Медико-соціальне обґрунтування мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні

Як в Запорізькій області, так і в Україні найбільший внесок у показник смертності від ХСК має ішемічна хвороба серця (відповідно 605,3та 656,1 з розрахунку на 100 тис. населення). У Запорізькій області на відміну від України достовірно підвищився показник смертності від ГІМ (з 24,29 до 37,0 з розрахунку на 100 тис. ВР 1,048 [95% ДІ 1,016-1,080], та від інсультів (119,57 проти 122,1 з розрахунку на 100 тис. ВР 1,06 [95% ДІ 1,04-1,08], р<0,0001).

Таблиця 3.2. Смертність від гострого інфаркту міокарду та інсультів (всі форми) в Запорізькій області за 2007-2013 рр.

Показник смертності від інсультів сформувався в основному за рахунок високого показника смертності від ішемічних інсультів, який по області становив в 2013 р. 81 на 100 тис. населення, по Україні 48,6.

Смертність серед осіб працездатного віку від ХСК зменшилась за досліджуваний період з 226,6 на 100 тис. населення в 2007 р. до 162,5 в 2013р. (рис.3.6). Подібні тенденції відмічено як серед жінок так і серед чоловіків працездатного віку, але смертність чоловіків працездатного віку від захворювань органів кровообігу в 5 разів перевищує смертність жінок аналогічного віку.

Рис. 3.6. Смертність від хвороб системи кровообігу серед осіб працездатного віку чоловічої та жіночої статтю в Запорізькій області, 2007-2013 рр. (абсолютні дані і показник на 100 тис. нас.)

3.2 Захворюваність дорослого населення Запорізької області на гіпертонічну хворобу за 2007-2013 рр.

Гіпертонічна хвороба - головний фактор ризику розвитку важких ускладнень ХСК, тому вона є нозологічною одиницею, яка заслуговує на першочергову увагу не лише з медико-соціальної точки зору, а й з реальних можливостей впливу на неї. Однак відсоток осіб з адекватним контролем підвищеного АТ залишається в популяції дуже низьким і, відповідно, ризики коронарної хвороби серця, серцевої недостатності, фібриляції передсердь, інсульту, хвороб периферичних артерій, ниркової недостатності залишаються неконтрольованими.

За 2007-2013 рр. захворюваність на ХСК серед дорослого населення області достовірно підвищилась з 5019,87 до 5440,44 на 10 тис. відповідного населення ВР 1,066 [95% ДІ 1,064-1,068], р<0,0001. Аналіз результатів дослідження показав, що в містах Запоріжжя, Енергодарі показник захворюваності населення на ХСК збільшився відповідно в 1,16 та 1,15 разу, а в містах Бердянськ та Мелітополь зменшився в 1,09 та 1,04 разу відповідно. Із 20 районів показник захворюваності на ХСК збільшився в 17 (75%), а зменшився в трьох (15%).

Таблиця 3.3. Захворюваність дорослого населення Запорізької області на хвороби системи кровообігу за 2007-2013 роки (на 10 тис. відповідного населення)

Показник захворюваності на ГХ за 2007-2013 рр. залишався сталим, з тенденцією до зниження, як серед усього населення (140,9 та 135,2 з розрахунку на 10 тис., ВР 1,016 [95% ДІ 1,013-1,018], р<0,0001), так і серед чоловіків (136,3 та 130,6 з розрахунку на 10 тис.) і жінок (144,6 та 138,8 з розрахунку на 10 тис. (таб.3.4).

Таблиця 3.4. Захворюваність на гіпертонічну хворобу (всі форми) дорослого населення Запорізької області чоловічої та жіночої статі за 2007-2013 рр.

Але слід відмітити достовірне зниження показника захворюваності на ГХ серед чоловіків та жінок у 2010 р., що зумовлено на нашу думку незадовільною діагностикою та виявленням захворювання. Підтвердженням цього є значно нижчий рівень показника захворюваності на ГХ у Запорізькій області порівняно з Україною (табл.3.5).

Встановлено достовірні відмінності між показниками захворюваності на ГХ між окремими містами області зокрема, м. Запоріжжя - 117,01, м. Мелітополь - 60,67 на 10 тис. населення, р<0,001, що пояснюється як різним рівнем урбанізації даних міст, так і різним рівнем забезпеченості населення медичними ресурсами.

Таблиця 3.5. Захворюваність у Запорізькій області на гіпертонічну хворобу (всі форми) серед дорослого населення (на 10 тис. відповідного населення)

На рівні районів також зареєстровано достовірні коливання показника захворюваності дорослого населення від 73,97 на 10 тис. населення, у Василівському районі до 467,49 на 10 тис. населення у В-Білозірському районі, р<0,001. Дану ситуацію ми пояснюємо відмінностями у структурі населення, зокрема у В-Білозірському районі зареєстровано найвищу частку (28%) населення старших за 60 років.

