Медико-соціальне обґрунтування мультимодальної системи профілактики артеріальної гіпертензії на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні

В даний час заходи щодо медичної і особливо соціальної профілактики проводяться на груповому і популяційному рівнях. Проте в цілях збереження і зміцнення здоров'я соціально значимих груп населення профілактичні заходи мають строго індивідуальний характер. У вітчизняній охороні здоров'я накопичений достатній досвід організації безперервного моніторингу стану здоров'я дитячого населення, особового складу органів правопорядку, воєнізованих підрозділів, спортсменів.

Періодичність і об'єм досліджень для оцінки стану здоров'я у представників вказаних вище категорій різні. Вони визначаються відповідно вимог до стану їх здоров'я, характером і умовами праці [398].

На нашу думку, завданнями по вдосконаленню і розширенню досвіду по персоналізації профілактики є: розробка стратегії і основних її напрямів, підвищення ефективності профілактичних заходів шляхом удосконалення методів до нозологічної діагностики, пошук нових форм організації профілактичних заходів.

Однією з особливостей персоналізованої профілактики, є використання генетичних методів з метою виявлення схильності до найбільш поширених і соціально значущих хвороб. Це дає можливість пропонувати персоналізовані рекомендації по їх профілактиці [399-400].

Персоналізована профілактика, дозволить ефективніше запобігати багатофакторним хворобам, в першу чергу атеросклерозу, гіпертонічній хворобі, ІХС, ГПМК що становлять 70% захворюваності. Як відомо, вони є результатом поєднаного ефекту несприятливих зовнішніх факторів ризику і індивідуальних особливостей людини. Одною із задач персоналізованої профілактики є передбачення на основі даних геномів вірогідності виникнення, тієї або іншої хвороби з подальшою розробкою індивідуальної профілактичної програми. [401].

Виявлення певних поліморфізмів генів дасть можливість виділити групи людей з високим ризиком розвитку серцево-судинних (атеросклероз, гіпертонічна хвороба), захворювань

Гіпертензія - багатофакторне захворювання. Воно вважається хорошою моделлю для розвитку медицини, що персоналізується [402]. Для лікування гіпертензії є безліч фармакологічних засобів, яких належать діуретики, -адреноблокаторы, антагоністи ангиотензинконвертирующего ферменту (АКФ) і рецепторів до ангиотензину- II, а також блокатори кальцієвих каналів. Кожна з цих груп ліків містить декілька представників з різною ефективністю і здатністю чинити побічні дії в різних популяціях хворих. Було показано, що реакції на інгібітор АКФ фосиноприл у пацієнтів з гіпертензією залежать від поліморфізму гена АКФ.

Зусилля, зроблені в області фармакогеномики для розробки засобів лікування гіпертензії компанією "Gemini Genomics AB" (нині "Sequenom"), привели до появи апробованого тіста для ідентифікації підгрупи пацієнтів з гіпертензією (до 30-ти хворих), яких слід лікувати за допомогою інгібіторів АКФ в якості першого засобу. Оскільки у таких хворих реакція на лікування набагато сприятливіша, ніж у інших. Таке тестування дозволяє вибирати найбільш ефективні ліки в якості першочергового терапевтичного засобу, що призводить до зменшення кількості лікарських препаратів, необхідних для адекватного лікування, а також числа візитів хворого до лікаря для виміру тиску крові. Кінцевий ефект виражається в поліпшенні якості лікування і зниженні його вартості.

Персоналізована медицина не конфліктує з існуючими тенденціями "медицини, грунтованої на доказах" (evidence - based medicine). Обґрунтованість призначення лікування в даному випадку базується на оцінці вірогідності досягнення позитивного результату і прийнятності можливих побічних ефектів з урахуванням ціннісних установок самого хворого. Таким чином, фармакогенетика і фармакогеномика сприятимуть індивідуалізації лікування.

Переваги персоналізованої медицини, для пацієнтів можна підсумовувати таким чином:

- ефективні і специфічні терапевтичні дії;

- понижений ризик небажаних ефектів;

- відсутність втрат часу із-за помилок внаслідок застосування неефективних ліків;

- низька вартість лікування;

- розвиток профілактичної медицини.

Персоналізована медицина, має парадигму медицини XXI століття, суто індивідуальний характер і профілактичну спрямованість. Її називають медициною 4Р (predictive, personalized, preventive, participatory medicine): медициною що прогнозує, персоналізується, профілактичною і партнерською -- в профілактиці і лікуванні хвороб активно беруть участь самі пацієнти [403].

Значний вклад до персоналізованої медицини, вносять сімейні лікарі. Сімейне виховання -- це індивідуальна первинна профілактика. Як правило, ідеологія сімейного виховання, це запобігання не конкретній хворобі, а профілактика захворюваності в цілому.

Сімейний лікар повинен брати участь у формуванні конкретної програми родинного виховання, орієнтованої на прихильність членів сім'ї виконанню правил здорового способу життя, запобігання аліментарно-залежних хвороб.

Пацієнтові можуть бути запропоновані конкретні оздоровчі заходи, що включають частіше нефармакологічні, стимулюючі природні механізми репарації: режим дня, відпочинку, фізичних вправи, харчування. Консультації і допомогу в їх реалізації пацієнт може отримати на основі мультимодальної участі з боку різних служб громадської охорони здоров'я, у тому числі фахівців з технології харчування, фізичної культури, туризму, екології, агрохімії [404].

Таким чином поєднання персоналізованої профілактики на основі мультимодальної системи її організації, дозволить підвищити ефективність профілактичних заходів та їх економічну рентабельність [405-407].

1.7 Економічна ефективність реалізації сучасних технологій профілактики артеріальної гіпертензії

Відносно економічної ефективності профілактики АГ в цілому думка фахівців неоднозначна. Одні автори говорять, що більшість програм профілактики демонструють значний економічний ефект зрівнюючи його з використанням високих лікувальних технологіями. В той же час в останніх оглядах економічної доцільності профілактичних втручань, висловлюється думка про те, що профілактика збільшує затрати системи охорони здоров'я за рахунок виявлених хворих, яким необхідне медичне втручання [408]. В той же час, економічні втрати від серцево-судинних захворювань оцінюються Євросоюзом більше ніж у 192 млрд. Євро щорічно (391 Євро на одну особу), при цьому 57% витрат припадає на витрати медичної допомоги, 21% пов'язані із втратою працездатних членів суспільства і ще 22% - з організації догляду та послугами соціальних служб.

