Загальні критерії аналізу та спільні ознаки літературної казки 30-50-х років XIX ст. Своєрідність сюжетно-композиційних форм організації та форм оповіді як основних способів художнього втілення авторської свідомості у прозовій казці відповідного періоду.

Пошук нових форм вираження авторської свідомості, розмежовання відношень: монологізм – діалогізм – поліфонізм у реалізації форм її вираження на матеріалі творчості В. Стефаника. Особливості персональної форми повістування як однієї з її форм вираження.

Дослідження форм взаємодії політики і мистецтва в поемах Гомера "Іліада" та "Одіссея". Визначення базових рис політики та естетики у гомерівському епосі. Огляд моментів їх діалогічності та особливостей феномену естетизації політики в античному світогляді.

Виявлення інтертекстуальних зв'язків поезії Еліота з провідними художньо-естетичними ідеями, течіями та окремими представниками світової літератури. Особливості трансформації прототекстів у творах поета, визначення форм та функцій міжтекстового діалогу.

Структурування виділених форм інтертекстуальності як поетичної парадигми байронівських текстів. Характеристика текстуальних та метатекстуальних взаємозв’язків у східних поемах Дж. Байрона. Проведення впорядкування системи інтертекстуальних форм.

Історичний та соціальний детермінізм як одні з основних рис реалізму. Сатира – гостра і знущальна форма емоційно-естетичного відношення, що заперечує саму сутність предмета висміювання. Ключові засоби вираження комічного у творчості Чарльза Діккенса.

Форми інтертекстуальності та їх функції в поетичній збірці Ю. Покальчука "Не наступайте на любов...". Аналіз різних форм актуалізації "чужого слова" у творчості Ю. Покальчука. Безперервний полілог митців різних епох. Три напрямки міжтекстової взаємодії.

Изучение творчества Гоголя, как ряда острейших парадоксов и совмещений традиционно несовместимого и взаимоисключающего. Объяснение парадоксов со стороны поэтики, со стороны внутренней организации художественного мира Гоголя, для понимания его "секретов".

Исследование на материале адыгской литературы закономерностей проявления наиболее распространенных литературных архетипических образов. Комплексное исследование корреляций между архетипическими образами, мотивами и онтологическими категориями литературы.

Повышение жанрового статуса новеллы. Композиционная структура новелл "Декамерона". Индивидуальные свойства персонажей, их взаимодействие, включающее достижение более глубокого понимания нравственного воздействия, демонстрации гуманистических идеалов.

Исследование основных вопросов формирования литературного образа Ивана Матвеевича Муравьева-Апостола, который вошел в историю русской литературы как автор публицистического цикла "Письма из Москвы в Нижний Новгород" и "Путешествия по Тавриде в 1820 годе".

Специфические особенности тематики и проблематики публикаций, посвященных проблемам русской зарубежной критики. Жанровое своеобразие и стилистические нюансы, связанные с условиями существования критики в условиях межкультурной общности русского Берлина.

Основание изменений репрезентационных парадигм мифа о Грузии и Кавказе в русской классической литературе. Функции изображения кавказского мира в русской литературе с различных точек зрения: имперско-исторической и сакральной, с позиций мифопоэтики.

Рассмотрение явления театральности в искусстве и литературе, выявление форм и способов театрализации недраматургического текста. Изучение основных структурообразующих компонентов литературного текста, приоритет мимимализма и движений в условном театре.

Рассмотрение и характеристика процесса ориентации на читательское восприятие в творчестве А.Т. Твардовского. Исследование и анализ проявления установки на общение с вероятным читателем в поэме "Василий Теркин" и стихотворении "Я убит подо Ржевом".

Особенность развития лингвокультурной компетенции итальянских студентов-культурологов, специализирующихся на изучении русской культуры в ее синхроническом и диахроническом рассмотрении. Связь русского языка и культуры в разные исторические периоды.

Применение феноменологического аспекта к анализу повести Л. Толстого. Отображение становления сознания и личности героя, его детских воспоминаний, переживаний, рассуждений о своей жизни,. Осознание героем себя, своего характера и других аспектов.

Проблема формирования традиции фантастического реализма как соединения двух миров в творчестве Федора Достоевского. Анализ основных особенностей творческого метода писателя и освещение данной проблемы в критической и исследовательской литературе.

Несовершенство обучения чтению, отсутствие системы целенаправленного формирования читательской деятельности школьников. Понятие "читательские умения" в методической литературе. Приемы формирования читательских умений и навыков у детей школьного возраста.

Комплексный анализ текстов Гайто Газданова, воссоздающих картины жизни русской эмиграции в Константинополе. Обнаружение той неустранимой "червоточины" бытия, которая, с точки зрения Газданова, обусловливает неизбывный трагизм человеческой жизни.

Особенности формирования эстетического мировоззрения Станкевича, который опирался на целостную эстетическую систему, сформированную под непосредственным влиянием представителей русской философской критики 30-х гг. - В.Ф. Одоевского, Д.В. Веневитинова, Н.И

З'ясування чинників творення ліро-епічної тональності верлібрового твору. Дослідження формозмісту верлібрових балад І. Драча, В. Вовк, В. Голобородька, О. Лупія, І. Ольшевського. Вживання специфічної поетичної лексики та словоформ у верлібрових баладах.

Вивчення поліфункціональності і полісемантичності наскрізних поетичних образів-домінант у творчості митців різного часу й різних творчих спрямувань української та російської поезії (переважно ХІХ і ХХ ст.), образів, корені яких сягають сивої давнини.

Дослідження специфіки формотворчих чинників генераційного роману на прикладі найяскравіших зразків новітньої німецькомовної літератури - романів Т. Дюкерс та У. Тімма. Визначення композиції та основних поетологічних особливостей цього жанрового різновиду.

Проблемні моменти створення наукового групового портрета представників української літератури "розстріляного відродження". Виявлення духовного потенціалу української нації. Історико-літературне осмислення художньої спадщини доби "високого модернізму".

Спроба простежити еволюцію формування духовного світу героя роману М. Дочинця "Вічник". Внутрішнє становлення центрального персонажу твору - Андрія. Обставини зміцнення духу і підсилення прагнення до життя підкорювача "перевалів" життєвих подій.

Виокремлення образно-тропеїчних засобів художнього поетичного мовлення в аналізованому тексті та вивчення особливостей процесу формування за їх допомогою естетичних смаків старшокласників. Розгляд необхідності вивчення поетичної спадщини Євгена Маланюка.

Порушення проблеми позитивного впливу громадянської лірики Василя Симоненка на формування етнокультурної компетенції старшокласників на уроках української літератури. Дослідження патріотичної символіки у творах з виразним філософським компонентом.

Аналіз тематичних і жанрово-стильових особливостей зразків малої прози І. Сенченка, Ю. Ґедзя і С. Пилипенка 1920-х років, які репрезентують різні жанрові модифікації фантастичного оповідання, зв'язки даних творів з класичними творами світової літератури.

Аналіз підходів до організації навчально-виховної роботи та катарсичного змісту духовної культури. Зміст, методи та організаційні форми вивчення української літератури, її вплив на формування загальнолюдських моральних цінностей у старшокласників.