Вивчення показника захворюваності на ГХ серед населення працездатного віку, показало, у 2013 р. його значення у Запорізькій області було достовірно нижчим за значення українського показника (100,10 проти 160,1 на 10 тис населення, р<0,001) (табл. 3.6). Слід відмітити, що зниження показника захворюваності на ГХ серед працездатного населення відбулось в усіх містах області (табл.3.6), але упродовж 2011-2013 рр. в цілому по містах зазначений показник не змінюється.

Таблиця 3.6. Захворюваність на гіпертонічну хворобу (всі форми) серед населення працездатного віку Запорізької області за 2007-2013 рр. (на 10 тис. відповідного населення)

Встановлено збільшення показника захворюваності населення працездатного віку на АГ в 10 (50%) районах з найвищим рівнем збільшення у В-Білозірському районі - у 6,96 (p?0,001) разів. Зменшення показника зареєстровано також в 10 районах (50%), з найбільшим рівнем зменшення в Василівському районі - 2,57 (p ? 0,001) разів.

3.3. Поширеність серед дорослого населення Запорізької області

гіпертонічної хвороби (всі форми) за 2007 - 2013 рр.

У 2013 р. закладами охорони здоров'я Запорізької області зареєстровано 2666111 випадків захворювання, що становить 2892,45 на 10 тисяч дорослого населення. Показник поширеності захворювання на ГХ за 2007-2013 рр. залишився майже незмінним, і є нижчим показника по Україні в 1,12 разу (табл. 3.7).

Таблиця 3.7. Поширеність гіпертонічної хворобу (всі форми) серед дорослого населення Запорізької області за 2007-2013 рр. (на 10 тис. відповідного населення)

За час спостереження поширеність на ГХ серед міського населення збільшилась з 2731,32 до 2831, 61 з розрахунку на 10 тис. населення, але у м. Бердянську зазначений показник зменшився з 2735,07 до 2324,32 з розрахунку на 10 тис. населення.

У розрізі районів збільшення показника поширеності ГХ серед дорослого населення зареєстровано в 13 районах (65%), а зменшення - в 7 (35,1%) районах.

За даними дослідження, проведеного Інститутом кардіології ім. М.Д Стражеско підвищений артеріальний тиск мають 44% дорослого населення [1]. Така ж кількість хворих з АГ реєструється в інших Європейських країнах [2]. Поширеність ГХ серед дорослого населення Запорізької області у 2013 р. становила 2892,4 на 10 тис. населення, тоді як в Україні - 3251,1 на 10 тис. дорослого населення, що на 12% менше середнього по Україні.

Встановлено, що показник поширеності ГХ серед чоловіків і жінок практично однаковий (рис. 3.7), проте як показник захворюваності на ГХ достовірно відрізняється між жінками та чоловіками.

Рис. 3.7. Поширеність гіпертонічної хвороби (всі форми) серед дорослого населення жіночої та чоловічої статі в Запорізької області, 2007 - 2013 рр.

Результати дослідження показали, що показник поширеності на ГХ серед жінок упродовж 2007-2011 рр. поступово підвищувався досягнувши рівня 3207,03, а упродовж 2012-2013 рр. достовірно зменшився до 2813,6 на 10 тис., р<0,001. Проте, показник поширеності на ГХ серед чоловіків упродовж 2007-2011 рр. достовірно зменшувався, а упродовж 2012-2013 рр. - поступово підвищився. Поширеність на ГХ серед працездатного населення у Запорізькій області є достовірно нижчою за зазначений показник в Україні (табл. 3.8).

Таблиця 3.8. Поширеність гіпертонічної хвороби (всі форми) серед населення працездатного віку у Запорізькій області, 2007-2013 рр. (на 10 тис. відповідного населення)

Найвищі показники поширеності на ГХ серед працездатного населення зареєстровано в Михайлівському, Куйбишевському та м. Енергодарі. Значно нижчі від середньо-обласного показника виявлено в м. Мелітополі, м. Бердянську, Василівському районі. Різниця між мінімальним та максимальним значенням показника поширеності серед населення працездатного віку становить: у містах 2,05 разів, від 870,51 в м. Мелітополь до 1783,49 з розрахунку на 100 тис. відповідного населення в м. Енергодарі, р<0,001; в районах 2,98 разів, від 836,23 в Василівському до 2497,22 з розрахунку на 100 тис. відповідного населення в Михайлівському районах, р<0,001.

3.4 Характеристика ускладнень артеріальної гіпертензії в Запорізькій області: інсульти, гострі інфаркти міокарду за 2007-2013 рр.

