Виявлення компонентів сонорних комплексів і встановлення їх значення для смислової організації електронного твору. Аналіз засобів виразності, використаних композиторкою для репрезентації образних сфер "живого" і "неживого". Способи їх звукової реалізації.

Характеристика поняття та сутності парамузики. Переживання музичного часу як сфера напруження між Хроносом та Еоном. Етичні виміри музики. Аналіз впливу на концепт парамузики трьох артефактів: музичної п’єси, фрагмента літературного твору і перформансу.

Роль и значение сонатного жанра как одной из приоритетных сфер баянного творчества В. Семенова. Интерпретация автобиографических мотивов при помощи звуковысотных "буквенных шифров" и ритмических микросерий. Параллели с традициями "бахианских приношений".

"Академическая музыка неакадемического времени" - так определил композитор стилевую доминанту своего творчества. Фантастическая тематика в последующих сочинениях Д. Пейселя, вплетаясь в лирико-философские циклы о диалектике всеобщего и индивидуального.

Розгляд опери угорського композитора Петера Етвеша, створеної за п’єсою Т. Кушнера "Ангели в Америці". Історія створення двоактної оперної композиції. Драматургія і специфіка, жанрові особливості опери. Нові способи використання театральних засобів.

Розгляд "скомороського стилю" твору на різних рівнях: жанровому, акторської гри, народно-поетичних витоків, драматургії, виконавської манери, музичного тематизму, методів роботи з матеріалом, оркестровки. Принципи мелодико-ритмічної організації "Байка".

Изучение творчества Сергея Сергеевича Прокофьева: анализ метафизической составляющей. Кантатно-ораториальный жанр в советской музыке 1930-1950-х годов: к проблеме соцреалистического "большого стиля". Исследование вокально-хорового творчества композитора.

История развития группы "Битлз" и их первые шаги. Запись дебютного сингла. Появление битломании и покорение Америки. Показ "Битлз" по общенациональному телевидению. Массовое поклонение тинэйджеров группе "Битлз". Начало конца и распад легендарной группы.

Анализ музыкальных особенностей Шопена и Шенберга и их "пересечения" в знаменитом вокальном цикле Шенберга "Лунный Пьеро". История написания опуса, новаторские средства, используемые композитором. Анализ параметров музыкальной ткани "Вальса Шопена".

Определение особенностей варьирования стихотворения И.И. Козлова "Вечерний звон" в общественном обиходе: в устном бытовании, в песенниках, на эстраде и в кино. Место хоровой обработки А. Свешникова среди музыкальных интерпретаций "Вечернего звона".

Визначення музичного стилю хорового концерту з урахуванням особливостей розвитку художньої культури XVIII ст. Розробка концепції стильового розвитку жанру вітчизняного хорового концерту кінця XVII – XVIII століття як особливої художньої системи.

Кардинальна новаційність музичного мислення та мови, детермінована проєкцією жанру опери в царину електронної музики. Переосмислення сутності академічного вокалу, архітектоніки жанрової моделі опери та режисерського, сценографічного бачення твору.

Аналіз розвитку чехословацької альтернативної музики 70-80- х років XX ст. Визначення особливостей функціонування альтернативної сцени в умовах тоталітарної системи. Соціокультурна передумова розвитку нонконформістських культурних проявів у музиці.

Еволюційна знакова система, що за допомогою візуальних символів передає смисл композиторського висловлювання та зазнає змін разом із музичним мисленням в ході соціокультурного і технічного прогресу. Обґрунтування принципів "відкритої" музичної нотації.

Мета – виявити композиційно-драматургічну специфіку "Восьми п’єс для контрабаса соло" П. Гіндеміта і визначити роль циклу у розвитку тієї сфери камерної творчості композитора, що пов’язана саме з контрабасом. Образ інструмента у творчості П. Гіндеміта.

Ознаки жанру хорового театру у виконанні історичної ораторії "Віють вітри" Г. Гаврилець академічним камерним хором "Київ". Концертно-театралізована постановка історичної ораторії. Режисерські підходи, мізансценічні та акторські засоби видовищності твору.

Реализация творческого потенциала ребенка, формирование певческих навыков, приобщение детей к певческому искусству, которое способствует развитию творческой фантазии. Вопросы работы с детским голосом. Проблема развития и воспитания детского голоса.

Рассмотрение малоизученного в музыкознании произведения Чжао Цзипина - одного из ведущих современных композиторов Китая. Критерии жанрового своеобразия вокальной поэмы, опора на оркестровое сопровождение, тембровое варьирование каждой песни цикла.

Всеукраїнська музична олімпіада - комплексні музичні змагання, що проводяться за підтримки Міністерства культури України, Національної спілки композиторів України. Впровадження нових інформаційних технологій щодо проведення музичних змагань в Україні

Сведения о произведении и его авторах. Связь музыка с интонациями стихов. Анализ литературного текста. Форма хоровой лирической миниатюры. Исполнение четырёхголосным смешанным хором. Передача характера звучания произведения. Метроритмические трудности.

Дослідження музикальності поезії Т. Шевченка. Характеристика структури поетичного циклу "Давилові псалми". Звернення до національної, сакральної та релігійної тематики "Кобзаря". Роздуми про співвідносини добра та зла в житті народу у хорових співах.

Процес формування диригентської концепції "Двох хорів на вірші Г. Сковороди" видатного українського композитора В. Кирейка. Визначено жанрові моделі хорового диптиху митця, підкреслено зв’язок формотворення хорових творів і пісенної поезії Г. Сковороди.

Анализ жанра концерта, который "предрасположен" для высказывания религиозной идеи. Оценка двойной природы концерта "Две тропы" для трактовки новозаветного сюжета о сёстрах Лазаря Марии и Марфе "близко к тексту" Священного Писания, в рамках программности.

Опера "Электра" Р. Штрауса открывает античную линию в его музыкально-театральном наследии и одновременно является кульминацией экспрессионистских тенденций в творчестве композитора. С нее начинается сотрудничество с Г. фон Гофмансталем как либреттистом.

Анализ фортепианного цикла Р. Шумана "Детские сцены". Обозначение темпа и характера, данные в начале каждой пьесы, исполнительские указания интерпретатора. Фактура, гармония, формы движения, взаимодействие ритма и метра каждого музыкального "портрета".

Аналіз творчості А. Стрільця, в якій присутні різнопланові напрями – композиція, диригування, баянне виконавство, педагогіка. Систематизація його творів. Оновлення жанрової концепції твору М. Товпеко, що набуває нової жанрової якості – концертності.

Жанрово-стильова специфіка циклу С. Монюшка "Домашні співаники" в контексті духовно-стильових настанов мистецтва бідермаєру, зокрема й у його польській "моделі". Типологія бідермаєру в художньо-музичній сфері, що апелює до форм аматорського музикування.

У статті за основу взято певний жанрово-стильової підвид неорелігійного українського хорового концерту (на прикладі "Духовного концерту" М. Скорика), новітні риси якого схарактеризовані з погляду їхнього прояву на рівні національних мовних ознак.

Раскрытие трактовки ударных инструментов, их облика и взаимоотношения с инструментами симфонического оркестра в контексте драматургии одного из концертов Е. Подгайца – Concerto brevis. Выявление индивидуально-авторской разновидности жанра "дуэта".

Статья посвящена проблеме синтеза музыкальных традиций Запада и Востока в опере "Дикая земля" Цзинь Сяна – известного китайского композитора и автора "опер в западноевропейском стиле на китайском языке". Актуальность темы авторского исследования.