Витрати в перерахунку на одну особу в рік у кожній країні Євросоюзу значно коливаються: найнижчі у Болгарії (60 Євро), найвищі - в Німеччині і Великій Британії (близько 600 Євро). Більше четвертої частини всіх витрат на серцево-судинні захворювання в ЄС припадає на ІХС, близько однієї п'ятої - на інсульти [409].

На сьогодні признаними організаційними моделями первинної профілактики АГ є: стратегія формування здорового способу життя, стратегія високого ризику (диспансеризація) та вторинна профілактика (лікування). Згідно цих даних, на стратегію формування здорового способу життя необхідно 10% коштів від загальної суми фінансування на проведення профілактики та лікування АГ, зниження смертності від ХСК передбачається через 5-10 років. На стратегію високого ризику (диспансеризацію ) необхідно 20% коштів від загальної суми на фінансування проведення профілактики та лікування АГ, зниження смертності від ХСК передбачається через 2-4 роки.

На стратегію вторинної профілактики (лікування) передбачається використання біля 60% коштів від загальної суми на фінансування проведення профілактики та лікування АГ, зниження смертності від ХСК передбачається через 3-4 роки. (Джерело:WNO/Europe) [410].

В доступній літературі не знайдено досліджень з комплексної оцінки економічної ефективності профілактичних програм в Україні.

Тому основою обґрунтування доцільності профілактичних втручань при АГ є аналіз економічних збитків від АГ, та асоційованих з нею ХСК.

Необхідно відмітити, що в Україні повної оцінки економічних збитків від АГ та її ускладнень, включаючи прямі та непрямі затрати в ОЗ та економіці раніше не проводились. Досліджувались окремі компоненти. Тому для обґрунтованості впровадження системи профілактики АГ в сучасних умовах необхідно розробка комплексної методології їх економічної доцільності.

На сьогодні питання економічної доцільності при проведенні профілактичних заходів має декілька точок зору. Перша, це те, що запровадження профілактичних програм економічно доцільно, але для його оцінки потрібний значний проміжок часу - 10 - 20 років [411].

Друга точка зору, підтверджує необхідність профілактичних програм, як соціально значущих, але вони не приводять до економії коштів [412].

І третя точка зору базується на тому, що інвестиції в здоров'я повинні бути економічно доцільні, з позиції затрат на одиницю ефекту, як правило, на рік збереженого життя (LYS), або на збережений рік якісного життя (QALY).(399). Більшість профілактичних програм відповідають цьому критерію і демонструють значно більший економічний ефект ніж запровадження високих технологій (ангіопластика, стентування та інш.).

Оцінка економічної доцільності формування здорового способу життя надто складна, тому більша частина досліджень раціональності популяційних втручань по формуванню здорового способу життя виконані методами модулювання [413].

Більшість проведених досліджень присвячені популяційним програмам по стимулюванню відмови від паління.

Так, в дослідженні популяційної програми, яка проводилась в Каліфорнії (США), і обгрунтовувалась на підвищені акцизів на тютюнові вироби, привела до економії за 10 років до трьох мілліардів доларів США за рахунок зниження затрат системи ОЗ на надання медичної допомоги при захворюваннях асоційованих з палінням [414].

В австралійському дослідженні методом моделювання показано, що програма відмови від паління, привела до поступового зниження розповсюдженості паління на 10%, що дало б значну економію затрат на охорону здоров'я (8,6 мільярдів доларів США) [415].

Програми направленні на зниження паління, є одними з доцільних втручань в ОЗ, так як затрати на 1 рік здорового життя (QALY) склали не більше 2000 -3000 тисяч доларів США, а в ряді досліджень показана економія коштів за рахунок зменшення звертань за медичною допомогою.

Економічна доцільність програм направлених на зниження рівня холестерину в США вивчена Tosteson А [416]. Затрати програми склали 4,95 доларів США на 1 учасника в рік. При зниженні рівня холестерину на 2% збільшується тривалість життя, а затрати на 1 рік здорового життя (QALY) складають 3200 доларів США, що по міжнародним критеріям вважається економічно доцільним.

В Швеції проведено дослідження комбінованого впливу методів профілактики в первинній ланці охорони здоров'я, який включав пропаганду здорового способу життя клубами здоров'я, засобами масової інформації, продуктовими магазинами, авторитетними політиками з рекомендаціями по корекції факторів ризику. Дослідження включало перспективний етап з послідуючим моделюванням, горизонт моделювання склав 15 років. Затрати на 1 рік збереженого життя склали 14900 фунтів стерлінгів.

В Великій Британії проведена програма профілактики ХСК [208], яка включала пропаганду ЗСЖ, навчання, медикаментозну терапію та зміну соціального стану. В групі активного втручання збережено 3581 рік життя, а затрати склали 117 фунтів стерлінгів на рік збереженого життя.

Таким чином, проведенні дослідження підтверджують економічну доцільність програм по формуванню здорового способу життя. Але більшість досліджень виконано методом модулювання, або в поєднані з нетривалими перспективними дослідженнями.

Ряд досліджень підтверджують те, що профілактичні програми по формуванню здорового способу життя економічно доцільні в первинній ланці охорони здоров'я. В дослідженні Sevick МА, яке представляло собою навчання навикам фізичної активності в повсякденному житті доведено, що затрати на додаткове зниження САТ в групі дослідження склали 3 долари США в місяць, в контрольній групі 10 доларів.

Є ряд робіт, які підтверджують економічну доцільність такої моделі профілактики, як «Школи здоров'я для хворих АГ». Економічна доцільність цієї технології вивчалась в осіб 40-60 років з неускладненою АГ. Аналіз економічної доцільності показав, що в пацієнтів, які пройшли навчання, затрати на досягнення цільового АТ значно нижчі ніж в групі контролю.

Узагальнюючи досвід реалізації програм профілактики АГ та ХСК в різних організаційних моделях та формах можна виділити цілий ряд факторів, які впливають на їх ефективність та економічну доцільність. Накопичений досвід в світі та в нашій державі підтверджує факти, що «затрати - ефективність» профілактичних програм найбільш обґрунтовані в первинній ланці охорони здоров'я.

В той же час, є цілий ряд факторів, які впливають на якість проведення цієї роботи лікарем загальної практики/сімейним лікарем, які залежать як від пацієнтів, так і від лікарів.

З боку пацієнтів, перш за все відсутність мотивації в профілактичному консультуванні, значні гендерні відмінності по відношенню до профілактичних заходів. Як правило, чоловіки рідше проходять профілактичні огляди, особливо це характерно для осіб молодого віку. За результатами проведених досліджень, факторами які впливають на відмову від участі в профілактичних програмах є зайнятість, почуття повного здоров'я, недавнє обстеження, відсутність коштів.