Понад 12 млн. населення України страждають від артеріальної гіпертензії, при цьому 63,5% усіх церебро-васкулярних хвороб зумовлені саме нею [11]. У 2013р. у структурі усіх церебро-васкулярних захворювань серед дорослих саме ЦВХ, асоційовані з АГ, становили 64,3%, серед населення працездатного віку - 56,0%, а серед осіб пенсійного віку - 66,5%. Інсульт є однією з основних медико-соціальних проблем, оскільки посідає друге місце серед хвороб з фатальними наслідками, а також є найбільш розповсюдженою причиною стійкої втрати працездатності [11]. Протягом останніх семи років показники захворюваності на інсульти в Україні зросли на 14,2% і становили у 2013 р. 29,9 на 10 тис. населення. По Запорізькій області відповідний показник збільшився з 29,3 до 35,7 на 10 тис. населення (20%). Результати дослідження показали, що показник захворюваності дорослого населення області на інсульти достовірно збільшився з 29,34 до 35,78 з розрахунку на 10 тис. населення (табл. 3.9). Аналогічні зміни відбулись і з показником захворюваності на інсульти серед міського та сільського населення. Встановлено, що показник захворюваності сільського населення (38,24 на 10 тис.) дорослого населення на інсульти в 1,11 разу вищий ніж відповідний показник у міського населення (34,30 на 10 тис.).

Таблиця 3.9. Захворюваність на інсульти (всі форми) дорослого населення Запорізької області (на 10 тис. відповідного населення)

Різниця між мінімальним та максимальним значенням показника захворюваності дорослого населення на інсульти становить: у містах - у 1,73 разів (27,37 в м. Енергодар проти 47,45 у м. Бердянськ, р<0,001); у сільській місцевості - у 1,88 разів (25,88 в Розівському проти 48,54 у Мелітопольському районах, р<0,001).

У структурі судинних захворювань головного мозку одне із провідних місць посідають мозкові інсульти, які щороку вперше діагностуються у 100-110 тис. мешканців, з них 25% - у осіб працездатного віку [11].

За нашими даними показник захворюваності на інсульти за 2007-2013 рр. як в Україні так і Запорізькій області достовірно не змінився. Проте в розрізі адміністративних територій зареєстровано різну динаміку зміни показників захворюваності населення працездатного віку та різні показники в розрізі адміністративних територій.

Так, в розрізі міст області найвище значення вказаного показника зареєстровано в м. Бердянську, а найнижче - в м. Енергодарі, р<0,05. При цьому в м. Енергодарі за роки дослідження відмічено зниження показника в 1,85 разів, а в м. Бердянськ - його збільшення в 1,28 разів.

Таблиця 3.10. Захворюваність на інсульти (всі форми) серед населення працездатного віку Запорізької області, 2007 - 2013рр. (на 10 тис. відповідного населення)

У розрізі адміністративних районів різниця між мінімальним та максимальним значенням показника становить 3,48 разів - від 4,39 у В-Білозірському до 15,29 у Василівському районі, р<0,05. Слід відмітити, що у Бердянському районі, у 2007 р. інсульти серед населення працездатного віку не діагностувались, а у 2013 р. захворюваність на інсульти становила вже 14,74 з розрахунку на 10 тис. населення. У Пологівському районі зареєстровано збільшення показника у 4,75 (р<0,001) разів. Зменшення показника захворюваності на інсульти зареєстровано у 10 (50%) районах.

Крім того в ході дослідження встановлено, що населення старшої групи (старше 64 років) хворіє на інсульти частіше в цілому у 2,6 рази, ніж дорослі (усе доросле населення) та у 8,5 рази, ніж особи працездатного віку. У 2013 році захворюваність на інсульти з ГХ у структурі інсультів усіх форм серед дорослих становила 57,6%, серед населення працездатного віку - 52,6%, серед населення похилого віку - 59,2%.

У структурі загальної смертності показник смертності від судинних уражень мозку є одним із провідних в усіх країнах, але в східній Європі він має значно вищі величини. Стандартизований за віком і статтю показник смертності від судинних уражень мозку в Україні перевищує такий у Франції у 5,8 разів, а серед населення до 65 років - в 7,7 разу. Основною причиною є високі показники смертності від інсульту та «інших це ребро-васкулярних хвороб» (табл. 3.11).

Таблиця 3.11. Стандартизований показник смертності від судинних уражень мозку (на 100 тис. населення)

Результати дослідження свідчать, що смертність від інсультів (усіх форм) упродовж 2007-2013 рр. в області залишається стабільною, але вищою за показники в Україні. Так, в Україні в 2013 р. смертність від всіх форм інсультів становила 99,4, а в області - 122,1 на 100 тис. населення, р<0,05 (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Динаміка показників смертності від інсультів (усі форми) в Запорізькій області та Україні, 2007-2013 рр. (на 100 тис. всього населення)

Серед населення працездатного віку області показник смертності від інсультів зменшився з 35,2 до 31,1 на 100 тис. населення, по Україні з 28,1 до 26,3 на 100 тис. населення.

Хронічна ішемія головного мозку посідає провідне місце у структурі захворюваності і смертності церебро-васкулярної патології, особливо серед осіб похилого віку. Її поширеність складає 80-100 осіб на 1000 населення, а смертність досягає 55,2% у структурі смертності від усіх ЦВХ .

Аналіз структури смертності від усіх ЦВХ у 2013 р. в Україні показав, що 52,9% становила смертність від ішемічного інсульту, 32% - від геморагічного інсульту, 3,3% - від субарохноїдального інсульту та 11,8% від не уточненого інсульту.

