Естетичні, жанрові та стильові константи творчої діяльності Анатолія Гайденка. Інтонаційні, фактурні та композиційно-драматургічні особливості музики композитора. Еволюційні тенденції та жанрово-інтонаційна система в баянній творчості А. Гайденка.

Научный интерес к проявлению феномена циклизации в отечественной рок-поэзии. Изучение способов обеспечения единства художественно-образного мира, идентификация и описание циклообразующих связей в контекстах создания песенного материала в рок-альбоме.

Цитата в музиці як засіб урізноманітнення тексту твору, збагачення значень, уточнення змістів. Питання статусу цитати у музичних текстах, прочитуваності, упізнавання, ідентифікації цитованого матеріалу як іншого, чужого в потоці авторського мовлення.

Небезпека втрати особливо цінних фондів українського музичного фольклору в умовах військової агресії РФ. Переосмислення підходів до архівного зберігання, постобробки та поширення матеріалів фольклорних польових досліджень, що зберігаються в архівах.

Вплив цифрових інновацій і технологічних рішень на попдраматургію та практику електронної музики. Значення VR-відео ісландської співачки Б’єрк "Family" та аудіовізуального інструмента AirSticks А. Ільсара для розвитку музичної індустрії у ХХІ ст.

Аналіз впливу естетики постмодернізму та діджиталізації на музичну культуру. Становлення та поширення віртуального хору. Використання хористами цифрових платформ. Оцінка ризиків знецінення вокально-хорового мистецтва під впливом надмірної цифровізації.

Кітч як лексичний компонент стилю композитора. Механізми актуалізації кітчу та його аксіологічні засади в музичному мистецтві. Охарактеризовано особливості інтонаційної форми кітчу в творчості І. Стравінського, Д. Шостаковича, А. Шнітке, Р. Щедріна.

Розкриття ціннісно-виховного потенціалу фортепіанної спадщини видатного українського композитора XX століття Василя Барвінського. Нерозривний зв’язок композитора з українською народною музикою, що особливо виразно втілюється у фортепіанних мініатюрах.

Изучение биографии П. Чайковского, который в своей многообразной профессиональной деятельности постоянно соприкасался с хоровым искусством, как композитор, музыкальный критик и исполнитель. Ознакомление с результатами анализа поэтического текста.

Язык музыки великого русского композитора Чайковского. Годы достижения расцвета мастерства композитора, "Клинский период" как время создания произведений, вошедших в мировую музыкальную сокровищницу. Дом Чайковского в Клину, кабинет Модеста Ильича.

Исследование сущности понятия "современность". Изучение современного течения новаторства, борьбы и противоречий в музыке. Рассмотрение особенностей "Детского альбома" П.И. Чайковского. Обучение языковой практике посредством музыкальных впечатлений.

Анализ понятия "современность", предложенного Ж.-Ф. Лиотаром и Т. де Дювом, которое фиксирует современность как период, который следует за постсовременным этапом новаторства, борьбы и противоречий. Анализ перехода от постсовременности к современности.

Модернизация российского образования. Становление личности Танеева как преподавателя и композитора. Изучение творчества Чайковского: историко-стилистическое исследование. Подготовка преподавания музыкально-теоретических дисциплин в консерватории.

Непианистичность фортепианных пьес Чайковского. Авторские редакции сборника "Детский альбом", порядок пьес. Интерес к кукольности, марионеточности, арлекинадности в искусстве. Поэтизация бытовой сферы как притягательная черта камерной музыки композитора.

Роль Петербурга в жизни П.И. Чайковского. Трудности детских лет. получение образования и любовь к музыке. Карьерный путь от советника до преподавателя консерватории. Аспекты московского периода композитора, история создания известных произведений.

Біографія П.І. Чайковського. Російський композитор, один з кращих диригентів, педагог, музично-суспільний діяч. Чайковський активно брав участь в музичному житті Москви, тут видавалися і виконувалися його твори, визначилися основні жанри творчості.

Ощущение звука при определенных частотах колебаний в волне. Абсолютный "нижний" рекорд мужского баса, поставленный в XVIII в. Особые источники звука, испускающие единственную частоту, так называемый чистый тон. Связь между громкостью и амплитудой.

Эволюция отношения к "Большой фуге" – от отрицания ценности или замалчивания до признания ее "абсолютно современным сочинением", которое "навеки останется авангардным" и в котором "уже все есть". Статус Бетховена как центральной фигуры европейской музыки.

Анализ влияния творчества Бетховена на профессиональное формирование Шостаковича. Глубинные связи композиторов, методы трактовки полифонических форм. Использование гармонических ходов и модуляций для экспрессивного наполнения музыкального пространства.

Особенности фортепианного сочинения А. Н. Черепнина в китайском стиле "Пять концертных этюдов". Изучение истории создания, эстетических концепций, заложенных в произведение, выявление и всесторонний анализ использованных в нем элементов китайского стиля.

Исследование творчества профессора П.Б. Рязанова. Анализ умонастроений фортепианных сочинений композитора. Изучение синтаксиса музыкального языка "Частушечной сюиты". Создание произведений для камерного ансамбля и голоса сатирической направленности.

Раскрытие стилистического многообразия современной музыкальной культуры на примере творчества С. Слонимского, Б. Тищенко, С. Губайдуллиной, Э. Денисова. Уникальность творческой личности Б. Тищенко. Музыкальные жанры в творческом наследии Тищенко.

Выявление драматических черт в современной реалистической китайской опере. Исследование либретто, музыкальных особенностей и эстетического содержания оперы Цзинь Сяна. Сочетание техники и приемов западного музыкального творчества с локальным сюжетом.

Анализ жанрового сплава музыкального произведения Д. Батина, нахождение в нем элементы классического хорового концерта, сонатно-симфонического цикла, сюиты. Вдохновение современных композиторов, поиск новых идей и классических современных традиций.

Эпическая основа оперы-былины "Садко" Римского-Корсакова. Эпические элементы в драматургии оперы: обобщение через песню, народные сцены, принцип остинатности, принцип повторности. Характеристика образа Волховы как многостороннего фантастического образа.

В статье рассматривается эволюция творчества С.В. Рахманинова на примере его фортепианных концертов. Особенности музыкального языка каждого из концертов. "Рахманинов способствовал обновлению концертного жанра и созданию особой его разновидности".

Розгляд загальних та специфічних художньо-семантичних властивостей вокальної музики. Чинники, які слугують орієнтирами для теоретично обґрунтованих герменевтичних дій представників музичної освіти в їх виконавській та вербально-педагогічній діяльності.

Исследование различных источников понимания числа в XVII в. Анализ и обоснование правомерности практического применения числовой символики в барочной музыке. Влияние числовых трактовок на развитие творческой фантазии любого современного музыканта.

Дослідження особливостей використання навичок читання з листа і транспонування як динамічно інтегрованої системи, що передбачає спеціально організований формат їх набуття, та обґрунтування необхідності оволодіння ними піаністом концертмейстером.

Читання з листа і транспонуванню як: важливі чинники фахової лабораторії піаніста-концертмейстера; динамічно інтегрована система, що передбачає спеціально організований формат набуття цих навичок. Необхідність оволодіння навичками читання з листа.