З боку лікарів основною причиною недостатнього профілактичного консультування в первинній ланці охорони здоров'я є перш за все дефіцит часу, відсутність мотивації.

З метою впливу на ці фактори, в ряді держав прийняті різні варіанти стимулювання, як пацієнтів так і лікарів. Ініціаторами таких заходів є страхові компанії.

Важливим аспектом реалізації програми профілактики є оцінка її ефективності, яка дозволить оцінити клінічний, соціальний та економічний ефект програми, виявити її сильні і слабкі сторони і запропонувати підходи до її удосконалення.

Критеріями оцінки економічної доцільності профілактичної програми є оцінка затрат. Визначають середні затрати на проведення одного випадку в процесі профілактичного огляду. Також розраховують затрати на профілактичне консультування одної особи. А також визначають сумарні затрати на виконання програми на весь період на кількість запланованих учасників.

Важливим показником соціально-економічного ефекту профілактичної програми є зменшення кількості звертань за медичною допомогою. Для оцінки ефекту програми використовують показники зменшення госпіталізації, звернень до швидкої допомоги, термінів перебування на лікарняному листі.

Критеріями довгострокової клінічної ефективності є показники здоров'я населення: динаміка захворюваності та смертності .

При розрахунках економічної ефективності довгострокових програм використовують економію коштів за рахунок запобігання ускладнень АГ, (інсульти, інфаркти) та затрати на запобігання одного випадку загострень АГ.

Найбільш поширеним методом є визначення затрат на один рік збереженого життя (LYS), або один рік якісного життя (QALY) [409].

При оцінці економічної ефективності довгострокових профілактичних програм широко використовують показник затрат на один рік якісного життя (QALY) [409].

Ще одним інтегральним показником є DALY - втрачені роки життя за рахунок передчасної смерті або стійкої непрацездатності. Як правило цей показник використовують для оцінки збитків від ХСК.

Дослідження економічної ефективності профілактичних програм та одержані на сьогодні данні проводились в основному за кордоном. Програма формування здорового способу життя показує значний економічний ефект, але більшість досліджень виконано методом модулювання.

В дослідженні компанії «Vlerick Leuven Gent», розглянута одна із важливих соціально медичних проблем - гострий коронарний синдром - в контексті впровадження персоналізованої медицини.

У моделі гострого коронарного синдрому було проаналізовано, чи зможуть обстеження, що персоналізуються, і подальшого спостереження допомогти зменшити кількість пацієнтів, що потребують реанімаційного лікування.

У дослідженні було розглянуто вплив 3 чинників на витрати систем охорони здоров'я і здоров'я пацієнтів: активний спосіб життя, РОСТ (Point-of-care testing - тест в ліжка хворого) і дистанційний моніторинг.

У різних дослідженнях було продемонстровано істотне зменшення кількості випадків гострого коронарного синдрому в середньому на 10% завдяки активному способу життя.

POCT - це новий підхід, що дозволяє проводити діагностику безпосередньо в місці лікування і не направляти пацієнта до медичної установи, що важливе не лише з точки зору зменшення витрат на діагностику, але і з точки зору збільшення кількості пацієнтів, прихильних лікуванню.

Дистанційний моніторинг особливо значимий для людей, які перенесли гострий коронарний синдром, оскільки вони входять до групи риски розвитку повторного.

Дослідники підрахували, що моніторинг 1 пацієнта коштуватиме 1,2 тис. євро в рік і дозволить зменшити кількість госпіталізацій на 10%. При цьому подвоєння комплаєнса (комплаєнтность - міра виконання пацієнтом призначень лікаря; вимірюється у відсотках, наприклад, по співвідношенню кількості прописаних і реально прийнятих пігулок - ВМ) з нинішнього рівня, що становить 34%, може зробити істотний вплив на вартість лікування.

У моделі було показано зниження вартості лікування кожного пацієнта на більш ніж 3 тис. євро (46%) в порівнянні з існуючою системою. При цьому річний показник QALY в змодельованій системі був вищий на 3,6% в порівнянні з тією, що існує [410-419].

Висновки до розділу 1

1.В ході проведеного огляду літератури встановлено, що гіпертонічна хвороба є у всьому світі фактором ризику смертності від захворювань серцево-судинної хвороби. Це доказано низкою проведених досліджень. Переглянуті Європейські і Національні рекомендації з питань профілактики артеріальної гіпертензії. Підготовлено наказ МОЗ України№384 від 24.05.2012 року «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії», проведена реформа первинної медичної допомоги за принципом сімейного лікаря з акцентом профілактичного напрямку на сімейного лікаря.

2.Медичній спільноті добре відомі причини, з яких профілактика залишається особистою відповідальністю пацієнта: не вистачає ресурсів, у тому числі кадрових, немає міжвідомчої програми в якій би поставлені соціальні, екологічні, економічні та медичні задачі перед усіма державними відомствами.

3.Не вивчені фактори ризику в та їх вплив на смертність від ХСК в різних прошарків населення в залежності від віку, професії, місця проживання.

4.В період реформування охорони здоров'я, велике значення має відношення до свого здоров'я медичних працівників, а також їх знання основних нормативних документів, та критеріїв оцінки факторів ризику.

5.Немає даних, щодо впливу проведених реформ первинної і екстреної медичної допомоги на основні показники здоров'я населення в цілому по Україні і на регіональному рівні. Як вплинула реформа охорони здоров'я сумісно з впровадженим державним регулюванням цін на медичні препарати для хворих гіпертонічною хворобою.

6.Визивають сумніви, щодо достовірності показників смертності від ХСК в розрізі нозологічних форм. Великі відмінності між показниками смертності від гіпертонічної хвороби в Україні та інших країн Європи.

7.Відсутні, або недостатньо доказів впливу факторів ризику на розвиток серцево-судинних ускладнень. Так, недостатньо доказів дозволяючих приділити які методи впливу по зміні способу життя більш ефективні в різних групах осіб: серед молоді та осіб пенсійного віку; серед чоловіків і жінок; серед осіб з низьким та високим рівнем життя.

8.Недостатньо даних по ефективності, та економічній ефективності втручань по відмові від паління.

9.Не виявлені проблеми в використані харчування для профілактики ХСК. Перш за все в розвитку стратегій та мотивації населення змінити свій раціон харчування для підтримки здорового харчування та нормалізації ваги.