В Україні, як і в переважній більшості країн, в структурі захворюваності та смертності переважає ішемічний інсульт. За останні десять років смертність від ішемічного інсульту зросла на 20,8%. У 2013 році цей показник в Україні становив 48,6 на 100 тисяч населення.

Показник смертності від ішемічного інсульту у Запорізькій області у 2013 р. був майже у 2 рази вищим за відповідний показник в Україні і становить 81,5 на 100 тис. населення. Серед населення працездатного віку показники смертності від всіх видів інсультів в області вищі за аналогічні показники в Україні. Так, смертність від ішемічного інсульту 10,6 (в Україні - 8,0); смертність від геморагічного інсульту - 17,6 (в Україні-15,0); смертність від усіх форм інсультів - 31,9 (в Україні 26,8).

Незважаючи на те що за останні 3-4 роки в Україні та області намітилась тенденція до стабілізації показників смертності населення в наслідок інсульту, ситуація залишається несприятливою.

У країнах, де прийняті та реалізуються програми з профілактики серцево-судинних захворювань, у тому числі й інсульту, що базуються на стратегії запобігання розвитку захворювань і корекції факторів ризику, вдалось знизити рівень захворюваності на інсульт на 25-40% [367-370].

Показник смертності від інсультів в Україні в 1,63 разу вищий за аналогічний показник у Великій Британії та в 2 рази - ніж у Франції, що свідчить про ефективність проведення профілактичних заходів в цих країнах. Стратегія первинної і вторинної профілактики мозкового інсульту базується на виявленні та корекції факторів ризику, до яких зараховують артеріальну гіпертензію, що у їх структурі становить близько 80%, а також дисліпідемії, хвороби серця, цукровий діабет, куріння, зловживання алкоголем, знижений настрій, стрес, депресія, мігрень тощо .

Головним фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця є підвищений артеріальний тиск. Ризик смертності від ІХС, залежний від систолічного АТ, становить 41% у чоловіків (40-59 років) і 34% у жінок (30-69 років). Поєднання АГ та ішемічної хвороби серця, яке зустрічається більше ніж у 60% пацієнтів, значно підвищує ризик ускладнень: інфаркту міокарду, інсульту, серцевої недостатності [210-211].

Так як, ГХ найбільш поширена у старших вікових групах, то показники поширеності і захворюваності на ішемічну хворобу серця з гіпертонічною хворобою у цій віковій групі значно вищі (відповідно у 2,5 і 1,9 разів, ніж у групі «дорослі» та у 6,9 і 3,4 рази, ніж у групі «працездатні»). Регіони, де проживає значна частка населення похилого віку мають значно вищі, ніж середні показники поширеності ІХС з ГХ серед дорослих, сільського населення та пенсійного віку. На ішемічну хворобу серця серед дорослого населення припадає 71,1% смертей в структурі ХСК, (серед населення працездатного віку - 54,1%). Спостерігається невпинний ріст захворюваності і смертності, як наслідок захворювань, патогенетично обумовлених розвитком атеросклерозу. У більшості випадків він є прямою причиною нестабільної стенокардії, інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, раптової серцевої смерті. Пов'язані з атеросклерозом і атеротромбозом проблеми є провідними причинами захворюваності і смертності у всьому світі. Ризик розвитку коронарного атеросклерозу та ІХС суттєво збільшується при наявності таких факторів, як чоловіча стать, похилий вік, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, куріння, цукровий діабет, низька фізична активність, зловживання алкоголем. До трійки найагресивніших із них входять тютюнопаління, гіперхолестеринемія та артеріальна гіпертензія.

Інфаркт міокарда є однією з основних причин смертності не тільки в Україні, але і на всій планеті (за даними ВООЗ майже 12,5%); є найчастішою причиною інвалідності, а питома вага смертності до зареєстрованих хворих з ІМ складає 10-12% (в Україні 17,8%, Російській Федерації - до 34,0%). До ризику розвитку інфаркту міокарду частіше схильні чоловіки у віці від 40 до 60 років. Жінки страждають в півтора-два рази менше .

В Україні захворюваність на інфаркт міокарда у структурі ХСК складає 2,3%, в Російській Федерації 5,4%, а в країнах Євросоюзу до 15%. Причинами такого низького значення показника в Україні, ймовірно, є неадекватний облік і гіподіагностика.

Показник поширеності та захворюваності на гострий інфаркт міокарда в області виріс з 14,49 в 2007 році до 18,6 на 10 тис. населення в 2013 році (табл. 3.12).

Таблиця 3.12. Захворюваність дорослого населення Запорізької області на гострий інфаркт міокарда в розрізі адміністративних територій, 2007 -2013 рр. (на 10 тис. відповідного населення)

Підвищення показника склало 1,28 разів. Аналогічна динаміка відмічається серед жителів як міст, так і сіл, хоча показник захворюваності серед міських жителів значно вищий, ніж серед сільських жителів. Показники захворюваності на ГІМ становлять в містах 18,6 у 2013 році, в сільській місцевості 10,43 з розрахунку на 10 тис. відповідного населення.

