Виявлення головних стилістичних складових фортепіанної прелюдії у добу романтизму та її перехідної ролі, інтегруючої місії у розвитку європейської інструментальної музики. Доведення значення творчості Ф. Шопена як еталонної у сфері прелюдійності.

Дослідження концертного життя фортепіанної спадщини Сергія Борткевича у першій половині ХХ століття та аспектів сприйняття творів композитора його сучасниками. Визначення найбільш репертуарних та найчастіше виконуваних творів Сергія Борткевича.

Борис Кудрик - один із представників львівської композиторської школи міжвоєнного періоду. Виявлення художньо-естетичних і пізнавально-дидактичних вартостей його фортепіанної музики для молоді в контексті творчих набутків галицької композиторської школи.

Визначення специфіки фортепіанної творчості В. Польової. Аналіз тяжіння до програмних, концептуально й композиційно лабільних жанрових моделей камерної музики, індивідуалізації – редукції жанрової моделі сонати, вільної, наскрізної, відкритої форми.

Аналіз творчої особистості Володимира Пухальського. Розвиток композиторської творчості митця під впливом масштабної виконавської та педагогічної діяльності. Приналежність творів романтичному напрямку європейського музичного мистецтва ХІХ століття.

Аналіз уявлень про феномен творчої особистості В. Пухальського. Його фортепіанна музика, зокрема Концерт для фортепіано з оркестром, характерні стильові ознаки творів, їх приналежність романтичному напрямку європейського музичного мистецтва ХІХ століття.

Характеристика жанрової палітри музичних творів С. Борткевича, його життєвий шлях і композиторська діяльність. Особливості лексико-стилістичних принципів в творах для фортепіано з оркестром. Основні прийоми та класифікація циклів фортепіанних п’єс.

Особливості функціонування та розвитку музичного мистецтва України у контексті вітчизняної культури 80-90-х років ХХ століття. Фортепіанна музика українських композиторів у світлі музикознавчих і культурологічних досліджень. Культурологічні контексти.

Розгляд фортепіанної творчості французького композитора ХХ ст. Франсіса Пуленка у світлі національних музичних традицій. Аналіз особливостей фортепіанного доробку композитора у вкорінених художніх взаємозв'язках з мистецькими надбаннями попередників.

Вивчення та аналіз питань, пов’язаних з фортепіанним виконавством в Україні в 30-ті рр. ХХ століття. Характеристика репертуарної політики, організації концертної діяльності та конкурсів піаністів, а також гастрольних концертів зарубіжних виконавців.

Вивчення та аналіз питань, пов’язаних із фортепіанним виконавством в Україні в 30-ті рр. ХХ ст. Дослідження репертуарної політики, організації концертної діяльності та конкурсів піаністів, а також гастрольних концертів зарубіжних виконавців-піаністів.

Питання взаємодії фортепіанного джазового виконавства з академічною музичною творчістю та її важливою складовою - історією фортепіанного мистецтва. Аналіз головних рис схожості в моделях музичного мислення, прийнятих в академічному і джазовому піанізмі.

Існує ряд напрямів, у яких творча думка джазових піаністів перетинається з академічною музичною традицією. Риси схожості в моделях музичного мислення, прийнятих в академічному і джазовому піанізмі. У роботі застосовано порівняльний метод дослідження.

Огляд участі піаністів у перебігу шевченківських урочистостей осередків української діаспори з точки зору їх представництва. Інспірація композиторської творчості постаттю та творчістю Кобзаря у фортепіанних жанрах концертного й дидактичного репертуару.

Дослідження циклу фортепіанних п’єс композиторів XIX - початку XX століття, які можна співвіднести з узагальненою моделлю Дитячого альбому Р. Шумана. Оцінка задуму як циклу мініатюр. Розгляд низки стабільних образних мотивів та жанрових елементів.

Вивчення аспектів жанрової типології і систематики фортепіанного ансамблю. Визначення типологічної специфіки різновидів фортепіанного ансамблю: чотириручного фортепіанного дуету та двофортепіанного дуету. Жанрово-стильові відмінності між типами дуету.

Особливості втілення жанрових ознак в концерті для фортепіано з оркестром Емі Біч та включення його в історію американської гілки жанру. Аналіз життєтворчості Емі Біч та зв’язок з раннім виявленням її таланту та перепонами на шляху його розвитку.

Розгляд фортепіанних романсів українських композиторів Калачевського, М. Лисенка, М. Ластовецького. Аналіз тенденції домінування наспівності, як основного чинника образної семантики. Визначення пісенно-побутового коріння жанру, який належить до ліричних.

Висвітлення результатів теоретичних досліджень фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського. Аналіз композиторського письма відповідно до певних етапів творчості. Дослідження виконавської специфіки фортепіанних творів; неоромантичні риси у музиці.

Індивідуальний стиль Б. Лятошинського у фортепіанній творчості. Образний та психоемоційний зміст прелюдій циклу. Їх розгляд з точки зору виконавського аналізу. Виділення труднощів (психоемоційні, слухові та технічні), з якими може стикатися виконавець.

Аналіз яскравого українського фортепіанного циклу середини 1960-х років - "Пригоди барона Мюнхгаузена" М. Сильванського. Аналіз жанрово-стильових рис твору, вироблення методики його втілення та адаптація до вимог дитячих і спеціалізованих музичних шкіл.

Дослідження зв’язку фортепіанних концертів Д. Шостаковича з традицією музики П. Чайковського в змістовно-структурній компенсативності концертних жанрів відносно драматизму симфонічно-оперних композицій. Спільні та відмінні риси цих концертів композиторів.

Характеристика композиційно-структурних особливостей фортепіанних Концертів Ф. Шопена. Особливості поєднання в них "типового", усталеного та "нетипового" індивідуалізованого, власне шопенівського у тематизмі та формі як засобах "композиторського центру".

Аналіз жанрової трансформації сценічного задуму М. Кармінського. Осмислення художньої доцільності остаточної реалізації первинного задуму. З’ясування підстав поєднання партит в макроцикл. Виявлення особливості художнього мислення. Специфіка творчості.

Здійснено спробу виявити тональні та формотвірні особливості сонат В. Безкоровайного та і їх дидактичний потенціал. Констатовано, що сонатні жанри в доробку композитора є художньо і дидактично вартісними зразками національного педагогічного репертуару.

Аналіз тональних та формотвірних особливостей сонат В. Безкоровайного, їх дидактичний потенціал. Зіставлення класичної сонатної циклічної структури з індивідуально-трактованими рисами українських фольклорних жанрів національного музичного мистецтва.

Вагомі творчі здобутки, активна просвітницька діяльність знаних і маловідомих постатей української національної композиторської школи Полтавщини початку ХІХ - ХХ ст. (А. Єдлічка, М. Лисенко, П. Щуровський, М. Колачевський, Л. Лісовський, С. Шевченко).

Проблеми використання фортепіанних творів представників української національної композиторської школи ХХ-ХХІ ст. Аналіз національно-виховного значення, професійно-освітньої та дидактичної цінності фортепіанної спадщини сучасних українських митців.

Проблема укладання навчальних посібників з фортепіанних творів українських композиторів на прикладі презентації композиторських пошуків митців початку XXI століття. Аспекти роботи над опануванням нових зразків української фортепіанної літератури.

Розглянуто фортепіанні цикли Р.М. Глієра крізь призму інструктивних завдань з формування піаністичних навичок в учнів дитячих музичних шкіл. Констатовано, що композитор звертався до створення циклів фортепіанних мініатюр впродовж творчого життя.