & Company Ltd., 1994. - 310 p.

28. Terrell John. A Burglar's experience with an old maid [Електронний ресурс].

29. Thomson Virgil. Music Chronicles 1940-1954. T.Page. - New York : Library of America, 2014. - 1200p.

Размещено на Allbest.ru