Дослідженням виявлено достовірні відмінності між мінімальним та максимальним значенням показника захворюваності на ГІМ, зокрема у містах від 10,77 в м. Енергодарі до 19,87 з розрахунку на 10 тис. відповідного населення в м. Запоріжжі (р<0,001), а в розрізі районів - від 1,52 у В-Білозірському до 16,39 з розрахунку на 10 тис. відповідного населення у Запорізькому районах, р<0,001. При цьому встановлено збільшення показника захворюваності на ГІМ за 2007-2013 рр. у 3 (75%) містах та у 15 (75%) районах. У 1 (25%) місті та 5 (25%) районах зареєстровано зменшення зазначеного показника. Тому виникає потреба у проведенні аналізу і з'ясування причини таких відмінностей у значеннях як захворюваності, так і смертності від ГІМ мешканців міст та районів. Так, за 2007-2013 рр. достовірно підвищився показник смертності дорослого населення від ГІМ в області у 1,60 разів (з 24,2 до 37,0 на 100тис населення. (р<0,001). Проте в Україні показник смертності від ГІМ за аналогічний період часу залишився стабільним - 26,6 у 2007 році та 25,2 на 100 тис. населення у 2013 р. (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Показники смертності від гострого інфаркту міокарду в Запорізькій області та Україні, 2007-2013 рр.

Що стосується аналізу показників смертності працездатного населення від ГІМ, то в Запорізькій області та Україні в 2013 р. вони були майже однаковими, відповідно 8,5 та 8,7 з розрахунку на 100 тис. населення. Слід відмітити, що показник смертності працездатного населення від ГІМ у сільських жителів був менший в 1,6 разу за аналогічний показник серед усього населення та в 1,8 разу за показник смертності серед міського населення. При цьому чоловіки працездатного віку міст помирають від ГІМ на в 1,9 разу частіше, ніж чоловіки аналогічної вікової групи, але які живуть у селах. Крім того чоловіки працездатного віку міст помирають від ГІМ у 2,6 рази частіше за жінок. Для порівняння:смертність від ГІМ в країнах Європи коливається від 46,0 до 82,0 на 100 тис населення (у Німеччині - 67,9, Фінляндії - 82,6) [5,11].

Якщо від ішемічної хвороби серця смертність в Україні одна з найвищих у Європі та США, то від інфаркту міокарда показник смертності значно менший, що може говорити про недостовірну діагностику причин смерті, особливо смерті вдома, з випискою довідки про смерть дільничними лікарями.

3.5 Первинна інвалідність з причин артеріальної гіпертензії в Запорізькій області за 2007-2013 рр.

Показники здоров'я населення, відповідно до сучасної концепції, не вичерпуються лише характеристикою передчасної смертності. Важливе місце в оцінці наслідків хвороб належить інвалідності з урахуванням її високої розповсюдженості й різноманіття соціально значущих наслідків. Тому статистичні показники інвалідності необхідно враховувати як одні з найважливіших показників здоров'я населення.

За оцінками ВООЗ, більше 1 мільярда людей мають будь-яку форму інвалідності, що становить майже 15% населення світу. Від 110 (2,2%) до 190 мільйонів (3,8%) осіб віком 15 років і старше відчувають значні труднощі у функціонуванні. Показники інвалідності зростають у зв'язку з постарінням населення і ростом тягаря хронічних порушень здоров'я [60].

У 2013 році показник первинної інвалідності дорослого населення в цілому в Україні знизився на 4,7% (з 46,4 до 44,2 випадки на 10 тис. дорослого населення), а показник первинної інвалідності населення працездатного віку - на 1,7% (з 52,3 до 51,4 випадку на 10 тис. працездатного населення). В останнє десятиріччя інвалідність і дорослого, і сільського населення, і населення працездатного віку перевищує відповідні показники у міського населення [60]. У 2013 р. кількість первинно визнаних інвалідами серед міського населення області становила 43,5, серед сільського населення - 45,8, а серед населення працездатного віку у жителів міст 48,2 а жителів сіл - 59,0 на 10 тис. дорослого населення. Ця тенденція пов'язана із значними труднощами працевлаштування та низьким рівнем медичної допомоги у сільських районах.

Протягом тривалого часу структура показника первинної інвалідності, як серед дорослого населення, так і серед населення працездатного віку залишається незмінною. Перші рангові місця посідають хвороби системи кровообігу (23,4% в структурі дорослого населення і 19,5% - в структурі населення працездатного віку), новоутворення (відповідно 20,8% і 18,9%) та хвороби кістково-м'язового системи (10,9%) серед дорослого населення і травми, отруєння та деякі інші причини (11,9%) серед населення працездатного віку.

Сталими залишаються тенденції у структурі показника первинної інвалідності за групами, а саме - зростання питомої ваги інвалідів III групи, як серед дорослого населення, так і серед населення працездатного віку. Частка інвалідів III групи у 2011 р. становила 50,5% та 57,0% та у 2013 р. 51,4% та 58,0% відповідно.