10.Не вияснені ряд моментів в доказах по організації лікування пацієнтів з АГ 1 ст. при низькому серцево-судинному ризику, у пацієнтів похилого віку, пацієнтів з ЦД при АТ на рівні високих нормальних показників, який безпечний рівень зниження АТ, які заходи пов'язані зі способом життя понижуючих АТ в змозі вплинути на показники захворюваності і смертності від АГ.

11.Недостатньо даних відносно того, які заходи ефективні щодо підвищення прихильності до лікування в різних категорій пацієнтів.

12.Недостатньо даних де і ким повинні бути прийняті профілактичні програми, ефективність мультимодальної системи на регіональному рівні. Недостатньо доказів щодо ефективності персоналізованої профілактики. Необхідні дослідження для визначення рівня знань і навиків по профілактиці ССЗ серед керівників лікувальних закладів та медичного персоналу з метою запровадження освітніх програм, перш за все в первинній ланці охорони здоров'я.

13.Недостатньо даних щодо впливу на смертність від ГХ та її ускладнень від життєвого рівня населення та соціально - економічним станом на регіональному рівні.

14.Недостатньо даних щодо мультимодального впливу на профілактику та модифікацію факторів ризику виникнення та розвитку АГ та ХСК.

15.В літературних даних йде мова про комплексні між секторальні заходи по профілактиці АГ, але відсутні дослідження, щодо їх структури, координації. Є дослідження з питань персоналізованої медицини в розділах лікування та профілактики онкологічних захворювань. Недостатньо даних щодо економічної ефективності персоналізованої профілактики.

16.В зв'язку з виявленими проблемами метою дослідження є науково обґрунтувати та розробити мультимодальну систему профілактики на основі персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні на підставі комплексного медико-демографічного, медико-соціального аналізу, ФР при АГ для різних категорій населення. Науково обґрунтувати зв'язок росту захворюваності та смертності від АГ з соціально-економічним станом в державі та моделі організації первинної медичної допомоги, провести аналіз економічної обґрунтованості профілактичних програм.

2. Програма, матеріали та методи дослідження

Досягнення головної мети дослідження - наукове обґрунтування мультимодальної системи профілактики АГ у дорослого населення на основі концепції персоналізованої медицини - потребувало розроблення спеціальної програми, складеної з використанням системного підходу та комплексу епідеміологічних, клінічних, соціологічних та статистичних досліджень, якою передбачалося виконання поставлених задач із застосуванням відповідного методичного інструментарію, що забезпечило можливість отримання достатньо повної інформації для оцінювання стану об'єкта дослідження.

Об'єкт дослідження: система профілактики АГ у населення.

Предмет дослідження: тренди АГ та хвороб, що з нею асоціюються, фактори ризику та прогнозування розвитку АГ, алгоритм ідентифікації осіб високого ризику, поширеність ФР, ризики на шляху імплементації програм профілактики, економічний тягар, організація профілактики АГ у закладах системи ОЗ, медична, соціальна та економічна ефективність.

Науковою базою дослідження, яке проводилось упродовж 2007-2013 рр., стали 23 адміністративно-територіальних одиниць Запорізької області, 32 заклади первинного, 25 вторинного та 2 третинного рівнів надання медичної допомоги в Запорізькій області, заклади системи екстреної медичної допомоги.

Виходячи з поставленої мети та завдань, з використанням системного підходу розроблено програму дослідження, яка включала в себе вісім етапів, кожен з яких мав свої завдання, що забезпечувались адекватними методами дослідження (рис. 2.1).



Рис. 2.1. Програма, обсяги та методи дослідження

Перший етап передбачав вивчення результатів наукових досліджень, документів міжнародних професійних товариств з визначення основних проблем та перспектив розвитку організаційно-технологічних підходів до підвищення ефективності профілактики АГ та контролю над нею. Пошук наукових джерел проводився у вітчизняних інтернет-ресурсах, в мережах Pubmed, Medscape, а також веб-сторінках міжнародних організацій - Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure, American Heart Association, the American College of Cardiology, International Hypertension Society and the American Society of Hypertension Working Group on Women's Cardiovascular Health, ВООЗ за ключовими словами: артеріальна гіпертензія, епідеміологія, захворюваність, профілактика, економічний тягар. Таким чином опрацьовано більше 640 інформаційних джерел, з яких відібрано 421 для поглибленого вивчення. Зазначений етап дослідження проводився з використанням історичного та бібліосемантичного методів. Вивчення відібраних наукових джерел із застосуванням системного аналізу дозволило конкретизувати напрямок, об'єкт та предмет дослідження, розробити програму, сформулювати мету, задачі, обґрунтувати методи і обсяг досліджень, що лягло в основу другого етапу роботи.

На третьому етапі визначено медичний тягар АГ та хвороб асоційованих з нею на систему охорону здоров'я шляхом вивчення трендів основних медико-статистичних показників, що стосуються АГ та хвороб асоційованих з нею серед дорослого населення в Запорізькій області, Україні та світі. Для цього проведено ретроспективне дослідження глибиною у 7 років (2007-2013. рр.), в якому проаналізовано захворюваність, поширеність АГ та хвороб з нею пов'язаних, а також показники смертності та інвалідності в Україні та Запорізькій області. Інформаційною базою зазначеного етапу дослідження стали 157 звітних форм (ф. 20) ЗОЗ та статистичні посібники МОЗ за 2007-2013 рр. У ході дослідження проведено експертну оцінку 560 лікарських посвідчень про смерть осіб від ХСК.

На четвертому етапі обґрунтовано необхідність імплементації концепції персоналізованої медицини в систему первинної та вторинної профілактики АГ шляхом вивчення та ідентифікації найбільш вагомих факторів, які достовірно асоціюються з розвитком захворювання, будування клінічних прогностичних моделей виникнення АГ та розроблення на їх основі діагностичного алгоритму виявлення осіб високого ризику щодо розвитку АГ із розрахунком операційних характеристик діагностичного тесту. Для цього проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено 1000 пацієнтів з АГ, які лікувались в ЗОЗ 9-ї міської лікарні (середній вік 59±0,5 років, співвідношення чоловіків та жінок 1:1,22 осіб та 1000 осіб без АГ (середній вік яких 62±0,5 роки, співвідношення чоловіків та жінок 1:1,1).

