Основні напрями діяльності Проблемної науково-дослідної лабораторії етномузикології Національної музичної академії України. Розробка стратегії поетапного комплексного навчання студентів-етномузикологів. Здобутки в діяльності Кабінету народної творчості.

Обґрунтування доцільності монадологічного (нелінійного) підходу до усвідомлення історії музики, що методологічно відповідає ідеї "філософії цілості". Дослідження та аналіз аналітичних алгоритмів вияву епістемологічно достовірних даних про стиль епох.

Особливості взаємозв’язку інноваційних вокальних прийомів із формоутворенням. Аналіз вербальної складової та її поєднання з музичним матеріалом. Концептуальне використання вокальних прийомів, що розширюють композиційні можливості музичної форми.

Виокремлено особливості сучасних інтерпретацій творів К. Орфа. Стиль композитора відповідає напрямку неокласицизм. Специфіка творчих принципів полягає у оперуванні музичною мовою та художніми засобами, що сформувались упродовж попередніх століть.

Місце творчості композиторів країн Далекого Сходу в сучасній світовій музичній культурі. Розвиток музичної культури країн Далекого Сходу в ХХ ст. Складові музичної культури регіону. Розвиток музичної освіти, композиторських шкіл європейського типу.

У данному дослідженні розглянуто специфіку оперно-вокального виконавства в контексті розвитку артистичної тілесності як важливої складової професійної майстерності та визначення новітніх методів і підходів у сценічній творчості артиста оперного співу.

У даному дослідженні розглянуто специфіку оперно-вокального виконавства в контексті розвитку артистичної тілесності як важливої складової професійної майстерності та визначення новітніх методів і підходів у сценічній творчості артиста оперного співу.

Значення музики у формуванні художньої культури людини. Вплив музичної діяльності на розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості. Аналіз процесу музичного сприймання на уроках інструментального класу, у класі сольфеджіо, музичної літератури та хору.

Дослідження специфіки інтерпретування особливостей народнопісенної виконавської парадигми у творчості виконавиць української народної пісні М. Юрасової, І. Червінської, О. Никитюк. Синтезування народнопісенної виконавської парадигми зі стилістикою джазу.

Дослідження особливостей розвитку мистецьких процесів на Вінниччині періоду державної незалежності України. Визначення тематики міжнародних музичних фестивалів регіону. Виокремлення провідних функцій та соціокультурних завдань окремих фестивалів.

Наукову статтю присвячено висвітленню особливостей підготовки естрадного вокаліста. На відміну від низки розробок, які представлені в сучасній музичній педагогіці, реалізація поставленої мети здійснюється шляхом використання біографічного методу.

Кларнет як наймолодший інструмент у сімействі дерев’яних духових. Основи професійної освіти кларнетистів на Харківщині. Внесок Бориса Олександровича Козлова, обдарованого музиканта, віртуозного кларнетиста, у подальший розвиток мистецтва гри на кларнеті.

Питання сучасних тенденцій розвитку української професійної музики в контексті взаємодії з розважальною індустрією. Дослідження сучасних тенденцій розвитку української професійної музики. Вивчення різних можливостей розвитку української музичної культури.

Дослідження особливості створення цифрових фонограм, роботи звукорежисера над саундтреком к сучасному фільму. Компіляція й аранжування авторської музики на комп’ютері. Поєднання музичного матеріалу із загальною драматургією та візуальним рядом кінотвору.

Застосування комп’ютерних технологій у музичному мистецтві та кіноіндустрії. Обґрунтування взаємозв’язку і взаємообумовленості сучасних композиторських та комп’ютерних технологій як інтегративних складових процесу створення музичного контенту фільму.

Включение музыкальной концепции А.И. Герцена на страницах "Былого и дум" в общую картину длительного противоречивого процесса восприятия музыкальной культуры XIX столетия. Формирование особого типа философствования в художественной культуре России.

Изучение сути феномена "художественный образ" в музыкальном искусстве. Обоснование специфики художественного образа в музыке. Проблема понимания художественных образов музыкального искусства реципиентом. Феномен "диалога" между композитором и слушателем.

Виявлення індивідуальних рис композиторського стилю Володимира Файнера в його зв’язках з музичними стилями Відродження, Бароко та Класицизму. Стисла характеристика його циклу "Всенощна в поліфонічному стилі", що складається із 12-ти музичних творів.

Поняття "перевод" у контексті україно-білоруського грецького "напіву" XVI-XVIII ст., наукові дослідження, присвячені йому. Кондак як один із найдавніших жанрів християнської гімнографії. Різдвяний кондак в Осмогласнику із церковнослов’янським текстом.

Исследование сценической практики будущих оперных исполнителей, обусловленной синтетической природой оперного искусства, где успех исполнителя определяется не только красотой и профессиональной постановкой голоса певца, но и его актерским мастерством.

Определение констант и переменных в эволюции композиторского подхода Альбана Берга в оперном творчестве. Применение двенадцатитоновой системы, преобладание внетонального материала и построение системы лейтмотивных связей в творчестве композитора.

Концертно-виконавська діяльність української співачки Зої Христич - народної артистки України, солістки Київського театру опери і балету імені Т.Г Шевченка. Участь у вокальних конкурсах. Значення творчості співачки у розвитку музичного мистецтва України.

Аналіз сценічного тексту бродвейського мюзиклу "Next to normal" (2008) в оригінальній версії Т. Кітта. Оцінка та функції компонентів сценічної дії: специфіка оформлення сцени, світлова драматургія, особливості реквізиту, декорацій та костюмів персонажів.

Специфика создания особой лирической атмосферы, описание драмы и выражения эмоций, в первую очередь, персональных. Композиторская карьера Барбера. Определение музыкальной формы пьесы как вариантно-строфической. Описание композиторского стиля Барбера.

Аналіз основних підходів та методів до використання і подання сюжетності (програмності) в аспекті розвитку циклічних фортепіанних форм як жанру музичного мистецтва. Характеристика теоретичних засад форм сюжетності в суміжних з музикою видах мистецтв.

Аналитический и исполнительский ракурсы исследования сюиты "Koyunbaba" - одного из центральных ориентальных гитарных опусов современного итальянского композитора. Анализ произведения в дискурсе эстетики и традиций турецкого народного музицирования.

Исследование сюиты и сонаты как двух важных жанров инструментальной музыки эпохи барокко. Несоответствие музыкальной практики широко распространенным представлениям о том, что барочные сюиты строилась на основе танцев: аллеманды, куранты, сарабанды, жиги.

Краткая историческая справка появления "Сюиты для двух фортепиано" Дм. Шостаковича. Нонлегатное произнесение и основные приемы "токкатного пианизма". Первое официальное исполнение Сюиты в 1925 году. Скорбно-патетический характер музыки "Сюиты" fis-moll.

Розвиток української музики, мистецтвознавства й інструментального виконавства в умовах війни. Характеристика жанрової приналежності сюїти Б. Фроляк in C для двох фортепіано. Виконавсько-інтерпретаційний аналіз традиційних і новаторських якостей твору.

Методы сокрытия письменных сообщений. Вензель и коды Баха. Основные сакральные числа, примеры использования у композитора. Буквы, числа, звуки. Сакральная графика мотивов. Использование основных тем и работ Баха другими композиторами и музыкантами.