За останні 7 років показник первинної інвалідності серед дорослого населення в Запорізькій області знизився на 10% (з 46,3 до 41,7 на 10 тис. населення), а серед населення працездатного віку на12% (з 52,1 до 51,4 на 10 тис.) (рис.3.10).

Рис. 3.10. Динаміка показника первинної інвалідності дорослого населення та населення працездатного населення в Запорізькій області за 2007-2013 рр. (на 10 тис. населення)

У Запорізькій області показник первинної інвалідності від хвороб системи кровообігу в середньому за останні 7 років становив 10,9 на 10 тис. населення (табл.3.13).

Таблиця 3.13. Динаміка показнику первинного виходу на інвалідність від хвороб системи кровообігу дорослого населення в України та Запорізькій області, 2007-2013 рр. (на 10 тис. населення)

За вказаний період найвищі рангові місця за рівнем первинної інвалідності дорослого населення з причин цієї патології посідають міста Бердянськ, Запоріжжя, Куйбишевський та Оріхівський райони. У той же час за період з 2010 по 2013 роки показник первинної інвалідності дорослого населення від хвороб системи кровообігу в цілому по області зменшився на 20%, у тому числі серед жителів міст - на 35%, а серед жителів районів - на 14%.

Показники первинного виходу на інвалідність серед жителів районів традиційно нижчі за показники серед жителів міст. Так, у 2007-2013 рр. середній показник по містах становив 13,4 на 10 тис. населення, а серед районів - 11,1 на 10 тис. населення. В області показник первинного виходу на інвалідність в наслідок хвороб системи кровообігу вищий в 1,16 разу, ніж в Україні з тенденцією до зниження. При цьому показник первинного виходу на інвалідність за 2007-2013 рр. в Україна знизився у 1,19 разів, а в Запорізькій області - у 1,12 разів. Різниця між мінімальним та максимальним значенням в містах становить 2,04 рази (від 7,2 в Енергодарі до 14,7 в Бердянську), та в районах 2,45 разів (від 6,4 в Якимівському до 15,8 в Куйбишевському районі). На семи територіях (16,7%) адміністративних одиниць відмічається зростання зазначеного показника, а на 17 територіях (83,3%) - його зменшення.

Що стосується працездатного населення, то за цей період середнє значення показника первинного виходу на інвалідність в області становило 10,0, а в Україні - 10,7 на 10 тис. відповідного населення. (табл.3.14).

Таблиця 3.14. Динаміка первинного виходу на інвалідність від хвороб системи кровообігу працездатного населення України та Запорізької області в розрізі районів, 2007 -2013 рр. (на 10 тис. працездатного населення)

Наведені дані свідчать, що за роки проведення реформ в первинній ланці первинна інвалідність серед працездатного населення має стабільні показники з динамікою до їх зниження. Так, серед жителів міст показник первинного виходу на інвалідність знизився в 1,7 разу - з 12,8 на 10 тис. населення в 2011 році до 7,6 в 2013 році, серед жителів районів в 1,1 разу - з 12,2 до 11,0 на 10 тис. населення:. Найменші значення показників первинного виходу на інвалідність від ХСК серед працездатного населення постійно реєструються в м. Енергодарі, Великобілозірському, Василівському та Веселівському районах.

У структурі показника інвалідності серед дорослого населення переважає церебро-васкулярна патологія (рис. 3.11).

Рис. 3.11. Показник первинного виходу на інвалідність серед дорослого населення Запорізької області за окремими нозологічними формами хвороб системи кровообігу, 2007-2013 рр. (на 10 тис. населення)

За період дослідження (2007-2013 рр.) показник первинного виходу на інвалідність серед дорослого населення області внаслідок всіх хвороб системи кровообігу скоротився в 1,12 рази і склав 11,7 на 10 тис. населення. При цьому найвищі значення показнику зареєстровано при цереброваскулярних хвороб, а найнижчі - при гіпертонічній хворобі .

У структурі інвалідності від ХСК гіпертонічна хвороба займає незначне місце і показник на протязі останніх чотирьох років коливався від 0,7, до 0,5 випадків на 10 тис. населення, в Україні - від 0,6 до 0,8. При низькому показнику інвалідності внаслідок гіпертонічної хвороби, реєструються високі показники первинної інвалідності внаслідок цереброваскулярних хвороб.

У середньому по області з 2007 року по 2013 рік показники первинної інвалідності внаслідок церебро-васкулярних хвороб становив 6,2 на 10 тис. дорослого населення з тенденцією до зниження з 6,4 до 5,3 на 10 тис. населення. За період проведення реформи в первинній ланці намітилась тенденція і до зниження показника первинного виходу на інвалідність від ішемічної хвороби серця з 3,9 в 2011 році до 3,5 в 2013 році.

Серед працюючих показник первинного виходу на інвалідність від гіпертонічної хвороби вищий, ніж серед дорослого населення, і коливався від 0,6 до 0,8 на 10 тис. населення області та від 0,7 до 1,0 на 10 тис. населення в Україні (рис.3.12).