Метою п'ятого етапу стало вивчення та виявлення ризиків, що перешкоджають реалізації існуючої системи диспансеризації, як з боку системи ОЗ, так і з боку пацієнтів. Для виявлення основних ризиків, що асоціюються з системою ОЗ, досліджено існуючу організацію диспансерізації осіб з АГ у закладах первинного, вторинного та третинного рівнів НМД Запорізької області, зокрема проаналізовано показники, що характеризують рівень надання медичної допомоги пацієнтам з АГ шляхом вивчення уніфікованої статистичної форми (2075 штук), яку розроблено автором та затверджено Департаментом охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації, та викопіювання потрібних даних з ф. 20, ф. 039-4/0, ф. 039-2/0 із 26 закладів охорони здоров'я. Перед збором уніфікованих статистичних форм в усіх закладах, де вони збирались, проведено детальний інструктаж з відповідальними особами по заповненню зазначених форм.

Для ідентифікації потенційних ризиків, які пов'язані з медичним персоналом проведено опитування 106 організаторів охорони здоров'я первинної ланки за спеціально розробленою автором анкетою, предметом вивчення якої стало знання медичними працівниками цільових показників, що стосуються АГ, наявність ФР у них особисто та рівень їх модифікування (Додаток А). Предметом зазначеного етапу дослідження стало регулярність спостереження, рівень дотримання пацієнтами рекомендацій лікаря та знання про існування ФР у себе особисто. (Додаток Б) Для виявлення пацієнт-залежних ризиків проведено анкетування 450 осіб з ГХ, 400 пацієнтів з ХСК, 450 осіб працездатного віку, 349 жінок, 100 пацієнтів пенсійного віку, які лікувались у лікарні № 9 м. Запоріжжя (Додаток В).

Під час виконання шостого етапу вивчено економічний тягар, який покладає неконтрольована АГ та захворювання, що з нею асоціюються, на систему охорони здоров'я. Для цього проведено аналіз прямих та непрямих збитків від АГ та хвороб асоційованих з нею за період 2010-2013 рр. у Запорізькій області шляхом визначення затрат держави та особистих затрат пацієнтів на лікування ХСК та АГ в умовах стаціонару, а також затрат на обслуговування викликів екстреної медичної допомоги пацієнтів з АГ та ХСК (прямі затрати). Для визначення непрямих затрат від АГ та ХСК проведено аналіз витрат на виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, витрат у зв'язку з виплатою державної соціальної допомоги інвалідам та збитків в економіці у зв'язку з передчасною смертністю від АГ та її ускладнень. Інформаційною базою для цього етапу дослідження стали: локальні протоколи для визначення переліку медикаментів, ціни на препарати у 2010-2013 рр., вартість одного ліжка/дня лікування (Додаток Г).

Сьомий етап полягав у обґрунтуванні, розробці та впровадженні мультимодальної системи профілактики АГ на основі концепції персоналізованої медицини серед дорослого населення, для чого на підставі всебічного аналізу доказових даних, ініціатив міжнародних професійних організацій, світового та вітчизняного досвіду, а також результатів власних досліджень за допомогою методу організаційного проектування розроблено модель мультимодальної системи профілактики АГ на основі концепції персоналізованої медицини серед дорослого населення та поетапно впроваджено її в рамках організаційного експерименту на регіональному рівні.

Під час виконання восьмого, заключного етапу, вивчено ефективність запропонованої системи профілактики АГ. Для вивчення медичної ефективності проведено пре-/постінтервенційне дослідження в яке включено 11 адміністративних територій Запорізької області (8 ЦПМСД в сільській місцевості і в трьох містах: Запоріжжі, Мелітополі та Енергодарі). Упродовж 2010-2012 рр. на вказаних адміністративних територіях імплементовано інтервенції з запропонованої мультимодальної системи профілактики АГ. Предметом дослідження медичної ефективності стало динаміка основних показників за 2011-2013 рр.: профілактичних відвідувань до лікаря; питомої ваги виїздів ЕМД до пацієнтів з АГ та ХСК; кількості госпіталізованих пацієнтів, показника захворюваності, первинного виходу на інвалідність, показників смертності з приводу АГ, гострого інфаркту міокарду (ГІМ), гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), ІХС, церебро-васкулярних порушень (ЦВП). Предметом дослідження щодо економічної ефективності запропонованої системи профілактики стало динаміка витрат бюджетних коштів: на лікування пацієнтів з АГ, ГІМ та ГПМК; на проведення профілактичних оглядів; на обслуговування екстреною медичною допомогою пацієнтів з ХСК та на соціальні виплати первино визнаним інвалідам внаслідок АГ, ГІМ, ГПМК.

Оцінку мультимодальної системи профілактики АГ серед дорослого населення на основі концепції персоналізованої медицини здійснено 50 експертами, серед яких: 7 науковців (5 докторів та 2 кандидати медичних наук), 12 організаторів охорони здоров'я, 10 лікарів-кардіологів, 8 лікарів загальної практики-сімейної медицини вищої атестаційної категорії, 5 осіб з ГХ, 5 представників органів місцевого самоврядування, 3 представника громадських організацій. Експертні карти розроблені та затверджені ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України».

2.2 Методи дослідження

Відповідно до поставлених задач та для досягнення мети роботи використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, взаємопов'язаних та послідовно застосованих у ході дослідження: системний підхід і аналіз, бібліосемантичний, соціологічний, епідеміологічний, концептуального моделювання, організаційного проектування, організаційного експерименту, медико-статистичний, експертних оцінок, економічний, біостатистичний (див. рис. 2.1).

Методологія системного підходу та аналізу застосувалась на всіх етапах роботи, зокрема, для розроблення програми; вибору і застосування низки відповідних методів дослідження; планування наукової роботи із забезпеченням етапності і послідовності виконання та аналізу результатів.

Бібліосемантичний метод використовувалися для аналізу, порівняння і узагальнення даних щодо сучасних організаційно-технологічних підходів, що базуються на доказах, до підвищення ефективності профілактики АГ та її контролю.

Метод концептуального моделювання застосовувався для розробки теоретичної моделі мультимодальної системи профілактики АГ на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні.

Метод організаційного проектування використовувався для удосконалення існуючої організації диспансеризації АГ та для розробки нових модулів в її структурі та організації.

Комплексне організаційне проектування передбачає розробку сукупності заходів щодо створення нової або вдосконалення існуючої служби або організації за низкою напрямів. У нашому дослідження розроблялись нові організаційні, логістичні та інтеграційні зв'язки між окремими модулями, які були чітко визначені як до проведення самого дослідження так і під час одержання результатів дослідження на проміжних етапах. Крім того зазначений метод використовувався під час розроблення технологічного забезпечення, включаючи інформаційне, а також під час удосконалення технології управління та охоплення його контролем.

