Огляд участі піаністів у перебігу шевченківських урочистостей осередків української діаспори з точки зору їх представництва. Інспірація композиторської творчості постаттю та творчістю Кобзаря у фортепіанних жанрах концертного й дидактичного репертуару.

Дослідження циклу фортепіанних п’єс композиторів XIX - початку XX століття, які можна співвіднести з узагальненою моделлю Дитячого альбому Р. Шумана. Оцінка задуму як циклу мініатюр. Розгляд низки стабільних образних мотивів та жанрових елементів.

Вивчення аспектів жанрової типології і систематики фортепіанного ансамблю. Визначення типологічної специфіки різновидів фортепіанного ансамблю: чотириручного фортепіанного дуету та двофортепіанного дуету. Жанрово-стильові відмінності між типами дуету.

Особливості втілення жанрових ознак в концерті для фортепіано з оркестром Емі Біч та включення його в історію американської гілки жанру. Аналіз життєтворчості Емі Біч та зв’язок з раннім виявленням її таланту та перепонами на шляху його розвитку.

Аналіз Другого фортепіанного Концерту Й. Гуммеля в ракурсі бідермаєрівських позицій "легкого" ("діамантового") піанізму епохи Реставрації, який розгорнув заощадження духовних засад рококо в умови буття секуляризованого мистецтва поствіденської школи.

Розгляд фортепіанних романсів українських композиторів Калачевського, М. Лисенка, М. Ластовецького. Аналіз тенденції домінування наспівності, як основного чинника образної семантики. Визначення пісенно-побутового коріння жанру, який належить до ліричних.

Висвітлення результатів теоретичних досліджень фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського. Аналіз композиторського письма відповідно до певних етапів творчості. Дослідження виконавської специфіки фортепіанних творів; неоромантичні риси у музиці.

Осмислення характерних особливостей стилістики музичних творів композитора К. Сіндінга. Вивчення індивідуального композиторського стилю К. Сіндінга на прикладі його фортепіанних п'єс. Дослідження фольклорних прообразів мелосу, оркестрової насиченості.

Індивідуальний стиль Б. Лятошинського у фортепіанній творчості. Образний та психоемоційний зміст прелюдій циклу. Їх розгляд з точки зору виконавського аналізу. Виділення труднощів (психоемоційні, слухові та технічні), з якими може стикатися виконавець.

Аналіз яскравого українського фортепіанного циклу середини 1960-х років - "Пригоди барона Мюнхгаузена" М. Сильванського. Аналіз жанрово-стильових рис твору, вироблення методики його втілення та адаптація до вимог дитячих і спеціалізованих музичних шкіл.

Аналіз фортепіанних квартетів Л. Бетховена крізь призму досвіду ансамблевого письма та композицій В.А. Моцарта. Розкриття спадкоємних зв’язків великих віденських класиків у сфері камерно-інструментальної музики сприяє науковому осмисленню історії жанру.

Особливості мовностильової еволюції творчості А. Караманова, етапи якої репрезентують його три фортепіанні концерти. Запропоновано дефініцію поняття "концертно-фортепіанний стиль", що екстраполюється на авторський стиль А. Караманова в цьому жанрі.

Дослідження зв’язку фортепіанних концертів Д. Шостаковича з традицією музики П. Чайковського в змістовно-структурній компенсативності концертних жанрів відносно драматизму симфонічно-оперних композицій. Спільні та відмінні риси цих концертів композиторів.

Характеристика композиційно-структурних особливостей фортепіанних Концертів Ф. Шопена. Особливості поєднання в них "типового", усталеного та "нетипового" індивідуалізованого, власне шопенівського у тематизмі та формі як засобах "композиторського центру".

Аналіз жанрової трансформації сценічного задуму М. Кармінського. Осмислення художньої доцільності остаточної реалізації первинного задуму. З’ясування підстав поєднання партит в макроцикл. Виявлення особливості художнього мислення. Специфіка творчості.