Рис. 3.12. Первинний вихід на інвалідність населення працездатного віку Запорізької області за окремими формами хвороб, 2007-2013 рр. (на 10 тис. населення)

При низькому показнику інвалідності внаслідок гіпертонічної хвороби (0,6), реєструються високі показники первинної інвалідності внаслідок церебро-васкулярних хвороб (4,4). У середньому в області з 2007 по 2013 р. він становив 4,9 на 10 тис. дорослого населення з тенденцією до зниження з 5,1 у 2011 році до 4,4 на 10 тис. дорослого населення в 2013 році.

Значно нижчий середній показник первинної інвалідності від показника по Україні серед працюючих унаслідок ішемічної хвороби серця - 3,2 випадки на 10 тис. працюючого населення, в Україні 3,72 випадки на 10 тис. працюючого населення.

У структурі первинної інвалідності внаслідок ХСК превалює цереброваскулярна патологія (42,1% серед дорослого населення і 39,3% - серед населення працездатного віку) та ішемічна хвороба серця (35,1% та 36,4% відповідно).

Розподіл первинно - визнаних інвалідами в Україні і області за 2013 рік, показує, що відсоток працездатного населення визнаних інвалідами унаслідок хвороб системи кровообігу в області нижчий на 11% від первино визнаних інвалідами унаслідок усіх хвороб (табл.3.15).

Таблиця 3.15. Розподіл первинно - визнаних інвалідами в Україні і області за 2013 рік за віком і класами хвороб (%)

У 2013 р. першу групу встановлено у 18%, другу - 28% і третю - в 54% випадках.

3.6. Смертність з причин артеріальної гіпертензії в Запорізькій області за 2007-2013 рр.

Динаміку смертності від ГХ не можна аналізувати без даних смертності від всіх хвороб системи кровообігу. Динаміка смертності від ХСК за період 2007 - 2013 років характеризується періодами зростання та спаду. Якщо брати до уваги досліджуваний період, період реформ в охороні здоров'я, то можна відмітити, що з 2011 року показники смертності з усіх нозологічних форм хвороб системи кровообігу мають тенденцію до зниження.

Так, смертність від ХСК зменшилась з 989,8 на 100 тис. населення до 967,6, від цереброваскулярних хвороб - з 264,4 до 238,7 на 100 тис. населення. З інших причин показник смертності збільшився: ІХС в 1,12 разу, ГІМ - 1,53 разу, інсультів - 1,12 разу (табл. 3.16).

Таблиця 3.16. Динаміка смертності від ХСК в Запорізькій області за 2007 - 2013 роки серед дорослого населення (на 100 тис. населення)

За період дослідження (2007-2013 рр.) смертність населення працездатного віку від усіх ХСК скоротилася в 1,36 разу і в 2013 році становила 166,5 на 100 тис. населення, що в 1,11 разу вище, ніж в Україні.

Показник смертності від ГХ серед осіб працездатного віку мав певні коливання, у 2013 р. він становив 0,3 на 100 тис. населення, що в 2,7 рази нижче за показник в Україні, а від ІХС скоротився в 1,1 разу і становив 74,3 на 100 тис. населення, що в 1,09 разу нижче за показник в Україні (табл.3.17).

Таблиця 3.17. Динаміка смертності від ХСК працездатного населення в Запорізькій області, 2007-2013 рр. та Україні, 2013 рік (на 100 тис. населення)

Показник смертності від ГІМ коливався від 7,0 у 2008 р. до 9,8 на 100 тис. працездатного населення у 2009, 2011 та 2012 роках і є вищим за показник в Україні в 1,16 разу. Показник смертності серед населення працездатного віку внаслідок ЦВП скоротився в 1,05 разу і становив 37,6 на 100 тис. працездатного населення, що в 1,24 разу вище за показник в Україні.

Внаслідок інсультів смертність населення працездатного віку скоротилась в 1,07 разу і становила у 2013 р. 31,7100 тис. працездатного населення, що в 1,19 рази вище за показник в Україні.

Показник смертності дорослого міського населення від всіх ХСК збільшився в 1,01 разу і в 2013 році становив 850,0 на 100 тис. дорослого міського населення (рис. 3.12). При цьому зареєстровано збільшення показника смертності дорослого міського населення в наслідок ІХС в 1,12 разу з показником 530,1 на 100 тис. дорослого населення та ГІМ в 1,13 разу з показником 31,2 на 100 тис. дорослого населення у 2013 р.

Рис. 3.13. Динаміка смертності від ХСК дорослого міського населення в Запорізькій області, 2007-2013 роки (на 100 тис. населення)

При інших хворобах показник смертності скоротився: при ГХ - у 3,0 рази та ЦВП - у 12,6 разу.

Смертність дорослого сільського населення з причин ХСК зросла в 1,10 рази і становила 1221,9 на 100 тис. населення у 2013 р.