Метод експертних оцінок застосовувався для експертної оцінки лікарських посвідчень про смерть осіб від ХСК на предмет їх відповідності МКБ-10 та рекомендацій Європейського Центру ВООЗ. Для аналізу якості кодування причин смерті було проведено вибіркове дослідження. Об'єм вибірки склав 560 свідоцтв про смерть померлих від захворювань органів кровообігу та гіпертонічної хвороби. З них 148 (25% посвідчень про смерть виписано після патологоанатомічного дослідження, і 22 (3,7%) на основі судово-медичної експертизи і 390 посвідчень виписаних лікарями ЦПМСД.

Для здійснення експертизи самостійно розроблено «Карту експертної оцінки заповнення лікарських посвідчень про смерть осіб від ХСК» (Додаток Д), яка включала три розділи: заповнення, кодування, вибір основної причини смерті.

Джерелом інформації для заповнення документу були довідки про смерть осіб від ХСК 23 адміністративних територій Запорізької області за 2013 рік. Експертна оцінка проводилась на базі Головного управління статистики Запорізької обласної адміністрації.

Критеріями включення у дослідження були випадки смерті від ХСК, які відбувалися в закладах охорони здоров'я та вдома. Експертиза проводилась особисто автором.

Соціологічні методи дослідження використовувались для з'ясування ризиків з боку медичного персоналу та пацієнтів на шляху реалізації існуючих програм профілактики АГ. Саме використання соціологічних методів дослідження дозволяє оцінити існуючу медичну практику з точки зору профілактики АГ, по-новому поглянути на результати своєї діяльності, визначити нові цілі та внести відповідні корективи.

Для цього було застосовано кластерний аналіз, який є менш точним, ніж стратифікована вибірка, але більш дешевшим.

Серед медичних працівників було обрано кластер - керівники ЦПМСД, тобто особи які забезпечують запровадження різних організаційних та лікувально-діагностичних технологій у своєму закладі і є своєрідними лідерами команди медичних працівників. В дослідженні приймали участь слухачі - організатори охорони, які проходили навчання на кафедрі соціальної медицини, організації і управління охороною здоров'я та МСЄ ДЗ «ЗМАПО МОЗ України». Анкета включала 27 питань, щодо знань серед опитаних основних ФР розвитку ХСК та їх присутності у респондентів. Відповіді на них дали можливість визначити рівень знань лікарів з предмету дослідження.

Для дослідження серед пацієнтів було обрано такі кластери: пацієнти з ГХ, пацієнти з ХСК, особи працездатного віку, жіноча стать, пацієнти пенсійного віку. Усі респонденти лікувались у лікарні № 9 м. Запоріжжя (Додаток Б).

У подальшому серед осіб визначеного кластеру проводилось анкетування, при цьому ми не намагались досягти максимальної однорідності у групі, навпаки ми максимізували варіабельність кластера. Анкета включала 21 питання, що стосуються рівня знань пацієнтів щодо факторів, які на їх думку найбільше впливають на здоров'я, наявність у них ФР, що асоціюються з розвитком АГ та несприятливих факторів здоров'я, соціально-економічний статус пацієнта та дотримання ним рекомендацій лікаря. Саме відповіді на питання вище зазначених складових (компонентів) профілактичної допомоги надали можливість визначити стан пацієнта, наявність у нього ФР, а також з'ясувати причини не дотримання ним рекомендацій лікаря (Додаток В).

Економічний метод дослідження застосувався для визначення економічної ефективності запропонованої мультимодальної системи профілактики АГ на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на реґіонарному рівні.

Втрати в економіці у зв'язку з передчасною смертю від АГ розраховували на основі методичних рекомендацій з використання показника «втрачені роки потенційного життя» (ВРПЖ), Красильніков І.А., М, 2014 рік.

Втрачені роки потенційного життя, (ВРПЖ Potential Years of Life Lost, PYLL).

PYLL=? (DiЧai),

де Di - абсолютне число померлих в віковому інтервалі - i, ai - недожиті роки, ai=T-xi, Т=60 років, хi - 30 (середина відповідного вікового інтервалу).

Економічні втрати розраховували по наступній формулі:

Економічні втрати = ВРП на душу населення х PYLL/ВРП

Для розрахунку економічних втрат в зв'язку з передчасною смертю використовували дані про валовий національний продукт розрахований Госстатом України (Наказ від 17.12.2013 року №398.) [253-254]

Медико-статистичний (соціально-гігієнічний) метод застосовувався для характеристики основних показників, що стосуються серцево-судинної патології та інсульту серед дорослого населення, показників частоти застосування сучасних процедур реваскулярізації судин, структурної, медичної та соціальної ефективності.

Для аналізу динаміки трендів АГ та хвороб пов'язаних з нею проводилася оцінка наступних показників на національному та регіональному рівнях упродовж 2007-2013 рр.:

- захворюваності та поширеності ГХ, ішемічної хвороби серця, церебро-васкулярних хвороб, ХСК, ГІМ та ГПМК;

- первинного виходу на інвалідність з приводу ГХ, ішемічної хвороби серця, церебро-васкулярних хвороб, ХСК;

- смертності дорослого населення з приводу ГХ, ішемічної хвороби серця, церебро-васкулярних хвороб, ХСК, ГІМ та ГПМК.

Статистичні методи.

Репрезентативність вибіркових сукупностей при проведенні експертних оцінок та соціологічних досліджень забезпечувалась як типологічними властивостями вибірок (керівники ЦПМСД; керівники районних рад, пацієнти з ГХ у т.ч. мешканці міста, сел., жінки, особи працездатного віку, особи похилого віку, пацієнти з ХСК), так і розрахунком необхідного обсягу спостережень за калькуляторами, що входять у програму STATA. При заданих параметрах: потужність 0,9, рівні достовірності (альфа) 0,05, альтернативному р=0,01 розрахункова кількість вибірки при соціологічному дослідженні повинна становити 163.

Для оброблення кількісних величин використовувалися традиційні методи параметричної та непараметричної статистики. За допомогою методів параметричної статистики здійснювалась перевірка нормальності розподілу кількісних ознак з використанням критерію Колмогорова-Смірнова.

При нормальному розподілі даних використовували основні статистичні характеристики, а саме: середнє значення (М) для визначення центральної тенденції; стандартну похибку середнього значення (m) для точності оцінки середньої, довірчий інтервал (ДІ) Ї для визначення 95% інтервалу середньої.