Здійснено спробу виявити тональні та формотвірні особливості сонат В. Безкоровайного та і їх дидактичний потенціал. Констатовано, що сонатні жанри в доробку композитора є художньо і дидактично вартісними зразками національного педагогічного репертуару.

Аналіз тональних та формотвірних особливостей сонат В. Безкоровайного, їх дидактичний потенціал. Зіставлення класичної сонатної циклічної структури з індивідуально-трактованими рисами українських фольклорних жанрів національного музичного мистецтва.

Вагомі творчі здобутки, активна просвітницька діяльність знаних і маловідомих постатей української національної композиторської школи Полтавщини початку ХІХ - ХХ ст. (А. Єдлічка, М. Лисенко, П. Щуровський, М. Колачевський, Л. Лісовський, С. Шевченко).

Проблеми використання фортепіанних творів представників української національної композиторської школи ХХ-ХХІ ст. Аналіз національно-виховного значення, професійно-освітньої та дидактичної цінності фортепіанної спадщини сучасних українських митців.

Проблема укладання навчальних посібників з фортепіанних творів українських композиторів на прикладі презентації композиторських пошуків митців початку XXI століття. Аспекти роботи над опануванням нових зразків української фортепіанної літератури.

Розглянуто фортепіанні цикли Р.М. Глієра крізь призму інструктивних завдань з формування піаністичних навичок в учнів дитячих музичних шкіл. Констатовано, що композитор звертався до створення циклів фортепіанних мініатюр впродовж творчого життя.

Аналіз когнітивних чинників виконавської інтерпретації на основі творчості Л. Бетховена. Виявлення індивідуально-авторських, стильових рис, стилістичних засобів, мовних інструментів музично-виконавської інтерпретації у діалозі з композиторським задумом.

Музыкальный отклик представляют впечатления композитора, навеянные культурой, ландшафтами, архитектурой городов, но сами музыкальные решения подчиняются логике имманентно-музыкального развития. Видеоряды сформированы Ю.П. Юкечевым по принципу коллажа.

Дослідження особливостей авторського прочитання молитовних текстів лауд на основі співвідношення музичного й вербального рядів. Визначення рис, властивих музичному мистецтву минулого в циклі з чотирьох мініатюр "Laudes de Saint Antoine de Padoue".

Франц Йозеф Гайдн как один из наиболее ярких представителей искусства эпохи Просвещения. Музыкальная капелла при соборе святого Стефана в Вене. 1749-1759 – первые годы самостоятельной жизни. Светские оратории – "Сотворение мира" и "Времена года".

Юность и обучение Гайдна. Основание Гайдном классической инструментальной музыки и современного оркестра. Творческая карьера композитора при дворе влиятельной княжеской австрийской семьи Эстерхази. Трудности написания знаменитой оратории "Времена года".

Изучение биографии и музыкальной деятельности Франца Йозефа Гайдна - великого австрийского композитора, представителя Венской классической школы, одного из основоположников симфонии и струнного квартета. Большие оратории "Сотворение мира" "Времена года".

Первые проявление исключительных музыкальных способностей Ф. Шуберта в раннем детстве. Разнообразие жанров творческого наследия Шуберта. Сборники песен Шуберта "Прекрасная мельничиха" и "Зимний путь". Новые пути развития фортепианной музыки Шубертом.

Коротка довідка з життя австрійського композитора, основоположника романтизму в музиці Ф. Шуберта. Його дитячі роки та ранні добутки. Розвиток кар’єри музиканта. Пісні Шуберта, їх різноманітність за формою. Створення музики інструментальних жанрів.

Краткая биография испанского гитариста Франциско Таррега. Занятия на фортепиано и гитаре, выбор между двумя инструментами. Особенности его композиторского письма и стиля музыки. Оживление возрождения гитары в Испании. Переложения опер, сонат и симфоний.