Рис. 3.14. Динаміка смертності від ХСК дорослого сільського населення в Запорізькій області, 2007-2013 рр.(на 100 тис. населення)

Слід відмітити, що показник смертності дорослого сільського населення в наслідок ХСК в 1,44 разу вище за аналогічний показник міського населення. Так, показник смертності від ГХ - скоротився в 5 разів і становив 0,1 на 100 тис. населення; показник смертності від ІХС - зріс у 1,13 рази і становив 843,1 на 100 тис. населення; показник смертності від ГІМ зріс в 1,8 рази і становив 23,3 на 100 тис. населення; показник смертності від ЦВП скоротився в 1,08 рази і становив 22,5 на 100 тис. населення; показник смертності від інсультів зріс в 1,08 разів і становив 124,4 на 100 тис. населення.

Результати дослідження показали, що за роки спостереження у Запорізькій області показник смертності дорослого населення скоротився в 5 разів і в 2013 році становив 0,34 на 100 тис. населення, а показник смертності населення працездатного віку навпаки зріс в 1,13 рази з рівнем в 2013 році 0,34 на 100 тис. населення (табл. 3.18).

Таблиця 3.18. Показник смертності від гіпертонічної хвороби (усі форми) усього дорослого населення і населення працездатного віку Запорізької області та України 2007- 2013рр. (на 100 тис. населення)

Аналізуючи показники смертності від ГХ в Україні, необхідно відмітити, що статистичний облік смертей з цієї нозології значно відрізняється від показників в інших країнах Європи. Так, у 2013 р. показник смертності від гіпертонічної хвороби в області становив 1,7, в Україні 1,6 на 100 тисяч населення, в Росії 20,1, у Німеччині 39,5, у Польщі 16,4.

3.7 Експертна оцінка результатів дослідження статистичної достовірності заповнення свідоцтв про смерть

Статистика смертності є на сьогодні одним з основних джерел медичної інформації, яка дозволяє отримувати надійні дані про причини смертності населення різних категорій. За статистикою можна судити про якість діагностики і лікування населення. Для аналізу якості кодування причин смерті було проведено вибіркове дослідження. Об'єм вибірки становив 560 свідоцтв про смерть померлих від ХСК та гіпертонічної хвороби. З них 148 (25% посвідчень про смерть виписано після патологоанатомічного дослідження, і 22 (3,7%) на основі судово-медичної експертизи.

Основні помилки, виявлені при видачі медичного посвідчення про смерть можна розділити на три групи помилок: заповнення, кодування, вибір основної причини смерті.

При аналізі посвідчень про смерть, які виписувалися лікарями ЦПМСД (390 посвідчень), виявлено наступні дефекти: в 42 випадках (10,5%), посвідчення про смерть виписані померлим у віці 80-90 років з кодом основної причини смерті - R54 (старість), у поєднанні з кодом 125.8 - хронічна ішемічна хвороба (в строчці б) і в строчці а) - гостра серцева недостатність, тоді як старість, код R54 можна ставити у випадках смерті громадян віком старше за 80 років, при відсутності гострих проявів ІХС та гострої СН, і основна причина смерті кодується тільки за кодом R54.

Семи померлим (1,5%), які перебували на диспансерному обліку з приводу онкологічного захворювання ІV стадії, визначили основну причину смерті за кодом 125.8 - хронічна ішемічна хвороба, а онкологічне захворювання записано в ІІ розділі посвідчення.

При шифруванні причини смерті померлих від гострого інфаркту міокарду, коди 121-122, в ІІ частині посвідчення, не кодуються супутні захворювання, коди І10-І15 "гіпертонічна хвороба.(5 випадків або 1%) При кодуванні посвідчень про смерть де основною причиною смерті вказується серцева недостатність код (150,9) в строчках б), в) записуються дві самостійні нозології: хронічна ішемічна хвороба серця (код 125.8), атеросклеротичний кардіосклероз (125.1) або гіпертонічна хвороба І10.Х ( 39 випадків, 10%). Згідно роз'яснень ВООЗ, якщо вказується атеросклеротичний кардіосклероз, виключається ішемічна хвороба серця, або якщо вказується ішемічна хвороба серця, то виключається гіпертонічна хвороба. Якщо серцева недостатність розвивається на фоні гіпертонічної хвороби, то основною причиною смерті кодується гіпертонічна хвороба з ураженням серця та серцевою недостатністю (код І11.0) .

У 3 випадках (0,6%), при виписці посвідчень про смерть основною причиною смерті заповнено серцеву недостатність (код 150,9), а в строчках б) і в) внесено гіпертонічну хворобу і хронічний гломерулонефрит. Необхідно було кодувати основною причиною смерті гіпертонічну хворобу з ураженням серця та нирок з серцевою та нирковою недостатністю. код - І13.2.

З усіх померлих від захворювань органів кровообігу в Запорізькій області, тільки 14,5% померли в стаціонарі. Об'єм патологоанатомічних і судово-медичних досліджень становив у 2012 році усього 38% .

Враховуючи вище сказане, можна передбачати недостовірну реєстрацію смертності від гіпертонічної хвороби. З урахуванням виявлених дефектів, приводимо рекомендації Європейського Центру ВОЗ по міжнародній класифікації хвороб, про використання кодів хвороб системи кровообігу (ХСК) для кодування основної причини смерті (Додаток А-1).