Перевірка гіпотез щодо рівності генеральних середніх проводилась з використанням t-критерія Стьюдента. Визначення t-критерія дозволило знайти ймовірність того, що середні значення кількісних ознак, розраховані для різних груп, належать до однієї і тієї ж сукупності. Якщо ця вірогідність є р0,05, то ці вибірки належать до двох різних сукупностей, оскільки їх середні значення достовірно відрізняються. Навпаки, якщо знайдена ймовірність є вищою за 0,05, то ці вибірки належать до однієї сукупності, оскільки немає достовірної різниці між їх середніми значеннями.

При ненормальному розподілі центральну тенденцію визначали за допомогою медіани (Ме) та квартилі (Q).

Порівняння відносних величин здійснювалося за допомогою критерію 2 (хі-квадрат), порівняння кількісних показників з ненормальним розподіленням при непов'язаних вибірках - за допомогою критерію Манна-Уитні (критерій U).

Для ідентифікації ФР та розроблення діагностичного алгоритму виявлення осіб високого ризику проведено простий та множинний логістичний регресійний аналіз, в яке включено 1000 пацієнтів з АГ, які лікувались в ЗОЗ 9-ї міської лікарні (середній вік 59±0,5) років, співвідношення чоловіків та жінок 1:1,22 осіб та 1000 осіб без АГ (середній вік яких 62±0,8 роки, співвідношення чоловіків та жінок 1:1,1). У цілому розглянуто 20 кандидат прогностичних змінних, які ймовірно, пов'язані з розвитком АГ (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Визначення і ранги прогностичних змінних, пов'язаних з артеріальною гіпертензією

Прогностичні змінні	Визначення і ранги	Прогностичні змінні	Визначення і ранги
Ваш соціальний стан - працівник	1 - так, 0 - ні	Незадовільна спадковість	1 - так, 0 - ні
Вік до 50 років	1 - так, 0 - ні	Сімейний стан - одинокість	1 - так, 0 - ні
Фізично неактивний спосіб життя	1 - так, 0 - ні	Низький середній дохід	1 - так, 0 - ні
Вживання алкоголю	1 - так, 0 - ні	Відсутність ЗОЗ районі проживання	1 - так, 0 - ні
Надлишкова вага	1 - так, 0 - ні	Вживання солі більше за 5 грам кожного дня	1 - так, 0 - ні
Паління	1 - так, 0 - ні	Вживання жирних сортів м'яса, риби кожного дня	1 - так, 0 - ні
Освіта неповна середня	1 - так, 0 - ні	Вживання фруктів, овочів кожного дня	1 - так, 0 - ні
Заробітна плата до 1500 гривень	1 - так, 0 - ні	Епізоди підвищеного артеріального тиску	1 - так, 0 - ні
Незадовільний рівень життя	1 - так, 0 - ні	Підвищений рівень цукру в крові	1 - так, 0 - ні
Професія пов'язана зі стресами	1 - так, 0 - ні	Підвищений холестерин в крові	1 - так, 0 - ні

Виявлені достовірні фактори, що асоціювалися з розвитком АГ при простому логістичному регресійному аналізі, підлягали покроковому множинному логістичному регресійному аналізу для ідентифікації достовірних факторів ризику, які в подальшому включено в клінічні прогностичні моделі, що стали основою діагностичного алгоритму виявлення осіб високого ризику щодо розвитку АГ.

При розробленні прогностичних моделей за основу ми взяли рівняння, яке передбачає, що розвиток АГ (Р) пов'язаний з предикторами відповідно до формули 1:

Р = б + B1X1 + B2X2 + .... + BnXn (1)

Коефіцієнт б вказує на значення результату в випадку, коли всі предиктори будуть дорівнювати 0. Коефіцієнт B1 є коефіцієнтом, який описує зміну ризику розвитку АГ при зміні на одиницю фактору ризику Xi.

У наших прогностичних моделях незалежною перемінною обрано АГ, залежними ординарними перемінними - прогностичні змінні, достовірні асоціації яких доведено при простому регресійному логістичному аналізі.

При цьому розраховували відношення шансів (ВШ), 95% довірчий інтервал (95% ДІ) та коефіцієнт в, який описує зміну ризику розвитку захворювання при зміні на одиницю визначеного фактору ризику, та його помилку (m).

У подальшому розраховували операційні характеристики клінічних прогностичних моделей та остаточного діагностичного алгоритму,зокрема чутливість, специфічність, позитивне предиктивне значення (ППЗ), негативне предиктивне значення (НПЗ) та площу над ROC-кривої, яка показує залежність кількості правильно класифікованих позитивних прикладівв до кількості неправильно класифікованих негативних прикладів. Якщо площа над кривою у межах 0,9-1, то якість моделі є відмінною, якщо у межах 0,8-0,9 - дуже гарною, якщо у межах 0,7-0,8 - гарною, якщо у межах 0,6-0,7 - середньою і якщо в межах 0,5-0,6 - незадовільною.

Таким чином, розроблена програма дослідження, обраний методичний інструментарій і обсяги забезпечили розв'язання поставлених завдань, отримання достовірних результатів, покладених в основу наукового обґрунтування мультимодальної системи профілактики АГ на основі концепції персоналізованої медицини у дорослого населення на регіональному рівні.

3. Тренди артеріальної гіпертензії та хвороб асоційованих з нею серед дорослого населення запорізької області та України ЗА 2007-2013 рр.

3.1. Основні демографічні показники населення Запорізької області за 2007-2013 рр.

Епідеміологію АГ неможливо розглядати у відриві від загальних показників ураження населення серцево-судинними захворюваннями та їх зв'язку з демографічною ситуацію в регіоні. Аналізуючи демографічну ситуацію в Запорізькій області, необхідно зазначити, що тенденція до зростання загальної смертності та смертності від захворювань органів кровообігу в Україні почалася з 1975 року. Показник загальної смертності на той час становив 9,5 на 1000 населення. За даними Головного управління статистики Запорізької області упродовж 2007-2013 рр. показник смертності знизився в 1,12 рази - з 16,7 (абс. 30 887) до 14,8 (абс. 26 498 осіб) з розрахунку на 100 тис. середньо наявного населення (рис. 3.1).

Аналіз показника смертності за окремими адміністративними територіями області показав, що найбільший його рівень зареєстровано в таких районах: Бердянському, Н.-Миколаївському, Чернігівському, К.-Дніпровському, Г.-Пільському, Пологівському, В.-Білозерському, при різниці між мінімальним і максимальним значенням у 1,27 рази (табл. 3.1).

На тлі позитивної динаміки показника смертності в області у деяких районах за 2011-2013 рр. спостерігається зменшення рівня смертності, наприклад, у Розівському - на 13,1% (з 19,1 до 16,6 з розрахунку на 1000 населення); у Михайлівському - на 12,6% (з 19,8 до 17,3 з розрахунку на 1000 населення), у Василівському - на 8,4% (з 17,9 до 16,4 з розрахунку на 1000 населення), у Приморському - на 8,4% (2013 р. - 17,5; 2011 р. - 19,1 з розрахунку на 1000 населення), у Якимівському - на 8,0% (з 16,2 до 14,9 з розрахунку на 1000 населення).



Рис. 3.1. Основні демографічні показники населення Запорізької області, 2007-2013 рр. (на 1000 населення)

У той же час у деяких районах області відмічено зростання показника смертності, зокрема у В.-Білозерському - на 17,2%, у Бердянському - на 11,4%, у Пологівському - на 11,0%, у Чернігівському - на 8,4% та у Г.-Пільському - на 5,1%.

Таблиця 3.1. Показник загальної смертності населення за окремими адміністративними територіями Запорізької області, 2007 -2013 рр. (на 1000 нас.)

Регіони	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	Динаміка показника
м. Запоріжжя	15,2	14,6	13,8	14,2	13,4	13,3	13,6	-1,6
м. Бердянськ	16,1	15,8	15,3	15,9	14,6	14,4	14,7	-1,4
м. Мелітополь	15,0	15,1	13,8	14,6	13,3	13,1	12,9	-3,0
м. Енергодар	9,4	8,7	8,2	9,1	8,4	8,1	8,9	-0,4
Міста	14,8	14,5	13,7	14,2	13,3	13,2	13,4	-1,4
Бердянський	25,7	21,7	21,1	21,4	20,0	20,0	22,4	-3,3
В.-Білозерський	21,3	16,3	16,8	19,1	15,2	15,2	17,7	-1,9
Василівський	18,7	18,8	16,8	18,3	17,9	17,5	16,4	-2,2
Веселівський	19,3	17,9	16,1	17,4	15,0	15,2	14,9	-4,3
Вільнянський	19,4	19,3	18,4	18,2	17,2	16,6	16,6	-2,8
Г.-Пільський	19,5	19,5	20,2	18,8	17,8	19,1	18,7	-2,9
Запорізький	20,4	20,2	18,0	18,3	16,7	16,4	16,1	-4,3
Куйбишевський	19.1	21,6	20,2	19,6	18,5	16,7	17,2	-1,9
К.-Дніпровський	19,5	19,9	19,9	18,8	20,1	16,8	19,2	-0,3
Мелітопольський	18.8	19,1	16,4	16,4	16,9	16,8	16,8	-2,0
Михайлівський	22,3	19,9	20,2	20,4	19,8	18,9	17,3	-5,0
Н.Миколаївський	21.7	20,8	19,8	21,7	22,2	19,8	20,8	-9,0
Оріхівський	18,6	20,7	18,3	18,7	18,2	17,0	17,4	-1,2
Пологівський	19,6	19,6	18,6	19,0	16,5	18,5	18,2	-1,4
Приазовський	18,3	19,1	17,4	17,3	17,1	17,0	17,4	-0,9
Приморський	19,1	20,7	18,0	16,7	19,2	18,2	17,5	-1,6
Розівський	21.8	21,0	21,9	21,9	19,1	17,2	16,6	-5,2
Токмацький	18,6	18,7	17,8	18,2	17,6	17,1	16,5	-2,1
Чернігівський	18,4	18,8	18,3	18,3	17,9	19,5	19,4	+1,0
Якимівський	18,7	17,9	17,6	15,7	16,2	15,6	14,9	-3,8
Райони	19,6	19,6	18,3	18,4	17,8	17,3	17,3	-2,3
Усього по області	16,7	16,4	15,5	15,8	15,0	14,9	14,8	-1,9
Україна	16,4	16,3	15,9	15,2	14,5	14,5	14,6	-1,8

Слід відмітити, що за 2007-2013 рр. показник смертності знизився як серед міського населення (в 1,11 разу), так і серед сільського населення (в 1,15 разу) області (рис.3.2). У 2013 р. показник смертності серед міського населення був на 23,2% нижчим за показник смертності серед сільського населення (13,9 проти 18,1 з розрахунку на 1000 відповідного населення). Подібна різниця відмічалась і у 2007 р. (15,4 проти 20,9 з розрахунку на 1000 відповідного населення).



Рис. 3.2. Динаміка показника загальної смертності населення Запорізької області, 2007-2013 рр. (на 1000 нас.)

У 1975 р. показник загальної смертності в Україні і області був нижчий за показник країн Європи. З цього часу він поступово зростав, досягнувши найвищого рівня у 2005 р., тоді як в країнах Європи показник загальної смертності поступово зменшувався (рис.3.3).

Рис. 3.3. Динаміка показників загальної смертності населення в Запорізькій області, Україні та країнах Європи (на 1000 нас.)

Структура смертності населення в області за причинами смерті досить стабільна: основна частка смертей припадає на захворювання системи кровообігу, новоутворення та зовнішні причини смерті і є причинами 88,3% усіх смертей 2013 року (2011 р. - 86,8%) (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Структура показника загальної смертності населення області за причинами смерті за 2013 р. (%)

Аналіз показника смертності населення від ХСК показав, що у 1975 р. зазначений показник був на рівні показників Європейських країн (рис.3.5). Але починаючи з цього часу в Україні та Запорізькій області, зокрема, він став поступово збільшуватись, досягнувши у 2010 р. відповідно 1013,9 та 992,3 з розрахунку на 100 тис. населення, в той час як в країнах Європи в цей період показник смертності зменшувався, досягнувши 253,2 з розрахунку на 100 тис. населення. З огляду на це можна зробити висновок, що зростання показника загальної смертності в Запорізькій області та Україні відбувається за рахунок підвищення смертності від ХСК ( I10-I15, I20-I25, I50- I51, I51.9, I60-I69).

Дослідженням виявлено значно вищий рівень показника смертності від ХСК серед сільських жителів та осіб чоловічої статі. Так, смертність серед мешканців сільської місцевості у 2013 році становила 1211,5 на 100 тис. населення, а серед міських жителів - 960,2 з розрахунку на 100 тис. відповідного населення.



Рис. 3.5. Динаміка смертності дорослого населення від ХСК в Запорізькій області, Україні та країнах Європи (на 100 тис. нас.)